Экономическое развитие рабовладельческих государств Северного Причерноморья

Важное место в экономической жизни Ольвии, Херсонеса и других городов занимали земледелие и скотоводство.

Значительную занятие играло ремесленное производство. Больших успехов достигли ольвийские мастера в изготовлении металлических изделий, отлитых из бронзы или меди, зеркал, украшений, статуэток, которые неоднократно выполнялись в «скифском зверином стиле». В Ольвии развивалось керамическое производство, ювелирное, деревообрабатывающее, ткацкое и другие ремесла. Металлургические, ювелирные, текстильные мастреские работали в Херсонесе. Производилась разнообразная керамика. Херсонеские ремесленные изделия сбывались как в самом городе, как и за его пределами — в скифских поселениях Крыма.

Причерноморские городские центры вели интенсивную торговлю. Экспортировались хлеб, соль, рыба, рыбные продукты. Распространенным товаром были рабы. В свою очередь, эти города ввозили из Греции напитки и оливковое масло, разные металлические изделия и предметы вооружения, ткани, мрамор и изделия из него, предметы роскоши и искусства.

Слайд

Причины гибели рабовладельческой системы:

неэффективный рабский труд;

появление новых форм организации производства (колоната);

появление новых религий (христианство, буддизм, мусульманство), укрепляющие власть новых земельных магнатов.

Слайд

Тема 4. Господарство та економічна думка суспільств Європейської цивілізації в період середньовіччя.

Слайд

1. Основні риси та періодизація феодального господарства у країнах Західної Європи.

2. Економічні причини і наслідки Великих Географічних відкриттів. «Революція цін» у Європі.

3. Загальні риси економічної думки доби Середньовіччя.

4. Економічний розвиток українських земель у період феодальної власності.

Слайд

Основными чертами феодального общества являются:

• господстве крупной земельной собственности и монополии на нее феодалов;

• непосредственный производитель – крестьянин ведет самостоятельное индивидуальное хозяйство на земле, полученной от феодала во временное либо наследственное пользование (держание);

• внеэкономическом принуждении, которое является формой зависимости непосредственного товаропроизводителя от феодала;

• рентных отношениях. Крестьянин платил феодалу ренту за пользование землей; рентные платежи взимались в натуральной (барщина, оброк) либо в денежной формах;

• сословном неполноправии крестьян (от судебной и поземельной до личной зависимости);

• господстве натурального хозяйства и мелкого производства;

• преобладании аграрного сектора экономики;

• примитивном уровне техники, применяемой в производстве (особое значение приобретают индивидуальные производственные навыки);

• сословном характере общества;

• иерархической структуре феодального сословия;

• корпоративных отношениях.

Велику роль у житті суспільства відігравали традиції, звичаї, релігійний світогляд.

Слайд

В развитии западноевропейского средневекового общества можно выделить три этапа: раннее Средневековье (V – х вв.), классическое Средневековье (XI-XV вв.), позднее Средневековье (XVI – нач. XVII вв.)

Слайд

Раннее Средневековье (V – х вв.)

У цей період з'явилися перші ознаки феодалізму, що зароджується, його генезису, коли складається феодальне велике землеволодіння, формується шар залежного селянства, установлення васально-ленних відносин. Панування натурального господарства. Найбільш значною ранньофеодальною державою було Королівство франків, що виникло у Північній Франції у 486 р. Важливою передумовою розвитку феодальних відносин є дуалізм франкської громади - сполучення общинного землеволодіння із приватним селянським господарством. Уже з V - VII ст. вона стала поземельною, територіальною, сусідською, а земля всі частіше перетворювалася в алод. Алод - вільно відчужувана індивідуально-сімейна земельна власність, тобто приватна власність на наділ общинної землі. Для винагороди за службу король став роздавати землі своїм дружинникам, а оскільки вони не були членами громад, земля їм давалася не в общинну, а в приватну власність. Однак алод виявився невигідним для королівської влади: його власник господарював замість військової служби. Поява аллода, поглиблюючи майнову й соціальну диференціацію франків, стала передумовою формування великої феодальної власності.

Виникли відносини васалітету: васал залежав від сеньйора, що подарував бенефіції, приносив йому клятву вірності у виконанні служби. Раніше вільні люди, що населяли ці землі, перетворювалися в залежних від приватних осіб селян.

В IX ст. бенефіції стали перетворюватися з умовного й тимчасового володіння в спадкоємну феодальну власність - лени або феоди.

Слайд