4.3 Асоціація “Нафтогазбудінформатика”

Провідною незалежною інформаційно-аналітичною консалтинговою установою України, яка займається питаннями реформування, реструктуризації, акціонування та приватизації підприємств нафтогазового комплексу, є асоціація “Нафтогазбудінформатика”, яка заснована в 1990 році підприємствами нафтогазової галузі колишнього СРСР.

За час існування асоціації її фахівцями розроблені:

• концепція створення вертикально-інтегрованих нафтогазових компаній в Україні;

• система фінансового аналізу діяльності підприємств нафтогазового комплексу;

• програма законотворчої діяльності в нафтогазовій галузі;

• численні проекти законодавчих та нормативних актів, що регламентують діяльність нафтогазового комплексу;

• нормативні документи та організаційні основи ліцензування діяльності підприємств нафтогазового комплексу;

• автоматизована система інформаційної підтримки управління газовими та фінансовими потоками в системі підприємств вертикально-інтегрованих нафтогазових компаній;

• автоматизована система проектування організації будівництва об'єктів нафтогазового комплексу з повним комплексом робіт для різних стадій інвестиційного процесу;

• проведено економічно-правовий аналіз різних аспектів приватизації підприємств нафтогазового комплексу.

Асоціація брала участь в розробці низки важливих проектів щодо реформування нафтогазової промисловості України, в тому числі з створення:

• вертикально-інтегрованої компанії “Укрнафтогаз” на базі відкритого акціонерного товариства (ВАТ) “Укрнафта”;

• концерну "Укртранснафта";

• національної акціонерної компанії (НАК) “Нафтогаз України”;

• акціонерної холдингової компанії (АХК) “Укрнафтопродукт”.

Асоціацією підготовлені пропозиції з реформування структури та засад діяльності НАК “Нафтогаз України”, можливих варіантів її приватизації, організації газового ринку України, в тому числі щодо створення газових бірж, впровадження конкурентних засад в постачанні природного газу, створення Асоціації підприємств нафтогазового комплексу України.

4.4 Дочірне підприємство “ПрикарпатЗахідтранс”

ДП “ПрикарпатЗахідтранс” є підрозділом Російського ВАТ “Юго-Запад транснефтепродукт” (м. Самара), яке в свою чергу є частиною ВАТ “Акционерная компания “Транснефтепродукт” (м. Москва).

Основним напрямком діяльності ВАТ “АК “Транснефтепродукт” є надання транспортних послуг з доставки світлих нафтопродуктів від Омського, Пермського, Нижньо-Новгородського, Сизранського, Нижнєкамського, Кірішського, Башкирських, Самарських і Білоруських нафтопереробних заводів системою магістральних і розподільних трубопроводів до споживачів (рисунок 4.1). Компанія також надає послуги щодо наливання нафтопродуктів в залізничні і автомобільні цистерни на наливних пунктах; реалізації нафтопродуктів і короткочасного зберігання в технологічних резервуарах.

Ці завдання реалізуються завдяки наявності розгалуженої мережі нафтопродуктопроводів загальною довжиною 20000 км, в тому числі на території: Російської Федерації – 16,5 тис. км.; України – 1,2 тис. км.; Білорусі – 1,3 тис. км.; країн Балтії – 0,4 тис. км.; Казахстану – 0,3 тис. км. Перекачування нафтопродуктів забезпечують 98 насосних станцій, а сам трубопровід під’єднаний до 308 споживачів як в Росії, так і в Україні, Білорусі, Латвії і Казахстані. У вагоно-цистерни і в автоцистерни нафтопродукти наливаються у 65 пунктах наливу. Сумарна ємність резервуарних парків складає 4,5 млн. куб. м.

Існуюча мережа нафтопродуктопроводів дає змогу поставляти нафтопродукти в Угорщину, а також в порти Прибалтики. Обсяги транспортування нафтопродуктів приведені в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 Обсяги транспортування нафтопродуктів магістральними нафтопроводами “АК “Транснефтепродукт”

Рік	1994	1995	1996	1997	1998	1999	2000	2001	2002
Обсяги, млн. т	17,6	20,6	20,3	22,0	20,9	20,9	23,1	24,9	25,6

Для експорту російських нафтопродуктів через латвійський порт Вентспілс, а також транзиту через територію

Латвії ВАТ “АК “Транснефтепродукт” і латвійська компанія “ВентспілсНафта” створили спільне підприємство “ЛатРосТранс”. Аналогічне підприємство створено в Казахстані.

В складі “АК “Транснефтепродукт” є ВАТ:

• “Сибтранснефтепродукт”;

• “Уралтранснефтепродукт”;

• “Средне-Волжский транснефтепродукт”;

• “Рязаньнефтепродукт”;

• “Мостранснефтепродукт”;

• “Юго-Запад транснефтепродукт”;

• “Петербургтранснефтепродукт”;

• “Северо-Кавказский транснефтепродукт”;

• “Телекомнефтепродукт”;

• “Подводспецтранснефтепродукт”;

• “Институт нефтепродуктпроект”;

• “Торговый дом “Транснефтепродукт”;

• “Спецтранснефтепродукт”;

• “Сот-транс”;

ВАТ “Юго-Запад транснефтепродукт” (“ЮЗТНП”) це:

- 5800 км магістральних нафтопродуктопроводів;

• 1500 км розподільних трубопроводів;

• 21 лінійно-виробнича диспетчерська станція;

• 1841000 м³ резервуарної ємності;

• 420 резервуарних парків;

• 4 залізничних наливних пункти (“Никольское”, “Брянск”, “Новоград-Волинський”, “Гомель-3”).

Трубопровідна мережа ВАТ підключена до 116 нафтобаз Російської Федерації, України і Білорусі. ВАТ “ЮЗТНП” складається із трьох виробничих відділень (Сизранського, Воронежського і Брянського), приватного виробничого Унітарного підприємства “Запад-Транснефтепродукт” (Республіка Білорусь) і дочірнього підприємства “ПрикарпатЗахідтранс” (Україна).

Головним напрямком діяльності спеціалізованого підприємства ДП “ПрикарпатЗахідтранс” є транспортування світлих нафтопродуктів, вироблених на нафтопереробних заводах Росії і Білорусі системою магістральних трубопроводів і відводів до споживачів, які знаходяться як на території України, так і за її межами. Об’єкти ДП розміщені на території семи областей України – Житомирській, Хмельницькій, Рівненській, Волинській, Тернопільській, Львівській і Закарпатській. До трубопровідної мережі під’єднано 24 нафтобази України. Сумарний об’єм резервуарного парку є близько 350000м³. В структурних підрозділах підприємства працює 900 спеціалістів з відповідною кваліфікацією.

Свою історію “ПрикарпатЗахідтранс” бере від Прикарпатського районного управління магістральних продуктопроводів (пізніше нафтопродуктопроводів), яке було утворено в структурі Головного управління з транспортування і постачання нафти і нафтопродуктів при Раді Міністрів Російської РФСР. Згідно наказу №94 від 5 серпня 1970 року районне управління (скорочено ПРУМПП) було розміщене в м. Рівне.

Основним завданням ПРУМПП було забезпечення як народного господарства України нафтопродуктами, так і механізованих частин Радянської Армії, які дислокувалися в західній частині колишнього СРСР.

В складі ПРУМПП в цей час було чотири площадки (2М, 3Р, 4Ч і 5С), які знаходилися на території Білоруської і Української РСР, наливний пункт Гомель-3 і дільниця 23 – “Жабінка” (Білорусь).

У 1977 році почалася поставка світлих нафтопродуктів в Угорську Народну Республіку, а у 1988 завершено будівництво основних технологічних об’єктів ПРУМПП.

З 1992 року в ПРУМПП залишилися тільки об’єкти, які знаходилися на території України. У листопаді 1993 року районне управління, до складу якого увійшло і ремонтно-будівельне управління, було перейменоване в “ПрикарпатТранснафтопродукт”, а в подальшому в ДП “ПрикарпатЗахідтранс”.

З 1994 року тимчасово було припинено поставку дизельного палива в Угорщину. В цьому ж році трубопроводами “ПрикарпатТранснафтопродукт” почалася поставка дизельного палива на хімічні заводи м. Калуша. З цією метою відновили роботу нафтопродуктопроводу “Дрогобич-Калуш”.

В склад ДП “ПрикарпатЗахідтранс” входять такі структурні підрозділи:

- ЛВДС “Новоград-Волинський”, яка має наливні потужності для наливу в авто- і залізничні цистерни обсягом 1,5 млн. т на рік і об’єм резервуарного парку 80000 м³, а також хімлабораторію;

- ЛВДС – 5С (розміщена в смт. Смига, Рівненської області), яка має резервуарний парк і забезпечує подальше транспортування нафтопродуктів;

- ЛВДС – 1К (розміщена в Старосамбірському районі Львівської області);

- ЛВДС “Дубриничі” (яка розміщена в Перечинському районі Закарпатської області);

- ремонтно-будівельне управління (розташоване поряд із ЛВДС “Дубриничі”), яке має на своєму озброєнні сучасні технічні засоби для проведення як ремонтних, так і будівельних робіт.

• база виробничого обслуговування, яка має лабораторію діагностики і контролю зварювальних швів, електролабораторію, складські приміщення, цех з виготовлення берегозакріплювальних блоків і тротуарної плитки.