2. Енергетична оцінка

Основна ціль енергетичної оцінки сільськогосподарських машин і агрегатів - визначення енергетичних витрат на роботу, виконувану випробовуваною машиною і її робочими органами, і відповідності енергоємності останньої тяговим і потужними показникам енергетичного засобу при роботі в діапазоні швидкісних і навантажувальних режимів, встановлених агротехнічними вимогами і технічним завданням.

Енергосилові й експлуатаційні показники машинних агрегатів і їхні базові параметри в сукупності визначають техніко-експлуатаційні характеристики. Наприклад, така експлуатаційна характеристика, як продуктивність, значною мірою залежить від ширини захвату, енергоємності агрегату і потужності встановленого на ньому двигуна. Тому оцінка енергетичних витрат характеризується співвідношенням між базовими параметрами машини або агрегату, наприклад між шириною захвату, масою машини і потужністю двигуна.

3. Експлуатаційно-технологічна оцінка

Експлуатаційно-технологічна оцінка дається в реальних умовах експлуатації машин і спрямована на визначення порівняльних експлуатаційних (продуктивність, витрата палива, мастильних і інших матеріалів) і основних технологічних показників

Для експлуатаційно-технологічної оцінки сільськогосподарської техніки визначають режими робіт (швидкість, фактичну ширину захвату, глибину опрацювання, норму висіву, подачу і т.п.); агротехнічні показники (якість продукції, втрати, ушкодження рослин і т.п.); експлуатаційно-технологічні показники (наробіток за період іспитів); продуктивність за 1 годину (чистого, технологічного, змінного і - експлуатаційного часу); витрата палива, а також основних і допоміжних матеріалів; експлуатаційні коефіцієнти (робочих ходів, технологічного обслуговування, надійності технологічного процесу, використання технологічного, змінного й експлуатаційного часу); наробіток на технічні і технологічні відмови; кількість обслуговуючого персоналу; універсальність машини (можливість машини працювати на іншій культурі, на роботах різноманітних видів, виконувати одночасно декілька технологічних операцій і т.д.); можливість і ефективність роботи машини в технологічному комплексі.

Показники експлуатаційно-технологічної оцінки служать вихідними даним для порівняльної економічної оцінки машини.

4. Оцінка надійності

Як відомо, надійність будь-якого виробу обумовлюється головним чином його безвідмовністю, ремонтопридатністю, цілістю і довговічністю. При іспитах сільськогосподарської техніки показники безвідмовності і ремонтопридатності визначають тільки частково. Показники надійності кількісно характеризуються витратами часу, праці і засобів на технічне обслуговування, відновлення і ремонт сільськогосподарської техніки. Для розрахунку показників надійності прийнято вимірювати наробіток на "відмову" для тракторів і самохідних шасі мотогодинами, а для сільськогосподарських машин - часом чистої роботи.

Для кожного виробу регламентуються у виді технічних умов властивості, яким воно повинно володіти в процесі експлуатації. Відхилення властивостей виробу від технічних умов розглядається як несправність. Стан несправності позначається терміном "відмова". Відмови можуть бути різноманітними по своєму експлуатаційному значенню і класифіковані по різноманітних ознаках: конструктивні дефекти (відмови) виникають як слідство недосконалості конструкції; технологічні - як слідство порушення прийнятої технології виготовлення вузлів і деталей; експлуатаційні дефекти виникають звичайно при порушенні правил експлуатації, що призводить до передвчасних відмов.

Таким чином, відмовою є подія, що полягає в порушенні працездатності виробу або виходу робочих параметрів за межі, обумовлені нормативно-технічною документацією.

При випробуванні відмови виробу класифікують по групах складності які встановлюють відповідно до галузевої нормативно-технічної документації. Група складності визначається заходами усунення відмови: за допомогою ЗІПа машини, викликом автомайстерні, транспортуванням машини в стаціонарні майстерні і т.п.