Оформлення формул
Кожну формулу записують з нового рядка симетрично до тексту. Між формулою і текстом пропускають один рядок зверху і знизу.
Умовні буквені позначення (символи) в формулі повинні відповідати установленим у міждержавному стандарті ГОСТ 1494-77. Їх пояснення наводять або в попередньому тексті, або одразу під формулою. Для цього після формули ставлять кому і записують пояснення до кожного символу з нового рядка в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі, розділяючи крапкою з комою.
Перший рядок повинен починатися без абзацу з слова "де" і без будь-якого знака після нього. Кожен символ в новому рядку розташовується під попереднім.
Всі формули нумерують в межах розділу арабськими цифрами. Номер вказують в круглих дужках з правої сторони в кінці рядка на рівні закінчення формули. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, розділених крапкою. Дозволяється виконувати нумерацію в межах всього документа.
Нумерацію формул здійснюють тільки у випадках, коли на них є посилання у тексті.
Приклад:
(1.2)
де МК - крутний момент, який передається з’єднанням (Н∙м);
d – номінальний діаметр з’єднання(м);
l - довжина контакту з'єднання (м);
f - коефіцієнт тертя.
Одиницю виміру, при необхідності, заключають в квадратні дужки
[H/м2] (1.3)
Числову підстановку і розрахунок виконують з нового рядка без нумерації. При цьому одиницю виміру, якщо її вказують, заключають в круглі дужки.
Приклад:
Посилання на формули в тексті дають в круглих дужках за формою: "...в формулі (1.2) ... "; "...в формулах (1.7, ... 1.10) ... ".
Розмірність одного і того ж параметра в межах документа повинна бути однаковою.
Оформлення ілюстрацій
Для пояснення викладеного тексту рекомендується його ілюструвати графіками, кресленнями, фрагментами конструкцій, схемами та ін., які виконуються за допомогою комп'ютерної графіки. Розміщують ілюстрації в тексті або в додатках.
Нумерують ілюстрації в межах розділів, вказуючи номер розділу і порядковий номер ілюстрації, розділяючи їх крапкою. Дозволяється нумерація в межах всього документа.
Ілюстрації повинні мати назви, які розміщують під ними. Всі ілюстрації в ПЗ називають рисунками і позначаються словом “Рисунок . . . ”, яке разом з номером та назвою ілюстрації з абзацу розміщують під ілюстраціями.
Крапку в кінці назви ілюстрації не ставлять, знак переносу не використовують. Якщо найменування довге, то його продовжують у наступному рядку.
За необхiднiстю під ілюстрацією, але над назвою, з абзацу розміщують пояснювальні дані – пiдрисунковий текст.
На всі ілюстрації в тексті ПЗ мають бути посилання. Посилання виконують за формою: "...показано на рисунку 3.1" або в дужках за текстом (рис.3.1), на частину ілюстрації: "...показні на рисунку 3.2,б". Посилання на раніше наведені ілюстрації дають скороченим словом дивись (див. рисунок 1.3).
В тексті ілюстрацію розміщують симетрично до тексту після першого посилання на неї або на наступній сторінці, якщо на даній вона не уміщується.
Між ілюстрацією і текстом попереднім та наступним пропускають один рядок. Приклад оформлення ілюстрації наведено нижче.
Рисунок 2.7 – Графік коефіцієнту збільшення питомого тиску
У випадку, коли ілюстрація складається з частин, їх позначають малими буквами українського алфавіту з дужкою під відповідною частиною. Наприклад: а), б). В такому випадку після найменування ілюстрації ставлять двокрапку і дають найменування кожної частини за формою:
а – найменування першої частини; б – найменування другої частини
або за ходом найменування, беручи букви в дужки:
Рисунок 1.2 – Структурна схема (а) і діаграма (б) роботи блока управління
Якщо частини ілюстрації не вміщуються на одній сторінці, то їх переносять на наступні сторінки. Під початком ілюстрації вказують повне її найменування, а під продовженням позначають "Рисунок 3.2 (продовження)".