2.8 Додатки

Першим аркушем додатків має бути технічне завдання, в якому вказуються:

- найменування та область застосування розроблюваного пристрою;

- підстава для розробки;

- джерела розробки;

- технічні вимоги (мінімальна кількість таблиць, вимоги до форм, інформація для запитів, перелік звітів, вимоги до Web- інтерфейсу);

- економічні показники;

- стадії та етапи розроблювання;

- порядок контролю та приймання;

- коректування технічного завдання.

Зразки технічних завдань подані в додатку Д.

До додатків також відносять ілюстрації, таблиці, тексти допоміжного характеру.

Додатки оформлюють як продовження документа на його наступних сторінках, розташовуючи в порядку посилань на них у тексті ПЗ.

Посилання на додатки в тексті ПЗ дають за формою:

“... наведено в додатку А”, „... наведено в таблиці В.5 ” або (додаток Б); (додатки К, Л ).

Кожен додаток необхідно починати з нової сторінки вказуючи зверху посередині рядка слово “Додаток” і через пропуск його позначення. Додатки позначають послідовно великими українськими буквами, за винятком букв Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, Додаток А, Додаток Б і т.д.

Під позначенням для обов’язкового додатку пишуть в дужках слово (обов’язковий), а для інформативного – (довідниковий).

Кожен додаток повинен мати тематичний (змістовний) заголовок, який записують посередині рядка малими буквами починаючи з великої.

Ілюстрації, таблиці, формули нумерують в межах кожного додатка, вказуючи його позначення: “Рисунок Б.3 - Найменування”; “Таблиця В.5 – Найменування” і т.п.

Нумерація аркушів документа і додатків, які входять до його складу, повинна бути наскрізна.

Всі додатки включають у зміст, вказуючи номер, заголовок і сторінки, з яких вони починаються.

3 Основні вимоги до оформлення тексту та рисунків

3.1 Загальні правила

Описова частина пояснювальної записки для курсової роботи виконується на стандартних аркушах паперу формату А4 без рамок із нумерацією сторінок в правому верхньому кутку. Допускається оформлення пояснювальної записки КР за вимогами ЄСКД.

Текст ПЗ виконується згідно з вимогами ДСТУ 3008-95, одним із застосуванням друкувальних чи графічних пристроїв виведення ЕОМ розміром не менше 2,5 мм (Word – 14 кегль), через одинарний інтервал.

Допускається текст оформлювати машинописним (друкарським) чітким шрифтом (1,5-2 інтервали) або рукописним основним креслярським шрифтом з висотою букв та цифр не менше 2,5 мм.

Пояснювальна записка відноситься до текстових документів, викладається технічною мовою. Графічна інформація має подаватись у вигляді ілюстрацій (схеми, графіки, діаграми тощо). Цифрова – у вигляді таблиць.

3.1.1 Вимоги до оформлення розділів та підрозділів

Структурними елементами основної частини є розділи, підрозділи, пункти, підпункти, переліки та примітки.

Розділ - головний ступінь поділу тексту, позначений номером і має заголовок.

Підрозділ - частина розділу, позначена номером і має заголовок.

Пункт - частина розділу чи підрозділу, позначена номером і може мати заголовок.

Підпункт - частина пункту, позначена номером і може мати заголовок. Заголовки структурних елементів необхідно нумерувати тільки арабськими числами.

Допускається розміщувати текст між заголовками розділу і підрозділу, між заголовками підрозділу і пункту.

Кожен розділ рекомендується починати з нової сторінки.

Заголовок розділу записують посередині (ДСТУ 3008-95) великими буквами з більш високою насиченістю.

Заголовки підрозділів, пунктів та підпунктів (при наявності заголовка) записують з абзацу малими буквами починаючи з великої.

Розділи нумерують порядковими номерами в межах всього документа (1, 2, і т.д.). Після номера крапку не ставлять, а пропускають один знак.

Підрозділи нумерують в межах кожного розділу, пункти в межах підрозділу і т.д. за формою (3.1, 3.2, 3.2.1, 3.2.2, 3.2.2.1 і т.д.).

Цифри, які вказують номер, не повинні виступати за абзац.

Посилання в тексті на розділи виконується за формою: “...наведено в розділі 3”.

В тексті документа може наводитись перелік, який рекомендується нумерувати малими буквами українського алфавіту з дужкою або виділяти дефісом перед текстом. Для подальшої деталізації переліку використовують арабські цифри з дужкою.

Кожну частину переліку записують з абзацу, починаючи з малої букви і закінчуючи крапкою з комою, в кінці останньої ставлять крапку.

Приклад:

а) текст переліку та його...

продовження;

б) текст переліку:

1) текст переліку подальшої деталізації та його продовження;

2) . . . ;

в) останній перелік.

Одна примітка не нумерується і після слова “Примітка” ставиться крапка. Текст примітки починають в цьому ж рядку з великої літери. Якщо приміток кілька, то після слова “Примітки” ставлять двокрапку. Кожну примітку починають з великої літери з абзацу, нумеруючи за порядком арабськими цифрами. Після номера ставлять крапку. Продовжують текст примітки без абзацу. Після кожної примітки ставлять крапку.

Примітка. Текст приміток дозволяється друкувати через один інтервал.