- •1. Акредитив, як форма міжнародних розрахунків (схема).
- •2. Валютна система та її види. Основні елементи світової валютної системи.
- •3. Валютний курс як елемент світової валютної системи. Методи котирування.
- •4. Валютний опціон: поняття, види, стилі, ціна опціону.
- •5. Валютні кліринги та їх форми.
- •6. Валютні операції на міжнародному валютному ринку : поняття та їх класифікація.
- •7. Фінанси тнк. Валютні ризики потенційних збитків в діяльності тнк.
- •8. Вплив сучасної світової фінансової кризи на діяльність тнк.
- •10. Еволюція світової валютної системи.
- •9. Діяльність інституційних інвесторів на міжнародному фондовому ринку.
- •11. Європейська валютна система та її характеристика.
- •12. Європейський валютний союз. «Критерії конвергенції».
- •13. Європейський валютно-економічний союз та етапи його формування
- •16. Зовнішній борг та його структура. Сучасний зовнішній борг України.
- •19. Інкасо як форма міжнародних розрахунків (схема).
- •20. Інституційні інвестори міжнародного фондового ринку та особливості їх діяльності.
- •21. Інструменти міжнародного ринку банківських кредитів. Синдикований кредит , процес синдикації та його етапи.
- •22. Історія розвитку світової валютної системи.
- •23. Криза світової заборгованості: її характеристика , стадії та сучасний стан.
- •24. Міжнародна банківська справа та її сучасні тенденції розвитку.
- •25. Міжнародна фінансова політика та її форми. Особливості формування міжнародної фінансової політики в Україні.
- •26. Міжнародне кредитування . Міжнародне кредитування України.
- •28. Міжнародне кредитування. Порівняльна характеристика форфейтингу та факторингу як методів кредитування зовнішньої торгівлі.
- •29. Міжнародний валютний ринок. Арбітраж та його види.
- •30. Міжнародний валютний ринок: передумови, функції, структура , суб’єкти та обсяги.
- •32. (31) Міжнародний кредит: джерела, принципи та функції.
- •33. Міжнародний лізинг як альтернативна форма міжнародного кредитування.
- •34. Міжнародний ринок банківських кредитів та його сучасні тенденції розвитку.
- •35. (Рис.№35)Міжнародний ринок боргових цінних паперів, його структура та інструменти.
- •36. Міжнародний ринок фінансових деривативів та його сучасні тенденції розвитку.
- •37. Міжнародний ринок титулів власності: характеристика та основні інструменти.
- •38. Міжнародні фінансові активи та їх властивості.
- •39. Міжнародні фінансові центри , основні елементи та основні умови існування.
- •40. Міжнародні фондові біржі та форми організації їх діяльності.
- •41. Наднаціональна координація міжнародних валютно-фінансових відносин.
- •44. Основні елементи світової валютної системи. Конвертованість валют та її види.
- •45. Основні міжнародні фінансові центри та особливості їх розвитку.
- •46. Основні поняття здійснення валютних операцій.: валютна позиція та її види; методи котирування.
- •47. Основні ринки акцій та сучасні особливості їх функціонування.
- •48. Особливості функціонування світового ринку золота у сучасному світовому фінансовому середовищі.
- •49. Особливості функціонування офшорних центрів, їх типи та види.
- •50. Паритет як елемент світової валютної системи.
- •51. Платіжний баланс , його рівновага та її види.
- •52. Платіжний баланс :структура та основні сфери його застосування.
- •55. Пряме зарубіжне інвестування тнк та його мотивація.
- •56. Ринки акцій країн, що розвиваються, та їх типии.
- •57. Роль золота у міжнародних валютних відносинах.
- •58. Роль міжнародних фінансових організацій в регулюванні зовнішнього боргу. Паризький та Лондонський клуби.
- •60. Світова фінансова криза. Фінансова криза як складова економічної кризи.
- •61. Світовий фінансовий ринок .Євроринок як сегмент світового фінансового ринку.
- •62. Світовий фінансовий ринок, його структура та сучасні тенденції розвитку.
- •63. Світові фінанси , їх основні складові та функції.
- •65. Світовий валютний ринок. Спот ринок як складова міжнародного валютного ринку; його операції та звичаї.
- •66. Строкові валютні операції на міжнародному валютному ринку. Порівняльна характеристика ф’ючерсних та форвардних операцій.
- •67. Строкові операції на міжнародному валютному ринку. Операції своп
- •68. Сучасна характеристика середовища функціонування міжнародної банківської справи
- •69. Сучасні тенденції розвитку міжнародного ринку титулів власності.
- •70. Транснаціональні банки , їх структурні підрозділи та сучасні особливості діяльності.
- •71. Транснаціональні банки як основні суб’єкти міжнародної банківської справи.
- •72. Фінанси тнк. Міжнародна система управління готівкою
- •73. Фінансова глобалізація як складова економічної глобалізації
- •74. Фінансова глобалізація. Ключові аспекти фінансової революції.
- •75. Форвардні операції на міжнародному валютному ринку. Розрахунок форвардного курсу.
28. Міжнародне кредитування. Порівняльна характеристика форфейтингу та факторингу як методів кредитування зовнішньої торгівлі.
Факторинг — це операція, яка поєднує у собі низку посередницько-комісійних послуг з кредитуванням оборотного капіталу суб’єкта господарювання. Основою факторингу є перевідступлення першим кредитором прав вимоги боргу третьої особи другому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу першому кредитору. Фактично банк (факторингова компанія) купує рахунки-фактури. постачальника за відвантажену продукцію, виконані роботи чи надані послуги.
Форфейтинг — це спосіб фінансування (кредитування) зовнішньоекономічних операцій, який полягає в купівлі в експортера експортних вимог форфейтером (комерційним банком чи спеціалізованою компанією) з виключенням права регресу (зворотної вимоги). Експортеру виплачується залишкова сума експортної вимоги за мінусом суми дисконту. Форфейтинг має багато спільного з «експортним факторингом». Однак факторинг вважається короткостроковим інструментом фінансування, а строк форфетування становить здебільшого від 180 днів до 5 років, тобто форфейтинг можна трактувати як середньо- та довгостроковий спосіб кредитування зовнішньоекономічних операцій. Форфейтинг є формою трансформації комерційного кредиту в банківський. Форфетинг — купівля середньострокових векселів, інших боргових і платіжних документів, що виникли з товарних поставок, спеціальним кредитним інститутом (форфетером) за готівковий розрахунок без права регресу на експортера при наданні останнім достатнього забезпечення. Форфетинг застосовується у фінансових операціях — з метою швидкої реалізації довгострокових фінансових зобов’язань, в експортних операціях для сприяння надходженню готівки експортеру, який надав кредит зарубіжному покупцеві. Форфетування доповнює традиційні методи кредитування зовнішньої торгівлі і державне страхування експортних кредитів, оскільки включає додаткові ризики. Тому форфетер надає перевагу боржникам з країн з високим міжнародним рейтингом. На початку форфетування використовувалося для першокласних експортних операцій і при поставці заводів «під ключ», а в сучасних умовах — для кредитування експорту обладнання, сировини, товарів широкого вжитку.
Переваги, що дає форфетування експортеру: поліпшення позиції експортера з ліквідності, тому що фірма негайно отримує готівку; експортер звільняється від валютних, кредитних і процентних ризиків; зменшуються довгострокові вимоги у балансі фірми, що сприяє зростанню її кредитоспроможності; знімається необхідність контролю за погашенням кредиту і роботи з інкасації платежів; форфетинг не впливає на ліміти експортера з овердрафту чи на інший кредит, що надається банком. Недоліки форф.: висока вартість: ставка з форфетування значно вища звичайних ставок за кредитами, тому що форфетер бере на себе ризики; труднощі для експортера у пошуку банку, який би бажав діяти як форфетер.
На відміну від експортного факторингу форфетування має ширшу сферу покриття ризиків (неплатежу, непереказу, валютного ризику). Форфет-інституції, ураховуючи ризик неплатежу з боку імпортера, здійснюють хеджування з метою його мінімізації (рис.№28)