6. Визначення чисельності працюючих на дільниці

Кількість працівників механічного виробництва визначається характером технологічного процесу, ступенем його автоматизації, рівнем кооперування та спеціалізації в межах дільниці, структурою самого цеху тощо.

До працівників механічної дільниці належать:

• основні виробничники – працівники, які виконують технологічні операції з обробки деталей і, як наслідок, механічний цех в результаті завершеної ними роботи виконує виробничий план з випуску деталей. До них належать верстатники всіх професій, оператори, налагоджувальники автоматичних ліній чи токарних автоматів, розточувальники, лекальники, мийники деталей тощо;

• допоміжні працівники виконують роботи, які спрямовані на обслуговування діяльності виробничих цехів, дільниць, ліній, тобто на беззупинне виконання технологічних операцій під час виготовлення деталей основними виробничниками. До них належать налагоджувальники, контролери відділу технічного контролю (ВТК), заточувальники, водії електрокар, візків, автомобілів, підручні працівники, змащувальники, слюсарі з ремонту технологічного устаткування, пристроїв, слюсарі з ремонту інструменту та устаткування, електромонтери, такелажники, комірники, вантажники та інші;

• інженерно-технічні працівники (ІТП) – ряд фахівців, діяльність яких пов'язана з керуванням виробничими процесами на різних рівнях. Сюди належать начальник цеху та його заступники, інженери, конструктори, техніки, старші майстри,

начальники відділень, дільниць, бюро, відділів, лабораторій та їх заступники, економісти, механіки, енергетики, теплотехніки тощо;

• службовці – персонал, який виконує роботи з обліку, звітності, постачання, фінансування, тобто діяльності дільниць і цеху в цілому. Це бухгалтери, нормуваль- ники, обліковці, охоронники, секретарі, референти, касири, завідувачі складами тощо;

• молодший обслуговуючий персонал (МОП) займається виконанням робіт з благоустрою приміщень цеху і обслуговування виробників. Це двірники, садівники, прибиральники, гардеробники та інші;

• лічильно-конторський персонал (ЛКП) – це рахівники, друкарки, копіювальни- ки, креслярі, телефоністи, зв'язківці та інші. Вони займаються конторською діяль- ністю, пов'язаною з розмножуванням різної документації, її обліку, виданням інформації тощо.

Визначення кількості працюючих дільниці ведеться різними методами залежно від категорії працюючих, типу виробництва, стадії проектування та інших факторів.

Розрахунок кількості основних виробничників механічних дільниць серійного виробництва здійснюється за:

а) трудомісткістю виконання обсягів робіт;

б) кількістю прийнятого устаткування чи робочих місць цеху.

Для потокового виробництва і автоматичних ліній кількість основних виробнич- ників визначається за кількістю робочих місць.

Чисельність інших працюючих визначається залежно від:

а)планового обсягу робіт;

б) кількості робочих місць і норм обслуговування;

в) штатного розкладу.

Укрупнено чисельність працюючих визначають у відсотковому відношенні від кількості основних виробничників (додаток Д).

Кількість контролерів ВТК визначають за формулою:

Р_к = N_j×S t_k× в ×h / F_e' × 60,

де t_k– час на контрольні операції, хв.;

в - коефіцієнт вибірковості контролю, в = 0,10...1,0;

h - коефіцієнт, що враховує додатковий час на оформлення документації

контролю,h = 1,25.

Порахована загальна кількість всіх працюючих дільниці заноситься у зведену відомість (таблиця 2.9).

Зведена відомість працюючих механічної дільниці

Таблиця 2.9

Категорія працюючих	Кількість чоловік			% відношення від кількості працюючих
	разом	у тому числі по змінам
		І	ІІ
Основні виробничники Допоміжні працівники Інженерно-технічні працівники Службовці та МОП				-
Разом