6.1 Перспективи Каспійського регіону

Оприлюднені останнім ча­сом результати геологічних розвідок свідчать про те, що запаси нафти Каспійського регіону істотно вищі, ніж це вважалося за радянських часів. Так, у доповіді Держ­департаменту США Конгре­сові зазначається, що по­тенційні (ті, що піддаються видобутку) запаси сягають майже 27,5 млрд. т. За оці­нками Міністерства енерге­тики США, експорт нафти з Каспію може дорівнювати в 2015 р. 100-200 млн. т щорічно, що становить 3,5 - 7 % світового видобутку.

Але на цей час запаси нафти, придатної для видо­бутку в Каспійському регіо­ні, становлять в Азербайд­жані - 2,3 млрд. т, а в Ка­захстані - 3,5 млрд. т та до того ж понад 2 трлн.м³ природного газу. Невідкриті запаси нафти в Азербайджані становлять З млрд. т. До середини 90-х років було розвідано лише 7 % території морського шельфу Каспію. Ці ресурси зосереджені переважно у тому секторі Каспійського моря, який на початку 70-х років був відведений Азербайджану. Ресурси інших держав, що прилягають до Каспію, вивчені значно слабше.

Згідно з усередненими прогнозами, Казахстан та Азербайджан збільшать у недалекому майбутньому свій експортний потенціал з 6,6 млн. т. нафти у 1996 р. до 80 млн. т у 2010 р., що підштовхує ці країни до створення нових експорт­них маршрутів.

Каспійський регіон сьо­годні є одним з найбільш перспективних у світі щодо збільшення видобутку наф­ти. За оцінками західних агенцій у 2001 р. тут видобуто понад 70 млн. т нафти разом з конденсатом. Експерти стверджують, що за десять найближчих років обсяги видобутку “чорного золота” в цьому регіоні збільшаться майже в три рази - до 180 млн. т у 2010 р., при цьому експорт зросте майже в 4 рази. Наприклад, 27 липня 2000 р. міжнародний консорціум “ОКІОК” офіційно підтвер­див, що потенційні запаси нафти в родовищі Східний Кашаган (казахстанська ча­стина Каспійського моря) оцінюються в обсязі 7 млрд. т (за деякими даними - до 12 млрд. т). Фактично Казах­стан може увійти в сімку країн з найбільшими запа­сами нафти, випередивши при цьому Об'єднані Арабські Емірати та Венесуелу. Загальні перспективи видобутку нафти в Каспійському регіоні (без часток Росії та Ірану) наведені у таблиці 6.1.

Таблиця 6.1. – Стан і перспективи видобутку нафти в Каспійському регіоні, млн. т

Країна	1995	2000	2005	2010	2015	2020
Азербайд-жан	9,3	14,5	26,5	64,3	66,0	54,7
Казахстан	20,5	35,5	69,5	84,2	109,3	126,6
Туркмені-стан	4,9	7,0	12,0	15,3	15,2	12,5
Узбекистан	8,4	8,6	8,0	5,96	5,4	4,9
Разом	43,1	65,6	116,0	169,7	195,9	198,7

Головною нафтовидобув­ною країною регіону зараз є Казахстан. Останніми роками ним проведені значні, досить успішні пошуково-розвіду­вальні роботи, що дає підста­ви стверджувати: у найближ­чий період ця країна збереже своє лідерство.

На території Казахстану відкрито 208 родовищ нафти і газу промислових категорій, з яких 98 - нафтові і 67 - нафтогазові. Запаси нафти розміщені нерівномірно - 98 % родовищ, що розробляються й запаси яких містять понад 100 млн. т, зосеред­жені у 4 західних областях в Прикаспійській западині. На даний час підтверджені видо­бувні запаси Казахстану (без врахування шельфу Каспійсь­кого моря) становлять близь­ко 2,8 млрд. т нафти, затверд­жені запаси - 2,2 млрд. т. Прогнозні запаси, за різними оцінками, коливаються від 8 до 22 млрд. т, однак більшість експертів схиляються до оцін­ки в 12 млрд. т. Прогнозні видобувні ресурси нафти - 6,3 млрд. т (без шельфових родовищ), 70 % з яких зосереджено у Західному Казахстані на глибині 5 тис. м і більше.

За прогнозами, видобуток нафти в цій країні зросте за двадцять років з 35,5 млн. т у 2000 р. до більше як 126,6 млн. т у 2020 р. (майже у 3,5 рази), а частка у регіоні підвищиться з 58 до 63 %. Основний приріст, як вважають фахівці, буде забезпечено двома родовища­ми південно-східної частини Прикаспійського нафтогазо­носного басейну - Тенгізьким на суші і Кашаганським у акваторії Північ­ного Каспію. Також є значни­ми перспективи нафтоносно­го басейну на північному схо­ді республіки у Південно-Тургайському прогині, де відкрите велике нафтове родовище Кумколь.

Другою нафтовидобув­ною країною в регіоні (після Казахстану) є Азербайджан. В Азербайджані прогнозується збільшення видобутку за вказаний період з 14,5 млн. т до 54,6 млн. (в 2015 р. - 66 млн. т), а його частка в регіоні зросте з 22 до 27 %. Попередні запаси нафти Азер­байджану на каспійських вуглеводневих родовищах Азері, Чирагта глибоководній частині родовища Гюнешлі (проект А-Ч-Г) у 1994 р. оцінювалися в 511 млн. т. Зараз офіційно фігурують дані про 620 млн. т видобувних запасів нафти (неофіційно - 840 млн. т).

Максимальна потужність Чирагу-1 оцінюється у 5,8 млн. т нафти на рік, фактично ви­добувається близько 5,5 млн. т на рік (16 тис. т на добу). Про­ектні запаси Азері становлять 193 млн. т нафти. У 2005 р. пла­нується видобувати близько 5 млн. т., а максимального рівня видобутку (18,7 млн. т на рік) комплекс Азері-1 має досягти у 2008 р. На другому етапі реалізації проекту А-Ч-Г планується отримати 40 млн. т нафти на рік, на третьому (ос­воєння глибоководного Гю­нешлі, кінець 2008 р.) - 50 млн. т на рік. Але, за оцінками експертів, вже до 2024 р. практично вся нафта за проектом А-Ч-Г буде вилучена з надр.

Частки Туркменістану і Уз­бекистану у видобутку нафти регіону, за розрахунками екс­пертів, становитимуть відповідно 6 і 3 %. Зазначена оцінка нафто­носності цих країн не є оста­точною.

Ще недостатньо вив­чено туркменський сектор ак­ваторії Південного Каспію. У Західному Узбекистані нещо­давно виявлене конденсатно-газонафтове родовище Кокдумалак із сумарними видобув­ними запасами понад 200 млн. т нафтового еквіваленту (з них понад 50 % - нафта і конденсат).

Таким чином, якщо не вра­ховувати резерви Росії (її каспійська складова у нафто-видобуванні остаточно не визначена) та Ірану, експортний потенціал нафти країн прикаспійського регіону (з урахуванням внутрішнього споживання та експорту у сусідні нафтодефіцитні країни) може бути оцінений масштабами, наведеними у таблиці 6.2.

Таблиця 6.2 – Експортні ресурси країн прикаспійського регіону, млн. т

Країна	2000	2005	2010
Азербайджан	4,54	38,40	74,95
Вірменія	-3,5	-3,80	-4,00
Грузія	-4,10	-4,50	-5,00
Казахстан	29,53	56,22	76,02
Киргизстан	-2,60	-2,80	-2,90
Таджикистан	-2,40	-3,50	-4,30
Туркменістан	5,36	23,09	28,76
Узбекистан	5,35	7,73	0,71
Разом	32,18	110,84	164,24