73. Структура та джерела фінансування вищих навчальних закладів

В Україні діють такі види вищих закладів освіти:

• університет – багатопрофільний вищий навчальний заклад, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за широким спектром природничих, гуманітарних, технічних та інших напрямів науки, техніки і культури за освітньо-природничими програмами всіх рівнів, має розвинуту інфраструктуру наукових і науково-виробничих підприємств і установ;

• академія – вищий навчальний заклад освіти, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами усіх рівнів в окремо визначеній галузі знань або виробництва, провадить фундаментальні наукові дослідження, є провідним науково-методичним центром у сфері своєї діяльності;

• інститут - вищий заклад освіти або підрозділ університету, академії, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами усіх рівнів у певній галузі науки, виробництва, освіти, культури та мистецтва. Провадить наукову та науково-виробничу діяльність.

• коледж – вищий заклад освіти або структурний підрозділ університету, академії, інституту, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами бакалавра або молодшого спеціаліста з одного, кількох споріднених напрямів підготовки або спеціальностей;

• технікум - вищий заклад освіти або структурний підрозділ університету, академії, інституту, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами молодшого спеціаліста.

Джерелами фінансування витрат на підготовку кадрів є кошти державного та місцевих бюджетів, галузевих міністерств, відомств, організацій, кошти фізичних та юридичних осіб. Основним джерелом фінансування є кошти державного та місцевих бюджетів. Додатковими джерелами фінансування вищих навчальних закладів є:

• кошти, отримані за навчання, підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів відповідно до укладених договорів;

• кошти, отримані за навчання іноземних громадян відповідно до укладених договорів;

• плата за надання додаткових освітніх послуг;

• кошти, одержані за науково-дослідні роботи, виконані вищим навчальним закладом освіти на замовлення підприємств, установ, організацій та громадян;

• плата за здобуття другої вищої освіти;

• доходи від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання;

• кредити і позички банків;

• валютні надходження;

• добровільні грошові внески, матеріальні цінності, одержані від фізичних та юридичних осіб;

• інші кошти.

74. Порядок планування видатків вищого навчального закладу

Для планування видатків на утримання вищого навчального закладу ІІІ-ІV рівнів акредитації розраховують контингент студентів, аспірантів за формами навчання. Крім того розраховують їх середньорічну величину за такою формулою:

(Чпкр  7) + [(Чпкр - В)  1 + [(Чпкр – В + П)  4] - відсів + поновлені]

Ч = ,

12

Виходячи із розрахованих середньорічних контингентів визначають чисельність професорсько-викладацького складу за нормами студентів та аспірантів різних форм навчання на одного викладача

Фонд заробітної плати по вищих навчальних закладах планується по професорсько-викладацькому, навчально-допоміжному, адміністративно-допоміжному, адміністративно-господарському персоналу. Фонд заробітної плати професорсько-викладацького складу розраховується, виходячи з кількості посад і середньої ставки заробітної плати.

Значну частку у витратах вищих навчальних закладів становлять стипендії. Стипендії студентам виплачуються в межах доведених лімітів стипендіального фонду. Ці видатки плануються по категорії “Субсидії та поточні трансферти”.

Найбільшими є видатки на заробітну плату, які включають заробітну плату педагогічного, навчально-допоміжного, адміністративно-господарського персоналу. Ставки заробітної плати педагогічного персоналу залежать від освіти та кваліфікації. Крім того, до фонду заробітної плати включають доплату за перевірку письмових робіт, керівництво предметними цикловими комісіями, завідування лабораторіями та кабінетами, кураторство.