Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
лекции КМ.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

4. Безкабельні канали зв'язку

 Окрім кабельних каналів, в комп'ютерних мережах іноді використовуються також безкабельні канали. Їх головна перевага полягає в тому, що не потрібний ніякої прокладки проводів (не треба робити отворів в стінах, закріплювати кабель в трубах і жолобах, прокладати його під фальшполами, над підвісними стелями або у вентиляційних шахтах, шукати і усувати пошкодження). До того ж комп'ютери мережі можна легко переміщати в межах кімнати або будівлі, оскільки вони ні до чого не прив'язані.

Радіоканали наземного і супутникового зв'язку утворюються за допомогою передавача і приймача радіохвиль. Існує велика кількість різних типів радіоканалів, що відрізняються як використовуваним частотним діапазоном, так і дальністю каналу. Діапазони коротких, середніх і довгих хвиль (KB, СВ і ДВ), звані також діапазонами амплітудної модуляції (Amplitude Modulation, AM) за типом використовуваного в них методу модуляції сигналу, забезпечують телекомунікацію, але при невисокій швидкості передачі даних. Швидкіснішими є канали, що працюють на діапазонах ультракоротких хвиль (УКВ), для яких характерна частотна модуляція (Frequency Modulation, FM), а також діапазонах надвисоких частот (СВЧ або microwaves). У діапазоні СВЧ (понад 4 Ггц) сигнали вже не відбиваються іоносферою Землі і для стійкого зв'язку потрібна наявність прямої видимості між передавачем і приймачем. Тому такі частоти використовують або супутникові канали, або радіорелейні канали, де ця умова виконується. Радіоканал використовує передачу інформації по радіохвилях, тому теоретично він може забезпечити зв'язок багато десяток, сотні і навіть тисячі кілометрів. Швидкість передачі досягає десятків мегабіт в секунду (тут багато що залежить від вибраної довжини хвилі і способу кодування). Особливість радіоканалу полягає в тому, що сигнал вільно випромінюється в ефір, він не замкнутий в кабель, тому виникають проблеми сумісності з іншими джерелами радіохвиль (радио- і телевещательными станціями, радарами, радіолюбительськими і професійними передавачами і так далі). У радіоканалі використовується передача у вузькому діапазоні частот і модуляція інформаційним сигналом сигналу частоти, що несе. Головним недоліком радіоканалу є його поганий захист від прослуховування, оскільки радіохвилі розповсюджуються неконтрольовано. Інший великий недолік радіоканалу — слабкий перешкодозахисний.

Для локальних безпровідних мереж (WLAN — Wireless LAN) в даний час застосовуються підключення по радіоканалу на невеликих відстанях (звичайні до 100 метрів) і в межах прямої бачимості. Найчастіше використовуються два частотні діапазони — 2,4 Ггц і 5 Ггц. Швидкість передачі — до 54 Мбіт/с. Поширений варіант із швидкістю 11 Мбіт/с. Мережі WLAN дозволяють встановлювати безпровідні мережеві з'єднання на обмеженій території (зазвичай усередині офісної або університетської будівлі або в таких суспільних місцях, як аеропорти). Вони можуть використовуватися в тимчасових офісах або в інших місцях, де прокладка кабелів неосуществима, а також як доповнення до наявної дротяної локальної мережі, покликане забезпечити користувачам можливість працювати, переміщаючись по будівлі.

Популярна технологія Wi-Fi (Wireless Fidelity) дозволяє організувати зв'язок між комп'ютерами числом від 2 до 15 за допомогою концентратора (званого точка доступу, Access Point, АР), або декількох концентраторів, якщо комп'ютерів від 10 до 50. Крім того, ця технологія дає можливість зв'язати дві локальні мережі на відстані до 25 кілометрів за допомогою могутніх безпровідних мостів. Для прикладу на рис. 9 показано об'єднання комп'ютерів за допомогою однієї точки доступу. Важливо, що багато мобільних комп'ютерів (ноутбуки) вже мають вбудований контроллер Wi-Fi, що істотно спрощує їх підключення до безпровідної мережі.

Точка доступа

Рисунок 9 -  Об'єднання комп'ютерів за допомогою технології Wi-Fi

Радіоканал широко застосовується в глобальних мережах як для наземного, так і для супутникового зв'язку. У цьому застосуванні у радіоканалу немає конкурентів, оскільки радіохвилі можуть дійти до будь-якої точки земної кулі.

Інфрачервоний канал також не вимагає сполучних проводів, оскільки використовує для зв'язку інфрачервоне випромінювання (подібно до пульта дистанційного керування домашнього телевізора). Головна його перевага в порівнянні з радіоканалом — нечутливість до електромагнітних перешкод, що дозволяє застосовувати його, наприклад, у виробничих умовах, де завжди багато перешкод від силового устаткування. Правда, в даному випадку потрібна досить висока потужність передачі, щоб не впливали ніякі інші джерела теплового (інфрачервоного) випромінювання. Погано працює інфрачервоний зв'язок і в умовах сильної запиленої повітря. Швидкість передачі інформації по інфрачервоному каналу зазвичай не перевищує 5—10 Мбіт/с, але при використанні інфрачервоних лазерів може бути досягнута швидкість більше 100 Мбіт/с. Секретність передаваної інформації, як і у разі радіоканалу, не досягається. Також потрібні порівняно дорогі приймачі і передавачі. Все це приводить до того, що застосовують інфрачервоні канали в локальних мережах досить рідко. В основному вони використовуються для зв'язку комп'ютерів з периферією (інтерфейс IRDA).

Інфрачервоні канали діляться на дві групи:

-    канали прямої видимості, в яких зв'язок здійснюється на променях, що йдуть безпосередньо від передавача до приймача. При цьому зв'язок можливий тільки за відсутності перешкод між комп'ютерами мережі. Зате протяжність каналу прямої видимості може досягати декількох кілометрів.

-    канали на розсіяному випромінюванні, які працюють на сигналах, відбитих від стін, стелі, підлоги і інших перешкод. Перешкоди в даному випадку — не перешкода, але зв'язок може здійснюватися тільки в межах одного приміщення. Якщо говорити про можливі топології, то найприродніше всі безпровідні канали зв'язку підходять для топології типу «шина», в якій інформація передається одночасно всім абонентам. Але при використанні вузьконаправленої передачі і/або частотного розділення по каналах можна реалізувати будь-які топології (кільце, зірка, комбіновані топології) як на радіоканалі, так і на інфрачервоному каналі. У комп'ютерних мережах сьогодні застосовуються практично всі описані типи фізичних середовищ передачі даних, але найбільш перспективними є волоконно-оптичні. На них сьогодні будуються як магістралі крупних територіальних мереж, так і високошвидкісні лінії зв'язку локальних мереж. Популярним середовищем є також вита пара, яка характеризується відмінним співвідношенням якості до вартості, а також простотою монтажу. За допомогою витої пари зазвичай підключають кінцевих абонентів мереж на відстанях до 100 метрів від концентратора. Супутникові канали і радіозв'язок використовуються найчастішим в тих випадках, коли кабельні зв'язки застосувати не можна - наприклад, при проходженні каналу через малонаселену місцевість або ж для зв'язку з мобільним користувачем мережі, таким як шофер вантажівки, лікар, що здійснює обхід, і тому подібне.