Схеми, таблиці, контрольні питання зі змісту курсу

Кожен науковий метод має характеризуватися такими рисами:

• ясність, тобто загальнозрозумілість методу;

• націленість, тобто підпорядкованість методу досягненню пев­ної мети, розв'язанню певних конкретних завдань;

• детермінованість сувора послідовність використання методу. Іншими словами максимальна його алгоритмізація;

• результативність здатність методу забезпечувати досягнення певної мети (сюди входить і плідність методу);

надійність здатність методу з великою ймовірністю забезпечу­вати отримання бажаного результату;

- економічність здатність методу добиватися певних результатів із найменшими витратами засобів і часу.

Контрольні питання

56. Сутність методології та методів наукових досліджень.

57. Основні функції методології.

58. Як здійснюється пошук методологічних основ дослідження

59. Сутність методу.

60. Характеристика методу.

61. Види методів.

62. Зміст емпіричного дослідження.

63. Види методів емпіричного дослідження: сутність, призначення.

64. Етапи проведення наукового експерименту.

65. Зміст теоретичного дослідження.

66. Види методів суто теоретичного дослідження: сутність, призна­чення.

67. Види методів, що використовуються при теоретичному та емпі­ричному дослідженнях: сутність, призначення.

ДОТЕМИ 2

Евристика - наука, що вивчає закономірності побудови нових дій у новій ситуації, тобто організацію продуктивних процесів мислення, на основі яких здійснюється інтенсифікація процесу генерування ідей (гі­потез) і послідовне підвищення їхньої правдоподібності (імовірності, вірогідності).

І Основні завдання евристики:

16

Контрольні питання

68. Що таке евристика?

69. Завдання евристики.

70. Основні переваги евристичної діяльності.

71. Фактори, що сприяють евристичній діяльності.

72. Метод «мозкової» атаки: мета, сутність.

73. Правила застосування методу «мозкової» атаки.

74. Метод евристичних питань: сутність, правила застосування.

75. Метод інверсії: сутність, правила застосування.

76. Метод емпатії: сутність, правила застосування.

ДОТЕМИ З

Наукове дослідження - це цілеспрямоване пізнання, результати якого виступають як система понять, законів теорії, це діяльність лю­дей, яка спрямована не тільки на здобуття знань, а й на їх використан­ня у виробництві і в практичних цілях.

Види наукових досліджень

Розробка

Фундаментальні

Прикладні

Аналітичні

Описові

Розвідувальні

Локальні

Галузеві

Регіональні

Національні

Міжнародні

Державка науково-педагогічна бібліотека України імені в.О.Сухошіикського

17

Послідовність проведення наукового дослідження

Програма дослідження це документ, який регламентує всі етапи, стадії підготовки, організації та проведення конкретного дослідження. Вона виконує роль стрижневого кореня дослідження, зумовлюючи тим самим його змістовно-смислову цінність, якість та надійність отрима­ної інформації. Програма, по суті, є методологією і методикою конкрет­ного вивчення окремого об'єкта чи явища.

У методичному розділі програми мають бути чітко вказані:

• об' єкт емпіричного дослідження;

• тип дослідження (є воно суцільним чи вибірковим);

• якщо воно є вибірковим, то чи претендує на репрезентативність;

• ступені відбору і темп його на кожному ступені;

• документи вибірки (звітні документи, картотека, карта, плани);

• одиниця спостереження на останньому ступені вибірки.

Контрольні питання

77. Сутність наукового дослідження.

78. Види наукових досліджень та їх призначення.

79. Що містить в собі напрям та проблема дослідження?

80. Вибір теми дослідження.

81. Основні етапи дослідження.

82. Що містить в собі програма наукових досліджень?

83. Основні вимоги до програми наукових досліджень.

84. Зміст методологічного розділу програми наукових досліджень.

85. Характеристика структурних елементів методологічного розділу програми.

86. Зміст методичного розділу програми наукових досліджень.

87. Характеристика структурних елементів методичного розділу програми.

88. Як визначається економічна ефективність наукового дослід­ження?

ДОТЕМИ 4

Форми звітності та впровадження результатів дослідження

19

Контрольні запитання

89. Сутність та призначення наукової публікації.

90. Основні види наукової публікації.

91. Які вихідні дані характеризують наукове видання?

92. Які видання вважаються науковими?

93. Вимоги до наукової статті.

94. Як оформлюєтеся наукова стаття?

95. Реферат: сутність, структура, оформлення.

96. Рецензія: сутність, зміст.

97. Наукова доповідь: сутність, методика підготовки.

98. Що таке авторський, друкований та обліково-видавничий аркуш.

99. Які відмінності між дисертацією і монографією?

100. Які методичні прийоми використовуються при підготовці пуб­лікації.

101. Вимоги до підготовки підручників і навчальних посібників.

102. Яка структура звіту про НДР?

103. Які існують форми звітності та впровадження наукових досліджень?

ДО ТЕМИ 5

Магістерська робота — це самостійна науково-дослідна робота, яка виконує кваліфікаційну функцію, тобто готується з метою публічного захисту і отримання академічного ступеня магістра.

Загальні вимоги до магістерської роботи:

• цільова спрямованість;

• чітка побудова;

• логічна послідовність викладу матеріалу;

• глибина дослідження і повнота висвітлення питань;

• переконливість аргументацій;

• стислість і точність формулювань;

• доказовість висновків і обґрунтованість рекомендацій;

• грамотне оформлення.

При оцінці випускної кваліфікаційної роботи виходять з того, що ма­гістр має вміти:

• формулювати мету і завдання дослідження;

• складати план дослідження;

• вести бібліографічний пошук із застосуванням сучасних інфор­маційних технологій;

використовувати сучасні методи наукового дослідження, моди­фікувати наявні та розробляти нові методи, зважаючи на завдання кон­кретного дослідження;

- обробляти отримані дані, аналізувати і синтезувати їх на базі ві­домих літературних джерел;

оформляти результати досліджень відповідно до сучасних вимог у вигляді звітів, рефератів, статей.

Композиційна структура роботи

104. Титульна сторінка.

105. Зміст.

106. Вступ.

107. Основна частина.

108. Висновки.

109. Список використаної літератури.

110. Додатки

Алгоритм підготовки роботи

21

Контрольний алгоритм самоперевірки виконаної роботи

Контрольні питання

111. Які вимоги висуваються до магістра?

112. Сутність магістерської роботи.

113. Вимоги до магістерської роботи.

114. Що відображає мета роботи?

115. Як обирається тема роботи?

116. Що містить в собі методологічне обгрунтування роботи?

117. Що містить в собі методичне обґрунтування роботи?

118. Композиційна структура роботи.

119. Особливості підготовки необхідних матеріалів для написання роботи.

120. План підготовки роботи: необхідність, сутність.

121. Алгоритм виконання роботи.

122. Особливості роботи над рукописом.

123. Основні правила оформлення роботи.

124. Типові помилки, що зустрічаються в роботах.

125. Зміст відзгуку (рецензії) на роботу.

126. Що передбачає підготовка до захисту роботи?

127. Доповідь для захисту роботи: зміст, підготовка.

128. Особливості процедури захисту роботи.

22

ДО ТЕМИ 6

Важливими умовами ефективної роботи наукового колективу с:

• згуртованість;

• сумісність співробітників, які в нього входять; психологічний клімат;

• колективна думка й колективізм у роботі;

• традиції і творчий потенціал.

Ефективність розумової праці науковця залежить від таких чинників:

• інтелектуальних здібностей; особливостей сили волі;

• стану здоров я науковця;

• стану зовнішнього середовища; організації робочого місця;

• режиму роботи й відпочинку; розумового навантаження;

• спроможністю управляти емоційним станом.

Таблиця 1.

Основні якості науковця

Якості	Основні характеристики
1. Професійні знання	Наявність знань, що відповідають вимогам, зумовленимспецифікою обраної діяльності.Обов'язкові елементи: високий рівень базовоїосвіти, уміння користуватися комп'ютером, знання рідноїта іноземної мов.
2. Допитливість	Високий рівень внутрішнього прагнення до пізнання істини, увага до непізнаного і незрозумілого, високий інтерес до нових знань, зокрема наукової літератури як джерела знань.
3. Спостережливість	Здатність до цілеспрямованого сприйняття об'єктивних власт ивостей досліджуваних явищ, предметів, процесів тощо.
4. Ініціативність	Здатність до самостійних рішень, внутрішнє спонукання до нових форм діяльності (не чекаючи вказівок наукового керівника).
5. Почуття нового	Увага до нового, нетерпимість до догматизму, винахідництво, активна підтримка нового, творчий характер діяльності.
6. Зацікавленість у справі	Наявність внутрішніх причин (мотивів, ідей), що спонукають науковця до дослідження; ставленнянауковця до праці, як до чогось важливого для нього, привабливого.
7. Пунктуальність, рет ельність	Своєчасне і якісне виконання плану роботи, доручень науково го керівника.
8. Відповідальність і надійність	Здатність брати на себе обов'язок відповідати за певну ділянк у роботи, справу, за свої або чиїсь дГі, вчинки, слова.
9. Організаторсь­кі здібності	Здатність до упорядкування, узгодження, вдосконалення як св оєї діяльності, так і діяльності інших людей з метою досягненн я поставленої мети або виконання завдання. Уміння організувати свою роботу, власну бібліотеку, архів, баз у даних, картотеку та ін.
10. Комунікабельність	Уміння налагоджувати зв'язки з різними за віком, характером та посадою людьми.
11. Доброзичливість	Людяність, повага до інших людей, прагнення за всіх обстави н нести їм добро.
12. Честолюбство	Прагнення, стати відомим, мати популярність, можливість про сування по службі.
13. Зовнішній вигляд	Гармонійне поєднання привабливості й елегантного стилю в о дязі.

Етичні норми науки затверджують і захищають специфічні, характер­ні для науки цінності:

безкорисний пошук і доказ істини;

• гуманізм, толерантність;

• чесність і порядність, безкорисність;

• відповідальність за отриманий результат;

• обов'язкове підтвердження нових знань теоретичними і експе­риментальними результатами;

• мужність відстоювати свої наукові погляди, якщо вони ґрунту­ються на істинних знаннях, і мужність признати свою помилку, якщо вона науково доведена.

Контрольні питання

129. Основні правила формування наукового колективу.

130. Індивідуальний підхід в роботі з підлеглими.

131. Принципи організації ефективної праці та їх сутність.

132. Як досягається забезпечення системності в роботі?

133. Що передбачає самоорганізація науковця?

134. Головні якості науковця та їх сутність.

135. Вимоги до виконання наукової праці.

136. Що містить в собі організація праці?

137. Недоліки керівника наукового колективу, що знижують ефек­тивність праці.

138. Особливості організації робочого місця та робочого дня нау­ковця.

139. Етичні норми науковця: сутність, необхідність.

КОРОТКИЙ ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ словник

Абстрагування — це метод наукового пізнання, що становить уявне відволікання від несуттєвих властивостей, зв'язків, відносин досліджу­ваних предметів з одночасним уявним виділенням істотного, властивос­тей, зв'язків цих предметів.

Автоматизовані системи обробки інформації - людинно-машинні системи, які забезпечують автоматизоване збирання і обробку необхід­ної інформації.

Авторський аркуш — це одиниця обсягу друкованого твору, що до­рівнює 40.000 друкованих знаків (літери, цифри, розділові знаки, кожен пробіл між словами тощо), один авторський аркуш дорівнює 24 сторін­кам машинописного тексту, надрукованого через 2 інтервали на стан­дартному аркуші формату А4.

Аксіома - твердження, положення, що приймається без доведення.

Аксіоматичний метод - це метод побудови наукової теорії, при яко­му в основу кладуться деякі вихідні положення - аксіоми, або постула­ти, з яких всі інші твердження цієї теорії повинні виводитися чисто ло­гічним шляхом, за допомогою доказів.

Актуальність теми — сучасність, злободенність, важливість будь-чо­го на цей момент і в цій ситуації для вирішення проблеми.

Алгоритм — система правил для розв'язання певного типу задач.

Алфавітні каталоги містять картки на книги, розташовані в алфавіт­ному порядку прізвищ авторів чи назв, при цьому береться спочатку перша буква слова, за яким іде опис, потім — друга і т. д.

Аналітичне дослідження — найбільш складний вид дослідження (по­рівнюючи з розвідувальним та описовим). Воно пов'язане з розкриттям причин, які викликали появу того чи іншого явища й зумовили його ха­рактер, динаміку змін, гостроту суперечностей тощо.

Аналіз - метод наукового пізнання, що становить уявне розчлено­вування досліджуваного об'єкта на окремі елементи з метою вивчення його структури, окремих ознак, властивостей, внутрішніх зв'язків, від­носин.

Аналогія - міркування, в яких із подібності двох об'єктів за окреми­ми ознаками робиться висновок про їх подібність і за іншими ознаками.

Банк даних - певна сукупність програмних, організаційних, техніч­них засобів призначених для централізованого накопичення та багато­цільового використання інформації, яка систематизована і сконцентро­вана в певному місці.

Бібліографія - галузь знань про методи і способи складання покаж­чиків, списків, оглядів друкованих праць.

Бібліографічні видання показують, що видано з питання, яке ціка­вить дослідника; часто це сигнальні покажчики без анотацій і рефератів. Цінність їх - в оперативності інформації про вихід у світ вітчизняної і зарубіжної літератури.

Визначення (дефініція) — стисле наукове визначення змісту якогось явища.

Вимірювання — метод емпіричного пізнання, що становить визначе­ну систему фіксації і реєстрації кількісних характеристик досліджуваного об'єкта за допомогою різних вимірювальних приладів і апаратів.

Вихідні відомості - сукупність даних, які характеризують видання і призначені для його оформлення, бібліографічної обробки, статистич­ного обліку й інформування читача. Це: відомості про авторів; заголо­вок видання (назва); надзаголовні дані; підзаголовні дані; нумерація; шифр зберігання видання; індекс УДК; індекс ББК; авторський знак; макет анотованої каталожної картки; знак охорони авторського права; міжнародний стандартний номер.

Дипломна робота — кваліфікаційне навчально-наукове дослідження студента, яке виконується на завершальному етапі навчання у вищому навчальному закладі.

Гіпотеза — наукове припущення, висунуте для можливого пояснення певних фактів, явищ, процесів, які потрібно підтвердити або спростувати.

Гносеологія — вчення про сутність і закономірності пізнання.

Дедукція — розумовий процес, у якому знання про елемент класу виводяться зі знання загальних властивостей усього класу (від загально­го до поодиничного).

Довідково-інформаційний фонд сукупність упорядкованих пер­винних документів і довідково-пошукового апарату, призначених для задоволення інформаційних потреб.

Доповідь - документ, у якому викладаються певні питання, дають­ся висновки, пропозиції. Вона призначена для усного (публічного) про­читання та обговорення.

Евристика — наука, що вивчає закономірності побудови нових дій у новій ситуації, тобто організацію продуктивних процесів мислення, на основі яких здійснюється інтенсифікація процесу генерування ідей (гі­потез) і послідовне підвищення їхньої правдоподібності (імовірності, вірогідності).

Експеримент - метод емпіричного дослідження, який заснований на активному і цілеспрямованому втручанні суб'єкта в процес науково­го пізнання явищ і предметів реальної дійсності шляхом створення кон­трольованих і керованих умов, що дозволяють виділити визначені сис­тему операцій впливу або спостережень, спрямованих на одержання властивостей, зв'язків в досліджуваному об'єкті та багаторазове їх від-

творення; інформації про об'єкт при дослідницьких випробуваннях, які можуть проводитись в природних і штучних умовах при зміні характеру проходження процесу.

Емпіричний рівень наукового дослідження пов'язаний з одержанням і первинною обробкою вихідного фактичного матеріалу.

Етика науки вивчає принципи, якими керується вчений у своїй піз­навальній діяльності, а також поведінці в науковому колективі, його стосунках із суспільством в цілому.

Задача наукова - теоретична задача, що вимагає встановлення неві­домої раніше певної закономірності, властивості чи явища.

Завдання дослідження — це сукупність конкретних цільових устано­вок, які спрямовані на аналіз і вирішення проблеми та мети дослідження.

Закон виражає певний внутрішній суттєвий зв'язок явищ, процесів і особливостей матеріальних об'єктів.

Засоби науки - методи мислення, емпіричного дослідження, а та­кож технічні засоби.

Збірник - видання, яке складається із окремих робіт різних авторів, присвячених одному напряму.

Ідеалізація — метод наукового дослідження, за допомогою якого по-думки конструюються поняття про неіснуючі об'єкти, які мають прооб­рази в реальному світі. Цей метод часто розглядають як специфічний вид абстрагування, тісно пов'язаний з методом моделювання.

Індукція - метод наукового пізнання, у якому загальний висновок становить собою знання про весь клас предметів (від по одиничного до загального).

Інформаційні видання, на відміну від бібліографічних, поєднують не лише відомості про надруковані праці, а й ідеї та факти, що в них міс­тяться. Крім оперативності, їх характеризує новизна поданої інформа­ції, повнота охоплених джерел і наявність довідкового апарату, що по­легшує пошук і систематизацію літератури.

Істина - правільне, адекватне відображення предметів і явищ дій­сності, відтворення їх так, як вони існують поза межами нашої свідо­мості.

Історичний метод дає змогу дослідити виникнення, формування і роз­виток процесів і подій у хронологічній послідовності з мстою виявлення внутрішніх та зовнішніх зв'язків, закономірностей та суперечностей.

Конкретно-наукові методи — методи, які використовуються в окре­мих науках чи в генетично пов'язаних або об'єднаних спільністю об'єк­тів дослідження групах.

Контент-аналіз посідає особливе місце в дослідженні, оскільки він до­помагає дати інтерпретацію змісту інформації через кількісні показники.

Кореляційний аналіз - метод, що дозволяє визначити співвідношен­ня між незалежними змінними.

Колоквіум - форма колективних зустрічей, де, як правило, відбува­ються обмін думками вчених різних напрямів, тобто це форма невиму­шеної дискусії, але де є офіційні доповідачі.

Конференція — найбільш поширена форма обміну інформацією за певною тематикою. Одна частина доповідачів повідомляє певні наукові ідеї, результати дослідження, досвіду роботи, інша — більша частина є слухачами, сприймають інформацію, беруть участь в обговоренні.

Курсова робота - самостійне навчально-наукове дослідження сту­дента, яке виконується з певного курсу або з окремих його розділів.

Магістерська робота — самостійна науково-дослідна робота, яка ви­конує кваліфікаційну функцію, тобто готується з метою публічного за­хисту і отримання академічного ступеня магістра.

Мета дослідження — це очікуваний кінцевий результат, те, що має бути досягнуто в результаті проведення дослідження.

Мета науки - пізнання законів розвитку природи і суспільства, їх вплив на природу на базі використання знань з метою отримання ко­рисних для суспільства результатів.

Методологія - вчення про способи організації і побудови теоретич­ної та практичної діяльності людини; наука про структуру, логічну орга­нізацію, засоби і методи діяльності взагалі; галузь знань, яка вивчає за­соби, принципи організації пізнавальної і практично-перетворюючої діяльності людини.

Методологія науки - вчення про систему наукових принципів і спо­собів дослідницької діяльності. Вона включає фундаментальні, загальні наукові принципи, що є її основою, конкретні наукові принципи, шо лежать в основі теорії тієї чи іншої дисципліни або наукової галузі, і сис­тему конкретних методів і технік, що застосовуються для вирішення спеціальних дослідницьких завдань.

Методологія дослідження - концептуальний виклад мети, змісту, методів дослідження, які забезпечують отримання максимально об'єк­тивної, точної, систематизованої інформації про процеси та явища.

Метод в найбільш загальному випадку означає спосіб досягнення мети, спосіб дослідження явища, який визначає планомірний підхід до їх наукового пізнання та встановлення істини.

Методика дослідження - система правил використання методів, прийомів та способів для проведення будь-якого дослідження.

Моделювання вивчення об'єкта (оригіналу) шляхом створення і дослідження його копії (моделі), яка замінює оригінал з тих сторін, які цікавлять пізнання і підлягають вивченню.

Монографія - наукова праця, яка містить повне або поглиблене дослідження однієї проблеми чи теми, що належить одному або кільком авторам.

Навчальний посібник — навчальне видання, що частково чи повніс­тю замінює або доповнює підручник, офіційно затверджене як такий вид видання.

Нарада - форма колективних контактів вчених і фахівців одного наукового спрямування.

Наука - сфера безперервного розвитку людської діяльності, основ­ною ознакою і головною функцією якої є відкриття, вивчення й теоре­тична систематизація об'єктивних законів про об'єктивну дійсність з метою їх практичного застосування.

Наукознавство - розділ науки, який вивчає закономірності її фун­кціонування і розвитку, структуру і динаміку наукової діяльності, взає­модію науки з іншими сферами матеріального і духовного життя сус­пільства.

Наукова публікація — доведення інформації до громадськості за до­помогою преси, радіомовлення, телебачення; розміщення в різних ви­даннях (газетах, книгах, підручниках).

Наукове дослідження — цілеспрямоване пізнання, результати якого виступають як система понять, законів теорії, це діяльність людей, яка спрямована не лише на здобуття знань, а й на їх використання у вироб­ництві і в практичних цілях.

Наукова діяльність - інтелектуальна, творча діяльність, спрямована на отримання і використання нових знань.

Науково-дослідна робота - чітко організований комплекс дій, спря­мованих на отримання нових знань, що розкривають суть процесу і явищ в природі та суспільстві з метою використання їх у практичній ді­яльності.

Науково-технічний ефект - розширення знань про навколишній світ: виявлення нових фактів, зв'язків, закономірностей, відкриття за­конів, розробка нових матеріалів, обладнання, технологій

Наукове пізнання - дослідження, яке характерне своїми особливи­ми цілями, завданнями, методами отримання і перевірки нових знань з метою оволодіння силами природи, пізнання законів розвитку сус­пільства, що служили б йому, для впливу на хід історичних подій.

Науковий результат - нове знання, здобуте в процесі фундаменталь­них або прикладних наукових досліджень і зафіксоване на носіях науко­вої інформації у формі наукового звіту, наукової праці, доповіді, від­криття, монографії.

Наукова концепція - система поглядів, теоретичних положень, основ­них тверджень щодо об'єкта дослідження, які об'єднані певною ідеєю.

Наукова ідея - інтуїтивне пояснення явищ без проміжної аргумен­тації, без осмислення всієї сукупності зв'язків, на основі яких роблять­ся висновки. Вона грунтується на вже існуючих знаннях, але з'ясовує непомічені закономірності.

Наукова організація праці у науково-дослідному процесі - система за­ходів, спрямованих на вдосконалення методів і умов інтелектуальної праці, збереження здоров'я працівників на основі новітніх досягнень науки і техніки, що забезпечують найбільшу ефективність при наймен­ших витратах розумової праці.

Наукова стаття — один з видів публікацій, у якому подаються про­міжні або кінцеві результата, висвітлюються конкретні окремі питання за темою дослідження, фіксується науковий пріоритет автора; матеріал мублікації становить надбанням фахівців.

Наукова тема - завдання наукового характеру, що підлягає науково­му дослідженню та є основним показником науково-дослідної роботи.

Науковий колектив - це група талановитих, висококваліфікованих людей, організаційно об'єднаних єдиною метою і діями.

Науковий факт - складова наукового знання, що відображає об'єк­тивні властивості речей та процесів, на основі яких визначають законо­мірності явищ, вибудовують теорію, формулюють закони; явище, що становить базу для формування думки та є основою наукового знання.

Об'єкт дослідження — процес або явище, що явно чи неявно містить соціально-економічні протиріччя і породжує проблемну ситуацію, на яку спрямований процес пізнання.

Описове дослідження (або інформаційне) є більш складним видом конкретно-економічного вивчення явища чи предмета (порівняно з розвідувальним). Метою цього дослідження є отримання емпіричної ін­формації, здатної дати відносно цілісне уявлення про досліджуване яви­ще, його структурні компоненти.

Підручник - навчальне видання, що містить систематизований \у~ виклад змісту навчальної дисципліни, відповідає програмі та офіційно затверджений як такий вид видання.

Предмет дослідження — все те, що знаходиться в межах об'єкта дос­лідження у визначеному аспекті пізнання. Це досліджувані з певною метою властивості та сторони об'єкта, які найбільш рельєфно відобра­жають приховані в ньому протиріччя, ту проблему, яка досліджується.

Прикладні наукові дослідження — наукова і науково-технічна діяльність, спрямована на здобуття та використання знань для практичних цілей.

Принципи - головні вихідні положення будь-якої теорії, вчення, науки.

Пізнавальний, або когнітивний, метод пов'язаний із загально-філо­софською теорією пізнання і є методологічною базою для багатьох на-

ук; особливо ефективний у вивченні динаміки науки та її співвідношен­ня з суспільством, в обгрунтуванні провідного значення знання в пове­дінці індивіда.

Порівняння - один з універсальних методів наукового пізнання, що дозволяє встановлювати подібність і розходження досліджуваних пред­метів і явищ реальної дійсності. Відомий афоризм «Усе пізнається в по­рівнянні» — краще тому підтвердження.

Проблема — велика множинність наукових питань майбутніх дос­ліджень; складне теоретичне або практичне питання, що потребує дос­лідження.

Програма наукового дослідження — документ, який регламентує всі етапи, стадії підготовки, організації та проведення конкретного дослід­ження.

Предметні каталоги містять картки з назвами творів з конкретних проблем і питань одного змісту.

Реферат - короткий виклад змісту одного або декількох документів з певної теми. При індивідуальній роботі з літературою реферат є корот­ким збагаченим записом ідей з кількох джерел. Часто реферат готують для того, щоб передати ці ідеї аудиторії.

Реферативні видання містять публікації рефератів з коротким викла­дом змісту первинного документа, фактичними даними і висновками (експресінформаційні, реферативні журнали, збірники та ін.).

Розвідувальне дослідження (інколи його ще називають пілотним або зондажним) — дослідження-проба методичного характеру, що проводить­ся з метою отримання додаткової інформації про предмет та об'єкт дос­лідження, уточнення і коригування гіпотез, завдань та інструментарію.

Самостійна робота - навчальна діяльність студента, спрямована на вивчення і оволодіння матеріалом навчального предмета без безпосе­редньої участі викладача.

Синтез - це метод наукового пізнання, що становить уявне з'єднан­ня складових, елементів, властивостей, зв'язків досліджуваного об'єкта, розчленованих у результаті аналізу, і вивчення цього об'єкта як єдиного цілого.

Системний підхід — метод, який полягає у комплексному дослідже­нні великих і складних об'єктів (систем) як єдиного цілого з узгодже-. ним функціонуванням усіх елементів і частин.

Систематичні каталоги містять картки на книги, в яких назви робіт розташовані за галузями знань, згідно з чинною класифікацією науки.

Симпозіум — напівофіційна бесіда за завчасно підготовленими допові­дями, а також виступами експромтом. Це можуть бути і бесіди в кулуарах.

Спеціальні методи методи, які використовуються для конкретної науки.

Спостереження - систематичне цілеспрямоване вивчення об'єкта. Це найелементарніший метод, який є, як правило, складовою інших емпіричних методів.

Стандарти — нормативні документи, в яких встановлені єдині ви­моги до основних властивостей будь-якої продукції або виду робіт.

Сходження від абстрактного до конкретного метод наукового дос­лідження, що виражає рух теоретичної думки до усе більш повного, все­бічного і цілісного відтворення предмета.

Суб'єкти наукової діяльності вчені, наукові працівники, науково-педагогічні працівники, а також наукові установи, організації, вищі навчальні заклади, громадські організації.

Теза — коротко, точно, послідовно сформульовані ідеї, думки, поло­ження наукової доповіді, повідомлення, статті або іншої наукової праці.

Теорія вчення, система ідей, принципів, висока форма узагаль­нення і систематизації знань, спрямованих на визначення того чи іншо­го явища.

Творчість — один з видів людської діяльності, спрямований на розв'язання протиріччя (рішення творчої задачі), для якого необхідні об'єктивні (соціальні, матеріальні) і суб'єктивні особистісні умови (знання, уміння, творчі здібності), результат якої має новизну й оригі­нальність, особисту і соціальну значимість, а також прогресивність.

Творча особистість - це такий тип особистості, для якої характерна стійка, високого рівня спрямованість на творчість, мотиваційно-творча активність, що виявляється в органічній єдності з високим рівнем твор­чих здібностей, які дозволяють їй досягти прогресивних, соціально й особисто значимих результатів в одному чи декількох видах діяльності.

Творчі здібності особистості — це синтез властивостей і особливостей особистості, що характеризують ступінь її відповідності вимогам визна­ченого виду творчої діяльності й обумоатюють рівень її результативності.

Теорія пізнання — вчення про закономірності процесу пізнання нав­колишнього світу, методи і форми цього процесу, про істину, критерії і умови її доведення. Процес пізнання зводиться від живого спостере­ження до абстрактного мислення і від нього до практики.

Термінологічний метод передбачає вивчення історії термінів і позна-чуваних ними понять, розробку або уточнення змісту та обсягу понять, встановлення взаємозв'язку і субординації понять, їх місця в понятій­ному апараті теорії, на базі якої проводиться дослідження.

Факторний аналіз дає. можливість встановити багатомірні зв'язки змінних величин за кількома ознаками.

Формалізація — метод, за допомогою якого ми відволікаємося від конкретного змісту явищ, що розглядаються, і поєднуємо їх на основі подібності форми. При цьому предметом подальшого дослідження стає

вже не зміст, а саме форма, виражена за допомогою знаково-символіч­них систем (знакових моделей), головним чином логіко-математичних.

Фундаментальні дослідження - - наукова теоретична та (або) експе­риментальна діяльність, спрямована на здобуття нових знань про зако­номірності розвитку та взаємозв'язку природи, суспільства, людини.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

140. Андреев М.Д. Теория, как форма организации научного зна­ния. - М., 1979.

141. Андрейчиков А.В., Андрейчиков О. Н. Анализ, синтез, планиро­вание решений в экономике. - М., 2000.

142. Арутюнов В.С, Стрекова Л.Н. Наука как общественное явле­ние. - М., 2001.

143. Баскаков А.Я., Туленков Н.В. Методология научного исследо­вания: Учеб. Пособие. - К.: МАУП, 2002. - 216 с.

144. Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления: ГОСТ 7.1 84. - Введ. 01.01.86. - М.: Изд-во стандартов, 1985. - 71 с.

145. Білуха М.Т Основи наукових досліджень: Підручник для студ. екон. спец, вузів. - К.: Вища шк., 1997. - 271 с.

146. Видання. Основні види та визначення: ДСТУ 3017 95. - Введ. 23.05.95. - К.: Держстандарт України, 1995. - 45 с.

147. Гоберман В.А., Гоберман Я.А. Технология научных исследова­ний -методы, модели, оценки. - М., 2001.

148. Грищенко УМ., Грищенко О.М., Борисенко В.А. Основи науко­вих досліджень: Навчальний посібник. - К., 2001.

149. Добров Г.М. Наука о науке / Отв. ред. Н.В. Новиков. - 3-е изд., доп. и перераб. - К.: Наук, думка, 1998. - 304 с.

150. Документація. Звіти у сфері науки і техніки: Структура і правила оформлення: ДСТУ 3008 95. - Введ. 23.02.95. - К.: Держстандарт Укра­їни, 1995. - 38 с.

151. Закон України «Про наукову діяльність» / Верховної Ради, 1992, №12.

152. Іванов В. Контент-аналіз як формалізований метод досліджен­ня документів // Філософська і соціологічна думка. - 1994. - №3 4. - С. 211-224.

153. Інформація та документація. Скорочення слів в українській мо­ві у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила: ДСТУ 3582 97. - Введ. 01.07.98. - К.: Держстандарт України, 1998. - 16 с.

154. Калошин В.Ф., БезносюкО.О., П'янковський Г.В. Навчальноме-тодичний посібник «Основи автодидактики» (психолого-педагогічний аспект). - К.: ВГІ НАОУ, - 2003.

155. Калошин В.Ф., БезносюкО.О., ТракалюкО.Л. Евристичні мето­ди навчання // Збірник наукових праць «Військова освіта» №12, ГУКП МО України, 2003. «Військова освіта».

156. Калошин В.Ф., Нещадим М.І., Колпаков В.О. та інш. Шляхи під­вищення і розвитку (саморозвитку) творчих здібностей курсантів (слу­хачів): Посібник. - Севастополь: СВМІ, 2003. - 298 с.

157. Ковальчук В.В. Моїсєєв Л.М. Основи наукових досліджень: Навчальний посібник. - К.: ВД «Професіонал», 2004. - 208 с.

158. Кочетов А.И. Культура педагогического исследования. - 2-е изд., испр. и доп. - Мн.: Ред. журн. «Адукацыя і выхавание», 1996. - 312 с.

159. Конопак М.А., Любушкина В.П. Теория и практика рациональ­ного мышления. - Иркутск, 2000.

160. Крушельницька О.В. Методологія і організація наукових дослід­жень: Навчальний посібник. - К.: Кондор, 2003. - 192 с.

161. ЛудченкоАА. и др. Основы научных исследований: Учеб. посо­бие//А.А. Лудченко, Я.А. Лудченко, ТА. Примак/ Под ред. А.А. Лудчен­ко. - К.: О-во Знання, КОО, 2000. - 114 с.

162. Мочерний СВ. Методологія економічного дослідження. -Львів, 2001.

163. Національна доктрина розвитку освіти (затверджена Указом президента України «Про Національну доктрину розвитку освіти» від 14.04.2002).

164. Основы научных исследований: Учеб. для техн. вузов/Под ред. В.И. Крутова, В.В. Попова. - М.: Высш. шк., 1989. - 400 с.

165. . Ілюшенко В.Л., Шкрабак І.В., Словенко Е.І. Наукове дослід­ження: організація, методологія, інформаційне забезпечення: Нав­чальний посібник. - К.: Лібра, 2004. - 344 с.

166. Педагогика и психология высшей школы. - Ростов-на-Дону: Феникс, 1998. - 544 с.

167. П'ятницька-Позднякова І.С. Основи наукових досліджень у ви­щій школі: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2003 - 116 с.

168. Спіцин Є. С. Методика організації науково-дослідної роботи студентів у вищому закладі освіти. - К., 2003.

169. ФаренікС. А. Логіка і методологія наукового дослідження. Нау­ково-методичний посібник. - К., 2000.

170. Федотов В.В. Рациональная оптимизация умственного труда. - М.: Экономика, 1987. - 109 с.

171. Філіпенко А.С. Основи наукових досліджень. Конспект лекцій: Посібник. - К.: Академвидав, 2004. - 208 с.

172. Цехмістрова Г.С. Основи наукових досліджень. Навч. Посіб. -К.: Видавничий дім «Слово», 2003. - 240 с.

173. Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методика науко­во-дослідницької діяльності: Підручник. - 3-тє вид. - К.: Знання-Прес, 2003. - 295 с.

174. Ядов В А. Социологическое исследование. Методология. Программа. Методы. - М.: Наука, 1992. - 239 с.

175. Ядов ВА. Стратегия социологического исследования. Описа­ние, объяснение, понимание социальной реальности: Учебник для студ. вузов. - М.: Добросвет, 1998. - 596 с.