- •Тема 5. Журналістика і культура 15
- •Тема 6. Журн. І міжнар.Життя 17
- •Тема 7. Злочинність і зм 20
- •Тема 1. Політична думка в Україні: традиції та новаторство.
- •1.1, 2, 3. Політична думка в Україні: традиції та новаторство.
- •Тема 2. Журналістика і політика.
- •2.1. Місце та роль змі в політичній системі демократичного суспільства.
- •2.2. Критерії журналістської оцінки політичної ситуації.
- •2.3. Журналістика і популізм
- •2.4. Громадська думка і політика
- •2.5. Портрет політичного лідера в журналістиці.
- •Тема 3. Змі і держава
- •3.1. Вплив змі на формування функцій політичної влади в Україні.
- •3.2. Особливості парламентської публіцистики.
- •3.3. Преса і вибори
- •3.4. Політична реклама. Імідж політика.
- •3.5. Імідж політичного лідера. Роль змі. Тема 4. Журналістика і економіка
- •4.1. Світова економіка: реалії та перспективи розвитку на початку ххі ст.
- •4.2. Світова фінансова криза та її вплив на розвиток економіки України.
- •4.3. Основні тенденції висвітлення у змі економічної тематики.
- •4.4. Становлення банківської системи ринкового типу
- •4.5. Безробіття та його соціально-економічні наслідки.
- •5.2. Світові моделі підтримки національної культури.
- •5.3. Концепція державної культурної політики України.
- •5.4. Журналістика і проблеми масової культури
- •Тема 6. Журн. І міжнар.Життя
- •6.1. Сучасна міжнародна політика України. Чинники, які її визначають.
- •6.2. Основні компоненти силового потенціалу держави, їх вплив на зовнішню політику України.
- •6.3. Законодавство України про державні таємниці у сфері міжнародних відносин.
- •6.4. Вплив змі на міжнар.Політ.Процеси. Журналістське прогнозування міжнародних відносин.
- •6.5. Світовий та національний інформаційний простір.
- •Тема 7. Злочинність і зм
- •7.1. Змі про економічні та соціальні фактори злочинності
- •7.2. Основні тенденції висвітлення у змі кримінальних подій.
- •7.3. Насильство в електронних та друкованих змі
- •7.4. Методика підготовки журн.Матеріалів на кримін.Тематику
3.3. Преса і вибори
Ефект. виб с-ми Т.І Кіс радить визн. на осн. політ. доцільності та виборч. справедл.1)чи сприяє формуванню уряду; 2)чи забезп. справедл. представництво; 3)чи врах. права нац. меншин; 4)чи відп. нардепи перед виборцями.
Обмеження цензи на виборах:1) майновий – вибраним може бути той хто має нерухомість або 1000 овець; 2)віковий – вибирати-18, обраним -21 р.; 3) осілості – 5 років проживання на терит. держ.
Виборчі системи: 1) мажоритарна – одномандатний округ – 450 депутатів–450 округів…ділиться: абсолютної більшості – 59% + 1 голос; відносної – переможець той, хто отр. більшу к-сть голосів; преференційна – вибори доти, поки не буде 50% + 1. 2) пропорційна – вся країна один округ….ділиться: із жорсткими списками – в списках – назва, емблема, перша 5; напівжорсткими – можна проголосувати за всіх; преференційна - зобов»яз. висл. своє ставл. до кожного кандидата. 3) змішана – 225 – одномандатні, 225 – партійні списки. Роль ЗМІ в кожній з цих систем …
3.4. Політична реклама. Імідж політика.
Є три форми подачі виборчих матеріалів: новинні блоки. Не має перевищувати 15% - бонус влади. Частовідбувається диспропорція між кандидатами. Різниця між яником і Ющинко – 198 %. 98 вчдсотків інформації про Ющенка – негативна. Безкоштовна політична реклама. Кількість газетною площі на радіо, ТБ – чітко регламентована законодавством чи постановою ЦВК. Політична реклама- може продаватися за ціною не вищою ніж соціальна чи комерційна реклама. Для будь-якого субєкта виборчого процесу вартість площі – одна ціна. Політична реклама є невідємною складовою маркетингової системи. Це цілісна система прийомів і методів привабливих для конкретних політиків і політичних організацій, інформацій. Мета політ реклами – максимальний вплив на чисельні групи електорату, систематичність подачі матеріалу, доступна, лаконічна, дотепна, спрощена форма як необхідна складова досягнення потрібного результату.
У суспільствах на перехідному етапі сформувалось неоднозначне ставлення до політичної реклами у ЗМІ. Це обумовлено: 1. досить невисокою популярністю політичних партій в Україні. Донедавна чоенами тієї чи тієї партії було 2-4% накшого населення – тепер більше. 2. Політична реклама є надзвичайно дороге задоволення. А тому субєкти виборчого процесу завжди намагаються розрахуватися за рекламу не з виборчого фонду. тому у суспільстві виникає підозра щодо джерел фінансування. 3. Досі у нашому суспільстві чітко неокремлена роль політ партій у політ процесі. Партії не виступають генераторами конструктивних і дей та перспективних програм реформування суспільства.
Політична реклама має також багато переваг:
1. висока ціна змушує рекламодавців ефективно використовувати час і площу, максимально стисло та лаконічно формулювати основоположні тези 2.Платна реклама постає альтернативою безкоштовним передачам про вибори. Ритмом і тоном, яскравістю вона сконцентровує увагу глядача. 3. П.Р дає можливість компенсувати домінування представників парті влади в передачах. 4. Нейтралізує парадоксальне бажання кожного профес політика – особи, яка будь-яким чином намагається довести позицію медіями. 5. Дає можливість повністю розкрити зміст програмних положень. 6. Піднімає на вищий рівень поінформованість основних груп виборців, сприяє підвищенню політ свідомості та культури су-ва. 7. П.р – період жнив для ЗМІ.
Імідж – це образ, що сформувався у масовій свідомості про певну політичну особистість чи політичну організацію вцілому. Формування іміджу професійно робиться імідж-мейкором. Преед тим як «працювати» образ формує певні особливості через ЗМІ, імідж-мейкери ретельно вивчають імідж самих ЗМІ і надають перевагу у співпраці тим, які асоціюються у суспільстві як сумління, незалежні та обєктивні. Професор Бебек рекомендує при оформлені іміджу ЗМІ дотримуватися таких порад:
1. матеріали про політика варто подавати досить часто. В ідеалі інф-ція про політика чи політ. Структуру стала б зявлятися щодня в рубриках ЗМІ
2. У друкованих змі потрібно уникати великих за обсягом публікацій. Обтимальними є журн. Матеріали розміром 250-300 рядків
3. Друковані авторські
Зі статті
Основним завданням прес-секретаря є постійне інформування виборців про діяльність їх обранців.
Під політичною рекламою як складовою та невід’ємною частиною політичного маркетингу прийнято розуміти цілісну систему прийомів та методів подачі привабливої для конкретних політиків та політичних організацій Інформації. Метою політичної реклами є максимально ефективний вплив на чисельні групи електорату.
Політична реклама виступає ефективним засобом донесення ідей, переконань, думок усіх учасників виборчого марафону до конкретного адресата — виборця.
То яка ж роль засобів масової інформації у цьогорічній парламентській виборчій кампанії? Наберемося сміливості констатувати, що аж ніяк не вагома.
