- •1. Основні поняття метрології
- •1.1 Терміни і визначення.
- •Похибки вимірювань та їх основні види.
- •1.3 Мета метеорологічних вимірювань, їх організація.
- •Засоби і методи метеорологічних вимірювань.
- •1.5 Строки проведення вимірювань.
- •1.6 Вимоги до метеорологічних приладів.
- •Вимірювання температури на
- •Загальні відомості про термометрію.
- •2.2 Інерція термометрів.
- •2.4 Скляно-рідинні метеорологічні термометри.
- •Деформаційні термометри.
- •Термометри опору.
- •Термоелектричні термометри.
- •2.8 Вимірювання і реєстрація температури повітря і ґрунту на метеорологічних станціях.
- •Вимірювання атмосферного тиску в
- •Загальні відомості.
- •3.2 Види ртутних барометрів.
- •3.3 Деформаційні барометри.
- •Гіпсометричний метод вимірювання тиску.
- •Вимірювання вологості повітря в метеорології
- •Загальні відомості.
- •Психрометричний метод. Психрометри.
- •Гігрометри.
- •4.4 Інші методи і прилади для вимірювання вологості повітря.
- •5. Вимірювання параметрів вітру
- •5.1 Загальні відомості.
- •5.2 Первинні перетворювачі напрямку вітру.
- •Первинні перетворювачі швидкості вітру.
- •5.4. Прилади місцевої дії для вимірювання параметрів вітру.
- •Анеморумбометри.
- •6. Вимірювання опадів та випаровування
- •Загальні відомості.
- •Вимірювання опадів за допомогою опадомірів і дощомірів.
- •Снігомірні спостереження.
- •Реєстрація кількості та інтенсивності опадів.
- •Вимірювання інтенсивності випадання і осадження
- •Вимірювання випаровування.
- •7. Вимірювання висоти нижньої межі хмар
- •7.1 Загальні відомості.
- •Метод куле-пілотів.
- •7.3 Тріангуляційний метод.
- •7.4 Світлолокаційний метод.
- •8. Вимірювання метеорологічної дальності
- •Загальні відомості.
- •8.2 Візуальні методи.
- •8.3 Інструментально-візуальні методи.
- •Інструментальні (об’єктивні) методи.
- •8.5 Реєстратор дальності видимості фі-1.
- •9. Вимірювання променевої енергії
- •9.1 Загальні відомості.
- •9.2 Вимірювання прямої сонячної радіації.
- •9.3 Вимірювання сумарної, розсіяної і відбитої радіації.
- •Вимірювання балансу радіації.
- •9.5 Інтегрування показань радіометрів.
- •9.6 Геліограф.
- •10. Вимірювання вмісту озону в атмосфері
- •10.1 Загальні відомості.
- •10.2 Вимірювання озону за допомогою універсального озонометра м-83.
- •10.3 Озонозонди.
- •Вимірювання радіоактивності атмосферного
- •11.1 Основи теорії радіоактивних вимірювань.
- •Методи відбору проб повітря, випадань, води.
- •Лабораторні методи вимірювання радіоактивного
- •12. Вимірювання рівня забруднення атмосфери
- •12.1 Загальні відомості.
- •Відбір проб повітря, опадів і аерозолів.
- •Реєстрація концентрацій забруднювачів атмосфери.
- •13. Вимірювання параметрів атмосфери за допомогою дистанційних метеорологічних станцій.
- •13.1 Загальні відомості про дистанційні методи вимірювань метеорологічних елементів.
- •Дистанційна метеорологічна станція м-49.
- •13.3 Автоматична аеродромна метеорологічна станція амас авіа-1, призначення, склад, принцип дії, експлуатація.
- •14. Вимірювання параметрів вільної атмосфери
- •Загальні відомості.
- •Принцип побудови систем радіозондування.
- •Радіолокаційно-акустична система зондування.
- •Радіолокаційний метод вимірювання
- •15.1 Аналіз основного рівняння хмар і опадів.
- •Радіолокаційне вимірювання висоти нижньої і
- •Радіолокаційний метод вимірювання водності хмар та
- •У той же час інтенсивність дощу дорівнює
- •Радіолокаційний метод вимірювання швидкості і
- •16. Сучасні прилади та системи метеорологічних
- •Нові розробки вимірювачів температури, тиску, вологості повітря, швидкості і напрямку вітру, метеорологічної дальності видимості та інші.
8. Вимірювання метеорологічної дальності
ВИДИМОСТІ
Загальні відомості.
Дальністю видимості називають ту граничну відстань, при якій спостережуваний об’єкт, або що віддаляється, стає невидимим (зливається з фоном, на якому він проектується). Дальність видимості залежить від декількох величин: від прозорості атмосфери між спостерігачем і спостережуваним об’єктом, від кутових розмірів спостережуваного об’єкта, від контрасту між спостережуваним об’єктом і фоном, на якому він проектується. Як далеко спостерігач бачить об’єкт, залежить від його зору: людина з добрим зором бачить об’єкт, що віддаляється далі, ніж із зниженим.
Світловий потік при проходженні через атмосферу частково поглинається і розсіюється частинками, які містяться в атмосфері, внаслідок чого він ослаблюється, а в атмосфері утворюється світловий серпанок.
Прозорість
атмосфери залежить від концентрації
і розмірів частинок. Чим прозоріша
атмосфера, тим менше ослаблюється
світловий потік, що проходить крізь
неї, і тим менше яскравість серпанку,
який утворюється при цьому. Прозорість
атмосфери характеризується коефіцієнтом
прозорості
,
який показує, яка частка направленого
світлового потоку проходить через
одиничний шар атмосфери, тобто
, де
- початкова інтенсивність світлового
потоку;
- інтенсивність світлового потоку
після проходження ним шару атмосфери
товщиною 1 км. Причому завжди
.
Для шару товщиною
км має місце залежність
.
(8.1)
Прозорість атмосфери характеризується також показником ослаблення ; і зв’язані між собою рівняннями:
,
(8.2)
,
(8.3)
де - основа натурального логарифму.
Яскравий контур виражається формулою
,
(8.4)
де
-
яскравість фону;
-
яскравість об’єкта; при цьому завжди
.
Людина
бачить предмет, якщо контраст його з
фоном не менше порога контрастної
чутливості ока
,
тобто
.
Середнє
значення порога контрастної чутливості
ока дорівнює 2 % (
).
Визначення
дальності видимості реальних об’єктів
дуже важка задача, зокрема, через
складність вимірювання контрасту для
кожного поєднання реального об’єкту
і фону, яскравості яких залежать від
стану атмосфери і від фізичних
властивостей і стану спостережуваного
об’єкту і фону, який також є реальним
об’єктом. Тому в метеорології
визначається так звана метеорологічна
дальність видимості (МДВ), яка залежить
від стану атмосфери (її прозорості) і
від зору людини (порога контрастної
чутливості ока
).
МДВ визначається як видимість чорних
об’єктів, яскравість яких
,
мають кутові розміри не менше 0,5º і
проектуються на фоні безхмарного неба
поблизу горизонту (на фоні атмосферного
серпанку). На основі (8.4) при такому
поєднанні об’єкта і фону яскравий
контраст
.
Враховуючи,
що значення порогу контрастної чутливості
ока вважають сталим (при виявленні
об’єкта
,
при втраті видимості спостережуваного
об’єкта
),
МДВ залежить тільки від прозорості
атмосфери. Ця залежність має вигляд:
,
(8.5)
або
,
(8.6)
де
- значення МДВ.
Зв’язок МДВ з видимістю чорних об’єктів має сенс тільки для світлого часу доби (коли вони видні); для темного часу доби її зв’язують з видимістю точкових вогнів.
Освітленість світлочутливої оболонки (ретини) ока спостерігача від точкового джерела пропорційна його силі світла , зворотно пропорційна відстані до нього і залежить від прозорості атмосфери :
.
Джерело
світла видно, якщо воно створює на
світлочутливій оболонці ока спостерігача
освітленість
(
- поріг чутливості ока). У людини з
нормальним зором в темну ніч
лк.
змінюється в залежності від яскравості
фону (при якому вогонь проектується)
від
лк в безмісячну ніч при трав’яному
покриві ґрунту до
лк
в місячну ніч при сніговому покрові, а
в південь при тумані і сніговому покрові
до
лк.
Для граничних відстаней
(дальше яких вогонь не видно)
.
Підставляючи в цей вираз значення з (8.6), отримаємо
.
(8.7)
Ця формула дозволяє за відомими значеннями і визначити МДВ, а за відомим визначити для вогню відомої сили граничну відстань його видимості .
Зараз на метеорологічних станціях МДВ визначають для горизонтального шару атмосфери невеликої товщини. Для авіації потрібні також дані про МДВ у вертикальному напрямку і під кутом 3-6º до висоти 1000 м.
В залежності від призначення і оснащення станцій МДВ визначається візуально за видимістю віддалених об’єктів або вимірюється реєстраторами дальності видимості, які є спеціальними фотометрами різної конструкції.
