- •Дисципліна «Охорона праці та безпека життєдіяльності»
- •Тема 12 Виробнича санітарія та гігієна праці.
- •1. Види шкідливих виробничих факторів.
- •2. Поняття виробничої санітарії. Складові частини.
- •3. Поняття гігієни праці. Предмет гігієни праці. Особиста гігієна.
- •4. Гігієнічний і санітарний нормативи. Визначення гдк, гдр і гдд.
- •5. Мікроклімат виробничих приміщень. Класифікація робіт за категоріями важкості. Нормування параметрів мікроклімату.
- •Оптимальні норми температури, відносної вологості і швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень (гост 12.1.005—76)
- •6. Визначення поняття шкідлива речовина. Класифікація шкідливих речовин за ступенем дії на організм людини.
- •7. Джерела запиленості виробничих приміщень. Класифікація пилу за дією на організм людини, розміром часток, пожежовибухонебезпечності.
- •8. Виробнича вентиляція. Види вентиляції. Принципи визначення необхідної кількості повітря для забезпечення нормальних умов праці в робочій зоні.
- •9. Інфрачервоне та ультрафіолетове випромінювання. Небезпечна дія. Захист.
- •12. Загальні вимоги до територій, виробничих приміщень і робочих місць сільськогосподарських об’єктів.
- •13. Санітарно-побутове забезпечення працюючих.
Оптимальні норми температури, відносної вологості і швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень (гост 12.1.005—76)
Сезон року |
Категорія робіт |
Температура, °С |
Відносна вологість, % |
Швидкість руху повітря, м/с, не більше |
Холодний і перехідний період року |
Легка І |
20—23 |
60—40 |
0,2 |
Середньої важкості ІІа |
18—20 |
60—40 |
0,2 |
|
Середньої важкості ІІб |
17—19 |
60—40 |
0,3 |
|
Важка III |
16—18 |
60—40 |
0,3 |
|
Теплий період року |
Легка І |
22—25 |
60—40 |
0,2 |
Середньої важкості ІІа |
21—23 |
60—40 |
0,3 |
|
Середньої важкості ІІб |
20—22 |
60—40 |
0,4 |
|
Важка III |
18—21 |
60—40 |
0,5 |
Оскільки, в с/г роботи виконуються на відкритому повітрі, то в цих умовах почти відсутня можливість регулювання параметрів.
6. Визначення поняття шкідлива речовина. Класифікація шкідливих речовин за ступенем дії на організм людини.
Для визначення ступеня небезпеки при забрудненні повітря необхідно знати класифікацію шкідливих речовин.
Шкідлива речовина — це речовина, яка при контакті з організмом людини внаслідок порушення вимог безпеки може викликати виробничі травми, професійні захворювання або відхилення у стані здоров'я, виявлені сучасними методами як у процесі роботи, так і у віддалені періоди життя сучасного і наступних поколінь. За ступенем дії на організм людини шкідливі речовини поділяються на чотири класи небезпеки:
1-й — надзвичайно небезпечні (ГДК у повітрі робочої зони становить до 0,1 мг/м3, середньо смертельна доза ЛДзо — менше 15 мг/кг при введенні у шлунок, менш як 100 мг/кг при нанесенні на шкіру, середньо смертельна концентрація в повітрі менше 500 мг/м3);
2-й — високо небезпечні (ГДК у повітрі робочої зони від 0,1 до 1,0 мг/м3, ЛДзо — від 15 до 150 мг/кг при введенні у шлунок, від 100 до 500 мг/кг при нанесенні на шкіру, середньо смертельна концентрація в повітрі від 500 до 5000 мг/м3);
3-й — помірно небезпечні (ГДК у повітрі робочої зони від 1,1 до 10,0 мг/м3, ЛДзо — від 151 до 5000 мг/кг при введенні у шлунок, від 501 до 2500 мг/кг при нанесенні на шкіру, середньо смертельна концентрація в повітрі від 5001 до 50 000 мг/м3);
4-й — мало небезпечні (ГДК у повітрі робочої зони більше 10 мг/м3, ЛД5о — більше 5000 мг/кг при введенні у шлунок, 2500 мг/кг при нанесенні на шкіру, середньосмертельна концентрація в повітрі більше 5000 мг/м3).
Серед шкідливих речовин, що потрапляють у повітря, є такі, які мають одно направлену дію. Це речовини, близькі між собою за хімічними властивостями і характером дії на організм людини. До поєднань шкідливих речовин одно направленої дії можна віднести сірчистий і сірчаний ангідриди, формальдегід і соляну кислоту, хлоровані вуглеводні, спирти, кислоти, луги, ароматичні вуглеводні (толуол і ксилол, бензол і толуол), аміносполуки, аміно-і нітросполуки, сірководень і сірковуглець, оксид вуглецю й аміносполуки, оксид вуглецю і нітросполуки, бромистий метил і сірковуглець та інші.
Якщо у повітрі робочої зони одночасно знаходиться кілька шкідливих речовин одно направленої дії, для розрахунку обміну повітря підсумовують обсяги повітря, необхідні для розчинення кожної речовини до її гранично допустимої концентрації.
При цьому сума відношень фактичних концентрацій кожної з них (С1, С2, .... Сn) у повітрі приміщень до їх гранично допустимих концентрацій (ГДК) не повинна перевищувати одиницю:
де ГДК1 ГДК2 ГДКn — гранично допустимі концентрації шкідливих речовин.
Якщо у приміщенні виділяється одночасно кілька шкідливих речовин не одно направленої дії, то кількість повітря у приміщенні при розрахунку обміну приймають за тією шкідливою речовиною, для якої потрібна подача найбільшого об'єму чистого повітря.
