6.5. Світовий та національний інформаційний простір.

Професор В. Здоровега вважає, що "національний інформаційний простір – це юридично визначена територія держави, яка є сувереном щодо поширення на цій території сукупності текстової, звукової, аудіовізуальної та ілюстрованої інформації через канали засобів масової комунікації. Держава захищає, відповідно до чинного законодавства України із урахуванням міжнародних правових норм, цей простір від антиукраїнської, антиконституційної інтервенції з боку ворожих до України інформаційно-пропагандистських засобів". Професор Б. Потятиник запропонував своє визначення: "Національний (транснаціональний) інформаційний простір – це сфера реального, тобто позначеного здобутою аудиторією, впливом національних засобів масової комунікації"

Тема 7. Злочинність і зм

7.1. Змі про економічні та соціальні фактори злочинності

На сьогодні в Україні проходить етап змін форм власності і період первісного накопичення капіталу, що не може проходити співзвучно з чинним законодавством, через що зростає кількість злочинів (за 3-4 роки – 600 тис. злочинів). Тотальне безробіття, соціально-економічним наслідком котрого є збільшення самогубств та рівня злочинності та бажання легкої наживи.

Боротьба зі злочинністю не є ефективною, бо покладена на плечі районних відділків міліції із застарілою технікою, транспортом, відсутністю пального і некваліфікованими кадрами. Крім того, низька і нерегулярна зарплата спричиняє плинність кадрів. Усе це – причина низького рівня розкриття злочинів, що формує у злочинців відчуття «вседозволеності» і безкарності.

Злочинний світ проникає в економіку, міжнародну торгівлю, банківську справу, технологічний і виробничий процес, що лише збільшує кількість злочинів (наркобізнес, торгівля зброєю і живим товаром).

Крім того, злочинний світ проникає в політику, що є причиною збільшення кількості політичних злочинів ( в т. ч. вбивство В. Гетьмана і Є. Щербаня).

Журналісти не можуть висвітлювати усі ці фактори, тому, що перебувають під постійним пресом «злочинного світу» (правоохоронці не розкрили жодного злочину проти працівників ЗМІ).

економічні:

1. фінанси (люди отримують надто низьку зарплату)

2. усунення конкурентів

3. бажання легкого заробітку

соціальні:

1. знецінення моральних цінностей

2. гроші важливіші за життя

3. бажаня вдовільнити свої фізичні потреби насильницьким шляхом

4. популяція бандитського світу (телесеріали, книги)

5. відчуття вседозволеності і безкарності

6. загальний страх і мовчання нації

ЗМІ мають не популяризувати злочинність розкриваючи методи злочину а навпаки виквати їх чи у гумористичному вигляді чи у гострій критиці.Головне щоб читач зрозмів наскільки це жахливо і щоб цей матеріал не спонукав до злочину а навпаки протистояв йому.

7.2. Основні тенденції висвітлення у змі кримінальних подій.

Сьогодні в Україні відбувається процес зміни форм власності (серед громадськості відомий як етап "прихватизації"). Паралельно з ним триває період первісного накопичення капіталу. А він не співзвучний з чинним законодавством. Цим пояснюється така велика кількість злочинів, яка реєструється правоохоронними органами. Половина з них це так звані тяжкі правопорушення – вбивства, грабежі, розбійні напади, зґвалтування.

Злочинний світ проникає у всі сфери життя – економіку, торгівлю, банківську справу, політику. Останній факт підтверджується резонансними вбивствами відомих українських політиків (Вадим Гетьман, Євген Щербань), а також каральними заходами щодо журналістів, які спеціалізуються на сфері політики. Обрана злочинцями тактика залякування журналістів дала свої плоди: публікації багатьох працівників ЗМІ втратили свою гостроту і критичність. Усе частіше ЗМІ, як рятівне коло, обирають для спрямування своїх критичних стріл певних політиків, уряд, парламент, або його окремих представників. Разом з тим аналіз важливих наболілих економічних, соціальних, екологічних проблем

З «Верховенства безпрв’я» Паславського:

• У класичній правовій державі та демократичному суспільстві ЗМІ є дієвим, ефективним важелем громадського контролю за основними владними інститутами.

• Водночас, як позитив відзначимо, що в окремих якісних друкованих періодичних виданнях збільшилась кількість публікацій, у яких журналісти акцентують увагу реципієнтів на зухвалому й системному ігноруванні норм чинного законодавства й утвердження безправ’я громадян.

• Їх права беззастережно й брутально порушено. Але реального механізму захисту прав  людини й громадянина у нашій державі ще не створено.

Зі статті:

• Злочинний світ стрімко проникає в різні сфери життя суспільства — економіку, міжнародну торгівлю, банківську справу, технологічний та виробничий процеси.

• Журналісти як панацею, як рятівне коло, обирають для спрямування своїх критичних стріл то столичний політичний бомонд певного ідеологічного спрямування, то в такт із центральними виданнями безадресно критикують дії уряду чи парламенту, або окремих їх членів.

• Журналісти як панацею, як рятівне коло, обирають для спрямування своїх критичних стріл то столичний політичний бомонд певного ідеологічного спрямування, то в такт із центральними виданнями безадресно критикують дії уряду чи парламенту, або окремих їх членів. Тому нерідко в місцевій, обласній чи регіональній пресі зустрічаємо відверту політичну тріскотню на загальнодержавні теми, такі собі напівфілософські мріяння й думки, а не аналіз важливих наболілих політичних, економічних, соціальних, екологічних проблем конкретної місцевості.

• Початок кримінальної тематики у засобах масової інформації було зафіксовано у період горбачовської перебудови.

• Підкреслимо, позитивними героями публікацій на кримінальну тему були оперативні працівники правоохоронних органів.

• Діаметрально протилежну позицію щодо кримінальної проблеми чи не першою, зайняла неформальна московська преса, яка оприлюднила статистичні факти про кількість осіб, що перебувають у місцях позбавлення волі, про зловживання правоохоронців на стані ведення слідства, про політичних в’язнів, умови та порядки у пенітенціарній системі імперії.

• Із публікацій можна було зробити висновок, що в нашому суспільстві лише грабують, беруть хабарі, ухиляються від сплати податків, здійснюють розбійницькі напади, вбивають, зловживають наркотиками і алкоголем, а молоде покоління жіночої статі ділиться на дві категорії: ті, що вибирають найдавнішу професію, або ті, кого вже зґвалтували чи невдовзі зґвалтують.

• чому засоби масової інформації так акцентують увагу на негативних фактах із повсякденної дійсності і чому увагу аудиторії сконцентрують на тих фактах.

• Нерідко із публікацій преси можна дізнатися про масштаби злочинних угрупувань, діапазон їх «повноважень» у певному регіоні, а також визначити основні сфери впливу.

• жорстока реальність, описана журналістом, спонукає до сумних роздумів законослухняних громадян молодої держави і посилює в них зневіру в перспективних демократичних процесах. Побуджує страх через безвихідь, невпевненість і беззахисність перед бандитами, розбійниками та іншими категоріями такого могутнього у нас злочинного світу.

• Представники вищого командного складу правоохоронних органів систематично здійснюють гострі випади на адресу засобів масової інформації передусім за так званий дзеркальний ефект у висвітленні кримінальної тематики, також низький професіоналізм.

• Дослідник цієї проблеми Олександр Ерде зазначає, що «повідомляючи про чергове замовне вбивство, преса з тихим задоволенням констатує, що, зазвичай, його натхненного виконавця не знайдено».