- •Тематика семінарських занять
- •Тема 1. Характеристика історико-культурної спадщини
- •Запитання для самоконтролю та самоперевірки
- •Теми рефератів
- •Література
- •Тема 2. Характеристика історико-культурної спадщини
- •Тема 3. Характеристика історико-культурної спадщини
- •Запитання для самоконтролю та самоперевірки
- •Запитання для самоконтролю та самоперевірки
- •Теми рефератів
- •Література
- •Теми рефератів
- •Література
- •Тема 4. Характеристика історико-культурної спадщини
- •Запитання для самоконтролю та самоперевірки
- •Література
- •Тема 5. Характеристика історико-культурної спадщини
- •Теми рефератів
- •Література
- •Типова програма дослідження традиційної народної культури, на основі якої студенти формують історико-культурну характеристику населеного пункту
- •Теоретична частина
- •2. Польові дослідження
- •3. Оформлення результатів польових досліджень
- •Анкета-запитальник
- •Практичні поради для збирачів етнографічних пам’яток
- •Програма-запитальник для дослідження весільного обряду
Тема 5. Характеристика історико-культурної спадщини
Карпатського регіону України
План:
1. Розташування та природно кліматичні умови
2. Розвиток економіки країни, транспортне сполучення
3. Історична довідка
4. Об’єкти культурної спадщини країни
5. Розвиток основних видів туризму в країні
6. Національна кухня
7. Народні свята, фестивалі, масові заходи, атракції
Теми рефератів
1. Eтнонаціональний склад населення Українських Карпат.
2. Розвиток промисловості в Карпатському регіоні України.
3. Розвиток мережі музейних закладів у системі туристичної інфраструктури Карпатського регіону.
4. Заповідники та пам’ятки природи Українських Карпат.
5. Громадський побут сільського населення Українських Карпат.
Література
1. Бородавка Л. Українські Карпати. Подорож / Л. Бородавка // Краєзнавство. Географія. Туризм. − 2006. − № 13. − С. 8−10.
2. Будько Є. «Буковель», де перезимувати літо? / Є. Будько // Міжнародний туризм. − 2008. − № 3. − С. 150−152.
3. Гаврилів Б. Пам’ятки історії та культури Івано-Франківщини : іст.-краєзн. дослідж. / Б. Гаврилів, М. Гаврилів. – Івано-Франківськ, 2001. − 96 с.
4. Данилюк А. Скарби народної архітектури Гуцульщини : етногр. нарис / А. Данилюк. − Л. : Логос, 2000. − 135 с.
5. Карпатский рекреационный комплекс / [М. И. Долишний, М. С. Нудельман, К. К. Ткаченко и др.]. − К. : Наукова думка, 1984. − 148 с.
6. Дробот І. Карпатська Україна і Європейський світ: спроба відродження державності / І. Дробот. − К., 1999. − 49 с.
7. Лепіх Я. Багатство як дзеркало головотяпства: курортні ресурси Карпатського регіону України / Я. Лепіх // Українське слово. − 2011. − № 18. − 4 травня. − С. 8−16.
8. Луцький В. Активний туризм в Українських Карпатах / В. Луцький // Вісник Прикарпатського університету. − Івано-Франківськ, 2011. − № 12. − С. 101−107.
9. Зінько Ю. В. Перспективи розвитку сталого туризму в Українських Карпатах / Ю. В. Зінько, П. А. Горішевський, В. М. Терес // Науковий вісник Національного аграрного університету : зб. наук. праць / редкол.: Д. О. Мельничук та ін. − К., 2008. − Вип. 124. − С. 111−117.
10. Шпіря Н. Закарпаття − маленька Швейцарія / Н. Шпіря // Краєзнавство. Географія. Туризм. − 2011. − № 32. − С. 12−15.
Типова програма дослідження традиційної народної культури, на основі якої студенти формують історико-культурну характеристику населеного пункту
(виноситься на залік)
Теоретична частина
Ознайомлення з етнографічною літературою про певний традиційний обряд, звичай, його структуру, функціональні особливості, регіональні варіанти. Робота в бібліотеці та складання бібліографії з теми дослідження. Написання звіту про виконання індивідуальної програми з теми дослідження.
2. Польові дослідження
А. Збір загальних відомостей про населений пункт. Опитування та анкетування респондентів. Рік і обставини заснування населеного пункту. Чи згадується про нього в письмових джерелах. Кількість мешканців і дворів у населеному пункті. Етнодемографічний аналіз. Установлення місця і часу проведення досліджуваного традиційного обряду, звичаю у селі та сусідніх населених пунктах.
Б. Дослідження певного традиційного обряду, звичаю, при якому застосовуються два основних методи: безпосереднє спостереження і робота з інформаторами (анкетування, опитування).
Комплексне дослідження етнографічних пам’яток проводиться за схемою:
а) спостереження, графічна фіксація і фотографування (відеозапис);
б) робота з інформаторами: анкетування й опитування (згідно зі спеціальними анкетами-запитальниками);
в) фіксація фольклорного матеріалу (за допомогою аудіозапису) у ході його спостереження та під час роботи з інформаторами.
