Будову амортизатора

Р озріз амортизатори автомобіля ГАЗ-53А:

1 — нижня провушина; 2 — корпус клапана стиску; 3 — впускний клапан; 4 — циліндр; 5 — резервуар; 6— клапан стиску; 7—поршень; 8 — клапан віддачі; 9 — чавунне кільце поршня; 10 — перепускний клапан; 11 — кожух; 12 — шток; 13 — напрямна втулка; 14 — гумове кільце; 15 і 17 — гумові кільця ущільнення циліндра амортизатора; 16 — пружина сальника; 18 — стопорна шайба; 19 — гумовий сальник; 20 — повстяний сальник; 21 — гайка; 22 — фіброва шайба; 23 — гумовий сальник; 24 — обойма сальника; 25 — верхня провушина; 26 — стальна прокладка; 27 — отвір в поршні

Його встановлюють між рамою і переднім мостом автомобіля і кріплять до них за допомогою пальців з гумовими втулками, які проходять через провушини амортизатора. Верхня провушина амортизатора штоком зв'язана з поршнем, який може переміщатися в циліндрі, що розміщений в резервуарі, привареному до нижньої провушини 1. Клапан 6 стиску розміщений в нижній частині циліндра, а клапан 8 віддачі — в поршні. Клапани 6 і 8 мають перепускний пристрій. Якщо автомобіль наїде на перешкоду, передній міст наближається до рами автомобіля, а резервуар 5 і циліндр 4 переміщуються вгору, здійснюючи хід стиску. Під час цього ходу рідина (масло), що знаходиться під поршнем 7, буде під тиском і переганятиметься в порожнину циліндра над поршнем. Рідина проходить через зовнішні просвердлили поршня 7, відкриваючи силою свого тиску перепускний клапан 10. Оскільки під час руху поршня вниз об'єм витісненого масла більший, ніж об'єм вивільненої порожнини зверху, то частина масла при стиску ресор перетікає з циліндра в резервуар, відкриваючи клапан 6 стиску. Після подолання перешкоди передній міст віддаляється від рами і шток 12 з поршнем 7 амортизатора виходить з циліндра 4, здійснюючи хід віддачі. Під час ходу віддачі поршень перекачує масло з верхньої порожнини циліндра вниз через внутрішню просвердлину. Якщо віддача відбувається повільно, то масло проходить через щілину між тарілкою клапана віддачі і втулкою, якщо швидко — масло силою свого тиску відсовує тарілку клапана віддачі, долаючи опір пружини. У зв'язку з тим, що кількість масла, яка надходить з верхньої порожнини, недостатня для заповнення нижньої порожнини, то до неї додатково поступає масло з резервуара через відкритий впускний клапан. При цьому кінетична енергія коливання кузова витрачається на проштовхування рідини через канали і клапани, внаслідок чого коливання швидко гаснуть. Сальники герметизують амортизатор, що запобігає витіканню масла і потраплянню бруду. Кожух, установлений на амортизаторі, зменшує спрацювання деталей.

Незалежна підвіска передніх коліс легкових автомобілів.

  Незалежна підвіска передніх коліс автомобіля ГАЗ-24 «Волга»:

1 — амортизатор; 2 — верхній важіль; 3 — гумові подушки; 4 — вертикальний стояк; 5 — шворінь; 6 — поворотна цапфа; 7 — нижній важіль; 8 — спіральна циліндрична пружина; 9 — стабілізатор поперечної стійкості

У автомобілів ГАЗ-24 «Волга» кожне переднє колесо підвішене до підрамника окремо, завдяки чому коливання одного колеса не передається іншому, зменшується нахил автомобіля під час наїжджання одного з коліс на перешкоду, полегшується керування автомобілем, підвищується його стійкість. Основними частинами незалежної підвіски с вертикальний стояк, поворотна цапфа, шворінь, верхній і нижній важелі, амортизатори, спіральні циліндричні пружини, гумові подушки і стабілізатор поперечної стійкості. Поворотна цапфа 6 за допомогою шворня 5 кріпиться до прилива вертикального стояка 4, який прикріплений за допомогою пальців до верхнього 2 і нижнього 7 важелів. Спіральна пружина 8 розміщена між нижнім важелем і балкою підрамника. Телескопічний амортизатор 1 установлено всередині пружини. Колесо, що наїхало на перешкоду, разом з поворотною цапфою, вертикальним стояком і зовнішніми кінцями важелів піднімається вгору, стискаючи при цьому пружину 8, а після подолання перешкоди всі деталі під дією пружини повертаються у вихідне положення. Щоб зменшити бокові крени кузова під час поворотів на великій швидкості, встановлюють стабілізатор поперечної стійкості 9, виготовлений у вигляді П-подібного стального стержня. Середня частина стержня закріплена в двох гумових втулках до поперечної балки підрамника, а кінці прикріплені за допомогою двох стояків і гумових подушок до нижньої опори спіральної пружини. Зменшення нахилу кузова досягається за рахунок опору, який створюється при скручуванні стержня стабілізатора. У автомобіля ЗИЛ-131 передня підвіска складається з двох напівеліптичних ресор і двох гідравлічних амортизаторів двосторонньої дії. Задня підвіска автомобіля — балансирного типу, на двох напівеліптичних ресорах. Штовхачі зусилля і реактивні моменти передаються на раму від кожного моста трьома реактивними штангами. На автомобілі Урал-375Д передню підвіску встановлюють на двох напівеліптичних ресорах з двома гідравлічними амортизаторами. Задня підвіска — балансирна, на двох напівеліптичних ресорах з обмежувальними тросами на середньому мосту. Штовхаючі зусилля передаються реактивними штангами. У автомобілі КрАЗ-255В передню підвіску встановлюють на двох напівеліптичних ресорах з двома телескопічними гідравлічними амортизаторами, кінці ресор закріплені в гумових подушках. Задня підвіска — балансирна, на двох поздовжніх напівеліптичних ресорах. Штовхаючі зусилля і реактивні моменти передаються системою з шести реактивних штанг. 

Будова колес і шин

Будова коліс вантажних і легкових автомобілів, колесо автомобіля складається з диска і обода. На вантажних автомобілях застосовують колеса з плоским ободом, що має два бортових кільця, одне з яких знімне . Знімне кільце кріпиться на ободі за допомогою розрізного знімного замкового кільця (ЗИЛ-130). В автомобілях ГАЗ-53А колесо має розширений обід з конічними полицями і знімне розрізне бортове кільце, яке одночасно виконує функції замкового кільця. На легкових автомобілях обід колеса нерозбіриий. Крім двох бортів, посередині є заглиблення, призначене для монтажу покришки на обід. Диски коліс мають конічні отвори, за допомогою яких колесо встановлюють на шпильки маточини. Гайки коліс також мають конус. Збіг конусів гайок з конусними отворами на дисках забезпечує правильне ценгтрування коліс . У вантажних автомобілях на задню вісь установлюють два колеса з кожного боку. Внутрішні колеса закріплені на шпильках ковпачковими гайками (футорками), що мають зовнішню і внутрішню різьбу, а зовнішні колеса — гайками з конусом. Щоб запобігти самовідкручуванню гайок під час прискорення і гальмування автомобіля на деяких вантажних автомобілях гайки лівого боку мають ліву різьбу, а гайки правого боку — праву. Кути встановлення передніх коліс.

Щоб забезпечити легкість керування автомобілем, його стійкість і рівномірне спрацювання шин, передні колеса і шворні поворотних цапф установлюють у певне положення. Конструкція передньої осі дає можливість дістати розвал і сходження передніх коліс, поперечний (боковий) і поздовжній кути нахилу шворнів. К ути установлення передніх коліс:

а — розвал колеса і поперечний нахил шворня; б — поздовжній нахил шворня; в — сходження і найбільші кути повороту коліс

Розвал коліс — це нахил площини обертання коліс до вертикалі. Якщо верхня частина колеса нахилена від автомобіля назовні, розвал позитивний, якщо всередину — негативний. В автомобіля ГАЗ-53А розвал коліс повинен бути 1° ± 0,25°. Поперечний нахил шворня — це нахил його верхнього кінця всередину (до середини балки переднього моста). Кут між віссю шворня і вертикаллю в поперечній площині повинен бути 8° ± 0,5° (ГАЗ-53А). Поздовжній нахил шворня — це нахил верхнього кінця шворня назад від вертикалі, він має бути 2,5° ± 0,5° (ГАЗ-53А). Сходження коліс — це встановлення їх у площині обертання під кутом до поздовжньої осі автомобіля. В автомобіля ГАЗ-53А сходження коліс (різниця відстаней А і Б між внутрішніми краями шин, виміряних в одній горизонтальній площині) дорівнює 1,5...3,0 мм. Поперечний нахил шворня і позитивний розвал коліс полегшують керування автомобілем. Поздовжній нахил шворня забезпечує стійкість автомобіля, що рухається. Сходження запобігає коченню по розхідних дугах коліс, що мають позитивний розвал. У кожної моделі автомобіля свої кути встановлення коліс, значення яких вказують у технічній характеристиці автомобілів. У вантажних автомобілях усі названі кути, крім сходження коліс, не регулюються і забезпечуються точністю виготовлення відповідних спряжених деталей на заводі. В легкових автомобілях з незалежною підвіскою передніх коліс розвал, сходжен¬ня коліс і кути нахилу шворнів можна регулювати. Для мащення підшипників маточин передніх коліс застосовують спеціальне консистентне (густе) мастило. Ковзні і різьбові пальці, втулки підвіски, підшипники шворнів поворотних цапф і кульові шарніри поворотних стояків змащують густим мастилом через маслянки. Ресорні листи змащують графітним мастилом. У міру необхідності в амортизатори слід доливати рідину. Ця рідина складається із суміші мінеральних масел. Вона повинна мати низьку температуру застигання, невисоку в'язкість, що мало залежить від зміни температури, добру мастильну здатність. Таким вимогам відповідає суміш трансформаторного і турбінного масел. Для телескопічних амортизаторів рекомсчідується суміш 50 % трансформаторного і 50 % турбінного масел або амортизаційна рідина ЛЖ-12Т. Автомобільні шиниАвтомобільні шини поглинають поштовхи від нерівностей дороги, значно розвантажуючи деталі підвіски. На сучасних автомобілях установлюють пневматичні шини, які бувають камерними і безкамерними. В автомобілях ГАЗ-53А і ЗИЛ-130 застосовують камерну шину. Вона складається з покришки, камери з вентилем і ободової стрічки, яка захищає камеру від стирання ободом колеса і защемлення краями покришки. Р озріз покришки

1 — осердя борта (дротяне кільце); 2 — боковина; З — каркас;4 — подушковий шар; 5 — протектор; 6 — борт

Покришка складається з каркаса З, подушкового шару 4, протектора 5, боковий 2 і бортів 6. Каркас виготовляють з кількох шарів прогумованої тканини (корду) і міцно приєднують до жорстких бортів, за допомогою яких покришка кріпиться на ободі колеса. У бортах вмонтовані осердя (кільця) 1 із стального дроту, обгорнуті стріч¬кою. Кільця захищають борти від розтягування і запобігають зіскакуванню шини з колеса.

Подушковий шар гуми, який розміщений між протектором і каркасом захищає останній від пошкодження Візерунок протектора залежить від призначення покришки, наприклад, для роботи в умовах бездоріжжя (м'який грунт, пісок, сніг) застосовують шини з крупним візерунком протектора, на дорогах з твердим покриттям — з дрібним візерунком. У покришках типу Р і РС нитки корду розміщені на найменшій відстані між бортами; таке розміщення називається радіальним. У цих покришках нитки в суміжних шарах не перехрещуються, навантаження від внутрішнього тиску на нитки, порівняно із звичайними шинами, смешується вдвоє, зони також менше нагріваються. Для збільшення міцності шин Р і РС подушковий шар вигоговляють з трьох — шести шарів малорозтяжного металевого або віскозного корду, нитки якого розміщені майже вздовж окружності. Покришка типу РС має знімний протектор, що складається з кількох кілець, які виготовляють з протекторної гуми, зміцненої металокордом. Якщо кільця спрацьовуються, їх замінюють новими. При цьому треба, щоб нове кільце мало такий самий візерунок і його спрацювання було однаковим з рештою кілець. Навіть незначне зменшення тиску повітря в цих шинах може спричинити прокручування кілець і псування шини. Камера — замкнутий гумовий рукав, у який нагнітають повітря через вмонтований у неї вентиль — клапан, що пропускає повітря тільки в камеру. Основні деталі вентиля — гумовометалевий корпус, золотник, який складається з ніпеля і клапана з пружиною, і ковпачок . Під час накачування шини клапан під тиском повітря, долаючи силу пружності пружини, відкривається, а коли повітря не подається, пружина закриває клапан, і, отже, повітря з камери не випускатиметься. Щоб полегшити накачування повітря, наконечник шланга насоса для шин має стержень, який при з'єднанні шланга з вентилем примусово відкр¬ває клапан. Коли наконечник шланга викручують з вентиля, клапан звільняється.

Маркування шин.

На бокову поверхню покришки і камери наносять їх розміри в дюймах. Перше число означає ширину профіля В, друге — діаметр обода колеса . Розміри шин і тиск повітря в них наведено в таблиці.

Модель автомобіля	Розмір шини		Тиск повітря в шинах коліс, кПа (кгс/см2)			Тип шини
	мм	дюйми	передніх	задніх
ГАЗ-53А ЗИЛ-130 ГАЗ-24 «Волга»	240 X 508 260 X 508 185 X 355	8,25 X 20 9,0 X 20 7,35 X 14	280(2,8) 350(3,5) 170(1,7)	430(4,3) 500(5,0) 170(1,7)	Камерна Те саме Камерна або безка­мерна

У деяких шинах діаметр профілю і ободи позначено в міліметрах (260Х 508). Крім розміру шини, на покришці поставлене клеймо із зазначенням заводу, що випустив шину, місяця і року випуску та номера. Наприклад, О IV 78,250078845 розшифровується так: О — Омський шинний завод, IV — квітень, 78 — рік випуску, 250078845 — номер покришки. Останнім часом застосовуються і безкамерні шини, в яких шина складається тільки з покришки. На відміну від звичайної покришки у безкамерній шині на зовнішній поверхні бортової частини нанесені кільцеві ущільнювачі з еластичної гуми з кількома бортиками по окружності. Внутрішня поверхня безкамерної шини покрита повітронепроникним шаром гуми. Обід колеса з безкамерною шиною повинен бути герметичним. Вентиль закріплений на ободі диска, і місце з'єднання з ним ущільнене гумовими прокладками. Кромки борта повинні бути рівними. Безкамерну шину, що втратила герметичність, можна використати як звичайну покришку, всередину якої вкладають камеру. Правила демонтажу, монтажу та експлуатації шин.П рийоми монтажу шин автомобіля ЗИЛ-130:

а — борт покришки відтискують прямою лопаткою вниз; б — борт покришки продовжують відтискувати вниз прямою лопаткою і лопаткою з кривим захватом; в — борт покришки знімають з конічної полички; г — прямою лопаткою відтискують замкове кільце з канавки обода колеса; д — замкове кільце піднімають лопаткою з кривим захватом; е — пряму лопатку ставлять під замкове кільце; є — замкове кільце, підтримуючи рукою, витискають прямою лопат¬кою; ж — після перевертання диск колеса виймають з шини

Перед встановленням шини на обід колеса вантажного автомобіля у покришку вкладають камеру й ободову стрічку. Складену шину надівають на обід колеса, в отвір обода вставляють вентиль. Піднявши шину з боку вентиля, надівають її протилежний бік на обід, встановлюючи бортове кільце, потім замкове, втискуючи його в канавку до повної посадки. Змонтоване колесо вставляють у захисну загородку и накачують повітря доти, поки тиск у шинах становитиме 60...150 кПа (0,6... ...1,5 кгс/см2). Після цього борт покришки розправляють, б'ючи дерев'яним молотком по зовнішньому краю замкового кільця. Борт шини повинен повністю сісти на полиці обода і кільця. Після цього повітря накачують у шину до тиску, вказаного в інструкції по експлуатації автомобіля. Під час демонтажу шини необхідно повністю випустити з неї повітря, а потім, користуючись монтажними лопатками, зняти замкові і бортові кільця так, як показано на малюнку. Спочатку прямою лопаткою відтискують борт униз (а), потім у паз, що утворився, вводять лопатку з кривим захватом (б) і, пересуваючи обидві лопатки по окружності обода, відокремлюють борт покришки від замкового кільця (в). Замкове кільце відтискують прямою лопаткою (г), піднімають угору лопаткою з кривим захватом (д) і, утримуючи в цьому положенні плоску лопатку, вводять її з торця під замкове кільце (е). Потім, підтримуючи замкове кільце рукою, прямою лопаткою виводять його із заглиблення обода (є). Знімають нерозрізне бортове кільце і, перевернувши покришку, знімають борт покришки з конічної полиці обода (ж). Монтаж шини на обід колеса легкового автомобіля починають з установлення покришки. Покришку одним бортом надівають на обід колеса, після цього в неї вкладають камеру. При цьому необхідно спочатку вставити вентиль в отвір обода, а потім усю камеру закласти в покришку. Після цього покришку з одного боку стискують так, щоб другий борт знаходився у наглибшому місці обода, і монтажними лопатками поступово пересувають другий борт за край обода. Це треба робити обережно, щоб не притиснути камери монтажною лопаткою. Потім накачують у шину повітря до норми і перевіряють, щоб борт покришки був щільно притиснутий до бортів обода. Монтаж безкамерних шин треба виконувати дуже обережно, щоб не пошкодити бортів, оскільки це порушить герметичність шини. Для полегшення посадки шини на обід застосовують обтискну стрічку. Щоб перевірити герметичність шини, її після накачування занурюють у ванну з водою. Якщо ванни немає, то ділянку між бортом шини і закраїною обода колеса змочують мильною водою. Нові шини для встановлення на автомобіль треба добирати з однаковим візерунком протектора. Покришки, які були в експлуатації, треба комплектувати за візерунком протектора і за ступенем спрацювання. Спрацювання передніх і задніх шин неоднакове. Щоб спрацювання шин було рівномірним, потрібно періодично, через кожні 5000...6000 км пробігу міняти їх місцями відповідно до заводської інструкції. Для кожної моделі автомобіля встановлено норми тиску повітря в шинах, які наведено в таблиці вище Відхилення від норм тиску допускається для вантажних автомобілів у межах ± 20 кПа (0,2 кгс/см2), а для легкових ± 10 кПа (ОД кгс/см2). Більші відхилення значно скорочують строк служби шин. Підвищений тиск повітря в шинах призводить до перевантаження ниток каркаса та їх руйнування, до нерівномірного спрацювання протектора. Ще небезпечніше зменшення тиску; пониження тиску на 25 % скорочує строк служби шин на 50 %. Категорично забороняється їздити на спущених шикях навіть на коротку відстань, оскільки це призводить до повного руйнування покришки. Перед виїздом з автотранспортного підприємства і в дорозі необхідно стежити за тиском повітря в шинах. Тиск перевіряють тільки манометром. Накачують повітря в шини компресором або ручним насосом. На кожному автомобілі шини розраховані на певне навантаження. Збільшення навантаження призводять до надмірного прогинання шин, внаслідок цього під час робои перегрівається шина, спрацьовується каркас, відшаровуються протектор. Перевантажена шина при наїзді на різні предмети легко руйнується. Шини можуть бути перевантажені під час перевезення вантажу, що перевищує норму навантаження на автомобіль або якщо вантаж неправильно розміщений у кузові (зміщення вантажу на один бік або назад), чи їзді на одній шині при спарених шинах, використанні шин неоднакового діаметра. Покришки з пробоїнами та іншими механічними пошкодженнями, крізь які волога може потрапити в каркас і спричинити його загнивання, відремонтувати не можна. Тому покришки, що мають навіть незначні механічні пошкодження, треба здавати в ремонт. Під час обертання колеса виникають великі інерційні сили. Якщо маса колеса по окружності неоднакова, то з'являється биття і покришка поступово руйнується. На багатьох автомобілях, у тому числі ЗИЛ-130 і ГАЗ-24 «Волга», є тягарці для балансування коліс» які можна переміщати по окружності обода. Майстерність водіння автомобіля, правильний вибір режиму роботи шин у різних умовах можуть значно збільшити їх пробіг. Велика швидкість на поворотах і по поганій дорозі, різке гальмування і рушання автомобіля з місця, пробуксовування коліс, їзда по трамвайних рейках і щільно до броЕки тротуару призводить до псування і швидкого спрацювання шин. Під час роботи і при поставленні автомобіля в гараж треба уникати наїздів на різні нафтопродукти, оскільки вони руйнують гуму. Якщо автомобіль ставлять на тривалий час, шини треба розвантажити, встановивши автомобіль на козли. Обшиповка шин. Для поліпшення зчеплення шин з дорогою застосовуються шипи протиковзання. Шипи виготовляють з твердих сплавів. Встановлюють їх у шину за допомогою особливого пневматичного пістолета. Висота шипа над поверхнею шини 1.5...2 мм. Гальмівний шлях під час їзди на шинах з шинами скорочується майже вдвічі. Особливо ефективні шипи під час руху по обледенілих і укочених снігових дорогах. Шипи, як показує досвід їх застосування, служать близько ЗО 000 км пробігу. На дорогах з твердим сухим покриттям шини з шипами не приносять користі. Експлуатація автомобіля в умовах бездоріжжя потребує застосування додаткових засобів підвищення прохідності, до яких відкосять кільцеві і тракові ланцюги протиковзання, металеві колійні сітки та ін. Найпоширенішим засобом є ланцюги протиковзання. Ланцюги мають бути добре натягнутими і закріпленими. 

Рульове керування

За допомогою рульовою керування повертають передні колеса і цим самим змінюють напрям руху автомобіля. Для забезпечення руху коліс автомобіля на повороті без бокового ковзання необхідно, щоб кола, які описують колеса, мали загальний центр, що називається центром повороту  У центрі повороту повинні перетинатися продовження осей усіх коліс автомобіля Для дотримання цього керовані колеса повинні повертатися на різні кути: внутрішнє колесо на більший кут, а зовнішнє — на менший. Такий поворот коліс забезпечує рульова трапеція. Будова рульового керування.

Рульове керування складається з рульового механізму і рульового привода РУЛЬОВИЙ МЕХАНІЗМ АВТОМОБІЛЯ ГАЗ-53А складається з рульового колеса 6, рульового вала 4 з черв'яком 27 колонки (труби) 5, всередині якої проходить рульовий вал, вала 21 сошки з тригребеневим роликом 22, сошки 19 І чавунного картера 20 з підшипниками. До рами автомобіля болтами прикріплено картер рульового механізму. Рульовий вал 4 нижнім кінцем запресовано в черв'як 2, який обертається на двох конічних роликових підшипниках. Внутрішніми кільцями підшипників служать конічні загартовані поверхні черв'яка. Зовнішні кільця запресовано в гнізда картера і закрито кришками 1 і 3. Між нижньою кришкою 1 і картером установлено паперові прокладки 23, призначені для регулювання підшипників черв'яка. Під верхньою кришкою є одна ущільнююча прокладка. Вад 21 сошки обертається в бронзовій втулці, запресованій у нижній частині картера, і в циліндричному роликовому підшипнику 37, який установлено в боковій кришці картера рульового механізму. Там, де вал сошки виходить з картера, розміщено сальник 30. У головці вала сошки встановлено тригребеневий ролик, який обертається на осі 25 на голчастих підшипниках. Під час повороту рульового колеса черв'як, прокручуючись, повертає вал сошки з роликом. Тоді ж нижній кінець сошки переміщується вперед або назад, тягне за собою привод і повертає колеса. РУЛЬОВИЙ ПРИВОД АВТОМОБІЛЯ ГАЗ-53А з'єднує сошку 19 з поворотними цапфами 16, Він складається з поздовжньої рульової тяги І 7, поворотних важелів 10, 13, 14 І поперечної рульової тяги 11 Балка передньої осі 12, поворотні важелі 10 І 139 поперечна рульова тяга 11 утворюють рульову трапецію. Рульові тяги і важелі з'єднують за допомогою шарнірів з кульовими пальцями. Шарніри дають можливість важелям і тягам розміщуватися під час роботи під різними кутами один до одного. К ульовий шарнір рульової тяги   1 - кульовий палець; 2 - брудозахисні ковпачок, 3 - корпус шарніра, 4 - вкладиш, 5 - пружина, 6 - заглушка Наконечники поперечної і поздовжньої рульових тяг мають сухарі, які охоплюють напівсферичну головку пальця. Легкість керування автомобілем насамперед залежить від загального передаточного числа рульового механізму, яке визначається відношенням кута повороту рульового колеса до кута повороту передніх коліс автомобіля. Загальне передаточне число рульового керування дорівнює добутку передаточних чисел рульового механізму і рульового привода. Чим більше передаточне число, тим менше зусилля потрібно для повертання коліс, але рульове колесо треба повертати на більший кут. В автомобіля ГАЗ-53А передаточне число рульового механізму становить 20,5 : 1.

Рульове керування з гідропідсилювачем

Особливістю рульового керування з гідропыдсилювачем є застосування гідравлічного підсилювача, вмонтованого в картер рульового механізму. Гідропідсилювач зменшує в кілька разів зусилля, які докладає водій до рульового колеса, повертаючи передні колеса. До комплекту підсилювача входить масляний насос, який приводиться в дію пасовою передачею від колінчастого вала двигуна Рульовий механізм автомобіля ЗИЛ-130:

 1 — поршень-рейка; 2 — картер; З —гвинт; 4 — гайка; 5 — циркулююча кулька; 6— рульовий вал; 7 — корпус клапана керування; 8 — золотник клапана керування; 9 — вал рульової сошки; 10 — зубчастий сектор Рульовий механізм автомобіля ЗИЛ-130 складається з картера 2, гвинта З і гайки 4 на циркулюючих кулях 5, поршня-рейки гідропідсилювача і зубчастого сектора 10 який виготовлено разом з валом 9 рульової сошки. Гайка рульового механізму жорстко закріплена всередині поршня-рейки. Зубчаста рейка і зубчастий сектор мають зуби, товщина яких змінюється по їх довжині. Для зменшення терти між гвинтом і гайкою в їх різьбу закладають кульки. На порщні-рейці є пружні розрізні чавунні кільця, які забезпечують щільну його посадку в циліндричний картер рульового механізму. У результаті переміщення гайки по гвинту обертання рульового вала перетворюється в поступальний рух поршня-рейки, Зуби поршня-рейки повертають сектор, а разом з ним і вал із сошкою. Схема роботи рульового механізму з гідронідсилювачем автомобіля ЗИЛ-130:  а — під час руху по прямій; б — під час повертання праворуч; в — під час повертання ліворуч; 1 — бачок; 2 — фільтр; 3 — насос; 4 — гайка; 5 — гвинт; в — зубчастий сектор; 7 — поршень-рейка; 8 — клапан керування; 9 — циркулюючі кульки; 10 — картер На картері рульового механізму встановлено клапан керування Насос гідропідсилювача лопатевого типу подвійної дії з бачком і фільтром закріплено на двигуні. Він приводиться в дію клиноподібним пасом від шківа колінчастого вала. Насос з'єднаний з клапаном керування двома шлангами: шлангом високого тиску, по якому масло відводиться від насоса, і шлангом низького тиску (зливання), по якому масло повертається до насоса. Під час руху автомобіля по прямій клапан знаходиться в середньому положенні, і масло з насоса перекачується в бачок. Коли автомобіль повертає вправо, клапан, переміщуючись униз, відкривається, і масло надходить у порожнину над порпшем-рейкою ( Б). В результаті тиску масла на поршень-рейку зменшується зусилля, яке витрачає водій для повертання рульового колеса. Повертання рульового колеса вліво спричиняє переміщення клапана вгору, і масло надходить під поршень-рейку . Це полегшує повертання колеса вліво. Рульовий механізм автомобіля ЗИЛ-130 має карданну передачу, яка дає можливість послабити вплив коливання кабіни відносно рами, а також зменшує розміри системи рульового керування. Вилки карданів у верхній частині з'єднані з рульовим валом, а в нижній — з ведучим валом рульового механізму. Передаточне число рульового механізму автомобіля ЗИЛ-130 становить 20 : 1. Рульовий механізм автомобіля ГАЗ-24 "Волга"Рульовий механізм автомобіля ГАЗ-24 "Волга" має будову, аналогічну до рульового механізму автомобіля ГАЗ-53А. Принципову відмінність має рульовий вал, що складається з двох частин, з'єднаних муфтою, яка оберігає водія від травм на випадок удару. Вал рульової сошки обертається в голчастих підшипниках. Тригребеневий ролик закріплено в головці вала рульової сошки на кулькових підшипниках. Передаточне число рульового механізму автомобіля ГАЗ-24«Волга» становить 19,1 : 1. На автомобілі ГАЗ-24 рульовий привод складається з рульової сошки, маятникового важеля., середньої поперечної тяги, двох бокових (лівої і правої) тяг з регулювальними трубками і двох важелів поворотних цапф . Заміна однієї поперечної тяги вантажних автомобілів трьома (середня і дві бокові) забезпечує одночасне повертання передніх коліс при переміщенні одного з них на підвісці незалежно від іншого. Щоб зменшити спрацювання деталей, усі шарнірні з'єднання рульового привода змащують через маслянки., Шарнірні з'єднання мають пристрої, які захищають їх від бруду і витікання мастила. Деталі рульового керування слід змащувати відповідно до заводської інструкції. Регулювання пристроїв рульового керуванняВ рульовому керуванні регулюють шарнірні з'єднання рульових тяг, зазор у підшипниках черв'яка, зачеплення ролика з черв'яком, максимальний кут повороту передніх коліс, зазор між иоршнем-рейкою і зубчастим сектором автомобіля ЗИЛ-130 й осьове зміщення рульового колеса. Регулюють шарнірні з'єднання за допомогою пробок на наконечниках тяг та заміною вкладишів . Зазор у підшипниках черв'яка автомобілів ГАЗ-53А і ГАЗ-24 «Волга» регулюють шляхом видалення прокладок між нижньою кришкою і картером рульового механізму . Осьове переміщення рульового вала автомобіля ЗИЛ-130 усувають підтягуванням спеціальним ключем гайки нижнього підшипника рульового вала і його сальника. Зачеплення ролика з черв'яком регулюють обертанням регулювального гвинта спеціальним Г-подібним ключем з комплекту інструментів водія . Рульовий механізм змащують трансмісійним автомобільним маслом (ТАП-15В, ТАД-17 та ін.), яке заливають у картер механізму через отвір, що закручується пробкою. Шарнірні зх'єднання поворотних цапф або поворотних стояків змащують в установлені строки густим мастилом (УС-2,ЩРБ-4 та ін.) через маслянки. Для гідропідсилювачів автомобіля застосовують спеціальні масла Гідрол-4 і ВНДІ НП-1. Несправності рульового керування призводять до збільшення вільного ходу (люфту) рульового колеса або до підвищення сили, необхідної для повертання передніх коліс.