12. Методи оцінки надходження і вибуття виробничих запасів.

Отримані (придбані) або вироблені запаси оприбутковуються на баланс за їхньою первинною вартістю. Розмір первинної вартості запасів залежить від того, яким шляхом вони надійшли на підприємство, а саме: куплені за грошові кошти та їх еквіва­ленти; виготовлені власними силами підприємства; внесені засновниками до статутного капіталу; отримані безоплатно; обміняні на інші запаси (подібні й неподібні).

Первинною вартістю запасів, придбаних за грошові кошти та їх еквіваленти, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

• суми, що сплачується згідно з договором постачальнику (продавцю), за вира­хуванням непрямих податків;

• суми ввізного мита;

• суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які підприємству не відшкодовуються (акцизний збір, єдиний митний збір та ін.);

• транспортно-заготівельні витрати (витрати на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів);

• інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням і доведенням запасів до стану, в якому вони придатні для використання в запланованих цілях (зокрема, прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати на доробку і підвищення якісних характеристик запасів).

У разі виготовлення запасів на підприємстві їх первинною вартістю визначається собівартість їх виробництва (виробнича собівартість), що визначається згідно з П(С)БО 16 «Витрати»

Первинною вартістю запасів, що внесені до статутного капіталу підприємств визнається погоджена засновниками (учасниками) їх справедлива вартість.

Справедлива вартість — це сума, за якою може бути здійснений обмін активу або оплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими і незалежними сторонами. Справедливою вартістю в даному разі виступатиме вартість запасів, за­фіксована в засновницьких документах підприємства.

Первинна вартість безоплатно отриманих запасів визначається за їх спра­ведливою вартістю. Відповідно до П(С)БО 15 «Доход» справедлива вартість без­оплатно отриманих запасів визнається як інший операційний доход від звичайної діяльності підприємства.

Визначення первинної вартості запасів, отриманих у результаті обміну, зале­жить від того, якими запасами здійснено обмін: подібними чи неподібними. Подіб­ні активи — об'єкти, які мають однакове функціональне призначення й однакову справедливу вартість. Неподібні активи — це об'єкти, що мають різне функціональ­не призначення й неоднакову справедливу вартість.

При обміні подібними запасами первинна вартість отриманих запасів визна­чається за балансовою вартістю переданих запасів. Тому, згідно з П(С)БО 15, при обміні продукцією (товарами, роботами, послугами та іншими активами), які є по­дібними, доход не визнається.

У разі, коли балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, первинною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість. Різниця між балансовою і справедливою вартістю переданих запасів включається до складу витрат звітного періоду. Отже, при такому обміні відбувається своєрідна уцінка за­пасів, тобто застосовується принцип обачності, що не допускає завищення активів. Якщо запаси набуваються шляхом обміну на неподібні запаси, то первинна вар­тість отриманих запасів дорівнює їх справедливій вартості. При цьому сума доходу за бартерним контрактом визначається за справедливою вартістю отриманих або таких, що підлягають отриманню, активів, робіт, послуг, зменшеною або збільшеною відповідно на суму переданих або отриманих грошових коштів та їх еквівалентів.

Якщо достовірно визначити справедливу вартість отриманих або таких, що підлягають отриманню, активів за бартерним контрактом неможливо, доход визна­чається за справедливою вартістю активів, переданих згідно з таким контрактом, крім грошових коштів та їх еквівалентів.

Не включаються до первинної вартості запасів, а належать до витрат того пері­оду, в якому вони були здійснені (встановлені):

• понаднормові втрати і нестачі запасів;

• відсотки за користування позиками;

• витрати на збут;

• загальногосподарські та інші подібні витрати, безпосередньо не пов'язані з придбанням і доставкою запасів та приведенням їх до стану, в якому вони при­датні для використання у запланованих цілях.

Для визначення результатів роботи підприємства велике значення має пра­вильний вибір методу оцінки вибулих запасів. Підприємство має право вибрати метод оцінки запасів, що вибувають, і відобразити його в обліковій політиці. Для різних видів запасів можуть застосовуватися різні методи оцінки.

Відпуск запасів у виробництво, продаж та інше вибуття здійснюється за таки­ми методами:

• ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

• середньозваженої собівартості;

• собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

• собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО);

• нормативних витрат.

Таблиця. Методи вибуття запасів

П№п/п	Методи оцінки	Сутність методу
1 1	Ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів	Конкретна ідентифікація означає, що облік витрат і розрахунок собівартості здійснюється за кожною відповідною одиницею запасів, які відпускаються та послуг, що надаються для спеціальних замовлень і проектів, а також невзаємозамінних запасів
2 2	Середньозваженої собівартості	Оцінка запасів проводиться за кожною одиницею запасів діленням сумарної вартості залишку запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів
3 3	Собівартості перших за часом надходження запасів (FIFO)	Оцінка запасів ґрунтується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, у якій вони надходили на підприємство, тобто одиниці запасів, які надійшли першими відпускаються також першими
4 4	Собівартості останніх за часом надходження запасів (LIFO)	Оцінка запасів ґрунтується на припущенні, що запаси використовуються у послідовності, що є протилежною їхньому надходженню на підприємство, тобто одиниці запасів, які надійшли (придбані, вироблені) останніми відпускаються першими
5 5	Нормативних затрат	Полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін. Для забезпечення максимального наближення нормативних затрат до фактичних норми затрат і ціни повинні регулярно перевірятися і переглядатися