Тема 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина хvііі – перша половина хіх ст.).

Слайд

1. Сутність промислового перевороту, його передумови та наслідки.

2. Особливості промислової революції в різних країнах (Англія, Франція, США та Германії).

2а. Промисловий переворот в Україні. Промисловість Східної та Західної України. Традиційні та нові галузі промисловості.

3. Теоретичне обгрунтування основних засад ринкового господарства в економічній думці: Класична школа політичної економії.

Слайд

Промисловий переворот — це перехід від мануфактури з її ручною ремісничою технікою до великого машинного фабрично-заводського виробництва

Слайд

Перeдумовами промислового перевороту стали:

1) процеси первісного накопичення капіталу і буржуазні революції у Західній Європії, які розчистили шлях для успішного розвитку капіталістичної промисловості та товарно-грошових відносин;

2. існування вільнонайманої робочої сили, джерелом існування якої є продаж власної робочої сили;

3. підвищення попиту на промислову продукцію (ємність внутрішнього ринку);

4. політика протекціонізму у провідних країнах світу, яка сприяла розвитку промислового підприємництва;

технічний прогрес

Слайд

Техніко-економічні зміни включають перехід від ручного до машинного виробництва, від мануфактури до фабрики; формування інноваційної за своєю природою техніко-економічної бази капіталістичного суспільства, заснованої на системі машин. Соціально-економічні зміни пов’язані з формуванням капіталістичних виробничих відносин, нових соціальних сил — буржуазії і робітничого класу та загострення суперечностей між ними. Організаційно-економічні зміни включають розвиток практики управління, ієрархічні системи керівництвва виробничими підсистемами, початкові етапи планування, появу дисциплінарних кодексів, диференційованих систем заробітної плати, вдосконалення робочих методів, ревізії балансів і звітності.

Слайд

Таблиця 8.1. — Основні технічні досягнення доби промислового перевороту

Країна	Рік	Винахід	Вихідник	Значення винахіду
Велика Британія	1733	Летючий човник	Дж. Кей	Стали технічною основою механізованого прядіння
	1765	Механічна прялка «Дженні»	Дж. Харгривс
	1767	Прядильна машина (ватермашина)	Т. Хайс
	1769	Механічний прядильний станок	Д. Аркрайт
	1779	«Мюль-машина»	С. Кромптон
	1784	Парова машина «подвійної дії»	Дж. Ватт	Основна енергія текстильної промисловості
	1785	Механічний ткацький станок	Е. Картрайт	Заміняв роботу 40 ткачів
	1807	Пароплав	Р. Фултон	Створювали стабільні комунікації між районами і галузями промисловості
	1825	Локомотив	Дж. Стефенсон
	1843	Паровий молот	Дж. Несміт	Заклав основи ковальського виробництва
Франція	1785	Метод відбілювання тканин і способи їх фарбування	К. Бертолле	Сприяли успіху французької текстильної промисловості
	1805	Верстат з виробництва візерунчатих тканин	А. Жаккар
	1810	Льонопрядильна машина	Ф. Жирар
Німеччина	1814	Прилад для швидкісного книгодрукування	Г. Вамер	Розвиток книгодрукарства
	1835	Кам’яноточильна машина	Ж. Пешель	Становлення важкої промисловості, що сприяло виходу Німеччини у світові лідери (кінець ХІХ ст.)
	1836	Набивний станок	П. Гуммель
	1856	Синтетичний барвник	Г. Перкінс	Поява нової галузі промисловості — хімічної
	1867	Динамо-машина	Е. Сіменс	Поява нової галузі економіки — електротехніки
США	1791	Пароплав	Дж. Фритч	Розвиток залізничого транспорту
	1841	Швейна машина	Е. Зінгер	Сприяння розвитку текстильної промисловості
	1846	Електромагнітний телеграф	С. Морзе	Інновації у сфері зв’язку
	1855	Телеграфний апарат	Д. Юз

Слайд

Таблиця 8.2. – Соціальні і економічні наслідки промислового перевороту

Наслідки	Позитивні наслідки	Негативні наслідки
Економічні наслідки	— збільшення обсягів виробництва продукції і здешевлення її собівартості; — раціоналізація розміщення підприємств, підвищення їх концентрації і централізації; — урбанізація міст;	— посилення тенденції до безробіття і соціального напруження; — падіння реальної заробітної плати;
Соціальні наслідки	— звільнення робітника від тяжкої фізичної праці; — підвищення загального освітнього рівня населення, оскільки машинне виробництво вимагало більш кваліфікованого робітника;	— використання жіночої і дитячої праці; — вихолощення творчого змісту трудового процесу; — поглиблене відчудження виробника від праці і їх результатів; — звуження внутрішнього духовного світу виробника, деформування системи його гуманістичних цінностей; — формування двох основних класів суспільства — буржуазії і пролетаріату та загострення протиріч між ними;
Технічні наслідки	— встановлення тісного зв’язку між наукою, техінкою і виробництвом, стимулювання розвитку одне одного; — підвищення продуктивності праці;	— витіснення живої праці машинами; — промислове забруднення водних і повітряних просторів;

Слайд

Батьківщиною першого промислового перевороту є Велика Британія. Промисловий переворот тривав тут з останньої третини XVIII ст. до середини ХІХ ст. Соціально-економічні передумови для його здійснення визріли у цій країні в середині XVIII ст., основними серед яких є такі:

вигідне територіально-географічне положення;

державна політика протекціонізму;

Англійська буржуазна революція;

іноземна конкуренція, яка стимулювала випуск дешевшої і якіснішої продукції;

колоніальна експансія Англії;

пограбування колоній;

затяжні європейські війни XVIII ст.;

державна підтримка англійським урядом освітньої галузі як основи винахідництва;

процеси огороджування.

Слайд

Поступово промисловий переворот охопив і галузі важкої промисловості. Розвиток вугільної і важкої промисловості на початку XVIII ст. став стимулом для розвитку транспорту і передусім побудови каналів. Промисловий переворот зіграв позитивну роль для економічного розвитку Англії. Основними наслідками промислового перевороту в Англії стали:

виникнення нових класів — промислова буржуазія і промисловий пролетаріат);

перетворення Англії на «фабрику світу» і світовий кредитний центр;

зміна економічної географії Англії і урбанізація головних англійських міст — Манчестера, Ліверпуля, Бірмінгема, Ліде та ін.

Слайд

Промисловий переворот у Франції розпочався пізніше, ніж у Великій Британії (1805—1810 pp.), і був затяжним, триваючи до 70–х рр. ХІХ ст. Причинами запізнення промислового перевороту у цій країні було збереження цехової організації виробництва у промисловості; пізнє (порівняно з Великою Британією) утвердження капіталізму; затяжні наполеонівські війни; слабка вітчизняна інженерна думка; інертність мислення французьких промисловців, які не квапилися впроваджувати нові винаходи у виробництво; малопродуктивне парцелярне сільське господарство; орієнтація промисловості на виробництво предметів розкоші, технологія виготовлення яких важко піддавалася механізації.

Слайд

У своєму розвитку промисловий переворот у Франції пройшов три етапи: 1805–1810 рр. (перший етап), 1815–1848 рр. (другий етап) та 1848–1849 рр.–кінець 1860–х рр. (третій етап).

Слайд

Галуззю, в якій найшвидше склалися умови для запровадження машин, було виробництво тканин. До 70-х рр. ХІХ ст. у французькій економіці відбулося створення самостійної машинобудівної галузі, причому, на відміну від Англії, французький промисловий розвиток мав чіткі ознаки лихварського характеру.

Слайд

Німеччина довгий час в економічному і політичному відношенні була однією з найвідсталіших країн Європи. Основними причинами цього були збереження цехової організації виробництва у промисловості; наявність середньовічних феодальних пережитків у сільському господарстві; політична роздробленість країни; відсутність розвинутих шляхів сполучення; ізольованість країни від світових торговельних шляхів; відсутність власного флоту. Тому виникнення великого промислового виробництва, пов’язаного з масовим застосуванням машин, виникло лише у другій половині ХІХ ст.

Слайд

У своєму розвитку промисловий переворот у Німеччині пройшов три етапи: 1810–1850 рр. (перший етап), 1850–1870-ті рр. (другий етап) та 1870–1890 рр. (третій етап).

Слайд

Важливими галузями німецької промисловості стали гірнича, металургійна, хімічна, машинобудівна, воєнна. Почало розвивати­ся калійне виробництво. З’явилася нова галузь — електротехнічна, що обслуговувала телеграф і електричну сигналізацію.

Слайд

У ХІХ ст. німецька промисловість пройшла шлях від ремесла і мануфактури до машинного виробництва. Зміни у структурі промислового виробництва дозволили Німеччині вийти на провідні позиції у Європі за багатьма економічними показниками.

Слайд

Поява у Північній Америці потужної самостійної держави створила сприятливі умови для її економічного розвитку. Промисловий переворот розпочався у північних штатах в останьому десятилітті XVIII ст. і тривав до середини ХІХ ст.

Слайд

Передумовами промислового піднесення Америки у цей час стали:

1) вигідне територіально-географічне розташування;

2) активна колонізація західних американських земель;

3) наполеонівські війни;

4) відсутність цехових порядків;

5) відсутність ринку вільних робочих рук;

6) проголошення, дотримання і забезпечення власності;

7) демографічний фактор;

8) державна підтримка промислового винахідництва.

Слайд

Особливостями промислового розвитку США є те, що він:

відбувся на основі європейських ресурсів: робочої сили, інтелекту і капіталів;

засновувався на вітчизняних інженерно-технічних досягненнях;

був вкрай нерівномірним по територіях;

у якості основного виду палива та для виготовлення деревного вугілля довгий час використовувалася деревина.

Слайд

Промисловий переворот у Америці розпочався у текстильному виробництві Північного Сходу. Поступово впровадження машин розпочалося і у харчовій (передусім борошномельній), взуттєвій, швейній та шкіряній галузях. Значною мірою цьому сприяли винахід у 1841 p. швейної машини, а також машини для виготовлення взуття у 1846 р.

Слайд

На початку ХІХ ст. розпочалося спорудження каналів. за 100 років незалежного існування США здійснили стрімкий промисловий розвиток. Це створило сприятливі умови для подальшого індустріального розвитку американської економіки.

Слайд