1998 Року народження, українки, освіта вища незакінчена.

Юхименко А.А. вчиться на 4 курсі музично-педагогічного фа­культету Національного педагогічного університету імені М. Драгоманова. До навчання ставиться сумлінно, постійно підвищує свій професійний рівень. За час навчання в університеті Юхименко під­готувала й провела відкриті уроки, організувала концерти для інвалідів -«афганців». З першого курсу працює над темою дипломної роботи, виступала на звітній науковій конференції студентів.

ЮхименкоА. А. виконує громадські доручення, успішно працює старостою 41-ої групи. Вимоглива до себе, вона користується повагою серед товаришів і викладачів факультету.

Характеристика видана для...

Декан музично-педагогічного факультету (п і д п и с) С. А. Коваленко

3.Автобіографія. Особливості документа.

Автобіографія — це опис свого життя. Цей документ характеризується незначним рівнем стандартизації. Головні вимоги під час його написання — вичерпність потрібних відомостей і лаконізм викладу. В автобіографіях обов'язково зазначаються:

1. Назва документа.

2. Прізвище, ім'я, по батькові.

3. Дата народження.

4. Місце народження (місто, село, селище, район, область, кра­їна).

5. Відомості про навчання (повне найменування всіх навчаль­них закладів, у яких довелося вчитися).

6. Відомості про трудову діяльність (стисло, в хронологічній послідовності назви місць роботи й посад).

7. Відомості про громадську роботу (всі її види).

8. Стислі відомості про склад сім'ї (батько, мати, чоловік, дру­жина, діти).

9. Дата написання й підпис автора.

Заголовок («Автобіографія») пишеться посередині рядка, тро­хи нижче за верхнє поле. Кожне нове повідомлення слід почина­ти з абзацу. Дата написання ставиться ліворуч під текстом, підпис автора — праворуч. Автобіографія має дві форми:

• Автобіографія розповідь з елементами опису й характеристикою згадуваних у ній людей ;

• Автобіографія — документ з точним поданням фактів.

Автобіографія — обов'язковий документ особової справи.

Зразок автобіографії:

Автобіографія

Я, Шевченко Василь Павлович, народився 3 листопада 1970 року в м. Києві.

У1977 році пішов у перший клас середньої школи М185 м. Ки­єва. Після закінчення 9 класів у 1985 році вступив до Технічного ліцею м. Києва, який закінчив із золотою медаллю.

У1987році вступив на фізико-математичний факультет Ки­ївського університету імені Тараса Шевченка. Під час навчання в університеті був старостою групи.

У1992 році закінчив повний курс згаданого університету за спеціальністю «Математика та інформатика». Після закінчення університету присвоєно кваліфікацію вчителя математики та інформатики. З вересня 1992 року працюю вчителем у середній школі № 199м. Києва.

Склад сім 'ї : .

дружина — Шевченко Ольга Іванівна, вчителька української мови та літератури середньої школи № 106м. Києва;

дочка — Шевченко Олеся Василівна, 1989 року народження.

18 листопада 1995р. Підпис

4.Поняття про наказ. Реквізити наказу.

Наказ — це розпорядчий документ, що видається керів­ником установи. Накази з особового складу регламентують прий­няття на роботу, звільнення, переміщення працівників, відряджен­ня, відпустки, різні заохочення. У заголовку такого наказу зазна­чають: «Щодо особового складу».

Реквізити наказу такі:

1) назва підприємства або установи, що видає наказ, або назва посади керівника;

2) назва виду документа;

3) назва місця видання наказу;

4) номер;

5) дата підписання;

6) короткий зміст наказу (заголовок);

7) текст наказу;

8) підстава для складання;

9) підпис керівника підприємства (установи).

Наказ повинен також мати позначку про безпосереднього виконавця (прізвище та ініціали, посада, номер телефону), а також візи посадових осіб, з якими погоджено проект наказу.

Кожний пункт наказу починається з дієслова в наказовій формі (призначити, перевести, звільнити, оголосити), яке пишеться вели­кими літерами. Наприкінці кожного пункту зазначається підстава для його складання.

Накази з особового складу, за винятком окремих випадків, мають лише розпорядчу частину, починати яку рекомендують з прізвища, імені та по батькові працівника. Потім зазначається посада (вчений ступінь, звання, спеціальність, розряд), найменування струк­турного підрозділу, дія, що оголошується наказом.

Після тексту розпорядчої частини зазначається підстава підготовки наказу (розпорядження).

Проект наказу (розпорядження), у разі потреби, погоджується з відповідними посадовими особами, коло яких встановлює керівник підприємства, установи, організації.

Завізований проект наказу (розпорядження) подається на підпис керівникові. Після підписання наказ (розпорядження) реєструється у книзі реєстрації наказів, що має таку форму:

• номер наказу;

• дата реєстрації;

• короткий зміст;

• ким підписано (прізвище, ініціали);

• кому направлено (оголошено під розписку).

У груповому наказі (розпорядженні), який передбачає групу питань, рекомендується розміщувати їх у такій послідовності:

• прийняття на роботу (призначення на посаду);

• переведення на іншу постійну роботу (на даному підприємстві, в установі, організації);

• звільнення з роботи;

• надання відпусток;

• заохочення;

• стягнення.

У кожній групі питань прізвища працівників рекомендується розміщувати в алфавітному порядку.