- •1. Предмет і завдання курсу «Історія української культури».
- •2. Поняття культури, об’єкт, предмет і форми культури.
- •3. Функції культури.
- •4. Українська культурницька думка.
- •5. Історичний та науково – об’єктивний підхід до вивчення культури.
- •6. Матеріальна культура стародавнього населення України (палеоліт, мезоліт, неоліт).
- •7. Трипільська культура.
- •8. Розвиток культури залізного віку ( кіммерійці, скіфи, сармати).
- •10. Розвиток культури східних слов’ян.
- •9. Культура античних міст- держав Північного Причорномор’я.
- •11. Культура Київської Русі.
- •12. Розвиток книгодрукування та бібліотечної справи в Україні.
- •13. Розвиток освіти в Україні в х-хvііі ст.
- •14. Особливості розвитку освіти на українських землях у XIX – початку XX ст.
- •15. Система освіти за часів радянської влади. Реформування освіти в незалежній Україні.
- •16. Розвиток науки як окремої галузі духовної культури у X – XVIII ст.
- •18. Стан української науки в роки радянської влади.
- •19.Пріоритетні напрями розвитку науки в Україні
- •22.Література в період національно культурного відродження
- •23.Літературні процеси на шляху від тоталітаризму до незалежності
- •25.УКр.Кріпацький театр,становлення професійного.
- •29.Розвиток національних традицій в музиці 19-20 ст
- •37. Зародження українського живопису. Іконописні традиції, фресковий і мозаїчний живопис.
- •38. Нові жанри в українському живопису у хуі-хуііі ст. (портрет, історичний та пейзажний живопис).
- •39. Особливості розвитку українського живопису хіх - початок хх ст.
- •40. Авангардні течії в сучасному українському живопису.
- •41. Видатні представники української школи живопису
- •42.Традиційне господарство, житло, одяг українців.
- •43. Громадський побут і звичаєвість.
- •44. Українські сімейні звичаї та обряди.
- •45. Свята календарного циклу в Україні.
- •46. Проблеми масової культури в світі і в Україні.
- •47.Культура національних меншин в Україні.
- •48. Релігійний діалог в історії культури України.
- •49. Формування української діаспори. Проблема збереження національної ідентичності.
- •50. Збереження культурних традицій українською діаспорою на Американському континенті.
- •51. Культурні традиції в житті західної українською діаспорою.
- •52. Східна українська діаспора:
- •53. Національна культура в сучасній Україні: проблеми і досягнення.
- •54. Течія постмодернізму в українській культурі межі XX – XXI.
45. Свята календарного циклу в Україні.
Календарні свята - це найдавніша обрядовість, яка корінням сягає первісних, язичницьких віруваньДо складу річного аграрного кола входили зимові, весняні, літні та осінні свята, обряди і звичаї. Кожен цикл свят ніс своє смислове навантаження та був насичений безліччю ритуалів і прикмет, які зв'язували між собою пори року.
Зимовий цикл свят
Різдвяний цикл свят був пов’язаний з відродженням нового сонця, яке відтоді починає щораз вище підноситися і тепліше пригрівати. У ньому було найбільше обрядових дійств, якими намагалися забезпечити здоров’я, щастя і достаток; У цей період українці колядували та щедрували – співали ритуальних пісень-побажань господарям осель та їхнім домочадцям.
Літній цикл свят
Літній цикл свят, як і весняний, був заповнений хліборобськими турботами, доглядом за посівами В основі літнього обрядового циклу лежить культ рослинності та магія заклинання майбутнього врожаю, культ сонця та культ померлих. Він включає такі основні свята: Трійцю, Купайла, день святих Петра та Павла, Маковія
Весняний цикл свят
Разом з пробудженням природи від зимового сну починається цикл весняних свят, що супроводжується піснями, іграми, хороводами. Весняний цикл календарних свят мав особливе значення, бо пов'язувався з закладанням майбутнього врожаю. Тому люди за допомогою обрядів та ритуальних дій намагалися всіляко прискорити прихід весни, тепла, дощу. Вони вірили, що весна принесе щедрі дари, коли її шанувати, співати їй хвалу, закликати її. Так як цей період пов'язувався ще й з пробудженням людських почуттів, весняна обрядовість багата розмаїтими молодіжними розвагами та поетичними народними співами – веснянками..Головним святом весняного циклу є Великдень - найбільше християнське свято, яке органічно поєднує язичницькі ритуали та церковні обряди.
Осінній цикл свят
Останній - осінній цикл свят замикає річне календарно-обрядове коло. Він не становить цілісної системи, а ввібрав окремі звичаї та обряди, характер яких визначався станом засинання природи та приготуваннями до зими і зимових свят. Він включає такі основні свята та обряди: Спаса, Успіння та Різдва Пресвятої Богородиці, Покрови. Головними моментами осіннього циклу були звичаї, приурочені до завершення збору врожаю чи повернення худоби з літніх пасовищ. У них, як і в попередніх циклах, відображена головна селянська турбота - забезпечення родючості полів, плодючості худоби, продовження людського роду.
46. Проблеми масової культури в світі і в Україні.
Масова культура (від лат. massa — ком, частка і cultura — оброблення, виховання) являє собою сукупність явищ культури XX— XXI ст., характерних для сучасного суспільства з його високим рівнем коммунікаційно-інформаційних систем (радіо, телебачення, Інтернет, мобільний зв'язок), високим ступенем урбанізації й індустріалізації, втратою особистістю своєї індивідуальності.
Масова культура наголошує на «усереднений» рівень розвитку споживачів цієї культури, створює єдину «вихолощену» культуру, знищуючи традиційні цінності.
Осмислення масової культури як граничного виявлення духовної несвободи, засобу відчуження й пригноблення людської особистості знаходить своє віддзеркалення в роботах О.Шпенглера, А. Швейцера, Е. Фромма, X. Ортеги-І-Гассета, М. Бердяєва та і н.
Індивід став отримувати велику кількість інформації засобами електронного зв'язку і масової комунікації, змінились кількість, форма і зміст соціальних контактів.
Серед основних напрямків і проявів сучасної масової культури можна виділити наступні:
стрімкий розвиток засобів масової інформації, які формують суспільну думку в інтересах «замовника»;
система державної ідеології й пропаганди, що формує політико-ідеологічні орієнтації населення, маніпулює його свідомістю й поведінкою в інтересах правлячих еліт;
масові політичні рухи, що втягують широкі прошарки людей у широкомасштабні політичні акції;
система організації й стимулювання масового споживчого попиту, що формує в суспільній свідомості стандарти престижних інтересів і потреб;
Для масової культури характерне зведення елітарної культури до поверхової, беззмістовної форми, орієнтація на нерозвинені, низькі смаки. Масова культура пов'язана з уніфікацією духовного в особистості та суспільстві, вона завжди розрахована на комерційний успіх.
