Будова системи мащення

Система мащення двигуна автомобіля ГАЗ-53А складається з піддона картера двигуна, маслозаборника із сітчастим фільтруючим елементом; двосекційного шестеренного масляного насоса, масляної магістралі, центрифуги або фільтра, маслозаливной горловини; масломерного щупа; манометра; лампочки аварійного тиску масла, що загоряється на щитку приладів, коли тиск масла в магістралі зменшиться до 0,06 МПа й менше. Принципова схема мастильної системи: 1 - масляний піддон, 2 - масляний насос, 3 - редукційний клапан масляного насоса, 4 - масломірного щуп, 5 - проміжна шестерня, 6 - масляний фільтр, 7 - редукційний (температурний) клапан, 8 - масляний радіатор, 9 - зливний клапан, 10 - розподільний вал, 11 - манометр, 12 - вісь коромисел, 13 - головний масляний канал, 14 - порожнина шатунної шийки, 15 - колінчастий вал, 16 - масло заливна горловина Працює система змащення так.Масло з піддона картера насосом подається в головну масляну магістраль. З лівого каналу магістралі масло надходить на змащення штовхачів лівого ряду циліндрів і корінних шийок колінчатого вала й по свердліннях у колінчатому валу до шатунних підшипників, змазуючи їх. Масло, що вибризкується зі свердління у шатуні, змазує стінку циліндра. Одночасно частина його від корінних підшипників підводить до підшипників розподільного вала. Із правого каналу масло надходить до штовхачів правого ряду циліндрів. Упорний фланець розподільного вала й розподільних шестірень змазуються маслом з першого підшипника розподільного вала. Крім того, масло, стікаючи з головки блоку після змащення осей коромисел і клапанів, змазує розподільні шестірні. У середній шийці розподільного вала є свердління, які один раз за оберт вала з'єднують канал для підведення масла до середніх стійок осей коромисел , заповнює їх і далі, проходячи по свердліннях, змазує втулки коромисел і по штангах стікає на штовхачі, змазує їх і зливається в піддон. Масло, що випливає із втулок коромисел, змазує стержні клапанів, носки коромисел, механізм провертання випускних клапанів. Поршні, поршневі кільця й пальці, дзеркало циліндрів, змазуються розприскуванням масла. Масляний насос Масляний насос а - двосекційний, б - односекційний,  1 - ведуча шестерня радіаторної секції, 2 - проставка, 3 - провідний вал, 4 - ведуча шестерня основної секції, 5 - ведена шестерня основної секції, 6 - корпус, 7 - нагнітальний канал, 8 - сітка маслоприемника, 9 - маслоприемник, 10-редукційний клапан, 11 - регулювальний гвинт, 12 - вихідний отвір, 13 - впускний отвір, 14 - кришка, 15 - корпус, 16 - шестерня приводу насоса Шестеренним масляний насос діє так: масло, яке надходить через вхідний канал , заповнює порожнини, обмежені боковими поверхнями кожного з двох суміжних зубів шестерень 4 і 5 і внутрішньою поверхнею корпусу насоса. Під час обертання шестерень їхні зуби переміщують масло до вихідного каналу 12, спричиняючи в ньому підвищений тиск і цим забезпечуючи подачу масла в канали і трубопроводи системи мащення. Тиск, який розвиває насос, обмежує редукційний клапан 10. Якщо тиск перевищує встановлені межі, сила тиску масла на клапан буде більшою від сили пружності його пружини клапан відійде від сідла і перепустить частину масла з вихідного каналу насоса назад у його вхідний канал . У двигуні ЗМЗ-53 двосекційний масляний насос шестерінчастого типу прикріплено зовні до верхньої частини картера двигуна з лівого боку. Він приводиться в дію разом з валиком розподільника системи запалювання від розподільного зала двигуна. Верхня секція масляного насоса нагнітає масло в горизонтальну масляну магістраль, розміщену ЇГоздовжньо у верхній частині картера з правого боку Від нижньої секції насоса масло по каналах у картері і зовнішньому маслопроводі надходить до відцентрового очисника масла з реактивним приводом (центрифуги), а звідти зливається в піддон картера, змащуючи при цьому розподільні шестірні. З масляної магістралі під тиском масло надходить до корінних і шатунних підшипників колінчастого вала, підшипників розподільного вала і осей коромисел. Дзеркало циліндрів, втулки верхніх головок шатунів, стержні клапанів штовхачі і кулачки розподільного вала змащуються розбризкуванням. Привод і шестірні розподільника змащуються маслом, що надходить з порожнини, розміщеної між п'ятою шийкою розподільного вала і заглушкою блока циліндрів. Масляний насос навіть за найгірших умов експлуатації забезпечує необхідний тиск у системі. Якщо масло не прогріти, тиск буде вищий від допустимого, тому в системі мащення встановлено редукційні клапани, які обмежують тиск. Редукційний клапан верхньої секції насоса, встановлений у передньому кінці магістралі, регулює тиск в межах 0,25... 0,40 МПа (2,5..«4,0 кгс/см2) при середній швидкості автомобіля. З підвищенням тиску клапан перепускає масло в картер. Редукційний клапан нижньої секції насоса відрегульовано на тиск 0,35...0,40 МПа (3,5...4,0 кгс/см2); з підвищенням тиску масло циркулює всередину насоса. Паралельно головній масляній магістралі вмикається масляний радіатор, розміщений перед радіатором системи охолодження. У двигунах автомобілів ЗМЗ-53 і ГАЗ-24 підвідна трубка радіатора з краном і запобіжним клапаном з'єднана з масляною магістраллю, а відвідна — з піддоном, куди зливається охолоджене масло. Масляний радіатор вмикається краном під час роботи двигуна у важких умовах (висока температура навколишнього повітря, незадовільна дорога, значна швидкість руху). Запобіжний клапан, який установлено перед краном, перекриває шлях маслу в радіатор, якщо тиск у системі нижчий від 0,1 МПа (1 кгс/см2). У системі мащення двигуна ЗИЛ-130 масло подається під тиском до корінних і шатунних підшипників колінчастою вала, підшипників розподільного вала, до опор проміжного валика привода розподільника системи запалювання, до масляного насоса і штовхачів. Втулки коромисел змащує пульсуюча струмина масла. Решта тертьових поверхонь деталей змащується розбризкуванням і самопливом. З піддона картера масло через приймач засмоктується в двосекційний шестерінчастий насос 3, який закріплено зовні до верхньої частини картера з правого боку. Насос приводиться в дію від розподільного вала через проміжний валик. Верхня секція насоса подає масло в систему мащення двигуна, а нижня — в масляний радіатор. На двигунах ЗИЛ-130 раніше встановлювали фільтри грубої і 6а тонкої очистки масла. Тепер ці двигуни випускають з одним, повнопотоковим (що пропускає весь потік масла від насоса) відцентровим фільтром. В нижній частині фільтра встановлено перепускний клапан, через який масло надходить до системи мащення при забрудненні фільтра. Після очищення масло йде в розподільну камеру, розміщену в задній перегородці блока, а звідти двома поздовжніми магістральними каналами надходить до корінних підшипників колінчастого вала і підшипників розподільного вала» По каналах у колінчастому валі масло надходить до шатунних підшипників і через спеціальний отвір в шатуні при збігу його з каналом у шийці колінчастого вала воно розбризкується на стінки циліндрів. Масло, що знімається із стінок циліндра маслознімним кільцем, через прорізи на кільці й отвори в поршні відводиться в картер переднього кінця каналу масло подається по трубці в змащувальні канали компресора. Якщо отвори в середній шийці розподільного вала збігаються з отворами в блоці циліндрів (один раз під час кожного оберту розподільного вала), то масло надходить до каналів коленої головки циліндра. З каналу через паз на опорній поверхні стояка коромисел і зазор між стінками отворів у стояку і болтом масло надходить до порожнистої осі коромисел, а звідти через отвори в стінці осі — до втулок коромисел. Через канал короткого плеча коромисла масло подається до сферичних опор штанг, а також для змащення клапанів і механізмів їх обертання, до яких масло надходить самопливом. Розподільні шестірні змащуються самопливом по каналах з головки циліндрів. Фільтр відцентровий з реактивним приводом (центрифуга).  Повнопотоковий масляний фільтр: 1 - масловідвідна трубка, 2 - трубка охолодженого в радіаторі олії, 3 - трубка відведення гарячого масла в радіатор, 4 - радіаторний клапан, 5, 6 - канали відведення очищеного не охолодженого і охолодженого масла в магістраль, 7 - канал підведення неочищеного масла у фільтр, 8 - зливний клапан, 9 - порожнина зливу масла в картер двигуна, 10 - регулювальні гвинти клапанів, 11 - корпус фільтра, 12 - перепускний клан, 13 - пустотіла вісь, 14 - кришка, 15 - насадок (завихритель масла), 16 - корпус ротора, 17 - стакан, 18 - наполеглива шайба, 19 - ковпак. Ковпак центрифуги обертається під дією реактивної сили тангенціально напрямлених струмин масла, що витікають з двох жиклерів. Коли тиск масла близько 0,3 МПа (3 кгс/см2), то корпус центрифуги разом з маслом, що знаходиться в ньому, обертається з частотою 5000...6000 хв~1. При цьому важкі механічні частинки бруду і осадів під дією відцентрової сили відкидаються на стінки корпусу й осідають на них, утворюючи щільний осад. Масляний радіатор, який вмикається у систему мащення паралельно, розміщений перед радіатором системи охолодження і призначений для охолодження масла. Редукційний клапан верхньої секції масляного насоса двигуна ЗИЛ-130 відрегульовано на тиск 0,3 МПа (3 кгс/см2). Якщо тиск підвищується, редукційний клапан перепускає частину масла з нагнітальної порожнини масляного насоса у всмоктувальну. Редукційний клапан нижньої секції відрегульовано на тиск 0Д2МПа (1,2 кгс/см2). Тиск масла в системі мащення контролюється електричним покажчиком, вимірювальний перетворювач якого приєднаний до корпусу відцентрового масляного фільтра. Нормальний тиск масла у прогрітому двигуні ЗИЛ-130 під час роботи на середніх обертах становить 0,25.. 0,30 МПа (2,5...3,0 кгс/см2). У системі мащення, двигуна КамАЗ-740 двосекційний масляний насос установлений усередині картера. В системі є два масляні фільтри — відцентровий і повнопотоковий із змінни¬ми фільтруючими елементами. Масляний насос двигуна ГАЗ-24 закріплюють усередині картера. Він має дві шестірні, а в кришці — редукційний клапан. Масло надходить до насоса через сітчастий маслоприймач, а при забрудненні — крізь щїлтіу між сіткою і корпусом. Масляний насос подає все масло в повнопотоковий фільтр , який складається з корпусу і кришки з вимірювальним перетворювачем, центральної трубки з отворами. У трубці встановлено перепускний клапан, який внаслідок забруднення фільтра пропускає неочищене масло в систему. У системі мащення тиск масла визначається за сигналом покажчика або контрольної лампи. У двигунах ЗМЗ-53 і ГАЗ-24 засвічується контрольна лампа на щитку приладів, якщо тиск становить 0,4...0,7 МПа (0,4...0,7 кгс/см2). Вентиляція картераВентиляція картера потрібна для видалення парів палива, відпрацьованих газів, що проникають у картер під час роботи двигуна і погіршують якість масла. У двигунах ЗМЗ-53 (рис. 19) і КамАЗ-5320 застосовують відкриту, витяжну систему вентиляції. Свіже повітря надходить у картер через нероз-бірний фільтр 1, розміщений у корпусі кришки маслоналивно-го патрубка. Картерні гази відсмоктуються по витяжній трубці 2, яка через маслоуловлювач приєднана до порожнини кришки блока» Під час руху автомобіля біля нижнього косого зрізу створюється розрідження, внаслідок чого відпрацьовані гази відсмоктуються по трубці в атмосферу. Вентиляція картера двигуна ГАЗ-52-12, ЗИЛ-130 і ГАЗ-24 примусова, з відсмоктуванням картерних газів через вентиляційну трубку у впускний трубопровід. Несправності, які з'являються в системі мащення, призводять до підвищення або зниження тиску масла в системі. 

Основні несправності і ТО систем охолодження й мащення.Основні несправності системи охолодження

№пп	Несправність	Причина
1	Перегрівання двигуна	- недостатній рівень охолодної рідини в системі охолодження;  - пробуксовування паса вентилятора в разі слабкого його натягу або внаслідок замаслювання;  - утворення накипу в сорочці охолодження блока циліндрів і головці;  - неправильна робота термостата, заїдання його в закритому положенні.
2	<Переохолодження двигуна	- заїдання жалюзі у відкритому положенні внаслідок недостатнього їх змащення;  - несправність термостата, заїдання його в відкритому положенні;
3	Підтікання охолоджувальної рідини	- послаблення кріплення хомутів шлангів, кріплення головок блока циліндрів;  - пошкодження шлангів, ущільнювальних прокладок;  - спрацювання самопіджимного сальника рідинного насоса.

Технічне обслуговування системи охолодження двигуна: 1. Щоденне технічне обслуговування: - Перевіряють рівень охолоджувальної рідини в радіаторі - перевірити відсутність підтікання рідини в системі охолодження, 2. Технічне обслуговування - ТО-1: - перевірити натяг паса привода рідинного насоса і вентилятора і, при необхідності, відрегулювати їх натяг. 3. Технічне обслуговування - ТО-2: - підтягти кріплення всіх приладів системи охолодження. - перевірити роботу жалюзів, стан підшипників водяного насоса - перевірити роботу термостата 4. Сезонне технічне обслуговування: - промити систему охолодження.

Основні несправності системи мащення

№пп	Несправність	Причина
1	Зниження тиску масла або його відсутність	- низький рівень масла в піддоні картера двигуна - підвищення температури масла і недостатня її в'язкість;  - засмічення маслоприймача;  - заїдання редукційного клапана у відкритому положенні;  - спрацювання вкладишів колінчастого вала;  - несправність масляного насоса та його привода.
2	Збільшений тиск масла	- застосування масла підвищеної в'язкості (густе масло) ;  - заїдання редукційного (запобіжного) клапана насоса в закритому положенні.

Щоденне технічне обслуговування: - Перевіряють рівень масла в картері двигуна за допомогою щупа - перевірити відсутність підтікання масла в системі мащення, - 2. Технічне обслуговування - ТО-1: -  Очистити центрифугу або замінити масляні фільтра 3. Технічне обслуговування - ТО-2: - виконати  роботи ТО-1 - замінити масло в піддоні картера двигуна  4. Сезонне технічне обслуговування: - промити систему змащення двигуна і замінити сорт масла залежно від пори року.

1. Система живлення карбюраторного двигунаПризначення та прилади системи живлення карбюраторних двигунівЯке призначення системи живлення в карбюраторних двигунах? Система живлення карбюраторних двигунів служить для зберігання палива, очищення повітря і палива, приготування горючої суміші, підведення її в циліндри двигуна і відведення відпрацьованих газів з них.  Система живлення карбюраторного двигуна 1- паливний насос, 2- повітряний фільтр, 3- карбюратор, 4- рукоятка керування повітряною заслонкою, 5 і 6 - рукоятка і педаль керування дроселями, 7- паливопроводи, 8 і 9- покажчик і вимірювач рівня палива, 10 - паливний бак, 11 - кран, 12 - фільтр-відстійник, 13- глушник, 14 - приймальні труби глушника, 15 - випускний трубопровід двигуна, 16 - випускна труба глушника  Які прилади входять в систему живлення карбюраторних двигунів та їх взаємодія? Система живлення карбюраторного двигуна складається з паливного бака, паливного фільтра-відстійника, паливного насоса, фільтра тонкого очищення палива, карбюратора, повітряного фільтра, впускного трубопроводу, випускного трубопроводу, газоотводящий труби з глушником шуму випуску відпрацьованих газів, сполучних трубопроводів і бензостійкі шлангів, паливо забірного крана ; покажчика рівня палива в паливному баку, педалі управління дросельної заслінкою, кнопки управління повітряної і дросельної заслінками карбюратора. При роботі двигуна паливо з паливного бака примусово за допомогою паливного насоса подається в камеру поплавця карбюратора, попередньо очистивши у фільтрі-відстійнику і фільтрі тонкого очищення. Одночасно в карбюратор надходить повітря, попередньо очищений в повітряному фільтрі. У карбюраторі паливо змішується з повітрям в заданій пропорції і утворюється горюча суміш, яка по впускному трубопроводу надходить у циліндри двигуна, де стискається, запалюється і згорає, виділяючи теплову енергію, яка за допомогою механізмів і систем перетворюється на механічну і у вигляді крутного моменту передається на колеса автомобіля, приводячи його в рух. Відпрацьовані гази з випускного трубопроводу відводяться в атмосферу.

Паливо для карбюраторних двигунів

Що може служити паливом для карбюраторних двигунів? Паливом для карбюраторних двигунів можуть служити: бензин, спирти, бензол, гас. Найбільше застосування отримав бензин. Як і з чого отримують бензин? Бензин отримують з нафти прямою перегонкою або застосовуючи крекінг-процес. Під час прямої перегонки нафту нагрівають у спеціальних котлах до 210 ° С. При цьому з неї виділяються пари бензину та інших компонентів, які направляються в колону-охолоджувач. Там пари конденсуються і утворюється бензин, що складається з 84-86% вуглецю, 14-16% водню і невеличкої кількості домішок. При крекінг-процесі нафту нагрівають у спеціальних установках до 600 ° С і тиску до 5 МПа в присутності каталізаторів. Це забезпечує розщеплення важких молекул нафти на більш легкі, які направляються в колону-охолоджувач, де утворюється бензин. При крекінг-процесі збільшується кількість бензину від вихідного продукту, ніж при прямій перегонці. Однак такий бензин не можна тривалий час зберігати, він має меншу теплотворну здатність і меншу октанове число. Для підвищення октанового числа бензину до нього додають Антидетонатори (етилову рідина) масою не більше 0,82 г на 1 кг бензину. Це підвищує октанове число бензину до 12%. Етилова рідина містить тетраетилсвинець, що є токсичною рідиною. Тому етилований бензин забарвлюють в оранжево-червоний, синьо-зелений або інший колір, щоб його можна було відрізнити від не етильованого. Таким бензином забороняється мити руки, деталі, одяг. У чому переваги бензину з вищим октановим числом? Бензин з вищим октановим числом дозволяє підвищити ступінь стиснення в циліндрах двигуна, а отже отримати і більш високу потужність. Що мається на увазі під октановим числом палива? Під октановим числом палива мається на увазі кількість стійких вуглеводнів ізооктанов в суміші нестійких вуглеводнів гептаном. Детонаційна стійкість ізооктану прийнята за 100, гептана - 0 одиниць. Октанове число бензину визначають на спеціальній установці, що представляє собою одноциліндровий двигун із змінним ступенем стиснення. Порівнюючи антидетонаційні властивості випробуваного бензину з властивостями еталонного, що складається з ізооктану і гептан, приймають октанове число бензину випробовується, рівним процентному змісту ізооктану в еквівалентній суміші. Як позначають бензин? Бензин позначають так: А-72, А-76, АІ-93, АІ-98. Буква А вказує, що бензин автомобільний; цифри - на октанове число; І - вказує, що октанове число визначалося дослідним методом. Для форсованих двигунів з високим ступенем стиснення застосовують спеціальний високооктановий бензин «Екстра». Як впливає на роботу двигуна відповідність його октанового числа? При роботі двигуна на бензині, відповідному його ступеня стиснення (завод-виробник вказує, який бензин слід застосовувати для даного двигуна), згоряння горючої суміші в циліндрах відбувається зі швидкістю 20 - 30 м / с і тиск газів на поршень досягає 3,5-5 , 0 МПа. Якщо застосовується бензин, який не відповідає його ступеня стиснення, відбувається детонаційне (вибуховий) згоряння горючої суміші зі швидкістю 2-3 тис. м / с і тиск газів на поршень підвищується до 10 МПа. Це викликає підвищений знос і навіть поломку деталей кривошипно-шатунного механізму, руйнування підшипників, прогорание днищ поршнів. Двигун перегрівається. Різке наростання тиску газів в циліндрі викликає вібрацію стінок циліндрів і поршнів, що створюють дзвінкі металеві стукоти. При цьому внаслідок неповного згоряння горючої суміші з глушника виходить чорний дим з ударами. Втрачається потужність і економічність двигуна. Така робота двигуна неприпустима, його необхідно зупинити і замінити паливо.

Пальна суміш

Що називається пальною сумішшю і які її різновиди? Пальною сумішшю називається суміш парів (бензину) з повітрям у відповідній пропорції. Підраховано, що для повного згоряння 1 кг бензину в циліндрах двигуна потрібно близько 15 кг повітря. Дійсне кількість повітря, що бере участь в утворенні горючої суміші, може бути і більше, і менше зазначеної величини. Тому склад пальної суміші прийнято характеризувати коефіцієнтом надлишку повітря а,  Яка суміш називається нормальною? Якщо в згорянні 1 кг бензину бере участь 15 кг повітря, тобто стільки, скільки теоретично необхідно, то а = 15:: 15 = 1, така суміш називається нормальною. Яка суміш називається збагаченої (силовою)? Збагаченої (силовий) пальною сумішшю називається суміш, що складається з 1 кг бензину і 13,5 кг повітря: а = = 13,5:15 = 0,9. Під час роботи двигуна на збагаченої суміші він розвиває найбільшу потужність при дещо збільшеному витраті палива. Тому в карбюраторі така суміш готується, коли автомобілю необхідно подолати затяжний підйом чи іншу ділянку важкої дороги. Яка суміш називається багатою? Якщо а = 12:15 = 0,8, така суміш називається багатою. При роботі двигуна на ній відбувається неповне її згоряння в циліндрах через нестачу повітря, що веде до втрати потужності і економічності, з'являються «постріли» з глушника. Робота двигуна на такій суміші не допускається, нею можна користуватися тільки при пуску холодного двигуна. При а = 0,4 горюча суміш у циліндрах не запалюється через нестачу повітря. Яка суміш називається збідненої? Якщо а = 16,5: 15 = 1,1, така пальна суміш називається збідненої. Її ще називають економічною, так як горюча суміш згорає найбільш повно. При цьому незначно зменшується потужність двигуна. Карбюратори сучасних автомобілів відрегульовані так, що в них більшу частину часу готується збіднена пальна суміш. Яка суміш називається бідної? При а = 19: 15 = 1,2 горюча суміш називається бідною. Під час роботи на такій суміші двигун перегрівається, зменшується потужність і економічність, з'являються спалахи в карбюраторі («чхання»). Робота на такій суміші не допускається. Необхідно виявити причину і усунути її. Якщо 1,4, то горюча суміш у циліндрах не запалюється. Які розрізняють режими роботи автомобільного двигуна? Режимами роботи автомобільного двигуна є: пуск, холостий хід, малі навантаження, середні і повні навантаження, різкі переходи з малих навантажень на великі. Чим визначається навантаження карбюраторного двигуна? Навантаження карбюраторного двигуна визначається ступенем відкриття дросельної заслінки карбюратора. Яку пальну суміш повинен готувати карбюратор при пуску холодного двигуна? При пуску холодного двигуна карбюратор повинен готувати багату пальну суміш. Так як частота обертання колінчастого вала двигуна невелика, а стінки циліндрів холодні, то горюча суміш погано випаровується. Частина її парів конденсується на холодних стінках циліндрів, змиваючи масляну плівку на них, а стікаючи в піддон картера, розріджує там масло. При цьому суміш кілька збіднюється і запалюється електричною іскрою від системи запалювання. Яку пальну суміш повинен готувати карбюратор при роботі двигуна на холостому ходу, середніх і повних навантаженнях? При роботі двигуна на холостому ходу та малих навантаженнях карбюратор повинен готувати збагачену горючу суміш, тому що частота обертання колінчастого вала невелика і циліндри недостатньо очищаються від відпрацьованих газів, які збіднюють горючу суміш. Під час роботи двигуна на середніх навантаженнях пальна суміш повинна бути збідненої, на повних навантаженнях - збагаченою. Різке відкриття дросельної заслінки в карбюраторі може викликати збіднення пальної суміші і двигун зупиниться. Для попередження цього служить прискорювальний насос. 

Найпростіший карбюратор

Що називається карбюраціей і карбюратором? Процес приготування пальної суміші поза циліндрів двигуна називається карбюраціей, а прилад, в якому вона готується, - карбюратором. Як влаштований і працює елементарний карбюратор?  Схема роботи найпростішого карбюратора: 1 - паливопровід, 2 - отвір в камері поплавця, 3 - дифузор, 4 - розпилювач, 5 - дросельна заслінки, 6 - змішувальна камера, 7 - жиклер, 8-поплавкові камера, 9 - поплавок. 10 - голчастий клапан Елементарний (найпростіший) карбюратор складається з камери поплавця з поплавцем і запірної голкою, змішувальної камери з дифузором і дросельною заслінкою. Поплавкова і змішувальна камери повідомляються між собою каналом, в якому встановлений жиклер з розпилювачем. Розпилювач виведений в горловину дифузора так, що паливо буде перебувати в ньому нижче верхнього краю на 2-3 мм, що запобігає його витікання при не працюючому двигуні. Поплавкова камера каналом А повідомляється з атмосферою. Бензин з паливного бака надходить в камеру поплавця через відкриту запірну голку, що спирається на важіль пустотілого поплавка. Коли бензин досягне заданого рівня, поплавець спливає і своїм важелем впливає на запірну голку, припиняючи надходження бензину в камеру поплавця. Змішувальна камера верхньою частиною сполучається з атмосферою, нижньої з циліндром через клапан. Працює карбюратор так. При обертанні колінчастого вала поршень рухається від ВМТ до НМТ, над ним створюється розрідження, яке через відкритий впускний клапан і дросельну заслінку передається в змішувальну камеру. Отже, в змішувальній камері тиск нижче атмосферного (0,075-0,090 МПа), а в поплавковой - атмосферний тиск (0,1 МПа). Через різницю тисків бензин починає витікати з розпилювача в дрібно розпиленому вигляді в змішувальну камеру, туди ж спрямовується і повітря. У звуженої частини дифузора швидкість руху повітря збільшується, він підхоплює розпилений бензин. При цьому бензин випаровується і, змішавшись з повітрям, утворює горючу суміш, яка через відкриту дросельну заслінку і впускний клапан поступає в циліндр, наповнюючи його. Здійснюється такт впуску. Зі збільшенням відкриття дросельної заслінки збільшується кількість спливав бензину, тобто швидкість його закінчення обганяє витікання повітря. Горюча суміш збагачується. А при пуску двигуна бензин в силу своєї інертності відстає від швидкості надходження повітря. Горюча суміш збіднюється. Крім того, такий карбюратор не забезпечує роботу двигуна на холостому ходу. Як поділяються карбюратори в залежності від напрямку потоку горючої суміші? Карбюратори в залежності від напрямку потоку горючої суміші поділяються на карбюратори з висхідним, падаючим і горизонтальним потоками. Найбільшого поширення набули карбюратори з падаючим потоком, так як у них кращі умови сумішоутворення і наповнення циліндрів. 

Призначення будова та принцип дії карбюратора К-126Б

Карбюратор – призначений для приготування пальної суміші та забезпечення роботи двигуна на різних його режимах.  Отже карбюратор повинен забезпечити роботу двигуна на цих 5 режимах. Як ви пам’ятаєте найпростіший карбюратор не може забезпечити роботу двигуна на 4 із 5 режимах як вийшли с цієї ситуації конструктора карбюратора К-126Б  Карбюратор  1- Головний паливний жиклер, 2- поплавець, 3,18, 34- корпус, 4- голка, 5- фільтр, 6- балансуючий канал, 7- повітряний жиклер системи холостого хода, 8 повітряний жиклер головной дозуючої системи, 9- розпилювач, 10- малий дифузор, 11 великий дифузор, 12- нагнітаючий клапан прискорювального насоса, 13, 14- розпилювач прискорювального насосо та економайзера 15,16- повітряна заслінка, 17- автоматичний клапан повітряної заслінки , 19,20- корпус і клапан економайзера, 21,22,23,24,27,28 привод економайзера і прискорювального насоса, 25- поршень прискорювального насоса, 26- кульковий клапан прискорювального насоса, 29- жиклер головной дозуючої системи, 30- дросельна заслінка, 31- регулювальні гвинти якості системи холостого хода, 32- отвір системи холостого хода, 33 емульсійний канал системи холостого хода Будова карбюратора  Карбюратор К-126Б (автомобіль ГАЗ-53А) складається з: трьох частин верхньої, середньої та нижньої. У верхній частині карбюратора знаходиться повітряна заслінка з автоматичним клапаном 17, фланцем для кріплення повітряного фільтра , балансувальної трубки 6, паливопідводящого штуцера с сітчастим фільтром 5, поплавка 2 з запірною голкою 4.  У середній частині находиться поплавкова камера з головними жиклерами 1, оглядового вікна за рівнем палева в поплавцевій камері, двох змішувальних камер одна забезпечує роботу правого ряду циліндрів друга лівого, малих10 та великих 11 дифузорів, розпилювача головної дозуючої системи 9, до якої входять (головні паливні жиклери 1, повітряний жиклер 8), паливних та повітряних жиклерів системи холостого хода, економайзера 31 з клапаном 20, прискорювального насоса 23 з зворотнім клапаном 26, та привода прискорювального насоса і економайзера, розпилювача прискорювального насоса  В нижній частині находиться дросельні заслінки, вивідні отвори с регулювальними гвинтами якості палива системи холостого ходу, вісь дросельних заслінок яка з’єднується з чим? Правильно з педаллю газу і обмежувача обертів двигуна який обмежує оберти в межах 3500 об\хв  Забезпечення карбюратором роботи двигуна на різних його режимах  А зараз розберемось для чого потрібні і як працюють головна дозуюча система, економайзер та прискорювальний насос, та система холостого хода при різних режимах роботи двигуна  Режимі пуску? Для того щоб збагатити пальну суміш в момент пуску холодного двигуна на карбюраторі у в повітряній впускній горловині встановлюють повітряну заслонку і в момент пуску її прикривають цим самим відбувається збагачення пальної суміші  Режим холостого хода?  При роботі двигуна на хх дросельні заслінки закриті і розрідження не може передатися до дифузорів і паливо не поступає у змішувальну камеру. Але розрідження передається через отвір і по каналу до паливного та повітряного жиклеру хх через них поступає паливо і повітря яке змішується утворюючи емульсію і потрапляє в циліндри двигуна. За допомогою гвинтів ми можемо змінювати переріз отвору цим самим регулювати оберти двигуна на холостом ходу.  Режим середніх навантажень?  При відкриті дросельної заслінки розрідження передається на малі дифузори і в роботу вступає головна дозуюча система. Паливо з поплавкової камери через головний жиклер потрапляє до колодязя ГДС де до нього через повітряний жиклер підмішується повітря створюючи емульсію яка потрапляє до горловин малих дифузорів де вона ще раз змішується з повітрям цим самим збіднюється.  Режим повних навантажень? Під час руху автомобіля на підйом та при максимальних навантаженнях двигун повинен видати максимальну потужність для цього необхідно збагатити пальну суміш Як це робиться? За допомогою економайзера . Коли дросильна заслінка відкривається на 85% та більше вона через тягу приводить в дію шток економайзера який натискає на клапан економайзера та відкриває його. За рахунок розрідження в змішувальній камері та відкритому клапані економайзера паливо починає поступати з поплавкової камери до розпилювача економайзера цим самим збагачуючи пальну суміш в змішувальній камері.  Режим прискорення  При різкому натискані на педаль газу і відкриттю дросельної заслінки паливо не встигає за повітрям що приводить до сильного збіднення пальної суміші і двигун глохне Щоб цього не сталося встановлюють прискорювальний насос. При ризькому відкриттю дросельної заслінки від осі заслінок зусилля передається на шток прискорювального насоса і поршень витісняє паливо яке є в колодці прискорювального насоса і через канал паливо відкриває нагнітаючий клапан і потрапляє до розпилювача економайзера цим самим збагачуючи пальну суміш і не даючи двигуну заглохнути  Відцентрово-вакуумний обмежувач частоти обертання колінчастого вала має відцентровий датчик, який кріпиться на кришці розподільних шестерень, і вакуумний діафрагмовий механізм, що діє на дросельні заслінки.  Як здійснюється управління заслінками? Управління дросельними та повітряної заслінками карбюратора здійснюється за допомогою приводу управління, який складається з педалі 6 управлінь дросельними заслінками (педаль газу), яка тягами шарнірно з'єднана з віссю дросельних заслінок карбюратора. На тяги впливає пружина, яка прагне утримувати заслінки в закритому положенні. Водій, натискаючи на педаль, долає опір пружини і відкриває дросельні заслінки, що веде до збільшення частоти обертання колінчастого вала. На вісь дросельних заслінок можна впливати також за допомогою кнопки, яка тросом, вміщених у металеву оболонку, сполучена з віссю дросельних заслінок. При витягуванні кнопки на себе зусилля передається на вісь дросельних заслінок, і вони відкриваються. Завдяки тертю між тросом і оболонкою заслінки утримуються у відкритому положенні, забезпечуючи роботу двигуна в заданому режимі. Управління повітряною заслінкою здійснюється кнопкою, яка тросом з'єднується з віссю повітряної заслінки. При витягуванні кнопки на себе зусилля через трос передається на вісь повітряної заслінки, і вона закривається (наприклад, при пуску холодного двигуна). Одночасно через тягу передається зусилля на вісь дросельних заслінок і вони відкриваються на задану величину. Завдяки тертю між тросом і оболонкою заслінки утримуються в заданому положенні, що дозволяє водієві здійснювати пуск двигуна стартером або пусковою рукояткою. Кнопки і встановлені на панелі в кабіні автомобіля. 

Прилади системи живлення карбюраторного двигунаПаливні баки

Паливні баки автомобілів штампують і зварюють з листової сталі. Усередині бак має перегородки, які підвищують його жорсткість і зменшують гідравлічні удари від плескання палива. Паливо заливають у бак через горловину, яку щільно закривають пробкою, завдяки чому зменшуються втрати палива від випаровування. Будова пробки така сама, як і пробки радіатора системи охолодження двигуна: вона має паровий і повітряний клапани. Паровий клапан, пружина якого розрахована на надлишковим тиск близько 0,015 МПа (0,15 кгс/см2), захищає бак від розриву, коли в літню спеку тиск парів бензину в ньому підвищується. Повітряний клапан призначений для того, щоб запобігти можливим перебоям подачі палива до карбюратора, коли в баці утвориться розрідження, спричинене витратою палива. Пружина повітряного клапана розрахована на граничну різницю тисків зовні і всередині бака (розрідження) 0,02...0,04 МПа, або 0,2...0,4 кгс/см2. Паливо з бака надходить по паливозабірній трубці, яка опускаєтеся в бак і кріпиться на його верхній стінці. У вантажних автомобілях ця трубка має кран, в баці установлено також вимірювальний перетворювач електромагнітного покажчика рівня палива, який міститься на щитку приладів. Місткість бака забезпечує пробіг автомобіля на одній заправці близько 400 км.Паливний насос.

На всіх вітчизняних карбюраторних двигунах установлені діафрагмові паливні насоси, призначені для подачі палива з бака до карбюратора. Будова їх принципова однакова. Вони різняться між собою тільки розмірами і конструкцією деталей Основні частини насоса: корпус , головка корпусу, кришка головки, діафрагма, шток і пружина діафрагми; двоплечий важіль привода, установлений у корпусі на осі, три впускних і три випускних клапани з напрямними стержнями і пружинами, які тримають клапани закритими; сітчастий фільтр, важіль ручного підкачування. На автомобілях ЗИЛ-130 і ГАЗ-53А насос установлюють зверху, на автомобілі ГАЗ-24 «Волга» — збоку двигуна. Двоплечий важіль насоса або безпосередньо дотикається до ексцентрика розподільного вала (ГАЗ-24), або приводиться в дію від нього за допомогою штовхальної штанги. До вхідіюго і вихідного отворів насоса прикріплені паливопроводи, які з'єднують насос з паливним баком і карбюратором. Принцип дії Коли виступ ексцентрика розподільного вала натискув штангу, зовнішнє плече важеля піднімається, а внутрішнє опускається і, діючи через шток, відтягує діафрагму вниз. Під дією розрідження, що утворилося над діафрагмою, в цю порожнину надходить паливо з бака через вхідний отвір насоса, фільтр і клапани , які відкриваються під тиском палива. Після того як ексцентрик розподільного вала повернеться і штанга не тиснутиме на важіль , пружина переміщує діафрагму у верхнє положення. В порожнині над діафрагмою створюється тиск, впускні клапани закриваються, а випускні відкриваються, і паливо через випускний отвір насоса поступає по паливопроводу в карбюратор. Після кожного повного повороту ексцентрика описаний процес роботи насоса повторюється. Коли паливо в поплавцевій камері карбюратора досягає найвищого рівня, насос перестає його подавати, оскільки пружина діафрагми, що розрахована на створення в насосі певного тиску, не спроможна подолати опір, який чинить закритий голчастий клапан поплавцевої камери. При цьому діафрагма і її шток залишаються в нижньому положенні, а штанга привода і двоплечий важіль насоса, який може вільно ковзати по нижньому кінці штока діафрагми, переміщуються в холосту. Важіль ручного підкачування дає можливість приводити в дію діафрагму насоса і наповнювати поплавцеву камеру карбюратора паливом, не обертаючи колінчастого вала двигуна.

Паливні фільтриП аливний фільтр тонкої очистки 1- гайка-баранчик, 2- притискні втулки, 3- скоби, 4- пружина, 5- стакан, 6- фільтруючий елемент, 7- прокладка, 8 корпус Для забезпечення надійної роботи карбюратора в системі живлення установлюють такі паливні фільтри: фільтр відстійник, який кріпиться на кронштейні біля паливного бака автомобіля (тільки у вантажних автомобілях), сітчастий фільтр у паливному насосі, фільтр тонкої очистки палива, який розміщено між паливним насосом і карбратором; сітчастий фільтр під вхідним штуцером поплавцевої камери карбюратора. Фільтр-відстійник автомобіля ГАЗ-53А складається з корпусу , до якого прикріплено болтом стакан відстійника, і фільтруючого елемента, який міститься в стакані на стержні . Фільтруючий елемент зібрано з кільцеподібних латунних пластин, притиснутих одна до одної пружиною . Кожна пластина мас отвори і виступи. Завдяки виступам між стичними пластинами утворюються зазори, в яких затримуються механічні домішки, що забруднюють паливо. Відстій з фільтра випускають через отвір, закритий пробкою . Паливо поступає у фільтр через штуцер і, пройшовши фільтруючий елемент, виходить з корпусу через штуцер . Фільтри паливного насоса і поплавцевої камери карбюратора виготовляють з густої латунної сітки. Фільтри тонкої очистки палива застосовують із сітчастим або пористим керамічним фільтруючим елементом. Будову цих фільтрів показано на малюнку.

ПаливопроводиПаливопроводи системи живлення карбюраторних двигунів виготовляють з мідних, латунних або міднених стальних тонкостінних трубок, а на деяких ділянках (де прилади, які з'єднуються, можуть зміщуватися) — з бензостійкого гумового шланга або еластичної пластмасової трубки. Повітряні фільтриПовітряні фільтри очищають повітря, яке надходить у карбюратор, від пилу, що дуже важливо для зменшення спрацювання деталей двигуна.У системі живлення автомобільних двигунів встановлюють інерційно-масляні (ЗИЛ-130, ГАЗ-53А і ГАЗ-24 «Волга») і сухі («Жигули» і «Москвич-412») фільтри. Інерційно-масляний повітряний фільтр 1- гвинт баранчик, 2- гайка баранчик, 3 і 9- вхідний і вихідний патрубки, 4- патрубоквідбору компресора для компресора, 5- фільтруючий елемент, 6- корпус, 7- напрямне кільце, 8- масляна ванна  Інерційно-масляний фільтр має корпус з вхідним і вихідним патрубками і фільтруючий елемент, який міститься всередині корпусу. Фільтруючий елемент — це набивка із змоченого маслом капронового волокна або тонкого металевого дроту. Вхідний патрубок і фільтруючий елемент кріплять до корпусу фільтра за допомогою гвинта і гайки . Вихідний патрубок з'єднують з повітряним патрубком карбюратора. Нижню частину корпусу фільтра заповнюють маслом до мітки на корпусі. Повітря, яке надходить у фільтр, рухається вниз між корпусом і фільтруючим елементом. Дійшовши до напрямного кільця, потік повітря різко змінює напрям і піднімається вгору. При цьому воно очищається від великих частинок пилу, які, продовжуючи рухатися за інерцією вниз, осідають у маслі. Потім повітря проходить через змочену маслом набивку фільтруючого елемента, очищається від дрібних частинок пилу і через вихідний патрубок фільтра надходить у карбюратор. У сухому фільтрі повітря очищається від пилу, проходячи через фільтруючий елемент, який складається з металевого сітчастого каркасу, в який поміщено рулон із спеціального пористого паперу, згорнутого в кілька шарів. Впускний і випускний трубопроводи, глушник. Впускний трубопровід V-подібних двигунів ЗМЗ-53 і ЗИЛ-130 відливають з алюмінієвого сплаву. Він має подвійні стінки. Простір між ними утворює сорочку підігрівання, через яку із сорочки охолодження головки циліндрів проходить у радіатор рідина, що циркулює в системі охолодження двигуна. Завдяки підігріванню пальної суміші, яка переміщується по впускному трубопроводу, паливо випаровується і поліпшується процес згоряння суміші в циліндрах двигуна. Впускний трубопровідВпускний трубопровід цих двигунів кріпиться між рядами циліндрів до бокових поверхонь головок циліндрів, де розміщено вікна каналів, що ведуть до впускних клапанів (у розвалі блока циліндрів) Випускний трубопровід відливають з чавуну. У V подібних двигунах ЗМЗ-53 і ЗИЛ-130 його кріплять до головок циліндрів з протилежного до впускного трубопроводу боку. До вихідного патрубка випускною трубопроводу приєднують приймальну трубу глушника. Кожний ряд циліндрів має окремий випускний трубопровід . У двигуна ГАЗ-24 алюмінієвий впускний і чавунний випускний трубопроводи кріпляться разом з одного боку блока циліндрів, до того ж пальна суміш підігріваються у впускному трубопроводі не рідиною, а відпрацьованими газами, які рухаються по випускному трубопроводу. Підігрівання здійснюється таким чином . Нижня стінка середньої частини впускного трубопроводу нагрівається знизу відпрацьованими газами, які надходять до неї через вікно випускного трубопроводу. Інтенсивність підігрівання регулюють, повертаючи вручну заслінку. В потрібному положенні заслінку фіксують гайкою шпильки, яка кріпить сектор встановлений на валику заслінки. Інтенсивність підігрівання пальної суміші рідиною змінюється автоматично залежно від температури води в системі охолодження двигуна Глушник шуму випуску відпрацьованих газів являє собою коробку з листової сталі, в якій міститься труба (у V-подібних двигунів дві труби) з отворами і перегородками, що поділяють простір навколо труби на кілька порожнин. Дія глушника грунтується на поступовому розширенні, зменшенні швидкості і послабленні пульсування струменю відпрацьованих газів, які виходять в атмосферу. 

Інжекторна система впорсування палива

Система вприскування палива встановлюється на всі сучасні автомобілі. Дана система витісняла карбюраторну систему за рахунок ряду переваг. На відміну від карбюратора, в інжекторної системі упорскування подача палива в циліндри двигуна здійснюється за рахунок форсунок, які управляються електронним блоком управління. Завдяки цьому, змінити параметри можна буквально за лічені секунди. Саме тому, шляхом доробок і перепрограмування електронного блоку управління, система уприскування палива може встановлюватися на будь-який сучасний двигун. Переваги інжекторної системи впорсування палива У порівнянні з карбюраторною, інжекторний система уприскування палива має ряд незаперечних переваг. По-перше, завдяки "розумній електроніці", досягається точне дозування суміші, яка дуже близька по складу з стехіометричної. Через це, забезпечуються найкращі динамічні показники, що позитивно позначається на потужностних показниках автомобіля, а також впливає на зниження споживання бензину. По-друге, електронна система упорскування сприяють підтримці строгих екологічних норм з викидів шкідливих речовин в атмосферу. Адже саме через дотримання сучасних норм екологічності, всі сучасні виробники автомобілів відмовилися від карбюраторів на користь електроніки. Недоліки інжекторної системи впорсування палива Але не варто забувати, що система уприскування палива має також і недоліки. Серед них можна відзначити: високе вимогу до заправляється палива (майже всі сучасні інжекторні двигуни "їдять" бензин марок АИ-92 і АІ-95), а також велика вартість ремонтних робіт, які можна проводити лише при наявності дорогого спеціалізованого обладнання (в гаражі не відремонтуєшь). Системи імпульсного вприскування паливаВсі дані системи визначають кількість палива для двигуна з допомогою електронного блоку управління (ЕБУ), що стежить за інтервалами часу, протягом яких паливні форсунки відкриті. На відміну від безперервних систем, де інжектори відкриті і паливо тече з моменту запуску двигуна, імпульсні інжектори відкриті тільки на час подачі палива у двигун. Головні деталі імпульсних систем - вимірювач повітряного потоку, електронний пристрій управління та паливні форсунки. Див малюнок В системі імпульсного упорскування все повітря, що входить в двигун, спочатку прокачується через вимірювач повітряного потоку (ІВП). ІВП відміряє кількість повітря, яке визначається за навантаженням двигуна, і перетворює цей вимір в електричний сигнал, що йде до ЕБУ. Блок управління використовує вхідні сигнали про повітряному потоці і частоті обертання двигуна, і по них обчислює кількість палива, необхідний для утворення оптимальної суміші, потім електричним способом відкриває інжектори у впускному каналі кожного циліндра, щоб впорснути відповідну кількість палива в повітряний потік. Час впорскування визначається ЕБУ по частоті обертання коленвала. Головний паливний насос забезпечує систему паливом під тиском. Імпульсні системи BOSCH використовують також багато додаткових датчиків, які контролюють експлуатаційні умови двигуна. ЕБУ контролює сигнали цих датчиків і збільшує час відкриття інжектора або зменшує кількість палива, що підводиться для створення кращої суміші при різних станах. 

Система живлення двигуна від газобалонної установки

Двигуни газобалонних автомобілів працюють на газоподібному паливі, запас якого знаходиться в балонах, установлених на автомобілях. Застосування газобалонних автомобілів дав можливість використовувати значні ресурси дешевих пальних газів, яких дуже багато в нашій країні. Потужність двигуна і вантажопідйомність газобалонних автомобілів такі самі, як і в базових автомобілях з карбюраторними двигунами. Тому експлуатація газобалонних автомобілів технічно й економічно доцільна.

Паливо для газобалонних автомобілів.

Паливом для цих двигунів можуть бути суміші зріджених (точніше, легкозріджених) газів, які добувають із супутнього нафтового і природного газів. Для газобалонних автомобілів промисловість випускає суміші пропану і бутану технічних (СПБТ) двох складів: СПБТЗ — зимову, яка містить не менше як 75 % пропану і це більше як 20 % бутану. СПБТЛ — літню, яка містить не менше як 34 % пропану і не більше як 60 % бутану о Крім пропану і бутану, до складу палива входять також метан, етан, етилен, пропілен, бутилен, пектан та інші, загальний вміст яких у суміші становить 5.0.6 %. Поряд із зрідженими газами для газобалонних автомобілів успішно використовують природний пальний газ, який складається в основному з метану. Його зберігають на автомобілі в балонах під тиском, який сягає 20 МПа (200 кгс/см2). Найважливішими властивостями зріджених газів, які можна використовувати як паливо для газобалонних автомобілів, є теплота згоряння пропану-— 45,7 (10972), бутану — 45,2 (10845), бензину — 43,8 (105000) МДж/кг (ккал/кг); густина рідкого пропану — 0,509, а бутану — 0,682 кг/м ; октанове число в пропану — 120, у бутану — 93. У газі не повинно бути механічних домішок, водорозчинних кислот, лугів, смол та інших шкідливих домішок. Тиск насичених парів для суміші зріджених газів коливається у межах від 0,27 МПа (2,7 кгс/см2) при температурі — 20 °С до 1,6 МПа (16 кгс/см) при температурі +45 °С, Зріджені гази мають великий коефіцієнт об'ємного розширення. Тому балони слід заповнювати газом не більше як на 90 % їх об'єму. Решта 10 % становить об'єм парової подушки, без якої незначне підвищення температури газу призводить до різкого зростання тиску в балоні (приблизно 0,7 МПа, або 7 кгс/см2 на 1 °С підвищення температури зрідженого газу). Вітчизняна автомобільна промисловість випускає газобалонні вантажні автомобілі ЗИЛ-138, ГАЗ-53-07 і автобуси ЛАЗ-695П, ЛиАЗ-677Г. Усі ці автомобілі відрізняються від базових моделей ЗИЛ-130, ГАЗ-53А, ЛАЗ-695Н і ЛиАЗ-677 наявністю газобалонної установки, а також модифікованим газовим двигуном, який має вищий, ніж базовий карбюраторний двигун, ступінь стиску. Також випускають автомобілі, які працюють на стиснутому природному газі. Будова газобалонної установкиДля забезпечення руху автомобіля, коли несправна газобалонна установка або немає газу, у системі живлення є карбюратор, на якому двигун може розвивати потужність, достатню для того, щоб автомобіль рухався з повним навантаженням із швидкістю 30...40 км/год, і бензиновий бак. Довго працювати на бензині не дозволяється.  Схема газобалонної установки автомобіля ЗИЛ-138:  1 — повітряний фільтр; 2 — труб¬ка підведення води до випарника; З— шланг високого тиску від випарника до фільтра газу; 4 — випарник газу; 5 — шланг підведення води від випарника до компресора; 6 — газопровід системи холостого ходу; 7 — шланг високого тиску від магістраль його вентиля до випарника газу; 8 — труба підведення газу до змішувача; 9 — дозувально- економайзерний пристрій редуктора; 10 — газовий редуктор; 11 — вимірювальний перетворювач тиску газу; 12 — фільтр редуктора; 13 — манометр газового редуктора; 14 — магістральний вентиль; 15—бензиновий бак; 16 — фільтр; 17 — змішувач газу; 18 — підставка під змішувач; 19 — видатковий вентиль парової фази; 20 — контрольний вентиль максимального наповнення балона; 21 — вимірювальний перетворювач покажчика рівня рідини в балоні; 22 — запобіжний клапан; 23 — наповнювалький вентиль; 24 — видатковий вентиль рідинної фази; 25 — балон; 26 — карбюратор; 27 — шланг» який з'єднує вакуумні порожнини економайзера і розвантажувального пристрою редуктора з впускним трубопроводом двигуна Схему газобалонної установки автомобіля ЗИЛ-138 показано на малюнку. До неї входять: газовий балон 25 а арматурою, магістральний вентиль 14, випарник 4 газу, газовий фільтр 16, редуктор 10, манометр 13, змішувач 17, повітряний фільтр 1, газопроводи. Для роботи на бензині є карбюратор 26 і бак 15. У зварному газовому балоні, який розрахований на робочий тиск до 1,6 МПа (16 кгс/см2) зберігають запас зрідженого газу. Балон кріплять за допомогою кронштейнів до рами автомобіля. На днищі балона вмонтовано: наповнювальний вентиль 23 (приєднують до заправного шлангу на газозаправній станції); видаткові вентилі фаз — паровий 19 і рідинний 24; контрольний вентиль 20 максимального наповнення балона (його відкривають у кінці заправки балона на газонаповнювальній станції); вимірювальний перетворювач 21 покажчика рівня рідини в балоні (з'єднаний приводом з електричним покажчиком на щитку приладів автомобіля); запобіжний клапан 22 (відкриваються автоматично на випадок підвищення тиску в балоні і випускає частину газу в атмосферу). Магістральний вентиль призначений для перекривання з місця водія подачі газу з балона до випарника, газового редуктора і змішувача. Випарник 4 газу перетворює рідинну фазу палива в газоподібну. Газ проходить по каналу в алюмінієвому корпусі змішувача, підігрівається водою, яка циркулює в порожнині корпусу із системи охолодження двигуна, і випаровується. Газовий фільтр обладнаний фільтруючим елементом, який складається з металевої сітки і пакета повстяних пластин. Він очищав газ, що надходить до редуктора, від механічних домішок — окалини та іржі. Фільтр установлено на вхідному штуцері редуктора. Редуктор 10 призначений для зниження тиску газу, близь¬кого до атмосферного, який надходить до змішувача. Якщо двигун зупинився, редуктор автоматично припиняє подачу газу до змішувача. Будову і принцип дії редуктора показано на малюнку. У циліндричному корпусі 1 редуктора розміщені камера А першого ступеня, камера Б другого ступеня і кільцеподібна камера В вакуумного розвантажувача. Одна із стінок камери першого ступеня утворена гумовою діафрагмою 5, краї якої затисну ті між корпусом редуктора і кришкою 4. З боку кришки на діафрагму постійно тисне пружина 69 яка прогинає діафрагму всередину корпусу редуктора (вгору). Центральна частина діафрагми з'єднана колінчастим важелем 7 з клапаном 2, завдяки чому під час прогинання діафрагми всередину важіль відкриває клапан, а під час прогинання її назовні — закриває його. У камері другого ступеня розміщена стиснута по колу між верхньою частиною корпусу і кришкою 23 діафрагма 18. її центральна частина з'єднана важелем 29 з клапаном 9 другого ступеня. Якщо діафрагма прогинається вниз, клапан другого ступеня "відкривається, якщо вгору — клапан закривається. Пружина 20, діючи на шток 21, намагається вигнути діафрагму вгору Порожнини під кришками 4 і 23 діафрагм камер першого і другого ступенів сполучені з атмосферою, а отже, на обидві діафрагми зовні постійно діє атмосферний тиск. У камері В розвантажувача установлена кільцева діафрагма 17, на яку діє пружина 19, вигинаючи діафрагму вгору» Знизу до корпусу редуктора прикріплено корпус дозуючого економайзерного пристрою, в жому розміщені калібровані отвори 13 і 14, що пропускають у корпус газ із камери другого ступеня редуктора, клапан 8, його пружина 9 і діафрагма 10 з пружиною 11, Корпус дозуючо-економайзерного пристрою має патрубок 12 для виходу газу; штуцери на кришці корпусу призначені для сполучення камери В розвантажувача з порожниною під діафрагмою економайзера і з впускним трубопроводом двигуна. Редуктор кріплять під капотом двигуна до передньої стінки кабіни на спеціальному кронштейні» Газ до редуктора підводиться через газовий фільтр, що кріпиться на штуцері 3, патрубок 12 з'єднують газопроводом низького тиску із змішувачем. Редуктор діє так. Якщо магістральний вентиль закритий, у всіх порожнинах редуктора підтримується атмосферний тиск. У цей час під дією пружини 6 прогинається діафрагма 5 вгору, клапан 2 камери першого ступеня утримується у відкритому положенні. Клапан 15 другого ступеня під спільною дією пружин 19 і 20 утримується в закритому положенні» Під час відкривання магістрального вентиля газ з балона через випарник, фільтр, газовий фільтр редуктора , вхідний штуцер і відкритий клапан 2 надходить у камеру А першого ступеня редуктора. В міру надходження газу тиск у камері підвищується, і коли він досягає необхідного рівня (надмірний або манометричний тиск повинен бути 0Д7...0Д8 МПа, або 1,7...1,8 кгс/см2), діафрагма 5 вигинається вниз і важільний привод закриває клапан, припиняючи доступ газу в редуктор» Якщо тиск у камері першого ступеня падає, пружина 6 прогинає діафрагму вгору, клапан 2 відкривається, і в камеру знову починає надходити газ. Таким чином, у камері першого ступеня автоматично встановлюється постійний тиск, величина якого залежить від сили натягу пружини 6. Поки двигун не працює, клапан 15 камери другого ступеня закритим і газ в неї з камери першого ступеня не надходить. Під час запуску двигуна в камері другого ступеня, яка з'єднана газопроводом із змішувачем, утворюється розрідження, і діафрагма 18, прогинаючись усередину, через важільний привод відкриває клапан 15. Газ з камери першого ступеня починає перетікати в камеру другого ступеня, тиск у якій у міру надходження до неї газу підвищується. Коли тиск буде близьким до атмосферного, клапан закриється і надходження газу з камери першого ступеня припиниться. Вакуумний розвантажувач призначений для збільшення чутливості редуктора до зміни розрідження і підвищення стійкості роботи двигуна на малих частотах холостого ходу і малих навантаженнях із збереженням надійності закриття клапана другого ступеня під час зупинок двигуна (останнє запобігає витіканню газу в атмосферу). Розвантажувач діє так. Коли Двигун не працює, тиск пружмни 19 розвантажувача передається на тарілку діафрагми 18, збільшуючи силу закривання клапана другого ступеня. Під час роботи двигуна на малих частотах холостого ходу і при малих навантаженнях (дросель змішувача прикритий) у камері В розвантажувача, яка з'єднана трубкою з впускним трубопроводом двигуна, створюється сильне розрідження і діафрагма 17 прогинається вниз. ТРІСК на діафрагму камери другого ступеня припиняється, внаслідок чого на клапан 15 другого ступеня діє тільки одна пружина 20, яка дає можливість йому відкриватися навіть при відсутності розрідження в камері другого ступеня. Завдяки цьому на малих частотах холостого ходу і малих навантаженнях газ із камери другого ступеня надходить до змішувача з надмірним тиском 100..о200 Па (10...20 мм вод. ст.). У міру зростання навантаження двигуна тиск газу на виході редуктора і в камері другого ступеня знижується, і в ній створюється невелике розрідження. Дозуючо-економайзерний пристрій призначений для регулювання газу, який надходить до змішувача, а отже, для підтримування необхідного складу газоповітряної суміші. На малих і середніх навантаженнях двигуна, коли дросель змішувача відкритий не повністю, в задросельному просторі змішувача підтримується значне розрідження. Оскільки порожнина під діафрагмою 10 економайзера сполучена із за дросельним простором, у ній також утворюється розрідження, під дією якого діафрагма прогинається вниз, і клапан 8 економайзера закривається. На цьому режимі газ із камери другого ступеня редуктора надходить до вихідного патрубка 12 через отвір ІЗ, щоб дістати економічний склад суміші. На великих навантаженнях, коли дросель змішувача відкривається майже повністю, розрідження в задросельному просторі і порожнині під діафрагмою економайзера зменшується. Під дією пружини 11 діафрагма вигинається вгору і відкриває клапан, після цього до вихідного патрубка редуктора починає надходити додаткова кількість газу через отвір 149 збагачуючи пальну суміш, намагаючись дістати від двигуна максимальну потужність. Змішувач і карбюратор. Змішувач призначений для приготування суміші газу і повітря. Змішувач двокамерний, обидві камери працюють одночасно і паралельно на всіх режимах. У кожній камері є повітряна заслінка З, газова форсунка 4, дифузор 5 і дросель ІІ. Газ надходить до форсунки від редуктора через патрубок І і зворотний клапан 2. У нижній частині змішувальної камери розміщено розпилювальні отвори 6 і 10 системи холостого ходу, перерізи яких можна змінювати за допомогою регулювальних гвинтів 8 і 9. Змішувач має відцентрово-вакуумний обмежувач частоти обертання колінчастого вала двигуна, який подібний до того, що встановлюють на карбюраторному двигуні ЗИЛ-ІЗО. Змішувач приєднується до впускного трубопроводу двигуна через приставку 18 (див. рис. 31), до якої кріпиться карбюратор 26. Змішувач працює так. Під час запуску і на малих обертах холостого ходу газ надходить з редуктора через штуцер 7 до розпилюючих отворів 6 і 10 під дією значного розрідження, що утворилося в зоні за прикритим дроселем. Під час роботи двигуна під навантаженням газ надходить у змішувальну камеру через форсунку 4 Склад суміші при цьому регулюється дозуючо-економайзерннм пристроєм газового редуктора. Коли двигун працює на газі, повітряна заслінка, дросель карбюратора і паливний (бензиновий) кран повинні бути закритими. Якщо двигун треба перевести на бензин, необхідно закрити магістральний вентиль газобалонної установки, випрацювати весь газ із приладів, розміщених після цього вентиля, до зупинки двигуна. Потім закрити обидві заслінки змішувача і запустити двигун на бензині, як звичайний карбюраторний. Для наступного переходу на газ закривають паливний (бензиновий) кран і випрацьовують бензин з карбюратора. Після цього закривають повітряну заслінку і дросель карбюратора і запускають двигун на газі, попередньо відкривши магістральний вентиль. Робота двигуна одночасно на бензині і газі не допускається. Холодний двигун запускають на газі, коли відкритий паровий і закритий рідинний видатковий вентилі балона. Якщо двигун прогріється, відкривають рідинний і закривають паровий видаткові вентилі. При низьких температурах навколишнього повітря, коли запустити двигун на газі важко, рекомендується спочатку запустити і прогріти двигун на бензині, а потім перевести його на газ, як сказано вище. Газопроводи та їх з'єднання. Газопроводи високого тиску (від балона до редуктора) виготовляють із стальних або мідних трубок, товщина стінок яких близько 1 мм і зовнішній діаметр 10...12 мм. Газопроводи з'єднують з приладами газобалонної установки за допомогою ніпельних з'єднань. Газопроводи низького тиску (від редуктора до змішувача) виготовляють з тонкостінних стальних труб і газостійких гумових шлангів великого перерізу. З'єднують їх стяжними хомутами. Основні несправності газобалонної установки: витікання газу через нещільність з'єднань; нещільне закривання вентилів і клапанів; забруднення газового фільтра; порушення регулювання редуктора, яке спричиняє надмірне збагачення або збіднення газоповітряної суміші; порушення регулювання системи холостого ходу змішувача. Правила безпеки праці на газобалонних автомобілях. При витіканні газ утворює з повітрям вибухові суміші. Зріджений газ, потрапивши на шкіру, інтенсивно випаровується і може спричинити термічні опіки (обмороження). Якщо вдихати випаруваний газ, можна отруїтися. Тому необхідно уважно стежити за герметичністю всіх з'єднань газобалонної установки. Значне витікання можна виявити на слух (газ шипить). Щоб виявити незначне витікання газу, місця з'єднань змочують мильною водою. Якщо є витікання газу, автомобіль не можна ставити в закрите приміщення.Біля автомобіля не можна користуватися вогнем. Якщо треба підтягнути з'єднання трубопроводів установки, необхідно попередньо закрити видаткові вентилі балонів і випрацювати газ до зупинки двигуна.