3. Захист контрольної роботи

Студенту необхідно підготуватись до захисту, продумати виступ, в якому коротко, за 5-7 хвилин, довести мету, зміст та висновки з роботи.

Студент повинен у повному обсязі відповідати на поставлені запитання.

2. Рекомендації щодо виконання розрахунків контрольної роботи

1. Визначення фондів часу роботи обладнання і працівників

Для визначення потреби у обладнанні та працівниках необхідно знати фонди часу їх роботи.Розрізняють календарний, номінальний та дійсний (ефективний) фонди часу роботи обладнання і працівників.

Календарний фонд часу визначається астрономічною кількістю годин за певний період і дорівнює добутку кількості годин за добу на кількість календарних днів у році.

Номінальний фонд часу роботи обладнання та працівників виражає кількість робочих годин в році згідно з прийнятим режимом роботи виробництва без врахування різних втрат.

Номінальний фонд часу роботи визначається за формулою:

F_н= Д_р×К_зм×Т_зм, годин

де Д_р- кількість робочих днів за рік, днів;

К_зм - кількість змін роботи (К_зм = 1 - для працівників, К_зм = 2 - для обладнання); Т_зм - тривалість робочої зміни, годин.

Дійсний (ефективний) фонд часу визначається на основі номінального фонду з урахуванням витрат:для обладнання - на планові ремонти і переналагодження;для працівників - в зв’язку з невиходами на роботу; в середньому такі витрати становлять 10- 12% від номінального фонду.

Дійсний (ефективний) фонд часу роботи обладнання визначається за формулою:

F_e = F_н× (1 - ^aрем ), годин,

100

де а_рем - час на планові ремонти і переналагодження обладнання, %.

Дійсний (ефективний) фонд часу роботи працівників визначається за формулою:

^{’ ’ a} зб

F_e = F_н × (1 - ), годин,

100

де а_зб - добові та внутрішньозмінні збитки робочого часу, %.

e

Розраховані значення F_eта F ^’округлюються до найближчої цілої кількості годин.

2. Вибір методу організації виробничого процесу

Найважливішим елементом понятійного апарату теорії організації виробництва на промислових підприємствах є метод організації виробництва - спосіб здійснення вироб- ничого процесу, сукупність засобів і прийомів його реалізації. Характеризується ознака- ми, головними з яких є взаємозв’язок послідовності виконання операцій технологічного процесу з порядком розташування обладнання і ступінь безперервності виробничого процесу.Залежно від особливостей виробничих процесів і типу виробництва на робочих місцях, дільницях, у цехах використовується певний метод організації виробництва - непотоковий і потоковий.

Непотоковий метод організації виробництва характеризується такими ознаками:

• на робочих місцях виготовляються різні за конструкцією і технологією виготовлення предмети праці, тому що випуск їх невеликий;

• робочі місця розташовуються за однотипними групами обладнання без певного зв’язку з послідовністю виконання операцій (групи токарних, фрезерних, свердлильних верстатів тощо);

• деталі переміщуються під час виготовлення переважно складними маршрутами, у зв’язку з чим виникають тривалі перерви у обробці. Після кожної операції деталі, як правило, потрапляють у цехові проміжні комори до звільнення робочого місця для виконання наступної операції.

Непотоковий метод використовується переважно у одиничному і серійному виробництві, іноді у межах непотокового виділяють одиничний і партіонний методи організації виробничого процесу.

Потокове виробництво є високоефективним методом організації виробничого процесу. В умовах потоку виробничий процес здійснюється у максимальній відповід-

ності з принципами його раціональної організації - прямоточністю, безперервністю, пропорційністю, паралельністю.

Для потокового виробництва притаманні наступні основні ознаки:

• за групою робочих місць закріплюється обробка або складання виробу однієї назви або обмеженої кількості назв виробів, споріднених у конструктивно-технологічному відношенні;

• робочі місця розташовуються за ходом технологічного процесу;

• технологічний процес виготовлення виробу розбивається на операції і на кожному робочому місці виконується одна або кілька споріднених операцій;

• деталі передаються з операції на операцію поштучно або невеликими передаточними транспортними партіями відповідно до заданого ритму роботи потокової лінії, завдяки чому досягається високий ступінь паралельності і безперервності;

• основні і допоміжні операції внаслідок вузької спеціалізації робочих місць відрізня- ються високим рівнем механізації та автоматизації. Широко використовується спеціальний міжопераційний транспорт, який виконує не лише функції переміщення деталей, але й підтримку ритму виробництва.

Основною ланкою потокового виробництва є потокова лінія, яка являє собою групу робочих місць, за якими закріплено виготовлення одного або обмеженої кількості назв виробів і виробничий процес на яких відбувається відповідно до ознак потокового виробництва.

Залежно від певних виробничих умов використовуються різні види потокових ліній.За номенклатурою виробів, що виготовляються, потокові лінії бувають одно- і багатопредметними.Однопредметною є потокова лінія, на якій виготовляється виріб одного типорозміру протягом тривалого періоду часу. Однопредметні потокові лінії застосовуються при сталому випуску виробів у великій кількості. Багатопредметною є потокова лінія, за якою закріплено виготовлення кількох типорозмірів виробів, споріднених за конструкцією і технологією обробки.

При виборі методу організації виробничого процесу необхідно проаналізувати запропоновані технологічні процеси з точки зору спорідненості маршруту та однорідності обладнання, що використовується; визначити види потокових ліній на дільниці механічної обробки.