1. Політологія як наука

Політика як соціальне явище. Політична сфера суспіль­ства. Місце і роль політичних відносин у системі суспільних від­носин, зміст і специфіка їх реалізації.

Предмет політології, його проблемна структура. Місце політології в системі соціальних і гуманітарних наук. Основні закономірності й категорії політології. Функції політичної нау­ки. Методи політології.

Основні історичні етапи розвитку політичної доктрини. Політичні уявлення і концепції Давнього Сходу. Особливості політичної думки античності. Становлення і розвиток західно­європейської політичної думки. Політичні концепції Нового ча­су. Формування парадигм сучасної політичної науки, націона­льні школи політології та їх актуальна проблематика. Основні етапи розвитку української політичної думки.

2. Політична влада

Сутність феномена влади та її зв’язок з політикою. Кон- цептуалізація влади в політологічному дискурсі. Атрибутивні ознаки влади, її рівні та види. Інституційність політичної влади. Структура (анатомія) політичної влади: джерела, суб’єкти та об’ єкти, функції, ресурси.

Проблеми легітимності, моральності й амбівалентності політичної влади. Принцип розподілу влад у “політичному по­лі” та ситуація дисперсії влади. Спільне та особливе в публічній політичній та державній владі. Взаємодія політичного і право­вого у реалізації політичної волі та механізмів державної влади.

Сутність політичної системи суспільства. Застосування соціологічного, структурно-функціонального, історичного й інших методів щодо аналізу сутності політичної системи. Фун­кції та структура політичної системи. Чинники, що впливають на стабільність політичної системи. Критерії класифікації полі­тичних систем. Типологія політичних систем минулого й су­часності. Проблеми трансформації та демократичної модерніза­ції політичної системи України.

Політичний режим: сутність, ознаки, механізми здійс­нення влади. Різновиди й багатоманіття політичних режимів.

Демократія як форма політичної самоорганізації суспі­льства. Етапи становлення й розвитку поняття “демократія”. Традиційна ліберальна теорія демократії. Плюралістична теорія демократії. Елітарна концепція демократії. Концепція партисі- паторної демократії. Марксистська концепція демократії. Полі­архія.

Проблема переходу до демократії й закономірності де­мократизації тоталітарних і авторитарних режимів. “Хвилі де­мократизації”. Умови демократизації. Проблеми демократизації в пострадянському й українському контексті.

2. Громадянське суспільство

Громадянське суспільство як соціальна реальність. Кла­сичні і сучасні теорії громадянського суспільства. Поняття, ознаки, характеристика, функції та основні елементи сучасного громадянського суспільства. Структура громадянського суспі­льства. Особливості становлення правового демократичного громадянського суспільства в Україні.

Взаємозв’язок демократії та громадянського суспільст­ва. Демократичні практики соціуму в політичній сфері. Права людини, громадянина, політична свобода, особиста свобода.

Конституціоналізм як режим взаємодії держави і грома­дянського суспільства. Становлення світового громадянського суспільства.

Поняття та сутність еліти. Елітиська парадигма в полі­тології. Різноманіття елітних груп у соціумі, їх зв’язки з політи­кою. Структура політичної еліти згідно з державними і владно- політичними статусами. “Ролі-функції” у складі політичної елі­ти. Механізми й канали рекрутування політичної еліти. Динамі­ка еліти: закон “циркуляції еліти”, ситуація “зміни еліт” як проб­лема політичної наступності.

Соціальні функції політичної еліти. Елітарність “груп впливу” у політичному просторі України. Моделі політико- правової взаємодії “еліти влади” та контр-еліти. Шляхи легіти­мації політичної еліти. Елітні групи та дисперсія влади на під­ставі різних політичних інтересів.