Дані про доходи господарства

Галузь		Грошові надходження		Змінні витрати		Чистий дохід
Переглянутий план
(середні валові капіталовкладення — 1089 тис. грн)
Рослинництво:
Ячмінь		38,7		7,5		31,2
Цукровий буряк		154,0		69,5		84,5
Решта культур
Разом		679,0		545,0		134,0
Неоплачена праця		х		(20,0)		20,0
Чисті надходження		679,0		525,0		154,0
Тваринництво:
Відгодівельний молодняк ВРХ	43,8		21,45		22,35
Відгодівельні корови	14,0		-		-
Разом	57,8		21,45		36,35
Неоплачена праця	х		(201)		2,0
Корми власного виробництва	х		(15,0)		15,0
Чисті надходження	57,8		4,45		53,35
Грошові надходження за мінусом змінних витрат	736,8		529,45		207,35
Постійні витрати					110,0
Грошовий дохід господарства					97,35
Амортизація					10,0
Чистий дохід господарства					87,35
Неоплачена праця					22,0
Прибуток					67,35
Норма прибутку, % (16 522 : 288 953) · 100					6 %
Фактично за минулий рік:
(середні валові капіталовкладення — 189,5 тис. грн)
Чистий дохід від рослинництва	130,7		58,95		71,75
Чистий дохід від тваринництва	26,73		9,49		1,724
Усього	(15,743)		68,44		88,99
Постійні витрати					36,47
Грошовий дохід господарства					52,52
Амортизація					55,68
Чистий дохід господарства					(–3,16)
Неоплачена праця					3000
Прибуток					(–3316)
Норма прибутку, %					(–1,75)

За цим методом вартість продукції господарства, використаної на корм худобі, відображається лише в доходах, одержаних від реалізації продукції тваринництва. При цьому слід проводити ретельний внутрішньогалузевий аналіз, щоб визначити продуктивність тваринництва і з’ясувати, наскільки віддача цих галузей виправдовує витрати на них продукції власного виробництва.

За допомогою розглянутого способу визначення фактичних змінних витрат можна з’ясувати, що вартість вироблених у господарстві кормів становила 15 000 грн, неоплачена праця — 200 грн, разом — 17 000 грн у загальній сумі витрат тваринництва (21 450 грн).

Другий спосіб полягає в тому, що вартість спожитих у тваринництві кормів власного виробництва включається в надходження виходячи з того, що гроші за них були нібито одержані, а потім витрачені на тваринництво на суму вартості кормів. Цей спосіб аналізу дає такий самий підсумок грошового доходу, що і перший. Однак при цьому виникає потреба в коригуванні виручки господарства шляхом віднімання від неї вартості згодованих худобі кормів з тим, щоб виявити наявні грошові надходження — фактичну суму, одержану господарством.

Щоб розрахувати доходи господарства при бюджетному аналізі господарської діяльності, необхідно врахувати не лише змінні, а й постійні витрати (табл. 15.12). До таких витрат віднесені податки і страхові внески, амортизація, відсотки на капітал, а також різні статті накладних витрат у грошовій формі та інші.

Підсумковою аналітичною таблицею при бюджетному аналізі є зведений розрахунок доходів реорганізованого господарства (табл. 15.12). Цей розрахунок у скороченому вигляді містить найважливіші показники, потрібні для оцінки виробничої діяльності господарства і прийняття необхідних заходів для її поліпшення.

При складанні зведеного розрахунку про доходи доцільно додержуватися кількох загальних правил. Повинні бути чітко відображені грошові надходження, змінні витрати з оплатою готівкою та без такої, чисті грошові доходи. Кожна з цих трьох статей має бути деталізована за основними галузями, що дасть можливість порівняти доходи між галузями або іншими джерелами.

Для визначення чистих доходів галузі під час аналізу необхідно обов’язково врахувати статті безготівкових доходів, які створюються в господарстві завдяки неоплаченій праці, а також споживання кормів власного виробництва. При цьому у формі розрахунку доцільно спланувати окрему графу для відображення цих безготівкових статей з тим, щоб можна було визначити також фактичні чисті грошові надходження.

За такого методу записів витрат доцільно окремо відображати постійні витрати з оплатою готівкою, щоб можна було визначити грошовий дохід господарства. Для визначення чистого доходу господарства безготівкові постійні витрати у підсумковому розрахунку доходів будуть включати лише амортизацію.

Важливим показником, який доцільно відобразити у зведеному розрахунку доходів, є норма прибутку як відсоткове відношення прибутку до авансованої суми капіталовкладень господарства (середня сума основного та оборотного капіталу). Всі статті у зведеному розрахунку повинні відповідати попереднім робочим таблицям для того, щоб максимально полегшити детальні порів­няння і внутрішньогалузевий аналіз зв’язків між видами або групами ресурсів та між окремими галузями.

Для оцінки реорганізованого господарства з початковим варіантом його діяльності необхідно мати інформацію щодо досягнутого рівня діяльності аналогічну формі, наведеній у табл.15.12. У табл. 15.12 ці дані подані у скороченому вигляді.

Аналіз даних зведеного розрахунку доходів дає можливість господарникам, консультантам або іншим спеціалістам, які зай­маються аналізом, оцінити, наскільки ефективні прийняті реорганізаційні уточнення або зміни для усунення слабких місць у веденні господарства.

У допоміжних таблицях конкретні дані про обсяг виробництва продукції, грошові надходження, змінні витрати, постійні витрати та інші аспекти господарської діяльності є наочною інформацією, яка допомагає спеціалісту-аналітику одержати чітке уявлення про власне господарство і створює основу для глибоко­обґрунтованих рішень.

Висновки із бюджетного аналізу виробничої діяльності господарства лежать в основі рішень, спрямованих на збільшення прибутків, забезпечення стійкіших доходів або досягнення інших цілей, які ставлять перед собою керівники господарств. Точна й ретельна оцінка — основна умова таких важливих висновків. Таким чином, оцінка є вирішальним кроком у бюджетному аналізі господарства. Важливо додержуватися певної методики проведення оцінювання результатів аналізу та деяких правил для того, щоб така методика була ефективною.

Потрібно зосередитися на тих сторонах діяльності, які вивчаються у процесі бюджетного аналізу. Оцінка здійснюється у максимально конкретній формі і стосується окремих змін, які впливають на вирішальні аспекти діяльності господарства. Ефективний метод точної оцінки підсумкових результатів реорганізації на основі бюджетного аналізу складається з п’яти послідов­них стадій:

1. Визначення того, наскільки покращився стан справ після реорганізації та наскільки це відповідає цілям керівництва господарством.

2. З’ясування того, які показники стали більш сприятливими для досягнення поставлених цілей внаслідок конкретних змін, а також масштаби цих переваг.

3. Виявлення того, які показники стали менш сприятливими для досягнення цілей керівництва після конкретних змін, а також розмірів пов’язаних з ними витрат.

4. Порівняння між собою вигід або витрат щодо окремих змін і визначення чистих загальних доходів або збитків від цих змін та передбаченої реорганізації.

5. З’ясування можливості подальшого поліпшення діяльності господарства і розробка заходів щодо практичного запровадження цих поліпшень.

Перші чотири стадії дадуть змогу отримати відповідь на запитання: наскільки вдасться наблизитися до поставленої мети, і визначити вигоди від реорганізації господарства. Про це свідчитимуть показники грошових доходів господарства, чистого доходу, прибутку і норми прибутку.

Дані табл. 15.12 свідчать, що переглянутий варіант значно кращий щодо початкового рівня виробництва. Замість збитку в 3316 грн забезпечується прибуток у розмірі 67,35 тис. грн. Норма прибутку— 6 %, тоді як у початковому варіанті вона становила 1,75  % збитковості.

Збільшення дохідності господарства у результаті реорганізації зумовлене змінами у складі сільськогосподарських культур. Тваринництво стає незбитковим, тоді як до реорганізації воно було переважно збитковим. Поліпшилися основні показники виробничої діяльності. Валовий дохід після реорганізації господарства дорівнює 736,8 тис. грн, що в 4,7 раза перевищує відповідний показник до реорганізації. Більша частина цього приросту зумовлена змінами обсягів виробництва у рослинництві — 679 тис. грн проти 57,8 тис. грн у тваринництві.

Зазначені зрушення в обсягах виробництва потребують додаткових капіталовкладень і збільшення постійних витрат. Зміни в напрямі більш інтенсивного ведення господарства, передбачені реорганізацією, викличуть помітне збільшення змінних витрат: вони зростуть порівняно з початковим варіантом майже в 7,7 раза. Це зростання разом з підвищенням постійних витрат показує, який вплив справляє реорганізація господарства на його ресурси.

Слід також зазначити, що переглянутий варіант більш інтенсивного рівня діяльності господарства зумовлює підвищені вимоги щодо знань і ділових якостей керівників та спеціалістів, які здійснюють функції управління виробництвом. У новому плані передбачається збільшення кількості культур, а отже, кількості внутрішньогосподарських зв’язків, розширення кола технічних засобів, збільшення потреби в капіталі, створюється більша залеж­ність від ринкових умов, ринкових операцій, ставляться певні вимоги до координації з іншими партнерами. Зміни у тваринництві відбуваються в тому самому напрямі. Водночас вирішальною вимогою залишається здатність приймати всебічно обґрунтовані рішення.

Однак не всі зміни показників після реорганізації господарств є позитивними. Деякі з них можуть стати менш сприятливими, особливо тоді, коли буде проведена менш повна реорганізація господарства. Наприклад, скорочення площ зернових культур може зменшити кількість днів роботи комбайна та іншої спеціалізованої техніки, що призведе до зниження рівня використання техніки, збільшення постійних витрат на одиницю площі та продукції.

Під час аналізу важливо виявити основні переваги або недоліки реорганізації. Це основне питання, відповівши на яке можна буде вирішити, чи є реорганізація найефективнішим засобом для досягнення оптимальних результатів? Якщо вона виявилася частково ефективною, які потрібні вдосконалення? У випадку, коли реорганізація — неефективна, від неї необхідно відмовитися.

У нашому прикладі реорганізація забезпечує помітне підвищення ефективності виробництва та збільшення прибутку порівняно з початковим варіантом і тому відповідає цілям господарства.

Проте у майбутньому не виключені зміни в галузевій структурі, технології виробництва, продуктивності галузей з метою збільшення прибутків господарства.

Вище було розглянуто методику бюджетного аналізу виробничої стратегії при корінній реорганізації галузевої структури гос­подарства. Однак у своїй повсякденній діяльності господарства, колективні сільськогосподарські підприємства, інші сучасні фор­мування дедалі частіше потребують часткових змін в організації виробництва, наприклад, заміни галузі, видів ресурсів, техніки, запровадження нового технічного прийому, нової технології виробництва тощо. У таких випадках доцільно застосувати частковий бюджетний аналіз, який виконують методом заміни.

Прийняті поправки до плану реорганізації господарства покликані забезпечувати значне поліпшення показників.

Методика часткового бюджетного аналізу є корисним допоміжним інструментом, за допомогою якого можна детальніше уточнити результати загального бюджетного аналізу виробничої діяльності і таким чином наблизитися до оптимального виробничого рівня господарства.

Такий багатоступеневий порядок економічної оцінки є ефективним засобом підготовки остаточного плану вдосконалення діяльності господарства шляхом послідовних наближень. У багатьох випадках як фермери, так і управлінці інших сільськогосподарських підприємств можуть з успіхом користуватися цим методом у запропонованому вигляді. Його застосування не обмежується економічною оцінкою поправок до висновків із бюджетного аналізу; він також ефективний і тоді, коли розпочинають аналізувати річні дані щодо фактичних операцій та господарську діяльність у цілому. Звичайно, в такому випадку слід користуватися порівняльними цінами та іншими порівняльними даними.