17. Демократичний режим

Демократія, що етимологічно означає "народовладдя", виступає таким видом державного режиму, за якою вся повнота державної влади належить народу, котрий здійснює її безпосередньо або через обраних представників. Сучасна демократична держава характеризується такими ознаками: 1) Народний суверенітет. Принцип суверенітету народу порівняно з владою держави як основа демократії бере свій початок з учень просвітителів 17-18 ст. 2) Регулярні вічні та справедливі вибори. Вибори, через які в представницькій демократії громадяни обирають своїх представників до владних органів, можна назвати головним інститутом кожної демократичної держави. 3) Правове закріплення основних прав і свобод людини і громадянина в конституції і законах і наявність механізму їх реального впровадження в життя; 4) Державна влада організує своє діяльність за принципом її розподілу на законодавчу. виконавчу і судову; 5) Демократичний режим характерний для соціальної і правової держави.

18. Особливості державного режиму в Україні

Демократизація політичної системи розпочалася реально в 1989 р. і в її розвитку можна виділити кілька етапів. Перший етап З прийняттям у жовтні 1989 р. нових виборчих законів, які вже дозволяли висування і голосування по кількох кандидатах на одну виборчу посаду, розпочалося реальне реформування тоталітарної системи в тодішній Українській РСР.. Другий етап Цей період характеризується початком економічних реформ, зниженням життєвого рівня більшості населення. Але головні події цього етапу проведення в 1994 р. парламентських і особливо президентських виборів. У червні того року з обранням нового Президента України відбувся перехід влади: мирний, законний і демократичний. Третій етап знаменував собою три події, котрі ще тривалий час впливатимуть на становлення демократії, По-перше, 28 червня 1996 р. парламентом була прийнята нова Конституція України. По-друге, в 1997 р. Верховною Радою України було ратифіковано Європейську конвенцію з прав людини, По-третє, законом про вибори народних депутатів України 1997 р. вперше введено змішану систему парламентських виборів.

19. Громадянське суспільство: поняття і ознаки

У 1792 р- у своїй праці "Досвід встановлення меж діяльності держави" німецький вчений Вільгельм фон Гумбольдт проводить річницю між громадянським суспільством і державою. На його думку, гранями такої диференціації виступають відмінності між: а) системою національних установ і державними інститутами та службами; 6) "природним і загальним правом" і правом позитивним, створеним безпосередньо державою; в) "людиною" і "громадянином". Провівши межу, котра розділяє суспільство і державу, Гумбольдт не вважає їх рівноцінними величинами. З його точки зору, суспільство принципово значиміше держави, а людина є дещо набагато більше, ніж громадянин член державного союзу.

20.Поняття і ознаки правової держави

правова держава- це держава, в якій юридичними засобами реально забезпечені максимальне здійснення, охорона і захист основних прав людини

Сучасними документами Ради Європи встановлюються такі принципи правової держави:

1)принцип законності; 2)право на справедливе судове слідство; 3) доступ до судів;

4)гарантії справедливого i відкритого судового розгляду; 5) неупередженість суддів i відповідність покарання скоєному.

У вітчизняній юридичній науці проблема правової державності стала розроблятися лише в "перебудовані" часи. До того понад 70 років вона вважалася чисто "буржуазною" теорією.

Російський дослідник В.А. Четверті у своїй фундаментальній праці вказує

на три основні ознаки правової державності: 1) верховенство правових законів і серед них конституції як основного закону, 2) формально-юридичні гарантії свободи, самостійності і власності, гарантії не лише для індивідів, а її для об'єднань; 3) система інституційних гарантій свободи, самостійності і власності