- •0302 “Міжнародні відносини”; освітньо-кваліфікаційний рівень “Бакалавр”; напрями підготовки:
- •“Правознавство”,
- •“Міжнародне право”)
- •Політологія як наука
- •Політична влада
- •Громадянське суспільство
- •Політичне лідерство
- •Політичний процес
- •Політичні партії та громадсько-політичні рухи
- •Політична культура
- •Політичні технології
- •Політологія як наука
- •Політична влада
- •Громадянське суспільство
- •Концептуалізація феномену “еліти” в політології.
- •Політичне лідерство
- •Проблема лідерства в історії політичної думки.
- •Політичний процес
- •8. Політичні партії та громадсько-політичні рухи
- •Політична культура
- •Політичні технології
- •Світова політика
- •Становлення вітчизняної політичної думки.
- •Глобалізація: суть, основні підходи і концепції.
- •Антиглобалізм: сутність, особливості розвитку.
- •0302 “Міжнародні відносини”; освітньо-кваліфікаційний рівень “Бакалавр”; напрями підготовки:
- •“Правознавство”,
- •“Міжнародне право”)
Політична культура
Політична культура як суспільне явище, її сутність і зміст. Логіко-історичний аналіз формування концепції політичної культури. Поняття, структура та функції політичної культури. Критерії визначення рівня політичної культури.
Політична свідомість як елемент політичної культури. Роль політичних знань у формуванні політичної культури. Буденний (емпіричний) та теоретичний рівні функціонування політичної свідомості. Політична ідеологія як системоутворюючий елемент політичної культури. Громадська думка як характеристика масової політичної свідомості. Роль політичної символіки в політичному житті суспільства. Політична мова як зовнішній спосіб вираження політичного мислення і політичних цінностей.
Політична участь і політична поведінка як діяльні аспекти політичної культури. Типологізація політичної поведінки за різними критеріями.
Політична соціалізація: фази та механізми.
Типологія політичних культур. “Громадянська культура”. Політичні субкультури.
Шляхи і чинники формування політичної культури. Політична культура сучасного українського суспільства.
Політичні технології
Поняття “політична технологія”: визначення, сутність, типологія. Грецьке походження терміна “технологія”. Сучасні підходи до визначення поняття “політична технологія”. Типологія політичних технологій: “технології політичного менеджменту”, “технології політичного маркетингу”, “інформаційні технології”, “технології діяльності лобіста”, “технології парламентаризму”, “технології формування іміджу лідерів”, “виборчі технології”, “брудні” технології, “рекламні технології”, “технології паблік рілейшнз”, технології легітимації політичної влади. Базові та другорядні, загальні та індивідуальні політичні технології.
Виборчі технології: сутність та різновиди. Субординація між поняттями “політичні технології” та “виборчі технології”. Основні та допоміжні, медійні та “польові” виборчі технології. Сучасні тенденції розвитку виборчих технологій: формування метатехнологій нового типу, поширення маніпулятивних технологій, медіатизація та інтернетізація технологічного арсеналу політичних виборів тощо.
Виборчі технології в електоральному процесі України. Виникнення та розвиток виборчих технологій в Україні: 1994 р. - відновлення конкурентних виборів, перший досвід застосування демократичних технологій; 1999 р. - поворот від “ідеологій до технологій”, 2002 р. - теперішній час - технологізація виборів. Американізація виборчих технологій в електоральному процесі України як одна з головних тенденцій їх розвитку на сучасному етапі. Виборчі технології як індикатор політичного режиму в Україні.
Поняття та сутність “світової політики”, “зовнішньої політики” й “міжнародних відносин”. Суб’єкти світової політики. Особливості політичної структури сучасного світу. Міжнародні конфлікти і протиріччя.
Геополітичні трактування міжнародних відносин. Геополітика і національно-державна безпека. Поліцентризм світового політичного упорядкування. Зовнішньополітичні стратегії держав. Поняття національно-державного інтересу і міжнародні пріоритети України у сучасній геополітичній ситуації.
Глобальні проблеми у структурі світових політичних відносин. Суперечливість процесів глобалізації. Глобалізація і проблема суверенітету національної держави. Посилення ролі міжнародних організацій, блоків і союзів, субрегіональних організацій у світовій політиці. Новий вимір політики як фактор соціального прогресу.
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
