Зберігання даних
У вашому комп’ютері є один або кілька накопичувачів— пристроїв, які зберігають інформацію на металевому або пластиковому диску. Інформація на диску зберігається, навіть коли комп’ютер вимкнуто.
Накопичувач на жорстких дисках
Накопичувач на жорстких дисках зберігає інформацію на жорсткому диску, твердій круглій пластині чи стосі пластин, вкритих шаром магнітного матеріалу. Оскільки жорсткі диски можуть містити великі обсяги інформації, вони зазвичай є основним засобом зберігання даних на комп’ютері й містять майже всі ваші програми та файли. Накопичувач на жорстких дисках зазвичай перебуває в системному блоці. ( Додаток 3 )
Пристрої читання компакт- і DVD-дисків
Майже всі комп’ютери сьогодні обладнано пристроями читання компакт- і DVD-дисків, які зазвичай розташовані на передній панелі системного блока. Ці пристрої використовують лазери для зчитування (отримання) даних із компакт-диска, багато з них також можуть записувати дані на компакт-диски. Якщо у вас є пристрій записування дисків, можна зберігати копії файлів на чистих компакт-дисках. Також можна використовувати пристрій читання компакт-дисків, щоб відтворювати на комп’ютері музичні компакт-диски. ( Додаток 4 )
Пристрої читання DVD виконують усі функції пристроїв читання компакт-дисків і, крім того, читають DVD-диски. Якщо в комп’ютері є пристрій читання DVD-дисків, можна переглядати фільми. Багато пристроїв читання DVD-дисків можуть записувати дані на пусті DVD-диски.
Накопичувач на гнучких дисках
Накопичувачі на гнучких дисках зберігають інформацію на гнучких дисках, які також називають дискетами. Порівняно з компакт- і DVD-дисками, дискети можуть зберігати невелику кількість даних. Також вони повільніше записуються та більш нестійкі до ушкоджень. Саме тому накопичувачі на гнучких дисках менш популярні, ніж колись, хоча в деяких комп’ютерах вони все ще використовуються. ( Додаток 5 )
Чому гнучкі диски називають «гнучкими»? Хоч зовні вони зроблені з жорсткого пластику, це лише обкладинка. Сам диск вироблено з тонкого і гнучкого вінілу.
Миша
Миша — це маленький пристрій, який використовується, щоб вибирати чи вказувати на об’єкти на екрані комп’ютера. Хоча миші бувають різних форм, типова миша справді нагадує живу мишку. Вона маленька, довгаста та з’єднана із системним блоком за допомогою довгого проводу, який нагадує хвіст. Деякі нові моделі мишей безпроводові. ( Додаток 6 )
Зазвичай миша має дві кнопки: основна кнопка (зазвичай ліва) і допоміжна кнопка. Багато мишей також мають коліщатко між двома кнопками, яке дозволяє плавно прокручувати сторінки.
Коли ви переміщуєте мишу рукою, на екрані в тому ж напрямку рухається вказівник. (Вигляд вказівника може змінюватись залежно від його розташування на екрані.) Щоб вибрати об’єкт, слід навести на нього вказівник і клацнути (натиснути та відпустити) основну кнопку. Основний спосіб взаємодії з комп’ютером — це наведення вказівника миші на відповідний елемент і натискання основної кнопки.
