- •Конституційне право громадян на звернення.
- •Сутність правового інституту «звернення громадян» в органах прокуратури, його виникнення та розвиток.
- •Законодавство України про звернення громадян.
- •Пропозиції, заяви та скарги як види звернень громадян.
- •Законодавчо визначені вимоги до звернень громадян та наслідки їх недотримання.
- •Строки розгляду звернень.
- •Розгляд скарг громадян, терміни їх подання та вирішення.
- •Особливості розгляду звернень окремих категорій громадян.
- •Організація особистого прийому громадян.
- •Відповідальність посадових осіб, за порушення законодавства України про звернення громадян.
- •12) Нормативно-правова основа діяльності прокуратури з розгляду звернень.
- •13) Підвідомчість звернень громадян органам прокуратури України.
- •17) Звернення, віднесені до компетенції суду.
- •18) Загальна характеристика звернень, віднесених до компетенції інших державних органів.
- •19)Запити, звернення та листи народних депутатів України, депутатів місцевих рад, особливості, строки розгляду та вирішення.
- •20) Порядок та підстави залишення звернень без розгляду та повернення їх заявникам.
- •21) Припинення провадження за зверненнями громадян.
- •22) Організація особистого прийому громадян в органах прокуратури України.
- •23) Розгляд та вирішення звернень, співвідношення понять.
- •Поняття та сутність методики роботи зі зверненнями.
- •Актуальна тематика звернень щодо захисту конституційних прав громадян та інтересів держави і особливості роботи з ними.
- •Розгляд та вирішення звернень, що стосуються процесуальної діяльності прокурора.
- •Стаття 304. Строк подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, її повернення або відмова відкриття провадження
- •Стаття 305. Правові наслідки подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування
- •Стаття 306. Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування
- •Стаття 307. Рішення слідчого судді за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування
- •Особливості роботи зі зверненнями, що стосуються питань судочинства у цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних справах.
- •Мета, завдання та предмет прокурорського нагляду за додержанням законодавства про звернення.
- •Правові основи прокурорського нагляду за додержанням законодавства про звернення.
- •Планування та періодичність проведення прокурорських перевірок за додержанням законодавства про звернення.
- •Приводи і підстави для проведення перевірок за додержанням законодавства про звернення.
- •Використання повноважень прокурора при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням законодавства про звернення.
- •Об’єкти прокурорського нагляду за додержанням законодавства про звернення.
- •Основні питання перевірок додержання законодавства про звернення.
- •3.3. Дотримання строків розгляду та вирішення звернень.
- •3.3.1. Розгляд звернень.
- •3.3.2. Вирішення звернень.
- •3.3.3. Повнота і об'єктивність вирішення звернень.
- •Особливості реагування прокурора на виявлені порушення законодавства про звернення.
- •Оцінка ефективності прокурорського нагляду за додержанням законодавства про звернення.
Використання повноважень прокурора при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням законодавства про звернення.
Відповідно до ст.ст. 8, 20 Закону України «Про прокуратуру» при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право використовувати такі повноваження:
1) безперешкодно за посвідченням, що підтверджує займану посаду, входити у приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, військових частин, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності без особливих перепусток, де такі запроваджено;
2) витребовувати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних підприємств, установ та організацій рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти і документи, одержувати інформацію про стан законності і заходи щодо її забезпечення, мати доступ до відповідних інформаційних баз даних державних органів;
3) вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз;
4) мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, у тому числі за письмовою вимогою, і таких, що містять комерційну таємницю або інформацію з обмеженим доступом. Письмово вимагати подання в прокуратуру у визначений ним розумний строк зазначених документів та матеріалів, видачі необхідних довідок, у тому числі щодо операцій і рахунків юридичних осіб та інших організацій, для вирішення питань, пов’язаних з перевіркою. Отримання від банків інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність";
5) отримувати від посадових та службових осіб і громадян усні або письмові пояснення, в тому числі шляхом виклику відповідної особи до органу прокуратури.
Дії, передбачені пунктами 3, 4 та 5 частини першої цієї статті, можуть бути вчинені виключно під час проведення перевірки в порядку, передбаченому статтею 21 цього Закону.
При виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право:
1) вносити подання;
2) у встановленому законом порядку ініціювати притягнення особи до дисциплінарної, адміністративної відповідальності, складати протокол про адміністративне правопорушення та починати досудове розслідування;
3) звертатися до суду в передбачених законом випадках.
Дії, передбачені пунктами 3, 4 та 5 частини першої цієї статті, можуть бути вчинені виключно під час проведення перевірки в порядку, передбаченому статтею 21 цього Закону.
Об’єкти прокурорського нагляду за додержанням законодавства про звернення.
Об’єкти прокурорських перевірок можна поділити на такі групи:
обласні й районні державні адміністрації;
інші органи виконавчої влади центрального, регіонального і місцевого рівня;
обласні й районні ради;
міські, селищні, сільські ради та їх виконавчі органи;
підприємства, установи й організації, які не є органами влади, але які виконують важливі соціальні функції з обслуговування потреб суспільства і окремих громадян: освіти, охорони здоров’я, громадського транспорту, комунального обслуговування, великі промислові й сільськогосподарські підприємства тощо;
всі інші підприємства, установи, організації, об’єднання громадян.
