Глава I. Екологізаціявоспитательно-образовательной діяльності

 

1.1 Роль природи в екологічному вихованні дошкільнят

У «Програмі виховання дитячого садка» передбачено всебічний розвиток дітей – фізичне, розумовий, моральне, трудове естетична. У процесі діяльності дітей: грі, навчанні, праці – формується особистість дитини.

Основу змісту діяльності дітей становлять знання й уміння, утворювані в них у процесі знайомства з навколишнім, зокрема з дикою природою. Нам здається, що ознайомлення із дикою природою – одне з головних коштів розвитку дошкільнят. Воно відбувається у процесі утворення у свідомості конкретних знання явищах неживої і живий природи.

Екологічний виховання – нова категорія, що безпосередньо пов'язані з наукою екологією, різними її відгалуженнями.

Для розвитку мислення та промови дитини необхідний багатий почуттєвий досвід, отримуваний від сприйняття різних предметів, світу природи, життя.

Природа оточує дитину поруч із ранніх років. Ми вважаємо, що це – джерело нових знань різних природних явищ.

Особливу роль природи у розвитку логічного мислення та доладного мовлення підкреслювавК.Д. Ушинський. Він вважає логіку природи самої доступною, наочної i корисній для дитини. Саме безпосереднє стеження оточуючої природи «…становитиме ті початкові логічні вправи думки, від яких логічність, істина самого слова з яких витечуть звісно ж логічна і розуміння граматичних законів».

Уміння спостерігати, що виробляється у процесі пізнання природи, породжує звичку зробити висновок, виховує логіку думки, чіткість та краси промови – розвитку мислення та промови йде, як єдиний процес.

Кожне ознайомлення з природою – урок розвитку дитячого розуму, творчості, почуття.

Розмаїття, яскравість, краса природи, наочність її зв'язків і залежностей забезпечують доступність їх розуміння дітьми надають значний вплив на вдосконалення їх мисленнєвої діяльності мислення. Дитина навчається знаходити і визначати словомпричинную і тимчасову залежність, послідовність, взаємозв'язок предметів і явищ природи, навчається елементарно пояснювати бачимо. Удосконалюється вміння дітей зіставляти, порівнювати, зробити висновок. Це створює передумови на формування таких цінних якостей доладного мовлення, як достовірність, доказовість, послідовність, чіткість. Дитина навчається розмірковувати, розповідати, описувати.

Щоб розвиток мислення дитини при ознайомлення з природою досягло максимально високого рівня, необхідно цілеспрямоване керівництво вихователя цим процесом.

Вихователь мусить уміти правильно відібрати пізнавальний матеріал і продумати методи лікування й прийоми, з допомогою що їх зможе найкраще передати його зміст.

Краса і розмаїття природи в всяке сезон, зміни усередині кожного їх безпосередньо впливають на емоційний стан дітей, цікавить них бажання спостерігати, запитувати, розмірковувати, розповідати. Спостерігаючи яскравими, барвистими явищами (листопад, снігопад, заметіль, гроза), діти хочуть збагнути їх, ставлять запитання та поступово підходять до розумінню, можуть пояснити, чому восени птахи летять, чому сьогодні змерзли калюжі, чому сніг тане тощо. Це створює сприятливі умови у розвиток логічного мислення та промови.

Протягом часу перебування у дитсадку дитина повинна навчитися помічати і виділяти характерні риси сезону, встановлювати найпростіші зв'язку й залежності між предметами і явищами, придбати досить систематичні знання про життя тварин і звинувачують рослин, то спільні завдання, які конкретизуються залежно від його віку дітей: поступово розширюються і ускладнюються.

У середній групі діти мають знати і, які явища притаманні кожного пори року, виділяти деякі ознаки сезону, наприклад: восени дозрівають плоди, летять птахи, обпадають листя. У цьому віці малята вже можуть встановлювати найпростіші зв'язку, наприклад: між зовнішнім виглядом овочів і фруктів, і мірою їхнього зрілості, між властивостями снігу і станом погоди, між працею покупців, безліч часом року.

Вихователь підводить хлопців до розуміння залежності життя тварин від сезону, необхідність створення певних умов росту рослин.

Діти старшої групи мусимо знати і МОЗ самостійно виділяти кілька характерних ознак сезону, особливості його початку й кінця, знати послідовність пір року; встановлювати залежність між станом неживої природи, рослинним світом, і побутом людей.

У підготовчій до школи групі хлопці може вже пояснити тільки деякі причинні, послідовні і тимчасові зв'язку; порівнювати як різко відмінні, а й спочатку схожі «суміжні» сезони, знаходячи відмітні, подібні і спільні ознаки; даючи характеристику сезону, можуть виділяти ознаки неживої природи, рослинного й тваринного світу, праці та побуту людей.

Отже, при вихованні естетичного ставлення до природи в різноманітної діяльності перед вихователем постає двоєдине завдання. З одного боку, необхідно організувати специфічну діяльність, безпосередньо що відкриває дошкільнятам красу природи. З іншого – треба вміти з'єднати все із пізнанням естетичних властивостей середовища будь-яку діяльність, зокрема і цю, яка через своєї специфіки формує інші, ніж естетичні ставлення до зовнішнього світу. Наприклад, на формування вміння сприймати красу природи важливо, щоб пізнавальні завдання ставили досить часто. Педагогічні ситуації, стимулюючі естетичне сприймання природи, необхідно створити регулярно.