- •І.М. Цимбалюк о.Ю. Яницька загальна психологія
- •Модуль 1 психологія як наука Тьюторські заняття першого модуля Перше тьюторське заняття
- •Розвиток наукових знань про природу психіки
- •Запитання для перевірки
- •Теми рефератів
- •Використана література
- •Література
- •Друге тьюторське заняття
- •Психологічна задача №2
- •Література
- •Мозок і психіка
- •Психологічна задача №1
- •Література
- •Психологічна задача №2
- •Література
- •Психологічна задача №3
- •Література
- •Третє тьюторське заняття
- •Методи наукової психології
- •Психологія в системі наук
- •Галузі психології
- •Психологічна задача №1
- •Література
- •Психологічна задача №2
- •Література
- •Модуль 2 психічні процеси Тьюторські заняття другого модуля Перше тьюторське заняття
- •Нейрофізіологічні механізми відчуттів та сприймання
- •Властивості й закономірності відчуттів та сприймання
- •Відчуття та сприймання як активні процеси пошуку й обробки інформації
- •Запитання для контролю
- •Теми рефератів
- •Література
- •Процедура дослідження
- •Обробка та аналіз результатів
- •Друге тьюторське заняття
- •Теорії пам 'яті
- •Види пам'яті
- •Загальна характеристика процесів пам'яті
- •Мнемічні властивості особистості
- •Вивчення пам'яті
- •Виховання пам'яті
- •Запитання для перевірки
- •Теми рефератів
- •Завдання для самостійного опрацювання
- •Проведення психологічного дослідження
- •Методика вивчення короткочасної пам 'яті
- •Діагностика слухової пам'яті
- •Діагностика здорової механічної пам'яті
- •Смислова пам'ять
- •Методика "Оперативна пам'ять"
- •Увага Поняття про увагу
- •Природа уваги
- •Види уваги
- •Властивості уваги
- •Уважність як властивість особистості
- •Вивчення властивостей уваги
- •Розвиток і виховання уваги
- •Запитання для перевірки
- •Завдання для самостійного опрацювання
- •Теми рефератів
- •Рекомендована література
- •Теми для рефератів
- •Рекомендована література
- •4) Неповне подання змісту.
- •Третє тьюторське заняття
- •Класифікація видів мислення
- •Проблемна ситуація і задача. Проблемне навчання
- •Запитання для перевірки
- •Теми рефератів
- •Рекомендована література
- •Дискусія: "Штучний інтелект очима психолога"
- •Запитання до дискусії
- •Психологічна задача №1
- •Література
- •Психологічна задача №2
- •Література
- •Психологічна задача №3
- •Література
- •Уява Поняття про уяву. Види і прийоми уяви
- •Фізіологічні основи уяви. Уява та органічні процеси
- •Запитання для перевірки
- •Рекомендована література
- •Теми рефератів
- •Психологічна задача
- •Література
- •Психологічна задача №2
- •Література
- •Дослідження типу темпераменту
- •Процедура дослідження
- •Опитувальник
- •Опрацювання результатів
- •Друге тьюторське заняття
- •Рекомендована література
- •Дослідження комунікативних та організаційних схильностей
- •Процедура дослідження
- •Опитувальник
- •Опрацювати результатів
- •Рекомендована література
- •Дискусія: "Як ви розумієте поняття "свобода волі"?"
- •Запитання до дискусії
- •Психологічна задача №1
- •Література
- •Психологічна задача №2
- •Запитання для перевірки
- •Теми для рефератів
- •Література
- •Дослідження вольової саморегуляції
- •Процедура дослідження
- •Опрацювання результатів
- •Запитання для перевірки
- •Теми для рефератів
- •Список використаної літератури
- •Дискусія: "Чи завжди позитивно сором'язливість впливає на людей?"
- •Запитання до дискусії
- •Тест на дослідження тривожності (Опитувальник Спілбергера)
- •Інструкція
- •Оцінка результатів
- •Висновки про рівень розвитку
- •Психологічна задача №1
- •Література
- •Психологічна задача №2
- •Література
- •Друге тьюторське заняття
- •Дискусія: "Взаємозв'язок стресу та стану здоров'я" Запитання до дискусії
- •Запитання для перевірки
- •Теми рефератів
- •Література
- •Психологічно обґрунтуйте прийоми керівництва емоціями
- •Дослідження настроїв
- •Процедура дослідження
- •Шкала кольорового діапазону настроїв:
- •Оперативна кольороматриця настроїв
- •Опрацювання результатів
- •Підсумкова кольороматриця настроїв
- •Аналіз результатів
- •Модуль 5. Особистість Тьюторські заняття пятого модуля Перше тьюторське заняття
- •Література
- •Друге тьюторське заняття
- •Запитання для перевірки
- •Теми для рефератів
- •Рекомендована література
- •Дискусія: "Взаємозв'язок потреб особистості"
- •Запитання до дискусії
- •2) Чи можна поділити потреби особистості на головні та другорядні?
- •Тест "Хто я? Що я? Ну діловий..."
- •Інтерпретація
- •Запитання для перевірки
- •Теми рефератів
- •Рекомендована література
- •Література
- •Психологічна задача №2
- •2) Проаналізуйте аспекти психології великих груп.
- •Психологічна задача №2
- •Рекомендована література
- •Запитання для самоперевірки
- •Теми для рефератів
- •Рекомендована література
- •Дискусія: "Вплив міжособистісних стосунків на ділові"
- •Запитання до дискусії
- •Методика незакінчених речень для діагностики міжособистісних відносин обстежуваного
- •Третє тьюторське заняття
- •4. Коли треба стримати емоції в бесіді з людиною, яка обіймає високу посаду.
- •Запитання для перевірки
- •Теми для рефератів
- •Література
- •Дискусія: "Вплив відстані на характер спілкування людей"
- •Запитання до дискусії
- •Психологічна задача №1
- •Література
- •Психологічна задача №2
- •Основні стилі поведінки при разе 'язанні конфліктів
- •Запитання для перевірки
- •Дискусія: "Причини виникнення конфліктних ситуацій"
- •Запитання до дискусії
- •Тренінг
- •Психологічна задача
- •Список рекомендованої літератури
- •Модуль 5. Особистість Тьюторські заняття пятого модуля Перше тьюторське заняття
- •Література
- •Друге тьюторське заняття
- •Запитання для перевірки
- •Теми для рефератів
- •Рекомендована література
- •Дискусія: "Взаємозв'язок потреб особистості"
- •Запитання до дискусії
- •2) Чи можна поділити потреби особистості на головні та другорядні?
- •Тест "Хто я? Що я? Ну діловий..."
- •Інтерпретація
- •Запитання для перевірки
- •Теми рефератів
- •Рекомендована література
- •Література
- •Психологічна задача №2
Психологічна задача №2
(Максимальна оцінка 10 з.о.)
У первісному суспільстві людина була нерозривно пов'язана зі своїм родом, і цей зв'язок визначав її життя від народження до смерті. За доби феодалізму людське життя залежало від приналежності до того чи іншого класу. За середньовіччя життя людини суворо регламентувалося релігією. І лише доба Відродження відкрила можливості для самореалізаціі.
Запитання: Що покладено до основи життєвого- шляху людини? Чи має життєвий шлях власну логіку?
Література
1. Ананьев Б. Г. Избранньїе психологические трудьі: В 2 т.— М.: Педагогика, 1980.— Т— С.112-123.
2. Асмолов С.Г. Психология личности. Принципьі общепси-хологического анализа.— М.: Изд-во Моск. ун-та, 1990.— С.264-285.
3. Жизненньїй путь личности (вопросьі теории й методологии со-циально-психологических исследований) / Отв. Ред. Л.В. Со-хань.— К.: Наук. думка, 1987.— 278с.
4. Рубинштейн С.Л. Основьі общей психологии: В 2 т.— М.: Педагогика, 1989.—С. 245-248.
Друге тьюторське заняття
Виникнення і становлення психіки в процесі еволюції
Стислий виклад теми
Виникнення і становлення психіки в процесі біологічної еволюції та історичного поступу людства
Для пояснення природи психіки важливо спиратися на наукові дані про закономірності її виникнення і становлення в умовах еволюції протягом багатьох мільйонів років та історичного розвитку людства. Ці дані здобуті археологами, біологами, антропологами, фізіологами та узагальнені психологами.
Погляди відомого французького філософа і палеонтолога П'єра Тейяр де Шардена (1881-1955) на еволюцію матерії та психіки були підтримані і розвинуті видатним ученим, першим президентом Української академії наук В.І. Вернадським (1863-1945). Співзвучні погляди відображені у працях Б.Г. Ананьєва.
П. Тейяр де Шарден виділяє в процесі еволюції універсуму чотири стадії — Переджиття, Життя, Думку та Наджиття. Кожній з них властиві відповідні стадії психогенезу.
На стадії Переджиття суб'єктивне, психічне втілене в матерію у вигляді потенції. Планета Земля має природжений потенціал переджиття і відповідну йому масу елементарної психічної, духовної енергії — передсвідомості.
На стадії Життя формується біосфера, яка поширюється на оболонці планети у вигляді живої маси організованої матерії — мікроорганізмів і мегамолекул; остання розгалужується у вигляді дерева життя.
Для стадії Думки характерне інтенсивне зростання свідомості. Завдяки здатності людини до рефлексії універсум зосереджується на собі, оволодіває собою.
Психогенез переходить у більш високу стадію — ноогенез, на якій зароджується і розвивається єдиний дух цивілізації. Поряд із біосферою поступово створюється новий "мислячий пласт", що розгортається над світом рослин і тварин, — ноосфера.
Для стадії Наджиття характерним є об'єднання народів, духовне оновлення Землі, формування Надлюдства. Ноогенез приводить до олюднення часу й простору, до виникнення Надособистості.
Філософська концепція П. Тейяр де Шардена є однією з гіпотез про еволюційний та історичний розвиток психіки. У формування наукової картини філогенезу психіки значний внесок зробили й інші дослідники, такі, як Б.Г. Ананьєв, Е.Г. Вацуро, Н.Ю. Войтоніс, Я. Дембовський, В. Келер, Н.М. Ладигіна-Котс, О.М. Леонтьєв, М.Ф. Нестурх, Н.О. Тих та багато інших.
Розвиток психічних механізмів регуляції поведінки живих істот проходив ряд етапів: чутливість щодо окремих властивостей об'єктів у найпростіших організмів — сприймання цілісних предметів у більш складних живих істот — практичний інтелект вищих тварин — практичний і абстрактний інтелект як основа первісної свідомої психіки у прадавньої людини — свідомість і самосвідомість стародавньої людини — особистість людини до нашої і нашої ери.
Виникнення первісної психіки пов'язане з переходом від доп-сихічних форм регуляції поведінки — так званих тропізмів, або таксисів, найпростіших рослинних і тваринних організмів — до власне психічних, сигнальних форм регуляції тварин. Завдяки тропізмам організм реагує залежно від контакту з середовищем. Так, якщо організм потрапляє у середовище з несприятливими фізичними параметрами, наприклад, дуже високою чи низькою температурою, то він, перегріваючись або переохолоджуючись, намагається відійти у безпечніше місце. Навпаки, потрапляючи в середовище з оптимальним температурним режимом, він залишається там і шукає таке місце, яке б сприяло кращому перебігу обмінних процесів. У наведених прикладах регуляція поведінки здійснюється за допомогою термотропізму.
У процесі еволюції виникає інша форма відображення, яка надає організмам значних переваг у виживанні та розвитку. Вона пов'язана з переходом від реакції на безпосередній вплив біотичних подразників до опосередкування цього впливу за допомогою сигналів. З'являється чутливість — здатність реагувати на біотичне значущі об'єкти не в процесі безпосереднього контакту з ними, а на відстані — за допомогою сигналів про них, завдяки чому організми можуть уникнути загрози для свого існування або скористатися сприятливими умовами.
Чутливість притаманна як одноклітинним організмам, наприклад, інфузоріям, так і багатоклітинним, наприклад, гідроїдним поліпам, медузам. Формується нервова сітка як об'єднання чутливих до сигнальних подразників клітин. Зароджується нервова система. В ній диференціюються аналізатори, тобто органи відчуттів, а серед них — рецептори — центральні нервові механізми переробки інформації та ефекторні механізми дії, що слугує основою сенсорної психіки, здатної до відображення окремих якостей.
Здатність до сприймання різноманітних предметів об'єктивної дійсності стимулювала формування ще складніших ланцюгів інстинктивної поведінки тварин як природжених безумовнорефлек-торних актів. На базі інстинктів виникають нові форми поведінки, які значно підсилюють можливості адаптації тварин до середовища упродовж життя одного покоління. Одним із видів набутої окремою особиною популяції форми поведінки є навичка, що формується на основі умовного рефлексу.
Вершиною психічного розвитку тварин є практичний інтелект, який дає змогу відображати не лише окремі якості об'єктів, цілісні предмети й предметні ситуації, а й динамічні міжпредметні відношення, що виступають, переважно, у вигляді наочних образів. Інтелектуальна психіка притаманна так званим вищим тваринам, наприклад, вовкам, лисицям, ведмедям, дельфінам, собакам та особливо мавпам.
Великого значення набуває у вищих тварин, особливо в мавп, не лише використання предметів, наприклад, гілок, кісток, каміння, а й маніпулювання ними, що передує їх уживанню як знарядь праці. У мавп спостерігаються складні види поведінки, наприклад, щоденне створення місця для ночівлі. Цьому сприяє поступове вивільнення передніх кінцівок, завдяки чому маніпуляції мавп перевершують за своїми можливостями подібні акти в інших вищих тварин.
Принципово новий етап у розвитку психіки у філогенезі пов 'язаний із змінами в поведінці людиноподібних мавп та прадавніх людей, що відбулися кілька мільйонів років тому. Вони виявлялися передусім у виготовленні матеріальних знарядь дії на об'єкти середовища. Це приводило до накопичення знань про властивості об 'єктів, умінь застосовувати знання і знаряддя у різних ситуаціях, до значного розширення фонду навичвк.
Заданими відомого німецького психолога О. Клікса, розвиток людського інтелекту проходить три фази. Перша фаза еволюційного розвитку вищих тварин — научіння та навички. Научіння спирається на індивідуальну пам'ять, завдяки якій фіксуються апробовані ефективні засоби поведінки. Научіння формує індивідуальну пам'ять, стає рушієм її інтенсивного розвитку.
Інформаційний та операційний зміст пам'яті, що накопичується в процесі научіння, стає основою для розвитку розумових процесів. Починається друга фаза розвитку інтелекту — період переходу від тварини до людини.
Відрив процесів мислення від реальності, поява суто людського абстрактного інтелекту становить зміст третьої фази.
Вирішального значення у розвитку психічних властивостей людини набуває слово як засіб організації суспільної діяльності, фіксації та передання досвіду, як внутрішнє знаряддя організації і розвитку власної поведінки та психіки. Слово виконує функції сигналу другого порядку, або сигналу сигналів, утворюючи, за визначенням І.П. Павлова, другу сигнальну систему.
Як вважають антропологи, на початку історичного періоду розвитку психіки у прадавньої людини загалом складається суто людський організм із здатністю до прямоходіння з розвинутими руками та іншими органами, а головне —людський мозок з його складною структурою та функціями, в цілому — людський індивід.
У прадавньої людини виникають і формуються початки свідомої психіки з притаманними їй ознаками — первісними формами:
а) суто людських пізнавальних, інтелектуальних процесів (уваги, пам'яті, мислення, уяви);
б) потрібнісно-мотиваційної та цілеутворюючої сфер діяльності й необхідної для її здійснення системи знань, умінь і навичок;
в) емоційно-почуттєвої сфери як важливого фактора регуляції діяльності й суспільних стосунків.
За умов безперервного розвитку психіки завдяки діяльності філософів, медиків, педагогів, державних діячів, винахідників тощо створюються знаряддя праці, інструменти, транспортні засоби, нові форми життя, література, образотворче, скульптурне, будівельне мистецтво тощо, тобто предметний і духовний світ людської цивілізації.
Інтенсивно формується новий тип людської психіки, свідомості, пов'язаний не лише з репродуктивною діяльністю індивіда, а й із новою ЇЇ якістю — творчістю.
У межах свідомості виникає якісно нове психічне утворення — самосвідомість, внутрішній рефлексивний механізм саморозвитку, саморегуляції психіки людини. Регулятором творчої діяльності з перетворення зовнішньої дійсності та внутрішнього самотворення власної психіки стає особистість. Особистості властиві величезний творчий потенціал і реальний вплив на природу, на інших і на себе.
Отже, в процесі філогенезу виникає і розвивається безперервна низка форм психічного відображення живими істотами навколишньої дійсності, які сприяють досконалішій регуляції їхньої поведінки та життєдіяльності. До цих форм належать чутливість (сенсорна психіка), сприймання (перцептивна психіка), практичний інтелект вищих тварин, практичний і абстрактний інтелект прадавньої людини, що перетворюється в процесі історичного розвитку суспільства (на основі використання чимдалі досконаліших матеріальних та ідеальних, зовнішніх і внутрішніх знарядь діяльності) на свідомість, самосвідомість і особистість як соціальне зумовлену систему вищих психічних властивостей індивіда. Це забезпечує можливість не лише повніше відображати об'єктивну дійсність, а й перетворювати її та себе.
