Тема viі історичні Форми вільнодумства і атеїзму

Час – 4 години.

Заняття 1-е – (2 години).

План

1.  Поняття «вільнодумства».

2.  Особливості вільнодумства і атеїзму в античному світі (Демокріт, Епікур, Лукрецій, Лукіян).

3.  Вільнодумство і атеїзм в середні віки.

Теми рефератів

1.  Вчення про подвійну істину як прагнення захистити науку і філософію від контролю релігії.

2.  Пантеїстичне обґрунтування ідеї самостійності природи і його дослідного пізнання.

3.  Народна єресь і церковна боротьба з нею.

Список рекомендованої літератури

1. Анаксимен. Фрагменты ранних греческих философов. – М., 1989. – Ч.I.

2. Григулевич И.Р. История инквизиции. – М., 1970.

3. Калінін Ю.А., Харьковщенко Є.А. Релігієзнавство. Підручник. Розд.V. Історичні форми критичного аналізу релігії. – К., 1995. – С.183-193.

4. Конституция Украины. – К., 1993.

5. Крывелев И.Д. История религий. В 2-х т. – М., 1988.

6. Митрохин Л. Религия в системе культуры // Наука и религия. – 1988, №1.

7. Токарев И.А. Ранние формы религии. – М., 1990.

8. Трофимов З.П. Гуманизм, религия, свободомыслие. – М., 1992.

Методичні вказівки

Для послідовного і логічно обґрунтованого розкриття фундаментальних положень даної теми необхідно керуватися філософсько-світоглядними установками і методологічними засобами, за допомогою яких розкривається динаміка розвитку історичних етапів філософії і встановлюється зв’язок і відмінність матеріалізму, ідеалізму, релігії і вільнодумства.

Аналіз основних положень теми ми пропонуємо проводити в наступному напрямі:

1.  Вільнодумство Античного миру.

2.  Середньовічне вільнодумство.

3.  Вільнодумство епохи Відродження і періоду ранніх буржуазних революцій.  

4.  Радикальні форми вільнодумства: французький атеїзм ХVIII ст. і марксистсько-ленінський атеїзм.

5.  Сучасне вільнодумство і його ідеологія.

У першому занятті семінару слід з’ясувати три питання: поняття вільнодумства, вільнодумство Античного миру, Середньовічне вільнодумство. Вивчення першого питання треба починати із з’ясування поняття «вільнодумства». На його основі дається головна установка мислення для подальшого і правильного розуміння різноманіття форм «вільнодумства», починаючи від античного світу і закінчуючи сучасністю. Зверніть увагу, що поняття «вільнодумство» вперше використав англійський філософ ХVIII ст. А. Колінз в боротьбі з релігійною нетерпимістю, догматизмом і авторитаризмом. Їм розкривається зміст поняття «вільнодумства» як гідність людського розуму вільно мислити відповідно до індивідуальних і групових потреб і інтересів людей; встановлювати свободу вибору «власної думки», «своєї позиції» і не визнавати «чужих ідей» і їх нав’язливості.

«Вільнодумство», по Колінзу, може бути «відкрите» і «закрите».

З представниками першого напряму «влада імущих» жорстоко розправлялася аж до фізичного знищення. Друге діяло в завуальованому стані, але сер- йозно критикувало і висміювало неуків – захисників релігії.

Оскільки «вільнодумство» в історичному розвитку виявлялося в різних формах, Вам треба пояснити їх суть і призначення: (релігійний індиферентизм, антирелігійний скептицизм, пантеїзм, деїзм, «подвійність істини», антиклерикалізм, релігійний нігілізм, атеїзм).

Висвітлюючи друге питання «Вільнодумство античного світу» необхідно осмислити і з’ясувати його характерні особливості, критичну спрямованість проти релігії та ствердження справедливості людського розуму.

Значні труднощі для з’ясування представляє третє питання першого заняття «Вільнодумство і атеїзм середніх століть». Це обумовлено тим, що в ту історичну епоху було безліч форм вільнодумства і значна частина з них була спрямована проти релігії в завуальованому вигляді («подвійність істини», пантеїзм та ін.). Важливо також враховувати своєрідність різних форм вільнодумства даної епохи відповідно до соціально-економічних, політичних умов. Для правильного розуміння різноманітності форм вільнодумства, Вам слід сконцентрувати зусилля розуму на вивченні теорій з цієї проблеми філософів і мислителів даної епохи. У даному зв’язку важливо з’ясувати сенс і призначення ідей вільнодумства таджицького філософа і ученого Омара Хайяма (1040-1131), що заперечував істинність священних книг Ісламу і визнавав цінність та істинність науки; гідність атеїстичних переконань таджицького філософа і ученого Авіцени (980-1037), що обґрунтував теорію «подвійності істини»; Р. Бекона (1214-1294), що критикував релігійну схоластику і визнавав емпіричний досвід, життєву силу фактів. Окрім цього, поясніть життєстверджуючі ідеї вільнодумства українських і російських мислителів і філософів того часу (Матвія Башкіна, Феодосія Косого, Юрія Дрогобича та ін.).

В російському і українському вільнодумстві на перший план висуваються досягнення наук, антикріпацькі виступи, діалог, полеміка як найважливіші засоби в боротьбі проти релігії та затвердженні знань.

Питання і завдання для самопідготовки

1.  Визначте поняття «вільнодумства» і поясніть різноманіття його форм.

2.  Охарактеризуйте особливості античного вільнодумства.  Приведіть аргументацію античних філософів (Геракліта, Демократа, Епікура, Лукреція Кара) про зміст, сенс і призначення вільнодумства.

3.  Назвіть характерні риси середньовічного вільнодумства. Поясніть своєрідність різних форм цього вільнодумства.

4.  Покажіть особливості підходів українських і російських філософів та учених періоду Середньовіччя до проблеми вільнодумства.