II група інвалідності - 70% страхової суми

II група інвалідності - 50% страхової суми

Методичні вказівки: Виплата страхового відшкодування в результаті тимчасової втрати працездатності в результаті нещасливого випадку за кожну добу - 0,2% страхової суми, але не більш 50% страхової суми, може провадитися двома засобами при перебуванні у медичному закладі:

1) як одноразова виплата, що визначає відсоток виплати від страхової суми 2) шляхом множення кількості лікарняних днів на установлений відсоток від страхової суми: а) від 1-го до 30 днів - 1% від страхової суми за кожен день перебування; б) від 30 до 90 днів - 0,5% від страхової суми.

Методичні вказівки: Страхування майна громадян поширюється на самостійні види страхування: 1) особистого автомобільного транспорту; 2) житлових помешкань (квартири); 3) будівлі (дача, бані); 4) майно підсобного господарства; 5) домашніх тварин.

Страхова сума встановлюється в межах страхової вартості кожного об'єкта страхування, розрахованої на момент укладання договору  Страхова премія обчислюється виходячи зі страхових сум, тарифних ставок і терміна страхування з урахуванням наданих пільг і знижок. Тарифні ставки встановлюються для кожного типу майна у відсотках від страхової суми. Страхова премія (страховий внесок) при терміні страхування в один рік розраховується шляхом множення страхової суми на річну тарифну ставку, а при страхуванні на термін більш одного року вона підлягає перерахунку з дня вступу в силу договору страхування. Збитком  відшкодо-вується: 1) у випадку знищення або викрадення предмета - по дійсній вартість (з урахуванням зносу) виходячи з ринкових цін; 2) у випадку ушкодження предмета - різниця між зазначеною вище його дійсною вартістю і вартістю цього предмета з урахуванням знецінювання в результаті страхового випадку. Виплати при настанні страхового випадку провадяться пропорційно відношенню вартості об'єкта до страхової суми. 

Вартість будівель, споруд та іншого майна (виключаючи знос) визначаємо на початок року. Платежі вносяться в два прийоми.

Страхові платежі за договорами, укладеними на річний термін, сплачуються за ставками, що визначаються за домовленістю.

За договорами, укладеними на термін менше одного року, страхові платежі розраховуються за наступною формулою

СП_х = Р_сп.  Х , (3)

де СП х - страховий платіж, що стягується за Х - строк дії договору страхування;

Р сп - річний страховий платіж (у грн..);

Х - строк дії договору (міс).

Страховий платіж вноситься страхувальником одноразово або

з розбивкою за періодами. Якщо термін дії договору більше 1 року, первинний страховий внесок становить не менше 60% від загальної суми страхового платежу.

Майнове страхування виходить з відшкодування прямого фактичного збитку. Для визначення загального розміру збитку по основних виробничих фондів використовується формула

У = Д – І + С - О , (4)

де   У - загальна сума збитку при повній загибелі або пошкодженні ОПФ;

Д - дійсна вартість майна за страховою оцінкою;

І - сума фізичного зносу майна на день укладення договору;

С - витрати по порятунку майна і приведення його в порядок;

О - вартість залишків майна, придатних для подальшого використання або реалізації.

Для визначення збитку по оборотних виробничих фондів використовується формула

, (5)

Для цілей страхування класифікують майно по видах господарюючих суб'єктів, яким воно належить. Розрізняються страхування майна:

• підприємств і організацій,

• сільськогосподарських підприємств,

• громадян.

Методичні вказівки: доходи страховика можна поділити на три основні групи:

1. Доходи від основної, страхової діяльності ( всі надходження на користь страховика, пов’язані з проведенням страхування та перестрахування).

2. Доходи від інвестиційної та фінансової діяльності, пов’язані з інвестуванням і розміщенням тимчасово вільних коштів (як власних, так і коштів страхових резервів).

3. Інші доходи, тобто ті, які не належать ні до страхових, ні до інвестиційних доходів, але часом зявляються у страховика у процесі його звичайної господарської діяльності та надзвичайних операцій.

Доходи першої групи розраховуються як сума страхових премій по всіх договорах страхування (страховий портфель). Страхова премія (ціна страхової послуги) визначається за формулою:

Ц_п = S  В , (6)

де,  Ц _п - ціна страхової послуги; S – страхова сума; В – страхова премія (або брутто-премія).

Ціна страхової послуги - величина об'єктивна, однак ринкова ціна формується під впливом цілого ряду чинників: кон'юнктури ринку, податкової політики держави, рівня монополізації даного сегмента страхового ринку, динаміки зміни банківського процента .

Витрати страховика за економічним змістом можна поділити на:

1. Виплати страхових сум та компенсацій за договорами страхування та перестрахування.

2. Витрати на обслуговування процесу страхування і перестрахування.

3. Витрати на утримання страхової компанії.

Дві останні групи витрат можна обєднати поняттям “витрати на ведення справи”.

Прибуток страхової компанії являє собою фінансовий результат її діяльності за певний період (квартал, півріччя, дев’ять місяців, рік). Фінансовий результат – це вартісна оцінка підсумків діяльності страховика. Він визначається як різниця між доходами та витратами.

Прибуток страховика складається з:

1. Прибутку від страхової діяльності.

2. Прибутку від інвестиційної та фінансової діяльності.

3. Прибутку від іншої звичайної операційної діяльності та надзвичайних операцій.

Прибуток від страхової діяльності (крім страхування життя та медичного страхування) обчислюється як різниця між доходами від страхової діяльності та відповідними витратами страховика, склад яких визначається чинним законодавством України.

Згідно Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” прибуток страховиків від страхової діяльності для цілей оподаткування не визначається. Визначення прибутку від страхової діяльності необхідно в першу чергу самому страховику для визначення ефективності діяльності.

Прибуток від страхової діяльності (ПСД) можна обчислити за формулою:

ПСД= (ЗП+КП+ВП+ПЦР+ПТР)-(ВС+ВЦР+ВТР+ВВС) (7)

де: ЗП – зароблені страхові премії за договорами страхування та перестрахування;

КП – комісійні винагороди за перестрахування;

ВП – частки страхових виплат, сплачені перестраховиками;

ПЦР – повернені суми із централізованих страхових резервних фондів;

ПТР – повернені суми із технічних резервів, інших, ніж резерв незароблених премій;

ВС – виплати страхових сум та страхових відшкодувань;

ВЦР – відрахування в централізовані страхові резервні фонди;

ВТР – відрахування в технічні резерви, інші, ніж резерв незароблених премій;

ВВС – витрати на ведення справи (адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати).

Фінансова стійкість страховика це - постійне збалансування або перевищення доходів над витратами. В основі забезпечення стійкості лежать оптимальні розміри тарифних ставок і достатня концентрація коштів страхового фонду, при якій можлива територіальна і тимчасова розкладка збитку.

Концентрація коштів страхового фонду досягається підвищенням числа страхувальників та об'єктів страхування. Проблема забезпечення фінансової стійкості страхових операцій може вирішуватися:

по-перше, як визначення ступеня ймовірності дефіциту коштів у якому році;

по-друге, як відношення доходів і витрат постачальника за певний період часу.

Для визначення ступеня ймовірності дефіциту коштів застосовується коефіцієнт Ф.В. Коньшина, що представляє собою своєрідний коефіцієнт варіації:

_, (8)

де К - коефіцієнт;

q - середня тарифна ставка по всьому страховому портфелю;

n - кількість застрахованих об'єктів.