Процесор

Що ж таке процесор? Процесор — це «мозок» комп'ютера. Процесором називається пристрій, що здатен обробляти програмний код і визначати основні функції комп'ютера з обробки інформації, тобто процесор виконує основні процеси в комп'ютері.

Конструктивно процесори можуть виконуватися як у вигляді однієї великої монокристальцої інтегральної мікросхеми — чіпа, так і у вигляді декількох мікросхем, блоків електронних плат і пристроїв.

Найчастіше процесор має вигляд чіпа, розташованого на материнській платі. На самому чіпі написана його марка, його тактова частота (кількість можливих операцій, які він може виконати за одиницю часу) і виробник.

Сьогодні мікропроцесори й процесори вміщають у собі мільйони транзисторів й інших елементів електронної логіки і становлять собою складні високотехнологічні електронні пристрої. Кожен пристрій, будь то відеокарта, системна шина чи ще щось, обслуговується своїм власним процесором або процесорами. Однак архітектуру і конструктивне виконання персонального комп'ютера визначає процесор або процесори, що контролюють

і обслуговують системну шину й оперативну пам'ять, і, що більш важливо, виконують об'єктний код программ. Такі процесори прийнято називати центральними, або головними процесорами (Central Point Unit — CPU). На основі архітектури центральних процесорів будується архітектура материнських плат і проектується архітектура й конструкція комп'ютера.

Основні характеристики центрального процесора

Основними вважаються такі характеристики:

— тип архітектури або серія (CISC, Intel х86, RISC);

— система підтримуваних команд (х86, ІА-32, ІА-64);

— розширення системи команд (ММХ, SSE, SSE2, 3Dnow!);

— конструктивне виконання (Slot 1, Slot 2, Socket 340, Socket 478, Slot

A, Socket A);

— тактова частота (МГц, ГГц);

— частота системної шини.

Комп'ютери, що містять процесори, які підтримують систему команд Intel х8б (фірм Intel, AMD, Cyrix, Transmeta), на яких може виконуватися операційна система Microsoft Windows, називаються Wintel-комп'ютерами (від Windows і Intel).

Велике значення в загальній технології виробництва комп'ютерних систем має питання узгодження можливостей і внутрішніх інтерфейсів центрального процесора й набору інтегральних мікросхем — чіпа, на базі якого побудована материнська плата. Правильне їхнє поєднання може різко підвищити загальну продуктивність, і навпаки. Тому рекомендується встановлювати на материнські плати процесори, зазначені в інструкції

фірми — виробника плати.

Системна шина

Системна шина — це «павутина», що з'єднує між собою всі пристрої і відповідає за передачу інформації між ними. Розташована вона на материнській платі й зовні непомітна. Системна шина — це набір провідників (металізованих доріжок на материнській платі), якими передається інформація у вигляді електричних сигналів.

Чим вища тактова частота системної шини, тим швидше здійснюватиметься передача інформації між пристроями, і, як наслідок, збільшиться загальна продуктивність комп'ютера, тобто підніметься його швидкодія.

Усі стандарти розрізняються як за кількістю й використанням сигналів, так і за протоколами їхнього обслуговування.

Шина входить до складу материнської плати, на якій розташовуються її провідники і роз'єми (слоти) для підключення плат адаптерів пристроїв (відеокар-ти, звукові карти, внутрішні модеми, накопичувані інформації, пристрої введення/виведення і т. д.) і розширень базової конфігурації (додаткові пусті роз'єми).

Порти

Порти призначені для з'єднання периферійних пристроїв з материнською

платою. Існує кілька видів портів.

Паралельні порти (LPT)

Найчастіше паралельні порти LPT використовуються для підключення до

комп'ютера друкувальних пристроїв (принтерів).

Послідовні порти (СОМ)

Послідовні порти передають дані послідовно по одному біту. Для передачі й прийому в них використовується два канали — один для передачі й один — для прийому — і кілька додаткових сигнальних ліній.

Послідовні порти мають різноманітне використання. Вони застосовуються як

для з'єднання комп'ютера з принтерами, модемами, мишами, ручними

сканерами і т. п., так і для з'єднання двох комп'ютерів.

Порт PS/2

У другій половині 1980-х років компанія IBM випустила серію ПК під назвою PS/2, у яких був спеціальний маленький круглий роз'єм для миші, який згодом почали називати PS/2. У сучасних комп'ютерах зазвичай є два роз'єми PS/2 для підключення миші й клавіатури.

Порт USB

USB (Universal Serial Bus — універсальна послідовна магістраль) — інтерфейс для підключення різних зовнішніх пристроїв.

Персональні комп'ютери, що мають шину USB, дозволяють підключати периферійні пристрої і здійснюють їхнє автоматичне конфігурування, як тільки пристрій фізично буде приєднаний до машини, і при цьому немає необхідності перезавантажувати або вимикати комп'ютер, а також запускати програми установки й конфігурування.

Порт FireWire

IEEE 1394, або FireWire, — це послідовна високошвидкісна шина, призначена для обміну цифровою інформацією між комп'ютером й іншими електронними пристроями. Завдяки невисокій ціні й великій швидкості передачі даних ця Шина стає новим стандартом шини введення/виведення для персонального комп'ютера, її змінювана архітектура й однорангова топологія роблять FireWire ідеальним варіантом для підключення жорстких

дисків і пристроїв обробки аудіо- і відеоінформації. Ця шина також ідеально підходить для роботи мультимедійних програм у реальному часі.