2. Виникнення та еволюція християнства

Християнство – найпоширеніша світова релігія, що налічує у своїх лавах понад 2 млрд. людей. Воно сформувалося на початку І ст. н.е. у Палестині – історичній області у Західній Азії, на території якої розташовуються сучасні держави Ізраїль, Ліван, Сирія і Йорданія.

До IV ст. відбувався процес організаційного оформлення й уніфікації християнства. Він перебігав у боротьбі різних точок зору, багато з яких були оголошені єресями (аріанство, несторіанство тощо), себто такими, що заперечують догмати та/або організаційні форми панівної Церкви.

Завершується цей процес після проведення Всесвітніх соборів (перший відбувся 325 р., останній – 1054 р.), тобто зборів представників усіх християнських Церков. Найвідоміші – сім перших Всесвітніх соборів, що відбулися у IV–VIII ст., їх рішення визнають усі християни. Саме на них було ухвалено Символ віри, затверджено сім основних таїнств, пізніше – склад книг Нового Заповіту і Біблії загалом.

У цей період найвпливовішими були п’ять центрів християнства. Навколо них формувалися найшановніші й понині православні Церкви:

–  Єрусалимська;

–  Антіохійська;

–  Александрійська;

–  Константинопольська;

а також

–  Римсько-Католицько Церква.

Ще у V ст. почали утворюватися різні національні Церкви, число яких згодом перевищило півтора десятка. Серед них виділяються шість Давніх Східних Церков, які або не брали участі, або не визнали рішень Всесвітнього Халкі- донського собору 451 р. про подвійну – боголюдську – природу Христа (наприклад, Вірменська Апостольська Церква).

У цей же час у східній частині Римської імперії – Візантії – остаточно склалася самостійна церковна організація, яка у 1054 р. розірвала і без того недуже міцні зв’язки із західною християнською Церквою. Сталося це шляхом накладення взаємної анафеми (відлучення від Церкви) з боку Папи Римського та патріарха Константинопольського, формально знятої тільки у 1965 р. Ця подія дістала назву Великого Розколу (Схизми).

Так виникли дві основні течії у християнстві – католицизм і православ’я. Католики і православні різняться між собою віровченням, культом, богослужінням і формами релігійної організації.

Римсько-Католицька Церква (РКЦ) нараховує у своїх лавах понад половини всіх християн. Вона являє собою централізовану організацію на чолі з Папою Римським. Набула широкого поширення у країнах Західної Європи, Пів- нічної та Південної Америки, частково в Африці. На початку 1960-х років після II Ватиканського собору Римсько-Католицька Церква оголосила про широкий рух за «оновлення» Церкви з метою її пристосування до суспільних змін.

У союзі (унії) з РКЦ функціонують іще більш як 10 Церков, що визнають авторитет Папи Римського, але зберігають національні відмінності у внутрішньоцерковному житті. Найчисленніша за кількістю послідовників – Українська Греко-Католицька Церква (понад 6 млн. осіб).

Православ’я набуло поширення головним чином у країнах Східної Європи. Загалом існує 15 автокефальних (самостійних) православних Церков. Найбільшим авторитетом традиційно користується Константинопольський патріархат. Однак найчисленніша – Російська Православна Церква (до 80 млн. вірян). Православ’я об’єднує 10-15 % всіх християн.

У XVI–XVII ст. у процесі Реформації – релігійного, соціокультурного і громадсько-політичного руху за «виправлення» Римсько-Католицької Церкви у дусі первинних євангельських ідеалів – виникло третє відгалуження християнства: протестантизм. Протестантизм ґрунтується на принципі «спасіння тільки вірою», відкидає посередницьку роль Церкви у спілкуванні між людиною та Богом і додержує автономії окремих релігійних громад.

У протестантизмі нараховується до 25 тис. різних організацій. Серед них виділяють такі сучасні впливові напрями:

–  баптизм;

–  адвентизм;

–  методизм;

–  п’ятдесятництво тощо.

Загальне число послідовників протестантизму – до 400-500 млн. осіб (20-25 % християн). Протестантизм сьогодні є найдинамічнішою гілкою християнства. Однак протягом XX ст. питома вага християн у населенні Землі залишалася незмінною (до третини).

В Україні представлені три відгалуження християнства, але половина всіх релігійних громад у країні належить до православ’я. Організаційно православні громади поділені між трьома Православними Церквами:

–  Українська Православна Церква Московського патріархату;

–  Українська Православна Церква Київського патріархату;

–  Українська Автокефальна Православна Церква.