Термінологічний словник

Головна мета фінансового менеджменту – забезпечення зростання добробуту власників капіталу підприємства, що зна­ходить конкретне втілення у підвищенні ринкової вартості під­приємства або його акцій.

Грошово-кредитна політика – це комплекс заходів у сфері грошового обігу та кредиту, спрямованих на регулювання еко­но­мічного зростання, стримування інфляції та забезпечення ста­більності грошової одиниці України, забезпечення зайнятості населення та вирівнювання платіжного балансу.

Об’єкт фінансового менеджменту – фінанси підприємств та його фінансова діяльність, тобто економічні відносини, які опосередковані грошовим обігом, зміна розміру і складу влас­ного та позикового капіталу підприємства.

Облікова політика – сукупність принципів, методів і про­цедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.

Система фінансових індикаторів – фінансові категорії, фінансові показники, фінансові коефіцієнти.

Управління – це свідоме спрямування економічних і со­ці­альних процесів для досягнення збалансованості, пропор­цій­ності та оптимальності.

Управлінням фінансами – процес впливу на фінансові від­но­сини, фінансові ресурси, їх організацію для здійснення ефек­тивної фінансової політики.

Фінансова політика – комплекс дій і заходів, що здійсню­ються державою в межах наданих їй функцій та повноважень у сфері фінансової діяльності суб’єктів господарювання та фі­нансових інституцій, громадян і безпосередньо держави з метою вирішення певних завдань і досягнення поставлених цілей.

Фінансова політика – спосіб впливу фінансових відносин на економічний і соціальний розвиток суспільства; знаходиться в попередній залежності від характеру виробництва і сутності фі­нансових відносин; проявляється в системі форм і методів мо­білізації фінансових ресурсів та їх розподілу.

Фінансова політика – сукупність заходів держави з органі­зації та використання фінансів для забезпечення економічного і соціального її розвитку.

Фінансова політика – це форма реалізації фінансової ідео­логії і фінансової стратегії підприємства в розрізі найбільш важ­ливих аспектів фінансової діяльності на окремих етапах її здій­снення.

Фінансова політика підприємства – система заходів (адмі­ні­стративних рішень) у сфері фінансів з метою цілеспря­мо­ва­ного впливу на його економічний і соціальний розвиток. Вона поділяється на фінансову стратегію і тактику.

Фінансова стратегія – довготривалий курс фінансової полі­тики, розрахований на перспективу, і передбачає рішення вели­комасштабних завдань, визначених економічною і соціальною стратегією держави.

Фінансова стратегія підприємства – формування системи довгострокових цілей фінансової діяльності та вибір найбільш ефективних шляхів їх досягнення.

Фінансова тактика – поточна політика, що спрямована на вирішення конкретних завдань відповідного періоду на основі розробленої фінансової стратегії. Вона здійснюється через пере­орієнтацію фінансових ресурсів та змін в організації фінансової діяльності.

Фінансовий менеджмент – форма управління процесами фінансування діяльності підприємства за допомогою методів та важелів фінансового механізму або мистецтво управління фі­нан­совою діяльністю.

Фінансовий менеджмент – це процес управління форму­ванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів госпо­дарюючого суб’єкта та оптимізації обороту його грошових кош­тів.

Фінансовий менеджмент – це система принципів, засобів та форма організації грошових відносин підприємства, спрямована на управління його фінансово-господарською діяльністю.

Фінансовий менеджмент – це управління фінансами під­приємства, спрямоване на досягнення його мети за допомогою певних методів.

Фінансовий механізм – сукупність методів і форм, інстру­ментів, прийомів і важелів впливу на стан та розвиток підпри­ємства.

Фінансовий механізм підприємств – це система управління фінансами підприємств, яка призначається для організації взає­модії фінансових відносин і фондів грошових коштів з метою ефективного їх впливу на кінцеві результати роботи.

Фінансові категорії – відображають лише наукову абстрак­цію реальних економічних відносин, тобто чисто теоретичні поняття і не можуть використовуватись як інформаційна база.

Фінансові коефіцієнти – це відносні фінансові показники, які виконують оцінюючу функцію, тобто дають можливість оці­нювати фінансову діяльність.

Фінансові показники підприємства – характеризують кіль­кісну сторону фінансових відносин і показують обсяги фінан­сових операцій, що дозволяє оцінити масштаби фінансової ді­яльності.