12. Шляхи підвищення ефективності використання основних засобів.
Шляхи поліпшення використання основних засобів залежать від конкретних умов, що склалися на підприємстві за той чи інший період
Підприємство може досягти поліпшення використання основних засобів у такі способи:
· позбутися зайвого устаткування, машин, інших основних фондів або здати їх в оренду;
· своєчасно і якісно здійснювати планово-попереджувальні та капітальні ремонти;
· купувати високоякісні основні засоби;
· працювати над підвищенням кваліфікації обслуговуючого персоналу;
· поліпшувати якість підготовки сировини і матеріалів для процесу виробництва;
· підвищувати рівень механізації та автоматизації виробництва;
· впроваджувати нову техніку і прогресивну технологію, яка є безвідходною та енерго- і паливозберігаючою;
· вдосконалювати організацію виробництва і праці з метою скорочення втрат робочого часу через простої устаткування.
13. Економічна суть і склад оборотних засобів підприємства.
Окрім основних кожне підприємство обов’язково повинно мати оборотні засоби або оборотний капітал. Ці поняття різняться.
Оборотний капітал — це фінансові ресурси, вкладені в об’єкти, використання яких здійснюється підприємством протягом одного виробничого циклу або відносно короткого календарного періоду (як правило, щонайбільше один рік). Оборотні засоби — це зазначені об’єкти.
Оборотні засоби – це фінансові ресурси, авансовані в активи, необхідні для забезпечення безперервності процесу виробництва та реалізації продукції, які споживаються протягом одного операційного циклу або одного року.
Операційний цикл – проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції, товарів або послуг.
Оборотний капітал, що вкладається у виробництво і реалізацію продукції, споживається повністю і відтворюється одразу після завершення виробничого циклу через реалізацію товару.
У практиці обліку та законодавстві поняття оборотного капіталу прирівняне до поняття оборотних засобів. Оборотні засоби поряд з основними є найважливішим елементом виробництва. Недостатня забезпеченість підприємства оборотними засобами гальмує його нормальну діяльність і погіршує фінансовий стан.
14, 15. Схема кругообігу та класифікація оборотних засобів.
Оборотні засоби призначені забезпечувати динамічну складову економічної діяльності підприємства. У процесі кругообігу вони проходять три стадії перетворень.
Виробничі запаси – виробництво -продукція
Нові гроші
Гроші
1. Підготовча стадія — “гроші → виробничі запаси” — охоплює період, необхідний для створення виробничих запасів. Оборотні засоби на цій стадії у вигляді грошей використовують для закупівлі сировини, матеріалів та інших предметів праці.
2. Виробнича стадія — “виробничі запаси → готова продукція” — починається з отримання предметів праці і завершується відправленням готової продукції на склад підприємства. Оборотні засоби на цій стадії мають вигляд предметів праці, незавершеної та готової продукції.
3. Стадія реалізації — “готова продукція → гроші” — починається з надходження готової продукції на склад підприємства і завершується отриманням виручки від реалізації продукції. Оборотні засоби на цій стадії перебувають у вигляді готової продукції та грошей чином, кошти здійснюють один оборот, а далі все повторюється.
Оборотний капітал підприємства залежно від ролі, яку він відіграє у виробничому процесі, поділяється на оборотні фонди (капітал у виробництві) та фонди обігу (капітал в обігу). Для вивчення складу і структури оборотні засоби класифікують за певними ознаками (рис. 3.1).
Матеріальною основою капіталу у виробництві є оборотні фонди.
Оборотні фонди — це частина виробничих фондів підприємства, що споживаються в одному виробничому циклі й змінюють натуральну форму. Оборотні фонди поділяють на такі групи.
Виробничі запаси — це предмети праці, які містяться на складі у вигляді запасів і призначені для переробки у виробничому процесі. Виробничі запаси складаються із сировини, основних матеріалів, покупних напівфабрикатів, комплектуючих виробів, допоміжних матеріалів, мастильних матеріалів, палива, тари, запасних частин, малоцінних і швидкозношуваних предметів праці.
Малоцінними та швидкозношуваними є предмети праці, які вико-ристовуються як засоби праці протягом року чи менше або вартість яких не перевищує 100-кратного (для бюджетних організацій 50-кратного) розміру мінімальної заробітної плати праці.
Незавершене виробництво — це продукція, яка ще не пройшла всі стадії обробки. У вартісному вираженні — це витрати на придбання матеріалів, запасних частин, сировини, на заробітну плату й інші кошти, необхідні для продовження процесу виробництва.
Витрати майбутніх періодів — це витрати на виконання науково-дослідних, раціоналізаторських робіт, освоєння нової техніки, орендну плату тощо, що здійснюються в поточному році, але на собівартість продукції списуватимуться в наступних періодах.
Фонди обігу — це частина засобів виробництва, яка не бере участі у виробничих циклах, але авансується підприємством для створення оборотних фондів. До фондів обігу належать:
· готова продукція, що перебуває на складі підприємства і підготовлена до відправки споживачеві, а також та її частина, яка вже відправлена, але ще не оплачена;
· товари на складі, що закуповуються з метою подальшої реалізації за вищими цінами. У бухгалтерському обліку окремо відображаються товари на складі й у дорозі, тобто товари, надіслані постачальником на адресу споживача. При цьому право власності на ці товари перейшло до споживача, але вони ще не надійшли на його склади і не оприбутковані;
. дебіторська заборгованість, що виникає внаслідок взаємних розрахунків між підприємствами за надані їм послуги або зроблену поставку товарів;
· гроші у розрахунках, що включають як реальні гроші у вигляді готівки в касі підприємства, так і грошові засоби на розрахунковому рахунку в банківській установі.
Запам’ятаймо, що оборотні фонди призначені для обслуговування сфери виробництва, а фонди обігу — для обслуговування сфери обігу.
Рисунок. 3.1. Класифікація оборотних засобів