- •1. Поняття про підприємство як суб’єкт господарювання
- •2.1 Підприємство як організаційна форма господарювання
- •2.2. Види підприємств. Види об’єднань підприємств.
- •3.1 Поняття об'єднання підприємств
- •3.2. Види об'єднань підприємств
- •3.2. Організаційно-правові форми об'єднань підприємств
- •4. Ринкове середовище господарювання підприємства.
- •Виробничі фонди
- •Класифікація і структура основних засобів.
- •6. Державне регулювання діяльності підприємств
- •Суть та значення основних засобів підприємства.
- •9.Оцінка основних засобів.
- •10. Амортизація та відтворення основних засобів.
- •11. Показники використання основних засобів
- •12. Шляхи підвищення ефективності використання основних засобів.
- •13. Економічна суть і склад оборотних засобів підприємства.
- •14, 15. Схема кругообігу та класифікація оборотних засобів.
- •Виробничі запаси – виробництво -продукція
- •16. Нормування оборотних засобів.
- •17. Показники використання оборотних засобів.
- •18. Шляхи поліпшення використання оборотних засобів.
- •20. Персонал підприємства, його класифікація.
- •21. Продуктивність праці та її планування.
- •22. Нормування праці та планування чисельності на підприємстві.
- •23. Поняття та види заробітної плати.
- •24. Тарифна система та її елементи.
- •25. Форми та системи оплати праці.
- •26. Мотивація персоналу
4. Ринкове середовище господарювання підприємства.
Незважаючи на те, що підприємство є самостійним господарюючим суб’єктом на його діяльність впливає безліч різноманітних чинників, тобто воно постійно перебуває в реальних умовах, що постійно змінюються. Системний підхід дає можливість побачити підприємства як цілісну систему, де пов’язані всі її складові частини у зв’язку із зовнішнім середовищем. Система – це цілісна складова із взаємозалежних частин, кожна з яких робить свій внесок у характеристику цілого. Системи поділяються на закриті та відкриті. На вході підприємства отримує від зовнішнього середовища сировину, матеріали, інформацію, людські ресурси та інше. Ці компоненти називають вхідними. У процесі перетворення підприємство обробляє ці входи, перетворюючи в продукцію або послуги. Отримана продукція і послуги є вихідними даної фірми, які вона виносить у зовнішнє середовище. Якщо механізм функціонування фірми ефективний, то в ході процесу перетворення створюється додаткова вартість. У результаті з’являються додаткові виходи, такі, як прибуток, збільшення ринку, збільшення продажу, реалізація соціальної відповідальності, зростання організації, задоволення працюючих тощо.
Отже, всі організації (фірми, підприємства) є відкритими системами, і життєдіяльність будь-якої з них залежить від зовнішнього середовища. Для того, щоб продовжити своє функціонування, кожна відкрита система пристосовується до змін у зовнішньому середовищі. У сучасних умовах особливо актуальним є те, що фірма повинна ефективно реагувати і пристосовуватись до змін зовнішнього середовища. Якщо недооцінювати зовнішні умови, то це може призвести до невдалого бізнесу. Тому будь-яка фірма залежить від впливу певних факторів, які в сукупності створюють зовнішнє середовище для її діяльності. Зовнішнє середовище фірми складається з різних факторів. Вони можуть бути прямими і непрямими. До прямих факторів належать фактори, які впливають на фірму безпосередньо і швидко, а до непрямих – фактори, які впливають опосередковано. Поняття і характеристика зовнішнього середовища фірми Будь-яка підприємницька структура (підприємство), незалежно від того, яку сферу охоплює її діяльність, не може бути ізольована від впливу сторонніх факторів, які разом і утворять зовнішнє середовище її діяльності. Зовнішнє середовище фірми може бути визначене як безліч сил і суб’єктів, що безпосередньо або опосередковано впливають на функціонування фірми і діють за її межами. Фактори, які швидко і безпосередньо впливають на фірму, належать до середовища прямої дії, усі інші, які впливають опосередковано, – до середовища непрямої дії.
Розглянемо основні характеристики факторів зовнішнього середовища.
Незалежно від того, до якого рівня належить той або інший фактор
зовнішнього середовища, можна виділити чотири основні характеристики:
· взаємопов’язаність;
· складність;
· рухливість;
· невизначеність. Взаємопов’язаність факторів зовнішнього середовища – це рівень сили, з якою зміна одного фактора впливає на інші.
Під складністю зовнішнього середовища розуміється число факторів, які можуть істотно впливати на господарську діяльність фірми і на які фірма зобов’язана реагувати.
Рухливість зовнішнього середовища – це швидкість, з якою відбуваються зміни в оточенні фірми.
Невизначеність зовнішнього середовища є функцією кількості інформації, якою володіє підприємство з приводу конкретного фактора, а також функцією впевненості в ній.
Оскільки бізнес поширюється, потрібно усе більше інформації, але впевненість у її точності знижується. Чим менш визначене зовнішнє середовище, тим важче приймати ефективні рішення.
