5. Продуктивність збиральних агрегатів (комбайнів)

У аналізованих агрегатах (комбайнах) велику роль грає узгодження подачі матеріалу в машину з її пропускною спроможністю (рис. 11).

Рис. 11. Схема картоплезбирального комбайна: 1 - леміш; 2 - прутковий елеваторі 3 - стрічковий транспортер; 4 - планчатий транспортер, 5 - пневматичні балони; 6 - двохрешітний гуркіт; 7 - підборщик; 8 - вентилятор; 9 - транспортер; 10 - піднімальний барабан; 11 - притискний транспортер.

Для складання врожаю з мінімальними його втратами без забивання робочих органів, що прибирають матеріалу в комбайн не повинна перевищувати його пропускної здатності. У свою чергу, пропускна здатність комбайна визначається по пропускній здатності одного з робочих органів у технологічному ланцюзі, що має найменшу продуктивність. Наприклад, на рис. 11 зображена схема картоплезбирального комбайна, в якого двохрешітний гуркіт 6 буде мати найменшу продуктивність, тому що на всіх інших робочих органах матеріал одержує поступальне прямування, а на гуркоті - поступально-коливальне.

У цілому необхідну пропускну здатність комбайна визначають по формулі, кг/с:

де В - ширина захвату (жатки, копача, теребильного апарату і т.п.). При складанні широкорядних просапних культур у розрахунках необхідно приймати В=вк, в - ширина міжряддя, м; к - кількість рядків, розташованих всередині захвату машини; А - врожайність, ц/га; V_М - швидкість машини, км/год; - коефіцієнт, що характеризує відношення маси корисного матеріалу, який виділяється до всієї маси, що поступає в комбайн, (наприклад маси зерна до хлібної маси - що надходить у молотарку комбайна або відношень маси картоплі до маси землі, картоплі і бадилля, що надходить у картоплезбиральний комбайн, до т.д.)

; – маса корисного матеріалу, що виділяється, кг; - уся маса, що надходить у комбайн, кг.

Там, де йде опрацювання матеріалу з виділенням корисного продукту (зерно, картопля, льон і ін.) , а де йде тільки переробка матеріалу (здрібнювання зеленої маси й ін.) .

Продуктивність збирального агрегату, га/год:

.

Таким чином, необхідна продуктивність збиральних агрегатів (комбайнів) залежить від пропускної здатності робочих органів і коефіцієнта використання робочого часу зміни, тобто в першу чергу продуктивність залежить від обраних конструктивних рішень робочих органів і їх припустимих кінематичних режимів роботи, і так само від конструктивних введень, в машину по зниженню втрат часу зміни.

ЛЕКЦІЯ №5

Тема 5. Основні методи і етапи творчої діяльності конструктора при розробці нових машин.

План.

1. Моделі робочих процесів с/г машин.

2. Функціональна схема виробу.

3. Кінематична схема.

4. Розрахункова схема.

5. . Геометрична модель.

6. Математична модель.

7. Принципова схема виробу.

8. Виконання робочих креслень.

9. Конструктивна спадкоємність.

1. Моделі робочих процесів, виконуваних робочими органами

При створенні нового зразка сільськогосподарської машини головним є те, щоб правильно вибрати конструкції основних робочих органів машини (виробу) або розробити інші для забезпечення необхідного протікання робочого процесу.

Як вже відмічалось, робочий процес машини (виробу) – це сукупність послідовних дій робочих органів виробу для досягнення необхідних результатів. Тому конструкторську роботу над створенням нового виробу необхідно починати з побудови й аналізу умовного або уявного образу задуманого робочого процесу, вираженого у вигляді якогось зображення з доведенням його до робочих креслень виробу, тобто необхідно починати з побудови так званих моделей задуманого робочого процесу з метою його логічного, графічного або аналітичного вивчення, що сприяє успішній розробці тієї конструкції виробу, що може якісно виконати необхідний (задуманий) робочий процес.

Всі види зображень (схеми, креслення й ін.), аж до виготовлення виробу. є різновидами різноманітних моделей, що характеризують протікання робочих процесів у виробах і пристроях самих виробів або їхніх складових частин, а також є моделями конструкцій складових елементів робочих органів.

У своїй творчій практичній діяльності конструктору частіше усього припадає використовувати схемні і натурні групи виробів.

Зі схемних частіше всього використовуються моделі у виді графічних конструкторських документів (різноманітні види функціональних схем, креслень на виріб, аж до робочих креслень), графічних конструкторських проробок у вигляді принципових (компонованих) схем, а також натуральні для визначення різноманітних силових характеристик - розрахункову схему, а також для визначення кінематики прямування робочих органів, їхніх елементів або оброблюваного матеріалу - математичні і рідше геометричні моделі. Вони використовуються в технічних звітах, науково-технічних обґрунтуваннях і пояснювальних записках.

До натурних моделей (експериментальних зразків) відносять моделі, які розроблені із метою проведення іспитів окремих робочих органів або їхніх елементів, для перевірки й оцінки їхньої працездатності, а також для уточнення окремих параметрів виробу і його конструктивного рішення.

Далі розглядаються види схемних моделей і їхні варіанти.