- •1. Основні поняття метрології
- •1.1 Терміни і визначення.
- •Похибки вимірювань та їх основні види.
- •1.3 Мета метеорологічних вимірювань, їх організація.
- •Засоби і методи метеорологічних вимірювань.
- •1.5 Строки проведення вимірювань.
- •1.6 Вимоги до метеорологічних приладів.
- •Вимірювання температури на
- •Загальні відомості про термометрію.
- •2.2 Інерція термометрів.
- •2.4 Скляно-рідинні метеорологічні термометри.
- •Деформаційні термометри.
- •Термометри опору.
- •Термоелектричні термометри.
- •2.8 Вимірювання і реєстрація температури повітря і ґрунту на метеорологічних станціях.
- •Вимірювання атмосферного тиску в
- •Загальні відомості.
- •3.2 Види ртутних барометрів.
- •3.3 Деформаційні барометри.
- •Гіпсометричний метод вимірювання тиску.
- •Вимірювання вологості повітря в метеорології
- •Загальні відомості.
- •Психрометричний метод. Психрометри.
- •Гігрометри.
- •4.4 Інші методи і прилади для вимірювання вологості повітря.
- •5. Вимірювання параметрів вітру
- •5.1 Загальні відомості.
- •5.2 Первинні перетворювачі напрямку вітру.
- •Первинні перетворювачі швидкості вітру.
- •5.4. Прилади місцевої дії для вимірювання параметрів вітру.
- •Анеморумбометри.
- •6. Вимірювання опадів та випаровування
- •Загальні відомості.
- •Вимірювання опадів за допомогою опадомірів і дощомірів.
- •Снігомірні спостереження.
- •Реєстрація кількості та інтенсивності опадів.
- •Вимірювання інтенсивності випадання і осадження
- •Вимірювання випаровування.
- •7. Вимірювання висоти нижньої межі хмар
- •7.1 Загальні відомості.
- •Метод куле-пілотів.
- •7.3 Тріангуляційний метод.
- •7.4 Світлолокаційний метод.
- •8. Вимірювання метеорологічної дальності
- •Загальні відомості.
- •8.2 Візуальні методи.
- •8.3 Інструментально-візуальні методи.
- •Інструментальні (об’єктивні) методи.
- •8.5 Реєстратор дальності видимості фі-1.
- •9. Вимірювання променевої енергії
- •9.1 Загальні відомості.
- •9.2 Вимірювання прямої сонячної радіації.
- •9.3 Вимірювання сумарної, розсіяної і відбитої радіації.
- •Вимірювання балансу радіації.
- •9.5 Інтегрування показань радіометрів.
- •9.6 Геліограф.
- •10. Вимірювання вмісту озону в атмосфері
- •10.1 Загальні відомості.
- •10.2 Вимірювання озону за допомогою універсального озонометра м-83.
- •10.3 Озонозонди.
- •Вимірювання радіоактивності атмосферного
- •11.1 Основи теорії радіоактивних вимірювань.
- •Методи відбору проб повітря, випадань, води.
- •Лабораторні методи вимірювання радіоактивного
- •12. Вимірювання рівня забруднення атмосфери
- •12.1 Загальні відомості.
- •Відбір проб повітря, опадів і аерозолів.
- •Реєстрація концентрацій забруднювачів атмосфери.
- •13. Вимірювання параметрів атмосфери за допомогою дистанційних метеорологічних станцій.
- •13.1 Загальні відомості про дистанційні методи вимірювань метеорологічних елементів.
- •Дистанційна метеорологічна станція м-49.
- •13.3 Автоматична аеродромна метеорологічна станція амас авіа-1, призначення, склад, принцип дії, експлуатація.
- •14. Вимірювання параметрів вільної атмосфери
- •Загальні відомості.
- •Принцип побудови систем радіозондування.
- •Радіолокаційно-акустична система зондування.
- •Радіолокаційний метод вимірювання
- •15.1 Аналіз основного рівняння хмар і опадів.
- •Радіолокаційне вимірювання висоти нижньої і
- •Радіолокаційний метод вимірювання водності хмар та
- •У той же час інтенсивність дощу дорівнює
- •Радіолокаційний метод вимірювання швидкості і
- •16. Сучасні прилади та системи метеорологічних
- •Нові розробки вимірювачів температури, тиску, вологості повітря, швидкості і напрямку вітру, метеорологічної дальності видимості та інші.
7. Вимірювання висоти нижньої межі хмар
7.1 Загальні відомості.
Характеристика хмарності потрібна синоптикам для отримання даних про поточну погоду, для прогностичних цілей, а також для оперативних цілей при обслуговуванні авіації. На станціях у відповідності з Настановою визначаються кількість, форма і висота (нижньої межі) хмар. Кількість хмар визначається візуально за ступенем закритості небосхилу в балах (від 0 до 10). Форма хмар також визначається візуально у відповідності з Атласом хмар. Висота хмар досвідченими спостерігачами може визначатися візуально, проте цей спосіб є ненадійним. Тому на станціях висоту хмар визначають за допомогою куле-пілотів і дальномірів різної конструкції.
У тих випадках, коли виникає необхідність в безперервному оновлені інформації про висоту хмар в будь-який час доби за будь-яких погодних умов, як це має місце на АМСГ при низькій хмарності, застосовуються достатньо складні оптико-електронні дальноміри різноманітного принципу дії і конструкції. За методом вимірювання висоти ці установки можна розділити на дві групи – на світлолокаційні і тріангуляційні.
Метод куле-пілотів.
Нижня межа хмар може бути визначена як в світлий, так і в темний час доби за допомогою куле-пілотів, які випускаються у вільний політ. Куле-пілот являє собою невелику гумову кулю, наповнену воднем. У вільному польоті куле-пілот переноситься вітром в горизонтальному напрямку і одночасно під впливом вільної піднімальної сили переміщується вверх. Вільна піднімальна сила дорівнює різниці ваги оболонки кулі з воднем і ваги витиснутого ним повітря.
Швидкість піднімання кулі залежить від вільної піднімальної сили і розмірів кулі і може бути визначена за формулою
,
де - коефіцієнт, що залежить від значення ;
-
довжина окружності кола.
На станціях визначають, урівноважуючи наповнену кулю вагами, а визначають за допомогою мірної стрічки. Потім по спеціальних таблицях за значеннями і знаходять в метрах за хвилину.
Спостерігаючи в теодоліт або в бінокль за куле-пілотом, що випущений у вільний політ, визначають за допомогою секундоміра час після випуску, за який куля ввійде в хмари (почне туманитися). Висоту нижньої межі хмар визначають за формулою
,
(7.1)
де - висота нижньої межі хмар, м;
- вертикальна швидкість куле-пілота, м/хв;
- час, хв.
При визначенні висоти нижньої межі хмар в темний час доби, коли куля не видна, до неї прикріплюють (за допомогою шнура) легке джерело світла (спеціальний ліхтарик зі свічкою або малопотужну лампочку накалювання з батарейкою). Маса джерела світла враховується при визначенні підйомної сили і, крім того, табличне значення вертикальної швидкості зменшують на 6 % (зменшення через опір ліхтарика). Цей метод визначення висоти нижньої межі хмар досить простий і доступний. Його недоліками є значна похибка, тривала і трудомістка підготовка до вимірювань, обмеженість застосування при хмарах менше 5 балів і напрямках вітру, при яких куля уноситься від хмар (до просвіту). На станціях сполучають застосування цього методу з вимірюваннями за допомогою прожекторної установки.
