- •Лекційний матеріал з дисципліни:
- •Тема 1. Процес створення с/г машини. Поняття про проектування сільськогосподарських машин.
- •1. Рішеня особливого кола задач при проектуванні сільськогосподарських машин
- •2. Тенденції в проектуванні сільськогосподарських машин
- •3. Особливості проектування сільськогосподарських машин
- •Тема 2. Сільськогосподарські машини як об’єкти проектування. Стадії й етапи проектування.
- •1. Структура сільськогосподарських машин і агрегатів
- •2. Сільськогосподарські машини спеціальні, універсальні, комбіновані
- •3. Технічне завдання
- •4. Технічні пропозиції
- •5. Ескізний проект
- •6. Технічний проект
- •7. Робоча конструкторська документація
- •8. Систематизація вимог технічного завдання відповідно до методів рішення задач проектування
- •9. Критерії проектування
- •Тема 3. Вихідна інформація для рішення задач проектування.
- •1. Поняття про базу даних
- •2. Методи впливу на оброблюваний матеріал у залежності від цілі опрацювання
- •3. Робочі процеси, що виконуються машиною або робочими органами.
- •4. Робочі процеси, що виконуються машиною або робочими органами.
- •5. Забезпечення вимог агрегатування проектованої машини
- •6. Обґрунтування ширини захвату мобільної машини
- •Тема 4. Методи проектування.
- •1. Забезпечення необхідної продуктивності сільськогосподарських машин і агрегатів.
- •2. Продуктивність навантажувачів
- •3. Продуктивність агрегатів, призначених для опрацювання полів (ґрунтообробні, посівні, жнивні й ін.)
- •4. Продуктивність агрегатів і машин, призначених для розкидання матеріалу по поверхні поля
- •5. Продуктивність збиральних агрегатів (комбайнів)
- •Тема 5. Основні методи і етапи творчої діяльності конструктора при розробці нових машин.
- •1. Моделі робочих процесів, виконуваних робочими органами
- •2. Функціональна схема виробу
- •3 Кінематична схема
- •4. Розрахункова схема
- •5. Геометрична модель
- •6. Математична модель
- •7. Принципова схема виробу
- •8. Виконання робочих креслень
- •9. Конструктивна спадкоємність
- •1. Новизна виробу
- •2. Забезпечення надійності виробу
- •3. Якість конструкції виробу
- •4. Принцип агрегатного проектування виробу
- •5. Особливості форми й естетичності сільськогосподарських машин
- •6. Маса машини
- •7. Вибір шин для коліс сільськогосподарських машин
- •1. Напівпричіпні машини
- •2. Причіпні машини
- •3. Напрямок сили тяги трактора при агрегатуванні причіпних і напівпричіпних машин.
- •4. Окремі випадки агрегатування сільськогосподарських машин.
- •5.Забезпечення вимог до перевезень сільськогосподарських машин.
- •1.Подовжня стійкість агрегату з колісним та гусеничним трактором у робочому і транспортному положеннях.
- •2. Поперечна стійкість агрегату з колісним трактором у робочому і транспортному положеннях.
- •3. Сковзання або бічний занос машин і агрегатів
- •1. Види модернізації
- •2. Модернізація і технічний рівень машин
- •3. Модернізація як етап підготування до виробництва нового виробу
- •1. Агротехнічна оцінка
- •2. Енергетична оцінка
- •3. Експлуатаційно-технологічна оцінка
- •4. Оцінка надійності
- •5. Економічна оцінка
- •6. Оцінка умов праці механізаторів
2. Функціональна схема виробу
Функціональна схема виробу являє собою конструкторський документ, на якому умовними графічними позначеннями показують складові частини виробу (структуру виробу) і розкривають процеси, що протікають у виробі і його окремих частинах. Вона використовується конструктором для аналізу відомого або задуманого їм робочого процесу, для уточнення типів робочих органів, їхнього принципу роботи, кількості і черговості розташування їх у виконанні робочого процесу (див. рис. 11).
Функціональна схема частіше всього використовується у вигляді двох видів: кінематичного або комбінованого.
Функціональна схема дозволяє також одержати інформацію для розробки інших схем і моделей, а також використовується безпосередньо в робочій конструкторській документації, (наприклад, використовується в якості ілюстрації в інструкціях по експлуатації виробу, для повноти пояснення загального або місцевого пристрою виробу і принципу його роботи, рис. 13, 14)
Функціональну схему припускається виконувати без дотримання масштабу, при цьому дійсне просторове розташування складових частин виробу враховується приблизно. У цьому випадку схему варто виконувати компактно, але без збитку для ясності зображення. Умовні графічні позначення елементів варто розташовувати на схемі таким чином, щоб забезпечити найкраще уявлення про структуру виробу і взаємодії його складових частин.
Зображені на рис. 13 функціональні схеми сівалок дають повне уявлення про їхню структуру і принцип роботи. По-перше, ці схеми розкривають послідовність розташування робочих органів і технологічний процес прямування насінь і добрив із бункера в борозенки ґрунт, утворені сошниками. По-друге, оскільки насіння являють собою легкі частки, а при посіві навесні на поле часто дує сильний вітер, то для усунення видування їх із робочих органів і зберігання нерозривності потоку насінь на всьому своєму шляху цей потік насінь закритий від дії вітру. По-третє зі схем очевидно, як просто можна вирішувати деякі конструкторські задачі, на прикладі забезпечення внесення мінеральних добрив одночасно з висівом насінь (рис. 13,б), із внесенням мінімальних змін у конструкції зернової сівалки (рис. 13,а) і т.д.
Рис. 13. Схеми сівалок: а) - зернова; б) - зерно-тукова;
1 - бункер для насінь; 2 - висівний апарат;
3 - насіннєпровід; 4 - рама; 5 - дискові сошники;
6 - тукове відділення бункера, 7 - туковисівний апарат; 8 - лійка.
Функціональна схема косарки (див. рис. 14) розкриває взаємо розташування її елементів відносно трактора і показує, яким чином будуть забезпечені проходи для трактора при наступних заїздах і роль в цьому польової дошки 4.
Досить часто конструктору припадає піддавати визначеному аналізу тільки якусь частину робочого процесу, виконуваного машиною У такому випадку використовується функціональна схема не всієї машини, а тільки її окремої, досліджуваної частини, що являє собою, як правило, пристрій або його окремі елементи, що виконують визначену функцію в робочому процесі машини (рис. 15-17).
Рис. 14. Схема косарки (вид зверху): 1 - внутрішній башмак; 2 - сегментний ріжучий апарат, 3 - зовнішній башмак; 4 - польова дошка; 5 - начісна рамка косарки з приводом; 6 - карданний вал; 7 – трактор
Рис. 15. Схема пристосування до жаток для складання соняшнику: 1 - мотовило; 2 - щит; 3 стеблепідьомник; 4 - ріжучий апарат; 5 - транспортер жатки.
Зміст запропонованої проробки (рис. 15) закладений тут для того, щоб зрізати і спрямовувати в молотарку комбайна тільки корзинки соняшнику, що дозволяє збільшити продуктивність комбайна на обмолоті культури, за рахунок, зменшення подачі в молотарку комбайна стебла.
Рис. 16. Схема засобу ущільнення ґрунт в борозні пасивним клиновим ущільнювачем:
1 - наральник; 2 - щоки сошника; 3 - насіння;
4 - клиновий ущільнювач; Г - форма борозни після наральника; Д - форма борозни після проходу клинового ущільнювача.
Суть конструкторського рішення (рис. 16) - форма борозни для укладки в неї насінь клиновидна, а ущільнювач не має цього клина, тому руйнуючи стінки клиновидної борозни засипають насіння й ущільнюють вологий ґрунт навколо них. Після чого ця борозна засипається ґрунтом наступними робочими органами. Цим самим досягається гарний контакт насінь із щільним вологим дном борозни.
Рис. 17. Процес дії штанги штангового
культиватора на рослини
Для опрацювання стерньових фонів у зонах, схильних вітрової ерозії, для розпушування ґрунт і знищення бур'янів із зберіганням - стерні на поверхні поля, застосовується оригінальний робочий орган, вал квадратного або круглого перетину (рис. 17). Такий робочий орган не підрізає, а вириває бур'яни з ґрунт, тому що при впливі штанги на корінь спочатку відбувається вигин і виривання нижньої, а потім верхньої частини кореня, після чого обертова штанга переміщає бур'ян, що перегнувся на ній, поступово звільняючись від нього.
