- •Агросфера, як складова біосфери, фактор добробуту людства та одна з причин екологічної кризи
- •Адаптивні реакції тваринних організмів.
- •Біотехнології в землеробстві і тваринництві.
- •Біотичні взаємовідносини рослин (алелопатія, конкуренція, паразитизм та ін.).
- •Зоогенні чинники
- •Фітогенні чинники
- •Внутрішньопопуляційні та міжвидові взаємовідносини між тваринними організмами.
- •Вода як екологічний фактор. Джерела води для організмів. Вплив води на організми (кількісний та якісний).
- •Вплив тваринництва на навколишнє середовище.
- •Грунт – базова складова агроекосистеми, полікомпонентна та поліфункціональна система.
- •Ґрунтозахисна контурно-меліоративна система землеробства.
- •Екологічні особливості основних сільськогосподарських культур і бур’янів.
- •Екологічні фактори екосистеми.
- •Ерозія грунту і стійкість агроекосистеми
- •Ерозія і деградація грунту як наслідки порушення стійкості агроекосистеми. Види ерозії грунту
- •1 П. Виды эрозии почв
- •Захист грунту від ерозії.
- •Міждисциплінарні зв’язки сільськогосподарської екології.
- •Найважливіші екологічні закони, що стосуються агроекосистем.
- •Організація культурних пасовищ.
- •Оцінювання клімату агросфери.
- •Поняття про агроекосистему. Рівні організації та типи агроекосистем.
- •Потік енергії в агроекосистемі. Піраміда енергії.
- •Предмет, методи і цілі сільськогосподарської екології.
- •Природні ресурси.
- •Природоресурсна характеристика основних агроекосистем України
- •Причини вторинного засолення грунту, заходи щодо його попередження та мінімізації негативних наслідків.
- •Причини та наслідки порушення стійкості агроекосистеми.
- •Раціональне використання агрохімікатів.
- •Рекультивація земель
- •Роль мінеральної та органічної речовини грунту у формуванні його родючості. Екологічна роль гумусу.
- •Склад і структура агроекосистеми: матеріально-енергетичні компоненти, їх функціональна роль та взаємозв’язок.
- •Фермерський біогеоценоз.
- •Шляхи збільшення ресурсу органічної речовини грунту.
Вплив тваринництва на навколишнє середовище.
Основна відмінність вплівів від промислових полягає насамперед у їх розповсюдженні на велічезніх теріторіях. Як правило, використання великих площ спожи віклікає докорінну перебудову Всіх компонентів природніх комплексів. При цьому зовсім не обов'язково відбувається руйнування природи, Досить часто самі ландшафти відносять до категорії «культурних».
Весь спектр вплівів можна розділіті на Дві групи: Вплив землеробства и тваринництва.
Землеробства. Вплив землеробства на природний комплекс почінається з Знищення на великих площ спільноті природної рослінності и заміні її культурними видами. Наступний компонент, Що зазнає істотні Зміни, - грунт. У природніх умів грунтових родючість Постійно підтрімується тім, Що взяті Рослін речовіні Знову повертаються в неї з Рослін опадом. У землеробськіх ж комплексу основних частина елементів грунту вілучається разом з урожаєм, Що особливо типів для однорічніх культур. Уявлення про масштаби Втрата у порівнянні Із запасами елементів в орному шарі грунту Дає таблиця.
Подібна Ситуація повторюється Щороку, тому існує ймовірність того, Що через кілька десятків РОКІВ запас основних елементів грунту буде вічерпано.
Для заповненості вилучення речовін в грунті вносячи в основному мінеральні добрива: азотні, фосфорні, калійні. Це має Як Позитивні Наслідки - поповнення запасів пожівніх речовін у грунті, так и негатівні - забруднення грунту, води и Повітря. При внесенні добрив у грунт потрапляють так звані баластні елементи, які НЕ Потрібні Ні Рослін, НІ грунтовим мікроорганізмам. Наприклад, при вікорістанні калійніх добрив разом з необхіднім калієм вноситися даремно, а в Деяк випадка шкідлівій хлор; із суперфосфатом потрапляє Багато Сірки и т.д. Токсичного рівня Може досягаті и кількість того елемента, заради Якого мінеральне добрива вносять в грунт. Дерло за все Це відносіться до нітратній формі азоту. Надлішкові нітраті накопічуються в Рослін, забруднюють підземні та поверхневі води (унаслідок гарної розчінності нітраті легко віміваються з грунту). Крім того, при надлишки нітратів у грунті розмножуються бактерії, які відновлюють їх до азоту, Що надходіть в атмосферу.
Крім мінеральних добрив у грунт вносяться Різні Хімічні речовіні для боротьбі з КоМаха (інсектіціді), бур'янами (пестициди), для підготовкі рослин до Збирання, зокрема дефоліанті, Що пріскорюють Скиданов листя у бавовніку для Його машінної прибирання. Більшість ціх речовін Дуже токсічні, не мают аналогів Серед природніх сполук, Дуже Повільно розкладаються мікроорганізмамі, тому Наслідки їх застосування Важко передбачіті. Загальна назва внесення отрутохімікатів - ксенобіотікі (чужі для життя).
З метою збільшення врожаю в розвинення країнах пестицидами обробляють близьким половини посівніх площ. Мігруючі разом з пілом, підземнімі та наземних водами, отрутохімікаті пошірюються повсюдно (смороду віявлені на Північному полюсі и в Антарктіді) i становляит підвіщену екологічну небезпеку.
Глибока и трівале, а часто необоротних Вплив на грунт, змінює її корінні Властивості, надають зрошення и осушених земель.
у XX ст. площі землеробства істотно розшіріліся: з 40 млн га до 270 млн га, з якіх зрошувані земли займають 13% ріллі, а їх продукція перевіщує 50% всієї сільськогосподарської продукції. Зрошувані ландшафти - найбільш перетворені з усіх тіпів сільськогосподарськіх антропогенних ландшафтів. Змінюються влагооборот, характер розподілу температури и вологості в приземному шарі Повітря и верхніх кулях грунту, створюється спеціфічній мікрорельєф. Зміни водного и сольового режімів грунту часто віклікають заболочування и Вторинна засолених грунтів. Жахлива наслідком непродуманості зрошуваного землеробства є загібель Аральського моря.
Для зрошення з природніх комплексів вілучаються велічезні Масі води. У багатьох країнах и районах світу зрошення є основною статтею витрат води и в маловодні роки виробляти до дефіціту водних ресурсів. Витрати води, займає Серед Всіх відів водокористування перше Місце і становіть прежде 2000 км 3 на рік, або 70% світового водоспожівання, з них Більше 1500 км 3 - безповоротне водоспожівання, з якіх близьким 80% іде на зрошення.
Велічезні площі у Світі займають заболочені земли, використання якіх стає можливости Тільки після проведення осушувальніх заходів. Осушення робіть Дуже серйозній Вплив на ландшафт. Особливо сильно змінюється тепловий баланс теріторій - різко скорочуються витрати тепла на випаровуваності, зменшується відносна вологість Повітря, збільшуються добові амплітуді температур. Змінюється Повітряний режим грунтів, збільшується їх пронікність, відповідно, змінюється перебіг процесів грунтоутворення (актівніше розкладається органічній опад, відбувається збагачення грунту пожівнімі речовінамі). Осушення віклікає и збільшення глибинності залягання грунтових вод, а ці, у свою Черга, Може віклікаті пересіхання чисельності струмків и навіть невеликих річок. Дуже серйозні глобальні Наслідки осушення - болота дають основну масу кисня атмосфери.
Такі глобальні Наслідки впливим землеробства на Природні комплекси. Серед них слід відзначіті и навантаженості, які зазнає екологія от пошіреної переважно в тропічніх широтах підсічно-вогневої системи землеробства, Яка веде НЕ Тільки до Знищення лісів, альо ї до Досить Швидкого віснаження грунту, а кож вікідів в атмосферне Повітря Великої кількості аерозольної золі и сажі . Згубна для екосистем вирощування монокультур, Що віклікають Швидко віснаження грунту и заражене її фітопатогеннімі мікроорганізмамі. Культура сільського господарства необхідна, так Як нерозумна розорювання грунту однозначно змінює її структуру, а за Певної умів Може Сприяти таким процесам, Як Водна та вітрова ерозія.
Тваринництво. Вплив тваринництва на природний ландшафт характерізується низькою спеціфічніх особливая. Перша полягає в тому, Що тварінніцькі ландшафти складаються з різнорідніх, альо тісно пов'язаних Між собою частин, таких Як пасовища, вігоні, фермі, зони утілізації відходів и т.д. Кожна частина вносити особливий Внесок у загальний Потік впливим на Природні комплекси. Друга особлівість - Менша Територіальне Поширення в порівнянні Із землеробства.
Віпас тварин в дерло Черга впліває на Рослін покрив пасовища: зменшується біомаса рослин и відбуваються Зміни у видовому складі Рослін співтоваріства. При особливо трівалому або надмірному (у розрахунку на тварин) віпасі грунт ущільнюється, поверхня пасовища оголюється, Що посілює випаровуваності и приводити у континентальному секторі помірного поясу до засолених грунтів, а у Волога районах спріяє заболочування.
Використання земель Під пасовища пов'язане кож з Вінос пожівніх речовін з грунтів у складі підніжніх кормів и сіна. Щоб компенсуваті Втрати пожівніх речовін, в земли пасовища вносячи добрива, двоякість впливим якіх описана в розділі про землеробства.
Тварінніцька Галузь є значний Споживачем води, на частко Якого Із загально сільськогосподарського водозабору пріпадає близьким 70 км 3 у рік.
Найбільш негативна сторона впливим тваринництва на ландшафт - забруднення природніх вод стоками тварінніцькіх ферм. Багаторазове підвіщення концентрації органічніх речовін у прісноводніх водоймах, а потім у прібережній зоні морської акваторії істотно зменшує вміст кисня у воді, виробляти до Зміни спільноті водних мікроорганізмів, Порушення харчових ланцюгів, Може віклікаті загібель риби.
транспортних підприємств; автобаз, депо, вокзалів, МОРСЬКИХ и річковіх портів, аеропортів; транспортних магістралей: автомобільніх и залізніх доріг, трубопроводів, злітніх смуг и т.д.
