26. Мотивація персоналу

Соціально-економічною основою поведінки та активізації зусиль персоналу підприємства, спрямованих на підвищення результативності їхньої діяльності, є мотивація праці. Система мотивації характеризує сукупність взаємопов’язаних заходів, що стимулюють окремого працівника або трудовий колектив до досягнення цілей діяльності підприємства.

Система мотивації на рівні підприємства базується на дотриманні певних вимог:

· надання однакових можливостей щодо зайнятості та посадового росування за критерієм результативності праці;

· узгодження рівня оплати праці з її результатами, тобто справедливий розподіл доходів залежно від результатів;

· створення належних умов для захисту здоров’я і безпеки праці;

· забезпечення можливостей професійного зростання, підвищення валіфікації працівників.

З метою вивчення впливу керівних органів підприємства на поведінку виконавців насамперед досліджуються психологічні аспекти сціальної поведінки працівників. Для цього будуються багатофакторні моделі мотивації, які грунтуються на теорії:

· потреб — фізіологічних, соціальних, безпеки та захищеності, самовиявлення та поваги;

· очікування — співвідношення витраченої праці та її результатів, результатів та нагороди, задоволення від отриманої винагороди;

· справедливості — визнання співвідношення винагороди та витрат праці, порівняння особистої винагороди із заохоченням інших працівників, які виконують аналогічну роботу.

Методи мотивації класифікують так:

· економічні (прямі) — відрядна та погодинна оплата праці, премії за раціоналізаторство, участь у прибутках, заохочення за відсутність невиходів на роботу;

· економічні (непрямі) — пільгове харчування, доплати за стаж роботи, пільгове користування житлом, транспортом тощо;

· негрошові — змістовність праці, гнучкий робочий графік, просування по службі тощо.

33