5.2.2. Рекомендації до виконання окремих розділів роботи

У вступі наводиться обґрунтування актуальності обраної теми, огляд досліджень та публікацій за обраною темою, об’єкт, предмет, завдання та методи дослідження, використані в роботі, інформаційна основа виконання роботи.

Теоретична частина (розділ 1) не обов’язково повинна включати повинна включати всі наведені в змісті параграфи. Окремі з них можуть бути об’єднані (наприклад, 1.1. та 1.2 – в спільний параграф «Поняття та види...»), виключені зі змісту, якщо інформація є загальновідомою або теоретично слабко висвітленою. Обов’язковим є вивчення вітчизняної та зарубіжної практики застосування сучасних методів та механізмів управління ресурсами праці та соціально-трудовими відносинами, для чого необхідно здійснити огляд законодавства за темою роботи та сучасних концепцій вирішення поставлених завдань за публікаціями в періодичних виданнях.

Аналітичні дослідження (розділ 2) краще виконувати на основі статистичних даних за три останні звітні періоди з використанням економіко-математичних та статистичних методів. При потребі (наприклад, роботи пов’язані з мотивуванням, чинниками міграційної активності населення та інші) доцільним є використання евристичних методів, зокрема проведення соціологічних опитувань.

В параграфі 2.1 в кожній курсовій роботі необхідним є дослідження основних проблем використання трудового потенціалу в обраній студентом галузі чи регіоні.

З цією метою доцільним є використання таких залежностей:

(1)

де - максимально можлива чисельність зайнятих ( в регіоні - чисельність економічно активного населення, в галузі потенційну чисельність зайнятих можна приймати рівною фактичній);

- фонд робочого часу, годин;

- „еталонна” годинна продуктивність праці одного працівника – може визначатися за статистичними даними галузі чи регіону з вищими показниками продуктивності.

Використання трудового потенціалу можна оцінити за формулами:

або: (2)

або: (3)

де - фактичний обсяг валової доданої вартості (далі – ВДВ) або валового регіонального продукту (далі - ВРП);

- еталонний обсяг ВДВ (ВРП);

- чисельність зайнятого населення;

- відпрацьований робочий час одним працівником, годин;

- фактична годинна продуктивність праці одного працівника;

- коефіцієнт зайнятості;

- коефіцієнт використання робочого часу;

- коефіцієнт продуктивності праці.

Результати розрахунків коефіцієнтів використання трудового потенціалу населення чи окремої його категорії зводяться в таблицю (таблиця 1), на основі якої робляться висновки про динаміку та резерви покращення використання трудового потенціалу.

Таблиця 1

Використання трудового потенціалу населення ... регіону

(зайнятих у ........(виді економічної діяльності/ галузі))

№ п/п	Показники	Роки
		2009	2010	2011
1	Максимально можлива чисельність зайнятих, тис.чол.	194	198	200
2	Зайняті, тис.чол.	194	198	200
3	Фонд робочого часу одного працівника, год.	2152,49	2195,19	2155,33
4	Відпрацьовано одним працівником, год.	1881,9	1971,07	1950,09
5	Фактична годинна продуктивність праці, грн./год.	40,7	55,0	46,6
6	„Еталонна” годинна продуктивність праці (в Україні), грн./год.	55,0	55,0	55,0
7	Коефіцієнт зайнятості	1	1	1
8	Коефіцієнт використання робочого часу	0,87	0,89	0,9
9	Коефіцієнт продуктивності праці	0,74	1	0,84
10	Коефіцієнт використання трудового потенціалу	0,6	0,89	0,8

Резерви покращення використання трудового потенціалу в розрізі складових (зайнятість, робочий час, продуктивність праці) необхідно проаналізувати детальніше з визначенням впливу на потенційний обсяг доданої вартості.

Детальний аналіз використання окремих чинників може бути здійснений за статистичними даними з використанням табличного та графічного методів дослідження.

В аналізі використання робочого часу можна скористатись відповідними статистичними даними (Статистичний збірник «Праця України ... (рік)», розділ «Робочий час та його використання»). Для наочності краще користуватись таблицями наступної форми (таблиця 2, 3 4):

Таблиця 2

Динаміка використання фонду робочого часу працівників в .....

(в середньому на одного штатного працівника)

№ п/п	Показники	Роки
		2009	2010	2011
1	фонд робочого часу, годин	417584	434648	431066
2	відпрацьовано
	годин	365088	390272	390018
	% до фонду робочого часу	87,4	89,7	90,4
3	не відпрацьовано, годин	52496	44376	41048
	в тому числі:
3.1	втрати робочого часу
	годин	-	-	-
	% до фонду робочого часу	-	-	-
3.2	неявки з поважних причин:
3.2.1	щорічні відпустки
	годин	32712	26308	28142
	% до фонду робочого часу	7,8	6,05	6,5
3.2.2	тимчасова непрацездатність
	годин	18592	16440	10144
	% до фонду робочого часу	4,4	3,7	2,3
3.2.3	навчальні відпустки та інші неявки, передбачені законом
	годин	-	-	-
	% до фонду робочого часу	-	-	-

Таблиця 3

Динаміка структури втрат робочого часу в .....(галузі, регіоні)

№ п/п	Показники	Роки
		2009	2010	2011
1	не відпрацьовано штатним працівником, годин
	в тому числі з причин:
2	неявки з дозволу адміністрації, %	12,2	9,75	8,8
3	відпустки за ініціативою адміністрації, %	-	-	-
4	неявки внаслідок переведення на скорочений робочий день (тиждень), %	-	-	-
5	інші причини, %	-	-	-

Виявлені недоліки у використанні робочого часу необхідно проаналізувати, пов’язавши їх з показниками продуктивності праці та виробничого капіталу (таблиця 4).

Для співставності показників в цьому випадку краще при визначенні продуктивності праці користуватись даними про витрати на оплату праці. Тоді продуктивність праці можна визначати шляхом ділення економічних результатів (ВВП, ВДВ чи ВРП) на значення показника «Оплата праці», одиниця виміру продуктивності праці в такому випадку – грн./грн.

ВДВ (ВРП), витрати на оплату праці та вартість основних засобів визначаються для обраного виду діяльності чи регіону за даними «Статистичного щорічника України (області) за .... рік» за розділами «Національні рахунки» та «Матеріально-енергетичні ресурси».

Таблиця 4

Показники продуктивності праці та капіталу .......(галузь, регіон)

№ п/п	Показники	Роки			Темп зростання (ланцюговий)
		2009	2010	2011	2010/2011	11/10
1	ВДВ (ВРП), млн.грн.	14879	16515	18172	110,9	110,03
2	Витрати на оплату праці, млн.грн.	4790	5776	6341	120,5	109,8
3	Вартість основних засобів на кінець року, млн.грн.%	4336	4739	4954	109,3	104,5
4	Продуктивність праці, грн./грн.	3,1	2,8	2,9	90,3	103,5
5	Продуктивність основних засобів, грн./грн.	3,4	3,5	3,7	102,9	105,7

Для деталізації причин недостатньої продуктивності праці та пошуку резервів її покращення доцільно провести аналіз технічного стану основних засобів на підставі розрахунку показників зносу, придатності, оновлення основних засобів.

Крім технічних чинників, дослідження впливу матеріальних складових мотивації найманих працівників можна дослідити на основі порівняння індексів продуктивності праці та заробітної плати та коефіцінта випередження темпів зростання продуктивності праці порівняно з темпами зростання середньомісячної заробітної плати. Методика розрахунку цих показників опрацьована студентами під час виконання курсової роботи з «Економічного аналізу» (методичні рекомендації 102 - 64).

Отримані результати дослідження використання трудового потенціалу необхідно пов’язати з тенденціями соціально-економічного розвитку галузі / регіону.

Для цього пропонується в кінці параграфа навести таблицю з відповідними соціально-економічними показниками (таблиця 5).

Таблиця 5

Показники соціально-економічного розвитку ..... (регіону / галузі)

№ п/п	Показники	Роки			Темп зростання (ланцюговий)
1.1	ВДВ (ВРП) у виді діяльності (регіоні) - всього, млн.грн. - на одного зайнятого (на одну особу), грн.
1.2	ВВП в Україні - всього, млн.грн. - на одну особу, грн.
2	Середньомісячна номінальна заробітна плата, грн. - в регіоні (ВЕД) - в Україні
3	Витрати на оплату праці, у валовій доданій вартості, % - в регіоні (ВЕД) - в Україні
4	Рівень безробіття економічно активного населення регіону, %
4*	Рівень вивільнення штатних працівників, % до середньооблікової чисельності - у виді діяльності - в Україні
5	Міграційний приріст (скорочення) населення регіону, осіб - внутрішня міграція - міждержавна міграція

Примітка * - для робіт, що виконуються на рівні видів економічної діяльності (галузей);

** - для робіт, що виконуються на регіональному рівні.

Спеціальний аналіз (параграф 2.2) виконується студентом на основі самостійно вибраних показників, що характеризують розвиток об’єкта дослідження. Основним джерелом статистичних даних для кожної з робіт є офіційні статистичні матеріали, наведені в «Статистичних щорічниках» України та області за відповідний рік, а також інформація, в тому числі аналітичні доповіді, наведена на сайтах Державного комітету статистики України: www.ukrstat.gov.ua та www.oblstat.rv.ua .

Якщо обрана тема 1, то наведені в попередніх таблицях показники необхідно поглибити і проаналізувати детальніше: в порівнянні з іншими групами населення, підприємствами інших ВЕД або галузей.

Пошук причин недостатнього використання трудового потенціалу може бути здійснений, наприклад, на основі показників динаміки чисельності працівників, що перебували в умовах вимушеної неповної зайнятості та використання їх фонду робочого часу (збірники «Праця України»); порівняння якості управління виробничими ресурсами з використанням виробничих функцій (Кобба-Дугласа, Солоу та інших), що були викладені в дисципліні «Економетрія». На основі визначення внеску факторів «капітал», «праця» та «якість управління ресурсами» робляться відповідні висновки про необхідність стимулювання розвитку складової, вплив якої був недостатнім або негативним. Для вибору статистичних значень факторів варто скористатись інформацією про:

- вартість основних засобів (або амортизацію) – фактор «капітал»;

- чисельність зайнятих (або оплату праці) – фактор «праця»

- частку амортизації у ВВП (ВДВ, ВРП) – статистичний параметр α;

- частку оплати праці у ВВП (ВДВ, ВРП) – статистичний параметр β.

Джерелом необхідної інформації є «Статистичний щорічник», розділ «Національні рахунки».

Основними розрахунковими показниками, що визначаються на основі статистичних даних, для тем 2 – 5 можуть бути:

• структурні показники, що характеризують відмінності в демографічних процесах (коефіцієнти народжуваності, смертності, природного приросту) в регіонах, за місцем проживання (міська, сільська місцевості);

• показники структури смертності за віковими групами та за основними причинами смертності;

• динаміка структури постійного населення за віковими групами;

• показники демографічного навантаження непрацездатного населення на працездатне, що можуть бути використані для прогнозування демографічних тенденцій та впливу на них обраного об’єкта дослідження.

Для тем 6-8 необхідно детальніше проаналізувати показники, наведені в таблицях 4,5 за видами діяльності, за місцем проживання населення, за статтю, віком тощо. По можливості необхідно здійснити порівняння продуктивності праці, інших показників ефективності використання трудових ресурсів та людського капіталу за галузями, регіонами або провести міждержавні порівняння, якщо робота виконується на макроекономічному рівні. В темі 6 відповідно до обгрунтованої в теоретичній частині роботи концепції людського капіталу необхідно здійснити порівняльний аналіз вартості людського капіталу на обраному та суміжних рівнях дослідження (наприклад, в Рівненській та інших областях, в Україні; в промисловості та інших ВЕД), показників ефективності його використання у свівставленні з ефективністю використання основного капіталу; динаміку інвестування у людський капітал: на рівні галузі – у підвищення кваліфікації персоналу; в регіоні чи країні – в охорону здоров’я, освіту та порівняти здійснені витрати з доходами від використання людського капіталу у суспільному виробництві.

В темах 9 – 11 виконується аналіз показників економічної активності населення та структури відповідного об’єкта (наприклад, структура зайнятості населення за ВЕД, місцем проживання, віком, статтю, освітнім рівнем). Показники економічної активності необхідно порівняти з економічними результатами в галузі / регіоні, провести аналіз стимулів зайнятості, зокрема навести динаміку середньорічних показників заробітної плати, прожиткового мінімуму, допомоги з безробіття. Доцільним також є дослідження впливу тенденцій економічної активності на пов’язані з ними соціальні показники – міграційну активність, народжуваність, шлюбність тощо.

Теми 12 – 15 варто виконати на основі порівняння показників структури доходів та витрат населення, динаміки соціальних допомог, структури населення за рівнем життя, в темах 12 – 13 – навести показники диференціації населення за рівнем життя (коефіцієнт фондів, децильного розподілу населення за доходами, що наведені в статистичних довідниках та на сайті www.ukrstat.gov.ua), показники забезпеченості окремих потреб (наявність предметів тривалого користування тощо). В темах 14 – 15 варто навести динаміку демографічного навантаження відповідними групами пенсіонерів на працездатне населення та соціально-економічні показники їх рівня життя – рівень пенсії, коефіцієнт заміщення пенсією заробітної плати, співвідношення пенсії по інвалідності чи за віком до прожиткового мінімуму для відповідної групи населення. Якщо програма соціального захисту планується не для інвалідів, а для іншої вразливої категорії населення (жінки, молодь, діти-сироти, інші) необхідно здійснити порівняння показників їх доходів із середньодушовими доходами у відповідному регіоні та здійснити спеціальний аналіз виконання програм соціального захисту: фінансування та напрямки використання коштів (грошові допомоги, продукти харчування, соціальне обслуговування тощо), для чого необхідним є використання первинної інформації територіальних Управлінь праці та соціального захисту населення.

В темах 16 – 20 доцільно використовувати інформацію, наведену в Звітах з людського розвитку в Україні за відповідний рік, що доступна в Інтернет-мережі. Прогнозування (в темі 16) людського розвитку може бути виконано на основі екстраполяції значень індексів тривалості життя, писемності та ВВП на душу населення.

Аналіз збереження невисоких значень окремих показників, зокрема тривалості життя, необхідно здійснити з використанням відповідної інформації щодо фінансування системи охорони здоров’я, забруднення навколишнього середовища, в тому числі шкідливих викидів в атмосферу, розвитку промислового виробництва та його територіальногї концентрації – такі дані доступні на сайті Державного комітету статистики України та в «Статистичних щорічниках». Вплив відповідних показників на інтегральний індекс людського розвитку можна проаналізувати на основі кореляційно-регресійного аналізу.

Виявлення причин смертності населення, що призводять до скорочення середньої очікуваної тривалості життя при народженні, має бути основою розробки проектних заходів.

В темах, в яких об’єктом дослідження є формування та використання інтелектуальної складової людського капіталу (теми 18-20) можливим є використання статистичної інформації щодо динаміки підготовки та підвищення кваліфікації персоналу (статистичні збірники «Праця України»), показники охоплення населення освітньо-культурними послугами, в тому числі підготовка фахівців різних кваліфікаційних рівнів на державне замовлення та їх частка в загальній чисельності випускників ВНЗ, наявність закладів культури та їх відвідування, аналітичні дослідження щодо розвитку субкультур в Україні. Доступність відповідних видів послуг може бути виявлена на основі аналізу структури витрат домогосподарств: при цьому із показника витрат може бути відмінусовано прожиткові мінімуми членів домогосподарств різних вікових категорій і визначено можливі витрати на освіту та культурні послуги.

В темах 21 – 22 необхідно дослідити динаміку соціальних ризиків персоналу підприємств. Доступнішою є інформація щодо ризиків, що підлягають загальнообов’язковму державному соціальному страхуванню. У статистичних бюлетнях «Травматизм на виробництві у .... році», що наявні у Головному управлінні статистики, наведена інформація щодо динаміки та причин виробничого травматизму та його наслідки: соціальні (кількість днів непрацездатності, летальні випадки) та економічні (виплата допомог потерпілим та членам їх сімей, втрати від пошкодження виробничого обладнання). Такі дані необхідно систематизувати та проаналізувати в розрізі видів економічної діяльності та регіонів.

Ризик втрати роботи можна проаналізувати на основі інформації про вивільнення працівників з видів економічної діяльності, навантаження на одне вільне робоче місце за видами діяльності та професійними групами. Моніторинг відповідних показників здійснюється Державною службою зайнятості, відтак ця інформація може бути вибрана із статистичних збірників «Ринок праці України (області) в ... році», що наявні в Центрах зайнятості населення при ОДА.

Нестрахові соціальні ризики, зокрема соціально-трудових конфліктів, можна виявити або на основі соціаологічних опитувань найманих працівників або скористатись інформацією про частину відкритих трудових конфліктів, що підтверджені судовими позовами про порушення законодавства про працю. Для цього необхідно звернутись за довідкою до Головного управління статистики у відповідній області.

Рекомендаційна частина (розділ 3) курсової роботи виконується у вигляді пропозицій, що розробляються на основі здійснених аналітичних досліджень. Заходи з усунення впливу факторів, що призвели до зменшення або неповного використання трудового потенціалу в області / ВЕД та недостатньої ефективності регулювання об’єкта дослідження необхідно обгрунтувати з використанням кращого вітчизняного та зарубіжного досвіду, що був розглянутий в теоретичній частині роботи.

Зважаючи на те, що курсова робота з «Управління трудовим потенціалом» є підготовчим етапом дипломного проектування студентів, пропозиції щодо оптимізації об’єкта чи предмета дослідження можуть бути наведені без детального розрахунку соціально-економічного ефекту від їх впровадження.