Тема ііі структура сучасних релігій

Час – 2 години.

План

1.  Релігійна свідомість: співвідношення емоційно-вольової і раціональної сторін

2.  Релігійний культ: зміст і функції.

3.  Релігійні організації. Типи релігійних організацій.

Теми рефератів

1.  Розуміння і інтерпретація релігійної віри з позиції богослов’я і філософії релігії.

2.  Символічний і знаковий характер релігійного обряду. Зв’язок релігійного обряду з релігійним віровченням.

3.  Релігійна група, церква, секта і деномінація – типи релігійних організацій.

Список рекомендованої літератури

1. Борунков Ю.Ф. Структура религиозного сознания. – М., 1971.

2. Гараджа В.И. Религиоведение. Учебное пособие для студентов высших учебных заведений и преподавателей средней школы – 2 изд. дополн. – М., 1995.

3. Добренков В.И., Радугин А.А. Методологические вопросы исследования религии. – М., 1989.

4. Есаков В.А. Мегаполис и его культура. – М., 2008.

5. Религиоведение / В.В. Ильин, А.С. Кармин и др. – СПб., 2008.

6. Левада Ю.А. Социальная природа религии. – М., 1965.

7. Основы религиоведения. Учебное пособие для студентов высших учебных заведений. Под общ. ред. М.Н. Яблокова. – М., 1995.

8. Радугин А.А. Введение в религиоведение. Курс лекций. – М., 1996.

Методичні вказівки

При відповіді на перше питання «Релігійна свідомість: співвідношення емоційно-вольової і раціональної сторін» треба з’ясувати основні поняття, якими оперують богослови і представники релігієзнавства, по наступних напрямах:

а)  що є «віра» взагалі;

б)  поняття «релігійною» і «безрелігійної» віри і їх співвідношення;

в)  «свідомість» і «віра»;

г)  які утворення свідомості виступають предметом «релігійної віри»?

Слід показати, що представники релігієзнавства визнають, що предметом вивчення віри виступають утворення свідомості у вигляді уявлень, образів, теорій, що мають певний зміст і сенс. Проте змістовна і смислова сторони відмічених утворень в плані розуміння віри дається ними неоднозначно. Слід підкреслити, що представники релігієзнавства під «вірою» розуміють такі утворення свідомості (образи, поняття, теорії і так далі), які мають реальний природно-соціальний зміст, відображений із закономірностей матеріального світу. Це таке знання, яке в ідеальних образах перевірено на практиці, логічно обґрунтовано і стало переконанням людини. У богословському тлумаченні «віра» це уявлення в свідомості людини про «надприродне», «потойбічний світ», «божественне послання».

На думку богословів, «надприродне», як предмет «віри», не підкоряється законам навколишнього світу, знаходиться по ту сторону і порушує їх природний хід. Релігійна людина вірить у винятковий характер надприродних істот або сил і, зокрема, не застосовує до них звичайні критерії емпіричної достовірності.

Можна зробити висновок, що розуміння «віри» богословами не сумісно з релігієзнавчим уявленням, а отже і поняття безрелігійної віри і релігійної віри протилежні за своїм змістом і сенсом.

При характеристиці «релігійної віри» ми рекомендуємо вам показати:

а)  відособлення богословами «емоційно-вольового» компоненту «релігійної віри» у вигляді релігійних відчуттів;

б)  визначення особливостей релігійного переживання» як специфічного релігійного відчуття. Так, на думку православного богослова О. Меня: «Специфіку релігійних переживань не можна звести ні до якої іншої сфери людського духу: ні до моральності, ні до естетики, ні до якого-небудь відчуття, узятого окремо (наприклад, страху, надії і так далі). Точніше за все її можна визначити як відчуття благоговіння (Мень А. История религии. В поисках пути, истины и жизни. – С.12).

В протилежність богословсько-теологічним установкам на релігійну віру, релігієзнавство, засноване на науковому світобаченні, дає системне тлумачення характеру, структурі, змісту і впливу релігії на життя суспільства.

Значну увага Вам слід приділити розкриттю другого питання семінарського заняття «Релігійний культ: зміст і функції», бо воно складне за змістом і має важливе теоретичне і практичне значення, пов’язане із з’ясуванням функцій релігії і її впливу на суспільство. Для послідовного розкриття даного питання ми радимо детально зупинитися на аналізі наступного:

а)  за яких обставин «віра» набуває релігійного характеру? Тут доречно дати докази, що будь-яка віра набуває релігійного характеру лише за умови включення її у функціонування релігійно-культової системи;

б)  за допомогою яких філософських принципів можна визначити природу культу взагалі і релігійного зокрема, а також його сенс і призначення в культово-обрядових діях?

в)  розкрити структуру і функції релігійного культу в системі обрядів.

На останньому слід зупинитися детальніше.

Дати визначення «обряду» як сукупності стереотипних дій, встановлюваних звичаями, традиціями соціальної спільності людей, символізуючих ідеї, норми, ідеали і уявлення. Належним чином необхідно охарактеризувати різні культово-обрядові дії (очисні, жертвопринесення, таїнства, поклоніння святим, іконам, скульптурам, дотримання постів, читання священних книг та ін.).

Важливо також пояснити роль релігійних обрядів – акумуляції та передачі досвіду як індивідами один одному, так і від покоління до покоління у вигляді символізування, знаковості, вербальності.

Для послідовної і аргументованої відповіді на третє питання плану семінару «Релігійні організації. Типи релігійних організацій» ми радимо дотримуватися наступного плану:

а)  визначення поняття релігійної організації з погляду наукового підходу;

б)  обліку чинників, відповідних передумов і умов, що зумовили ґенезу релігійних організацій;

в)  знаходження підвалин, критеріїв і засобів, за допомогою яких встановлюється різноманіття типів і функцій релігійних організацій – релігійна група, жрецька корпорація, церква, секта, деномінація.

Питання і завдання для самопідготовки

1.  Дайте визначення понять «віра» і «релігійна віра».

2.  Охарактеризуйте основні ознаки «релігійної віри» і покажіть, по яких параметрах слід її відрізняти від «безрелігійної віри».

3.  У якому співвідношенні знаходяться поняття «віра» і «віровчення»?

4.  Яка відзнака і зв’язок структурних елементів в релігійній свідомості – емоційного, психологічного, раціонального, містичного?

5.  Поясніть зміст і сенс понять – «культ», «культура», «обряд» і визначте, яке місце вони займають в релігійній культовій діяльності.

6.  По яких параметрах і критеріях здійснюється типологія релігійних організацій?

7.  Назвіть основні сучасні типи релігійних організацій і розкрийте їх роль в розвитку суспільства.