- •1.1. Короткий історичний огляд розвитку стандартизації
- •1.2. Роль стандартизації в розвитку економіки країни
- •1.3. Основні поняття та визначення в галузі стандартизації
- •2.1. Принципи стандартизації
- •2.2. Методи стандартизації
- •2.3. Форми стандартизації
- •2.4. Основи параметричної стандартизації
- •3.1. Основні положення Національної стандартизації України
- •3.2. Органи стандартизації та їхні функції
- •3.3. Види нормативних документів
- •3.4 Порядок розроблення, затвердження то впровадження нормативних документів
- •3.5. Порядок перегляду, зміни та скасування нормативних документів
- •3.6. Державний нагляд за додержанням нормативних документів
- •3.7. Інформаційне забезпечення стандартизації
- •4.1. Система конструкторської документації
- •4.2. Система технологічної документації
- •4.3. Державна метрологічна система
- •4.4. Система нормативних документів безпеки праці
- •4.5. Система нд у галузі охорони природи і раціонального використання ресурсів
- •4.6. Система нд з інформаційних технологій
- •5.1. Значення міжнародної стандартизації в розвитку торговельно-економічних зв'язків між країнами
- •5.2. Міжнародна організація зі стандартизації (iso)
- •5.3. Міжнародна електротехнічна комісія (іес)
- •5.4. Регіональні організації зі стандартизації та інші міжнародні організації
- •5.5. Міжнародні стандарти та їx використання різними країнами
- •6.1. Техніко-економічна ефективність стандартизації
- •6.2. Загальні методологічні принципи визначення економічної ефективності стандартизації
- •6.3. Методика розрахунку економічної ефективності стандартизації
- •7.1. Правове забезпечення стандартизації
- •7.2. Законодавство в галузі стандартизації
- •7.3. Відповідальність за порушення законодавства в галузі стандартизації
- •8.1. Основні етапи розвитку руху споживачів
- •8.2. Міжнародні організації захисту прав споживачів
- •8.3. Керівні принципи оон на захист прав споживачів
- •8.4. Розвиток руху споживачів в Україні
- •1.1. Основні поняття сертифікації
- •1.2. Становлення і розвиток сертифікації в Україні
- •1.3. Сертифікація і технічні бар'єри в торгівлі
- •1.4. Правові засади національної системи сертифікації продукції УкрСепро
- •2.1. Учасники обов'язкової сертифікації та їхні функції
- •2.2. Система акредитації органів сертифікації (оцінки відповідності) та випробувальних лабораторій
- •2.3. Основні принципи, правила системи сертифікації УкрСепро та порядок проведення обов'язкової сертифікації
- •2.4. Сертифікація систем якості
- •2.5. Сертифікація систем управління безпечністю харчовик продуктів
- •2.6. Сертифікація товарів, що імпортуються
- •2.7. Сертифікація послуг
- •2.8. Порядок упровадження модульного підходу оцінки відповідності згідно з вимогами директив європейського союзу
- •3.1. Призначення та відмінні риси добровільної сертифікації
- •3.2. Організація і порядок проведення добровільної сертифікації
- •4.1. Законодавство із сертифікації за кордоном
- •4.2. Сертифікація у Франції
- •4.3. Сертифікація в сша
- •4.4. Сертифікація в Німеччині
- •4.5. Сертифікація в Японії
6.3. Методика розрахунку економічної ефективності стандартизації
Методики розрахунків економічної ефективності мають свої специфічні риси для різних галузей економіки, окремих підприємств, конкретних видів продукції. Практика і досвід проведення розрахунків економічної ефективності стандартизації показують, що для визначення економічного ефекту від робіт і заходів зі стандартизації доцільно використовувати три групи розрахунків у:
— передвиробничій сфері (на стадії проектно-конструкторських та науково-дослідних робіт, тобто на стадії створення НД);
— сфері виробництва (на стадії створення якості продукції);
— сфері обігу (на стадії обігу й експлуатації продукції).
На стадії проектування витрати зменшуються внаслідок зниження трудомісткості науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт, скорочення термінів розробки, кількості розроблюваної документації та впровадження нової продукції, обладнання, технології, що в свою чергу, дозволяє прискорити отримання ефекту від їх впровадження. До основних джерел економічної ефективності у сфері виробництва слід віднести зниження трудомісткості виготовлення, матеріаломісткості, фондомісткості продукції. А це забезпечує скорочення витрат заробітної плати за рахунок раціонального розміщення трудових ресурсів, економію різних видів ресурсів та підвищення якісних показників виробів, удосконалення методів контролю та випробувань продукції, пакування, транспортування і збереження. Результати у сфері виробництва відбиваються не тільки на собівартості виготовлення продукції, але й створюють можливість отримання ефекту споживачем та на проміжних стадіях життєвого циклу. У сфері обігу та експлуатації продукції економічний ефект утворюється за рахунок підвищення якості продукції та її надійності, збільшення терміну служби виробів.
Якщо у передвиробничій сфері й сфері виробництва впровадження НД пов'язане з додатковими витратами, то ефект у сфері споживання залежить від якості товарів та послуг, попиту на них, що може призвести до зменшення витрат. Як свідчить практика, попит може або стимулювати, або гальмувати розвиток виробництва товарів та послуг, що надаються. Очевидно, максимальний економічний ефект від стандартизації товарів та послуг може бути досягнутий повною мірою тільки у тому випадку, якщо вони користуються попитом. З іншого боку, необхідно враховувати, що попит знаходиться у прямій залежності від якості товарів та послуг. Розрахунок економічного ефекту на кожній стадії дозволяє своєчасно оцінювати результати окремих робіт та робити пошук ефективних рішень.
Вибір методики розрахунку економічної ефективності стандартизації визначається джерелом отримання економічного ефекту, а також наявністю тих чи інших вихідних даних, які використовуються у розрахунках.
Визначення річного економічного ефекту ґрунтується на порівнянні зіставлених витрат до (З1) і після (З2) проведення робіт зі стандартизації продукції. Величина зіставлених витрат одиниці продукції (робіт) (3) у грошових одиницях визначається як сума витрат виробництва і нормативного прибутку:
де С — собівартість одиниці продукції, грн; К — нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень, який дорівнює 0,15; К — питомі капітальні вкладення в основні та обігові виробничі фонди.
Кращим варіантом буде НД, упровадження якого забезпечить економіці країни мінімальні зіставлені витрати (С + Кп ∙ К = тіп) і термін окупності капітальних вкладень у межах його нормативної величини. Нормативний термін окупності капітальних вкладень визначають за формулою:
Розрахунковий термін окупності капітальних вкладень:
де К — вартість виробничих фондів, грн; Ср — собівартість річного обсягу випуску продукції, грн; 1 та 2 — відповідно позначаються показники до і після проведення робіт із заходів зі стандартизації.
При проведенні робіт з упровадження нового НД можливі додаткові капітальні вкладення. Для цього визначають термін окупності додаткових капітальних вкладень за формулою:
Капітальні та поточні витрати виробництва неоднаково розподіляються з часом і суттєво змінюються за роки експлуатації продукції. При розрахунках річного економічного ефекту стандартизації враховують фактор часу шляхом застосування коефіцієнта зведення (приводження) різночасових витрат (а,) до поточного моменту:
де Нз — норматив зведення (приводження), який дорівнює 0,1; t — кількість років, що враховують витрати і результати даного року від другого року впровадження НД.
Величину розрахункового коефіцієнта ефективності капітальних вкладень (Ккв) порівнюють з величиною нормативного коефіцієнта (Кн). Розрахунковий коефіцієнт ефективності капітальних вкладень (Ккв) визначають за формулою:
Питомі капітальні вкладення до проведення робіт та заходів впровадження НД розраховують за формулою:
Де К — середня вартість основних виробничих фондів і нормованих обігових коштів, грн; А1 — річний обсяг випуску продукції до проведення робіт із заходів зі стандартизації в натуральних одиницях.
Питомі капітальні вкладення після проведення робіт і заходів зі стандартизації:
де ΔК — додаткові капітальні вкладення, які були необхідні для проведення робіт і заходів зі стандартизації; А2 — річний обсяг випуску продукції після впровадження НД в натуральних одиницях. Коефіцієнт економічної ефективності стандартизації:
де Ц — ціна одиниці продукції, грн.
Величина річного економічного ефекту визначається за формулою:
Величина повного народногосподарського економічного ефекту від упровадження НД розраховується як сума усіх економічних ефектів, які отримані при розрахунках у різних сферах життєвого циклу продукції:
де Ер, Ев, Ео, Ее — річний економічний ефект від впровадження НД, який отримано відповідно на стадіях розробки, виробництва, обігу та експлуатації (споживання), грн.
Матеріали з розрахунку економічної ефективності НД щорічно узагальнюються і аналізуються. При розрахунку економічної ефективності стандартизації визначають соціальні результати впровадження НД, які можуть бути виражені у натуральних, умовно-натуральних показниках, індексами чи балами. При неможливості кількісного визначення соціальних результатів наводять їхню якісну характеристику. Соціальними результатами впровадження НД с задоволення потреб населення товарами та послугами; збільшення вільного часу населення, зміна характеру і змісту праці, поліпшення стану навколишнього природного середовища тощо.
Розділ 7. Правові основи стандартизації
Ключові слова та поняття: правове забезпечення, правове регулювання, правостосовна діяльність, правоохоронна діяльність, технічне законодавство, юридична відповідальність: цивільно-правова, адміністративна, матеріальна, дисциплінарна, кримінальна.
