- •3. Інструментарій та методи організації обліку і контролю
- •Ключові поняття та терміни
- •3.1. Загальнонаукові методи в організації обліку і контролю
- •3.2. Специфічні методи організації облікового і контрольного процесів
- •3.3. Методологія структурного аналізу та проектування в організації обліку і контролю
- •Організації обліку і контролю
- •3.4. Проектний менеджмент в організації обліку і контролю
- •Висновки
- •Контрольні запитання
Рис.
3.8. Контекстна
діаграма процесу
Організації обліку і контролю
Приклад застосування нотації IDEF3, стосовно опису процесу розробки комплекту документації, що регламентує виконання облікових і контрольних процедур представлено на рис. 3.9. Подана діаграма відображення сценарію регламентації облікового й контрольного процесів. Характеристика застосовуваних на ній об’єктів представлена в табл. 3.2.
Об’єкт позначений J1 називається перехрестям (Junction). Всі перехрестя в діаграмах IDEF3 нумеруються. Кожен номер має префікс "J". Перехрестя використаються для відображення логіки взаємодії стрілок при злитті й розгалуженні або для відображення множини подій, які можуть або повинні бути завершені перед початком наступної роботи. Розрізняють перехрестя для злиття (Fan-in Junction) і розгалуження (Fan-out Junction) стрілок. Перехрестя не може використатися одночасно для злиття й для розгалуження. При внесенні перехрестя в діаграму необхідно вказати тип перехрестя. Класифікація можливих типів перехресть також подана в табл. 3.2.
Рис.
3.9.
Приклад застосування нотації IDEF3
Об’єкти, що використовуються в нотації IDEF3
Назва |
Опис |
Зображення |
Модель роботи (UOW) |
Об’єкт служить для опису функцій (процедур, робіт), що виконуються підрозділами та співробітниками |
|
Об’єкт посилання |
Використовується для опису посилань на інші діаграми моделі, циклічних переходів в межах однієї моделі, коментарів до функцій |
|
Асинхронне "И" |
Логіческий оператор, що визначає зв’язкі між функціями в рамках процесу. Передбачає, що всі операції повинні бути виконані або запучені |
|
Синхронне "И" |
Передбачає, що всі операції повинні бути виконані одночасно (зливання стрілок) або запущені одночасно (розділення стрілок) |
|
Асинхронне "ИЛИ" |
Передбачає, що одна або декілька попередніх (наступних) операції повинні бути виконані (зливання стрілок) або запущені (розділення стрілок) |
|
Синхронне "ИЛИ" |
Передбачає, що одна або декілька попередніх (наступних) операції повинні бути виконані (зливання стрілок) або запущені (розділення стрілок) одночасно |
|
Виключне "ИЛИ" |
Тільки одна попередня (зливання стрілок) або наступна (розділення стрілок) повинна бути завершена |
|
Стрілка передування. Поєднує функції, що виконуються послідовно |
|
|
Стрілка відношення. Використовується для прикріплення коментарів до функцій |
|
|
Стрілка потоку об’єктів. Показує потік об’єктів від однієї функції до іншої |
|
|
На нижчому рівні діаграм IDEF може застосовуватися методика діаграм потоків даних (Data Flow Diagram - DFD). За умови її застосування модель системи визначається як ієрархія діаграм потоків даних, що описують процеси перетворення інформації від моменту її уведення в систему до видачі кінцевому користувачеві. Діаграми верхніх рівнів ієрархії – контекстні діаграми, задають границі моделі, визначаючи її оточення (зовнішні входи й виходи. Контекстні діаграми деталізуються за допомогою діаграм наступних рівнів. При створенні діаграми потоків даних використаються чотири основних поняття: потоки даних, процеси (роботи) перетворення вхідних потоків даних у вихідні, зовнішні сутності, накопичувачі даних (сховища). На жаль, DFD методологія не оформлена як стандарт. Із цієї причини в діаграмах використаються різні умовні позначки (табл. 3.3)
Таблиця 3.2
Об’єкти, що використовуються в нотації DFD
Об’єкт та його характеристика |
Зображення |
Зовнішні сутності. Під зовнішньою сутністю розуміється матеріальний об'єкт, що є джерелом або приймачем інформації. Визначення деякого об'єкта як зовнішня сутність указує на те, що він перебуває за межами границь аналізованої інформаційної системи. Її ім'я повинне містити іменник. Передбачається, що об'єкти, представлені як зовнішні сутності, не повинні брати участь ні в якій обробці. |
|
Процеси являють собою перетворення вхідних потоків даних у вихідні відповідно до певного алгоритму. У реальному житті процес може виконуватися деяким підрозділом організації. Номер процесу служить для його ідентифікації. У поле імені вводиться найменування процесу у вигляді пропозиції з дієсловом у невизначеній формі. Інформація в нижньому полі символу процесу вказує, який підрозділ чи співробітник виконує даний процес. Якщо таке поле відсутнє, то подібна інформація може бути зазначена в текстовій примітці. |
|
Сховище (накопичувач) даних дозволяє на зазначених ділянках визначати дані, які будуть зберігатися в пам'яті між процесами. Фактично сховище представляє "зрізи" потоків даних у часі. Інформація, що міститься в сховищі, може використовуватися в будь-який час після її одержання, при цьому дані можуть вибиратися в будь-якому порядку. Ім'я сховища повинне визначати його зміст та бути іменником. |
|
Потоки даних є абстракціями, що використовуються для моделювання передачі інформації (або фізичних компонентів) з однієї частини системи в іншу. Потоки на діаграмах зображуються іменованими стрілками, орієнтація яких указує напрямок руху інформації |
|
До переваг методики DFD відноситься можливість однозначно визначити зовнішні сутності, аналізуючи потоки інформації усередині й поза системою; можливість проектування зверху вниз, що полегшує побудову моделі "як повинне бути"; наявність специфікацій процесів нижнього рівня, що дозволяє перебороти логічну незавершеність функціональної моделі й побудувати повну функціональну специфікацію розроблювальної системи. До недоліків моделі відносять: необхідність штучного уведення керуючих процесів, оскільки з погляду DFD вони нічим не відрізняються від звичайних; відсутність поняття часу, тобто відсутність аналізу часових проміжків при перетворенні даних (всі обмеження за часом повинні бути уведені в специфікаціях процесів).
