3.7. Концептуальна модель організації виробництва на підприємстві

Під час побудови виробничих систем і удосконалення організації виробництва використовуються прийоми організаційного моделювання, що становлять метод вивчення виробничих систем за допомогою розробки й аналізу організаційних моделей. Модель використовується для спрощеного відображення й опису реального об'єкта, тобто виробничої системи, її підсистем, тих або інших організаційних ситуацій.

Конкретні виробничо-технічні умови в об'єднаннях і на підприємствах промисловості надзвичайно різноманітні. Разом з тим єдність принципових основ організації промислового виробництва дає змогу розробити загальну модель організації, що може бути адаптована до конкретних умов.

Головна мета організації виробництва — забезпечити високу економічну і соціальну ефективність функціонування підприємств. Водночас із генеральною метою підприємства — виробництвом і реалізацією матеріальних благ для задоволення потреб покупців — підприємство прагне досягти безліч окремих цілей: економічних, соціальних, техніко-технологічних, екологічних та ін.

Завдання підприємства реалізуються з використанням різних шляхів і методів, але методи організації виробництва відіграють істотну роль. Тому безліч цілей підприємства визначає різноманітні завдання і напрями організаційної діяльності (табл. 3.1).

Таблиця 3.1. Основні цілі організації виробництва і напрями роботи щодо їх реалізації

Галузі діяльності	Основні цілі організації виробництва	Напрями роботи щодо реалізації цілей організації виробництва
1	2	3
Виготовлення і постачання продукції споживачам	Задоволення попиту споживачів, постачання продукції відповідно до замовлень і договорів. Виконання планів виробництва з номенклатури, асортименту і якості продукції	Організація маркетингових досліджень; оперативного планування виробництва; виробничих процесів; матеріального і технічного забезпечення виробництва; збуту і реалізації продукції
Підвищення якості і забезпечення	Розробка нових видів продукції й удосконалення виробів, що	Організація маркетингових досліджень; підготовка виробництва й ви-

Закінчення табл. 3.1

1	2	3
конкурентоспроможності продукції	пускаються, відповідно до вимог ринку. Забезпечення стабільності випуску продукції високої якості, скорочення браку	освоєння нових видів продукції; робота щодо забезпечення якості продукції і організації технічного контролю; метрологічне забезпечення
Раціональне використання виробничих ресурсів	Підвищення продуктивності праці працівників. Поліпшення використання основних фондів і виробничих потужностей. Скорочення тривалості виробничого циклу і запасів товарно-матеріальних цінностей. Раціоналізація інформаційних потоків	Організація праці працівників, функціонування знарядь праці, руху предметів праці у виробництві. Організація інформаційних потоків
Науково-технічний і організаційний розвиток виробництва	Удосконалення виробничо-технічної бази підприємств і підвищення рівня організації виробництва	Реалізація робіт зі складання і виконання планів технічного розвитку й удосконалення організації виробництва
Удосконалення економічних відносин на підприємстві	Створення умов для забезпечення єдності інтересів суспільства, колективу і його членів	Надання економічної самостійності підрозділам підприємств і налагодження госпрозрахункових відносин між ними
Соціальна організація колективу підприємства	Створення умов для підвищення якості трудового життя й активізації творчої активності працівників	Організація праці працівників. Залучення їх до вирішення завдань організації та управління виробництвом

Засобами для досягнення головної мети організації виробництва є цілі другого рівня — основні цілі, що, у свою чергу, визначаються характером діяльності підприємства.

Ступінь досягнення головної й основної цілей організації виробництва повинен оцінюватися системою кількісно виражених показників. Комплексна оцінка досягнення цілей організації виробництва може бути здійснена, якщо кожна мета буде зазначена, проранжована, а рівень досягнення мети — обмірюваний і зіставлений із критерієм досягнення мети.

Система організації виробництва — це сукупність організаційних форм, методів і правил, здійснення яких забезпечує раціональне функціонування елементів виробничої системи та їх взаємодію в процесі виробництва продукції.

Під час формування системи організації виробництва можна виокремити приватні функції організаційної діяльності, згрупувавши їх у вигляді відособлених комплексів — підсистем. В основу виділення цих приватних функцій покладений цільовий підхід. Охарактеризовані в табл. 3.1 сфери діяльності підприємства, основні цілі організації виробництва і напрями діяльності за їхньою реалізацією дозволяють спочатку виокремити, а потім і згрупувати види організаційної роботи з підсистем організації виробництва (за елементами, функціями на основі інтеграційного підходу).

Основними елементами виробничого процесу є знаряддя праці, предмети праці і сама праця. Організація виробництва повинна забезпечити погоджене й ефективне функціонування цих елементів у рамках виробничої системи. Для вирішення цього організаційного завдання в системі організації виробництва виокремлюють три взаємозалежні підсистеми: організації праці, організації функціонування знарядь праці, організації руху предметів праці у виробництві. Погоджена взаємодія всіх трьох підсистем досягається формуванням структури виробничого процесу, що виражає кількісний і якісний склад елементів, спосіб організації їхніх зв'язків, особливості процесів, які відбуваються між ними. Використання робочої сили пов'язане з виокремленням двох виробничих ресурсів: праці та підприємливості (заповзятливості). Тому поряд з організацією праці сучасна теорія організації виробництва розглядає питання організації виробництва, що дає змогу з максимальною вигодою для підприємства використовувати підприємницькі здібності персоналу.

У складі виробничого процесу виокремлюються групи процесів, різнохарактерних за змістом, принципами і методами організації. Відповідно в складі системи організації виробництва виокремлюються кілька підсистем, що враховують особливості тих або інших виробничих процесів. Цей комплекс підсистем включає функціональні підсистеми: організації підготовки виробництва й освоєння випуску нової продукції, організації основних виробничих процесів, організації виробничої інфраструктури, організації робіт із забезпечення якості продукції, організації матеріального забезпечення виробництва, організації збуту і реалізації продукції (рис. 3.9).

Щоб забезпечити інтеграцію всіх груп процесів у єдиний виробничий процес, система організації виробництва здійснює інтеграційні функції, що реалізуються шляхом створення виробничої структури, системи оперативного планування виробництва і системи економічних відносин.

КАДРОВЫЙ КОНСАЛТИНГ

За время нашей работы с лидерами российского рынка, мы накопили богатый опыт и хотим этим опытом с Вами поделиться.

Объединив знания и профессионализм грамотных и высококвалифицированных консультантов, Рекрутинговое Агентство "Энима" предлагает Вам Программу "КОНТАКТ".

 

Схема этапов выполнения Программы "Контакт":

1. Разработка организационной структуры управления и ее внедрение

2. Проверка сотрудников на профессиональное и психологическое соответствие

3. Подбор персонала на вакантные должности

4. Введение новых работников в компанию

5. Проведение тренингов для сотрудников и между структурными подразделениями

6. Разработка и внедрение системы управленческого учета

 

Этап 1. Разработка организационной структуры управления и ее внедрение

Зачем Вам необходимо консультирование по вопросам Организационной структуры управления?

В основе развития любой компании лежит ее Бизнес-План, разработанный с учетом особенностей и возможных изменений рынка. В соответствии с Бизнес-Планом развивается весь технологический процесс деятельности компании. Организационная структура управления (ОСУ) является формой, в которой развивается этот процесс. Каким бы ни был процесс, он все время изменяется, в то время как функции и подчиненность работников должны быть однозначно определены и оставаться неизменными как можно дольше.

Время от времени накапливаются противоречия между процессом и формой, которые начинают сдерживать процесс, а их решение требует изменения ОСУ. Если же ее своевременно не изменить, то это всегда приводит к снижению эффективности работы компании. Но изменение ОСУ всегда болезненно и на начальном этапе также приводит к снижению эффективности. Что же делать, чтобы избежать таких спадов, или хотя бы удлинить временные промежутки между ними? На этот вопрос существует только один ответ: