Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Економіка праці 1-ий модуль.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
232 Кб
Скачать
☆

3. Моделі рп

Відомо кілька моделей РП, які пов'язані з особливостями пол-ки зайнятості, що проводиться в окремих країнах. Нац. модель РП складається з тієї чи ін. сис-ми підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації працівників, сис-ми заповнення вакантних роб. місць і способів рег-ня труд. відносин з участю профспілок.

Відпов. до комбінації цих складових розрізняють японську модель РП, модель США, шведську модель та ін.

Для японської моделі хар-на сис-ма труд. відносин, яка грунтується на принципі “довічного найму”, за якої гарантується зайнятість працівника на підпр-ві аж до досягнення ним віку 55— 60 років. Розміри з/п працівників і соц. винагород прямо залежать від к-сті відпрацьованих років. При цьому протягом усієї труд. дія-ті працівники періодично підвищують кваліфікацію у відпов. внутрішньофірмових службах, і переміщення їх відбувається строго за планом. Така пол-ка сприяє вихованню у працівників фірми творчого ставлення до виконання своїх обов'язків, підвищенню їхньої відпов-ті за якість роботи. У разі необхідності скорочення вир-ва підприємці здебільшого вирішують ці проблеми не шляхом звільнення персоналу, а переведенням частини працівників за їхньої згоди на ін. підпр-ва або скороченням тривалості роб. часу на даному підпр-ві.

Для РП США хар-на децентралізація закон-ва про зайнятість і допомогу безробітним, тобто воно розробляється й ухвалюється кожним штатом окремо. У разі необхідності скорочення обсягу праці або вир-ва тривалість роб. часу одного працівника не змінюється, а частина працівників може бути звільнена. Про звільнення працівників повідомляють не заздалегідь, а перед самим звільненням. Колективними договорами охоплена лише чверть усіх працівників. Внутр.-фірмової підготовки персоналу майже немає, за винятком підготовки специфічних спеціальностей. Пересування працівників відбувається здебільшого через переведення працівника на ін. роботу. Така пол-ка фірм веде до високої географічної і проф. мобільності працівників, а також до вищого рівня безробіття, ніж в Японії та Швеції.

Шведську модель хар-ує активна пол-ка д-ви щодо зайнятості, внаслідок чого рівень безробіття в цій країні мін.. Пол-ка на РП полягає в попередженні безробіття, а не в сприянні тим, хто вже втратив роботу. Повна зайнятість досягається за рахунок таких заходів:

• проведення відпов-ї фіскальної пол-ки, спрямованої на підтримання менш прибуткових підпр-тв і обмеження прибутку , високодохідних фірм;

• проведення “пол-ки солідарності” в з/п для досягнення однакової плати за однакову працю незалежно від фін. стану тих чи ін. фірм, що спонукає малоприбуткові підпр-ва скорочувати чис-ть працівників, зменшувати або припиняти свою дія-ть, а високоприбуткові — обмежувати рівень оплати нижче своїх можливостей;

• підтримування зайнятості у тих сферах ек-ки, які мали низькі результати дія-ті, проте забезп-ли розв'язання соц. завдань.

Кожній д-ві притаманні свої особливості формування РП, зумовлені ресурсними, геогр., ек., політ. та ін. причинами.

В У-ні тривалий час існувала монополія держ. власності, жорстка регламентація розмірів з/п, наявність інституту прописки, що призвело до деформації РП. Сьогодні формування РП в У-ні здійснюється в умовах кризового стану ек-ки, неефективної її стр-ри, надзвичайно розвиненої важкої пром-ті й слабкої сфери нар. спож-ня, залежності ек-ки від кооперованих зв'язків з д-ми СНД, насамперед від постачання енергоносіїв з Росії.

Загалом суч. РП в У-ні притаманні такі ознаки:

• перевищення пропозиції роб. сили над попитом;

• низька ціна роб. сили, її невідпов-ть реальній вартості

• зниження зайнятості у сфері сусп. вир-ва, зростаня чис-ті незайнятого нас-ня;

• низька частка офіційно зареєстрованих безробітних за вел. масштабів зростання прихованого безробіття;

• наявність значних масштабів нерегламентованої зайнятості;

• зростання молодіжного безробіття;

• рег. диспропорції між наявністю і потребою в робочій силі;

•низька проф. й особливо територіальна мобільність труд. ресурсів;

• відсутність або недостатня спрацьованість правових норм орг-ійно-ек. механізмів, що регулюють трудові відносини, тощо;

• еміграція висококвал-ої роб. сили.