1.8 Оформлення таблиць

Таблицю розміщують симетрично до тексту після першого посилання на даній сторінці або на наступній, якщо на даній вона не вміщується.

Таблиці нумерують в межах розділів і позначають зліва над таблицею за формою: "Таблиця 4.2 - Найменування таблиці". Крапку в кінці не ставлять. Якщо найменування таблиці довге, то продовжують у наступному рядку, починаючи від слова "Таблиця". Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці в розділі, розділених крапкою. Дозволяється нумерувати таблиці в межах всього документа.

На всі таблиці мають бути посилання за формою: "...наведено в таблиці 3.1", "...в таблицях 3.1 – 3.5" або в дужках по тексту (таблиця 3.6). посилання на раніше наведену таблицю за формою (див. таблицю 2.4).

Таблицю розділяють на графи (колонки) і рядки. Допускається не розділяти рядки горизонтальними лінями. Розміри таблиці визначаються об'ємом матеріалу.

При перенесенні частин таблиці на інші сторінки, повторюють або продовжують найменування граф. Допускається виконувати нумерацію граф на початку таблиці і при перенесенні частин таблиці на наступні сторінки повторювати тільки нумерацію граф.

У всіх випадках найменування (при його наявності) таблиці розміщують тільки над першою частиною, а над іншими частинами зліва пишуть "Продовження таблиці 4.2" без крапки в кінці.

1.9 Список використаної літератури

Список літератури оформляють з заголовком "Список літератури" з нової пронумерованої сторінки, починаючи з абзацу.

Список літератури повинен включати тільки ті літературні джерела, які використовувалися при написанні ПЗ.

В списку кожне літературне джерело записують з абзацу і нумерують арабськими цифрами. Літературу записують мовою, якою вона видана.

Форми запису літератури:

Книжки, підручники:

1. Струтинський В.Б. Математичне моделювання процесів та систем механіки.- Житомир: ЖІТІ, 2001. -612 с.

Примітка. Великі міста, такі як Київ, Москва дозволяється записувати однією великою буквою з крапкою.

2. Гідропривід сільськогосподарської техніки: Навчальне видання / О.М.Погорілець, М.С.Волянський, В.Д.Войтюк та ін.; За ред. О.М.Погорільця. – К.: Вища освіта, 2004. – 368 с.

3. Справочник технолога-машиностроителя. в 2-х т. Т1. / В.Б.Борисов, Е.И.Борисов, В.Н.Васильев и др.; Под ред. А.Г.Косиловой и Р.К.Мещерякова. – М. : Машиностроение, 1985. – 656 с.

Нормативно-технічні документи:

4. ГОСТ 2.309-73. Обозначения шероховатостей поверхностей. – М.: ИПК Издательство стандартов, 2003. – 7 с.

1.10 Додатки

У додатках можна наводити ілюстрації, таблиці, текст допоміжного характеру, схеми та ін. Додатки оформляють як продовження документа на його наступних сторінка, розташовуючи в порядку посилань на них у тексті ПЗ.

Кожен додаток необхідно починати з нової сторінки, вказуючи зверху посередині рядка слово "Додаток" і через пропуск його позначення. Додатки позначають послідовно великими українськими буквами, за винятком букв Є, 3, І, Ї, Й, О, Ч. наприклад: Додаток А, Додаток Б. Якщо додатків більше ніж букв, то продовжують позначати арабськими цифрами. Дозволяється позначати додатки латинськими буквами, крім І та О.

Кожен додаток повинен мати заголовок, який записують посередині рядка малими буквами починаючи з великої.

Ілюстрації, таблиці, формули нумерують в межах кожного додатка, вказуючи його позначення: "Рисунок БЗ - Найменування"; "Таблиця В5 -Найменування".

Посилання на додатки в тексті ПЗ дають за формою: "...наведено в додатку А", "...наведено в таблиці В5" або (додаток Б); (додатки К, Л).

Нумерація аркушів документа і додатків, які входять до його складу, повинна бути наскрізна.

Всі додатки включають у зміст, вказуючи номер, заголовок і номер сторінки з яких вони починаються.